Просо звичайне (Panicum miliaceum) — вид зернових трав, що використовується як господарська культура.
Просо звичайне | |
---|---|
Зріле просо | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Рід: | Просо (Panicum) |
Вид: | Просо звичайне (P. miliaceum) |
Біноміальна назва | |
Panicum miliaceum | |
Синоніми | |
|
Його дикий предок і місце першого одомашнення не відомі, але культура вперше з'являється на Південному Кавказі і в Китаї приблизно 7,000 років тому, вважається що вона могла бути одомашнена незалежно в обох регіонах. Сьогодні культура широко вживається і вирощується в Індії, Непалі, Росії, Україна, Білорусі, у Середньому сході, Туреччини і Румунії. В США, просо в основному вирощують для годування птахів. Вона продається як здорова їжа через відсутність в ній клейковини (глютену), і її вживають під час безглютенових дієт люди, які погано переносять пшеницю.
Назва цього виду проса в інших мовах (англ. proso millet) походить із слов'янських країн в яких слово просо є узагальненою назвою цього злаку.
Просо добре пристосовується до різного ґрунту і кліматичних умов; воно має короткий період вегетації, і потребує мало води. Необхідність у воді у проса, мабуть, найменша серед усіх зернових. Це хороша культура для вирощування без поливу і без обробки землі. Просо звичайне це однорічний злак, який виростає в середньому до висоти в 100 см. Так само як і кукурудза, вона має C4-фотосинтез. Супліддя ростуть в пучках. Зерна малі (2–3 мм) і можуть мати кремовий, жовтий, помаранчево-червоний або коричневий колір.
Історія і одомашнення
На відміну від проса виду мишій італійський, дикий пращур проса звичайного ще не встановлений. Не чисті різновиди цього зерна зустрічаються в Центральній Азії, і покривають широку площу від сходу Каспійського моря до китайського району Сіньцзян і Монголії, і можливо ці дикі території є місцем народження «справжнього дикого виду P. miliaceum.» Цей вид пшона був знайдений в неолітичних пам'ятках в Грузії (віком до п'ятого і четвертого тисячоліття до н. е.), в Німеччині (біля Лейпцигу) в період культури лінійно-стрічкової кераміки (5500–4900 р. до н. е.), а також при розкопках землеробського села часів культури Яншао на сході Китаю.
Просо звичайне з'явилося в Європі не на багато пізніше, як воно з'явилося у Грузії, і спочатку з'явилося в Східній і Центральній Європі; однак, зерну знадобилося ще декілька сотень років аби потрапити до Італії, Греції, і Ірану, а найдавніші докази його культивації є на Близькому Сході серед руїн міста Німруд, Ірак, що датується приблизно 700 до н. е.
Примітки
- The Plant List: A Working List of All Plant Species. Процитовано 8 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 8 січня 2015.
- Diamond, J.; Bellwood, P. (2003). Farmers and Their Languages: The First Expansions. Science. 300 (5619): 597—603. Bibcode:2003Sci...300..597D. doi:10.1126/science.1078208. PMID 12714734.
- Daniel Zohary and Maria Hopf, Domestication of plants in the Old World, third edition (Oxford: University Press, 2000), p. 83
- Udelgard Körber-Grohne: Nutzpflanzen in Deutschland: Kulturgeschichte und Biologie, Verlag Theiss, 1987,
- Zohary and Hopf, Domestication, p. 86
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proso zvichajne Panicum miliaceum vid zernovih trav sho vikoristovuyetsya yak gospodarska kultura Proso zvichajneZrile prosoBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Rid Proso Panicum Vid Proso zvichajne P miliaceum Binomialna nazvaPanicum miliaceum L SinonimiLeptoloma miliacea L Smyth Milium esculentum Moench nom illeg Milium panicum Mill nom illeg Panicum asperrimum Fisch Panicum asperrimum Fischer ex Jacq Panicum densepilosum Steud Panicum milium Pers nom illeg Panicum ruderale Kitag D M Chang Panicum spontaneum Zhuk nom inval Panicum miliaceum Tuluzkij muzej Jogo dikij predok i misce pershogo odomashnennya ne vidomi ale kultura vpershe z yavlyayetsya na Pivdennomu Kavkazi i v Kitayi priblizno 7 000 rokiv tomu vvazhayetsya sho vona mogla buti odomashnena nezalezhno v oboh regionah Sogodni kultura shiroko vzhivayetsya i viroshuyetsya v Indiyi Nepali Rosiyi Ukrayina Bilorusi u Serednomu shodi Turechchini i Rumuniyi V SShA proso v osnovnomu viroshuyut dlya goduvannya ptahiv Vona prodayetsya yak zdorova yizha cherez vidsutnist v nij klejkovini glyutenu i yiyi vzhivayut pid chas bezglyutenovih diyet lyudi yaki pogano perenosyat pshenicyu Nazva cogo vidu prosa v inshih movah angl proso millet pohodit iz slov yanskih krayin v yakih slovo proso ye uzagalnenoyu nazvoyu cogo zlaku Proso dobre pristosovuyetsya do riznogo gruntu i klimatichnih umov vono maye korotkij period vegetaciyi i potrebuye malo vodi Neobhidnist u vodi u prosa mabut najmensha sered usih zernovih Ce horosha kultura dlya viroshuvannya bez polivu i bez obrobki zemli Proso zvichajne ce odnorichnij zlak yakij virostaye v serednomu do visoti v 100 sm Tak samo yak i kukurudza vona maye C4 fotosintez Supliddya rostut v puchkah Zerna mali 2 3 mm i mozhut mati kremovij zhovtij pomaranchevo chervonij abo korichnevij kolir Istoriya i odomashnennyaKarta svitu yaka pokazuye priblizni centri pohodzhennya silskogo gospodarstva i jogo doistorichnogo poshirennya Rodyuchij Pivmisyac 11 000 do n e basejni richok Yanczi i Huanhe 9 000 do n e i nagir ya Novoyi Gvineyi 9 000 6 000 do n e Centralna Meksika 5 000 4 000 do n e Pivnichna chastina pivdennoyi Ameriki 5 000 4 000 do n e Afrika na pivden vid Sahari 5 000 4 000 do n e tochne misceznahodzhennya nevidome shidna Pivnichna Amerika 4 000 3 000 do n e Na vidminu vid prosa vidu mishij italijskij dikij prashur prosa zvichajnogo she ne vstanovlenij Ne chisti riznovidi cogo zerna zustrichayutsya v Centralnij Aziyi i pokrivayut shiroku ploshu vid shodu Kaspijskogo morya do kitajskogo rajonu Sinczyan i Mongoliyi i mozhlivo ci diki teritoriyi ye miscem narodzhennya spravzhnogo dikogo vidu P miliaceum Cej vid pshona buv znajdenij v neolitichnih pam yatkah v Gruziyi vikom do p yatogo i chetvertogo tisyacholittya do n e v Nimechchini bilya Lejpcigu v period kulturi linijno strichkovoyi keramiki 5500 4900 r do n e a takozh pri rozkopkah zemlerobskogo sela chasiv kulturi Yanshao na shodi Kitayu Proso zvichajne z yavilosya v Yevropi ne na bagato piznishe yak vono z yavilosya u Gruziyi i spochatku z yavilosya v Shidnij i Centralnij Yevropi odnak zernu znadobilosya she dekilka soten rokiv abi potrapiti do Italiyi Greciyi i Iranu a najdavnishi dokazi jogo kultivaciyi ye na Blizkomu Shodi sered ruyin mista Nimrud Irak sho datuyetsya priblizno 700 do n e PrimitkiThe Plant List A Working List of All Plant Species Procitovano 8 sichnya 2015 Arhiv originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 8 sichnya 2015 Diamond J Bellwood P 2003 Farmers and Their Languages The First Expansions Science 300 5619 597 603 Bibcode 2003Sci 300 597D doi 10 1126 science 1078208 PMID 12714734 Daniel Zohary and Maria Hopf Domestication of plants in the Old World third edition Oxford University Press 2000 p 83 Udelgard Korber Grohne Nutzpflanzen in Deutschland Kulturgeschichte und Biologie Verlag Theiss 1987 ISBN 3 8062 0481 0 Zohary and Hopf Domestication p 86