Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 46°55′00″ пн. ш. 9°15′00″ сх. д. / 46.91667° пн. ш. 9.25000° сх. д.
Гларнський головний насув (нім. Glarner Hauptüberschiebung) або тектонічна арена Сардона (італ. L'arena tettonica di Sardona) — один з найвідоміших геотопів Гларнських Альп у швейцарських кантонах Гларус, Граубюнден та Санкт-Галлен.
| Сардона | |
|---|---|
| Swiss Tectonic Arena Sardona | |
| Світова спадщина | |
 Сардона | |
| 46°55′00″ пн. ш. 9°15′00″ сх. д. / 46.91667000002777854206° пн. ш. 9.250000000028° сх. д. | |
| Країна | Швейцарія |
| Тип | Природний |
| (Критерії) | viii |
| Об'єкт № | 1179 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2008 (32 сесія) |
 Сардона у Вікісховищі | |
Гларнський насув утворився, коли внаслідок тектоніки плит старіший пласт породи насунувся на відстань бл. 40 км у північному напрямку на молодшу породу. Верхній пласт товщиною від 10 до 15 км з червонуватої породи веррукано (італ. Verrucano) має вік 250—300 мільйонів років (червоний лежень Пермського періоду). Молодший нижчий пласт з шаруватого флішу має вік лише 35-50 мільйонів років (Палеоген). Частково старіша порода насунулась також і на мезозойські пласти (Юрський, Крейдовий періоди). Через світлий розділяючий пласт з вапняку цей насув старішої на молодшу породу особливо добре видно.
Найкраще межу насуву можна спостерігати на гірському масиві Чінгельхорни між поселеннями Ельм та Флімс, а також біля так званого Lochsite у нижній частині долини Сернталь поблизу Сооля (Sool), легкодоступної ділянки поблизу дна долини. Точна копія останньої демонструється у Американському музеї природознавства в Нью-Йорку.
Світова спадщина ЮНЕСКО
Гларнський насув та 32 850 га території довкола нього були включені до Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою Швейцарська тектонічна арена Сардона у липні 2008 року. До загальної площі були включені сім гір-тритисячників, серед яких і гора , яка дала назву арені, та , а також гірський масив . Арена охоплює переважно високогірний альпійський ландшафт на території 19 громад між , Лінтталь та . З цих 19 громад 4 (Лаакс, Флімс, Трін, Тамінс) розташовані у кантоні Граубюнден, 6 (Пфеферс, Бад Рагац, Вілтерс, Мелс, Флумс, Квартен) — у кантоні Сенкт-Галлен та 9 (Ельм, Матт, Енгі, Сооль, Енненда, Молліс, Філцбах, Обстальден, Мюлерхорн) — у кантоні Гларус. Тектонічна арена Сардона є основою Геопарку Сардона.
Тектонічна арена Сардона була включена до Світової спадщини ЮНЕСКО з другої спроби: перша пропозиція була відкликана, а друга, після доопрацювання, була подана 2006 року Міжнародним союзом охорони природи, яка у березні 2008 року була розширена інформацією про значення території для розуміння процесів орогенезу та тектоніки плит. При включенні регіону до Світової спадщини, основний акцент ЮНЕСКО зробило на його науковому та освітньому значенні — через добру видимість пластів порід, процес орогенезу легко зрозумілий навіть для пересічної людини.
Значення для теорії еволюції гір
Гларнський насув дозволив розуміння процесів орогенезу внаслідок насувів пластів породи.
Дослідження на Гларнському насуві 1809 року проводив швейцарський науковець Ганс Конрад Ешер фон дер Лінт і, коли побачив старішу породу поверх нової, за результатами вивчення поставив під сумнів поширену на той момент теорію горотворення шляхом т.зв. усадки Землі. Його син Арнольд Ешер фон дер Лінт, професор геології у Цюрихському університеті, був значно менш рішучий і не міг запропонувати тодішнім геологам настільки нову інтерпретацію історії горотворення, на відміну від відомого англійського геолога Родеріка Марчисона (англ. Roderick Murchison), який 1848 року побував у нього в гостях. Марчисон розглядав модель Ганса Ешера в урахуванням власних схожих спостережень у Шотландії. Однак, через вороже та глузливе ставлення тодішньої наукової спільноти до теорії його батька та з побоювань до аналогічної власної дискредитації, Арнольд Ешер надрукував 1866 року іншу теорію, якою пояснив стратифікацію «Гларнською подвійною складчастістю». За цією теорією на перевалі Фоопасс зустрілися одна з одною дві складчастості — з півночі та з півдня, і тому на зоні їх контакту утворилася багато разів викривлена флішова складка.
Незалежно від цього 1884 року французький геолог Марсель Александр Бертран зазначив насув як основну причину розташування пластів у Гларнських Альпах, але оскільки він вивчав Арденни і ніколи сам не був у Гларнських Альпах, то його проігнорували відомі на той час геологи- дослідники Альп (Хайм, Ротплетц). Насуви як пояснення старішої породи згори молодшої були також запропоновані 1883 року Арчібальдом Гайкі для пояснення схожої стратифікації у Шотландському високогір'ї. Швейцарський професор геології Альберт Хайм, який був наступником Арнольда Ешера на посаді в Цюріхському університеті, спочатку – наприклад у книзі 1891 року – був одним з основних пропагандистів теорії подвійної складчастості та у 1890-ті роки сильно посварився з Аугустом Ротплетцем, який визнав насуви головною моделлю для пояснення процесів у Альпах та інших горах світу, навіть якщо він потім через критику Хайма в ній і сумнівався. Насувна (покривна) теорія (нім. Deckentheorie) отримала підтримку після досліджень у західній Швейцарії, здійснених Гансом Шардтом (1893) та Морісом Люжоном. А 1902 року навіть Хайм визнав насувну теорію для Гларнського насуву у листі на Люжона, який останній оприлюднив.
Сьогодні виділяють також старшу фазу складчастості в інтерпретації послідовності шарів Гларнського насуву, на основі якої пізніше виник сам насув.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Birgit Adam: Faszinierendes Schauspiel der Gebirgsbildung.
- Authenticity / Integrity. [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
- The Glarus overthrust — a singular tectonic phenomenon.[недоступне посилання з травня 2019]
- Die Rhätische Bahn als Welterbe anerkannt.
- Trägerschaft: Geschäftsstelle IG UNESCO-Weltnaturerbe Tektonikarena Sardona. [ 11 січня 2016 у Wayback Machine.]
- geo-life: Mark Feldmann Glarner Überschiebung [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- BAFU: Swiss Tectonic Arena Sardona: Thematisch erweiterte Kandidatur als UNESCO-Welterbe [ 1 січня 2009 у Wayback Machine.] Medieninformation
- Heim, Lettre ouverte de M. le Professeur A. Heim à M. le Professeur M. Lugeon. Bull. Soc.géol.France (4) 1, 1902, S. 823—825
- Rudolf Trümpy: The Glarus Nappes: A Controversy of a Century Ago. In: D. W. Mueller, J. A. McKenzie, H. Weissert (Herausgeber) Controversies in Modern Geology, Academic Press, 1999, S. 385—404
Посилання
- Геопарк Сардона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 46 55 00 pn sh 9 15 00 sh d 46 91667 pn sh 9 25000 sh d 46 91667 9 25000 Glarnskij golovnij nasuv nim Glarner Hauptuberschiebung abo tektonichna arena Sardona ital L arena tettonica di Sardona odin z najvidomishih geotopiv Glarnskih Alp u shvejcarskih kantonah Glarus Graubyunden ta Sankt Gallen SardonaSwiss Tectonic Arena Sardona Svitova spadshinaSardona46 55 00 pn sh 9 15 00 sh d 46 91667000002777854206 pn sh 9 250000000028 sh d 46 91667000002777854206 9 250000000028KrayinaShvejcariyaTipPrirodnijKriteriyiviiiOb yekt 1179RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2008 32 sesiya Sardona u VikishovishiGlarnskij nasuv ta Martinsloh dira Martina yaskravisha storona akvarel Gansa Konrada Eshera fon der LintaGlarnskij nasuv na Chingelhornah vid vid ElmuGlarnskij nasuv na Atlasi sprava ta Chingelhornah zliva Glarnskij nasuv na Piic Dolf sprava ta Pic Segnas zliva a takozh na perednomu plani na Fil de Kasson Glarnskij nasuv utvorivsya koli vnaslidok tektoniki plit starishij plast porodi nasunuvsya na vidstan bl 40 km u pivnichnomu napryamku na molodshu porodu Verhnij plast tovshinoyu vid 10 do 15 km z chervonuvatoyi porodi verrukano ital Verrucano maye vik 250 300 miljoniv rokiv chervonij lezhen Permskogo periodu Molodshij nizhchij plast z sharuvatogo flishu maye vik lishe 35 50 miljoniv rokiv Paleogen Chastkovo starisha poroda nasunulas takozh i na mezozojski plasti Yurskij Krejdovij periodi Cherez svitlij rozdilyayuchij plast z vapnyaku cej nasuv starishoyi na molodshu porodu osoblivo dobre vidno Najkrashe mezhu nasuvu mozhna sposterigati na girskomu masivi Chingelhorni mizh poselennyami Elm ta Flims a takozh bilya tak zvanogo Lochsite u nizhnij chastini dolini Serntal poblizu Soolya Sool legkodostupnoyi dilyanki poblizu dna dolini Tochna kopiya ostannoyi demonstruyetsya u Amerikanskomu muzeyi prirodoznavstva v Nyu Jorku Svitova spadshina YuNESKOGlarnskij nasuv ta 32 850 ga teritoriyi dovkola nogo buli vklyucheni do Svitovoyi spadshini YuNESKO pid nazvoyu Shvejcarska tektonichna arena Sardona u lipni 2008 roku Do zagalnoyi ploshi buli vklyucheni sim gir tritisyachnikiv sered yakih i gora yaka dala nazvu areni ta a takozh girskij masiv Arena ohoplyuye perevazhno visokogirnij alpijskij landshaft na teritoriyi 19 gromad mizh Linttal ta Z cih 19 gromad 4 Laaks Flims Trin Tamins roztashovani u kantoni Graubyunden 6 Pfefers Bad Ragac Vilters Mels Flums Kvarten u kantoni Senkt Gallen ta 9 Elm Matt Engi Sool Ennenda Mollis Filcbah Obstalden Myulerhorn u kantoni Glarus Tektonichna arena Sardona ye osnovoyu Geoparku Sardona Tektonichna arena Sardona bula vklyuchena do Svitovoyi spadshini YuNESKO z drugoyi sprobi persha propoziciya bula vidklikana a druga pislya doopracyuvannya bula podana 2006 roku Mizhnarodnim soyuzom ohoroni prirodi yaka u berezni 2008 roku bula rozshirena informaciyeyu pro znachennya teritoriyi dlya rozuminnya procesiv orogenezu ta tektoniki plit Pri vklyuchenni regionu do Svitovoyi spadshini osnovnij akcent YuNESKO zrobilo na jogo naukovomu ta osvitnomu znachenni cherez dobru vidimist plastiv porid proces orogenezu legko zrozumilij navit dlya peresichnoyi lyudini Znachennya dlya teoriyi evolyuciyi girGlarnskij nasuv dozvoliv rozuminnya procesiv orogenezu vnaslidok nasuviv plastiv porodi Doslidzhennya na Glarnskomu nasuvi 1809 roku provodiv shvejcarskij naukovec Gans Konrad Esher fon der Lint i koli pobachiv starishu porodu poverh novoyi za rezultatami vivchennya postaviv pid sumniv poshirenu na toj moment teoriyu gorotvorennya shlyahom t zv usadki Zemli Jogo sin Arnold Esher fon der Lint profesor geologiyi u Cyurihskomu universiteti buv znachno mensh rishuchij i ne mig zaproponuvati todishnim geologam nastilki novu interpretaciyu istoriyi gorotvorennya na vidminu vid vidomogo anglijskogo geologa Roderika Marchisona angl Roderick Murchison yakij 1848 roku pobuvav u nogo v gostyah Marchison rozglyadav model Gansa Eshera v urahuvannyam vlasnih shozhih sposterezhen u Shotlandiyi Odnak cherez vorozhe ta gluzlive stavlennya todishnoyi naukovoyi spilnoti do teoriyi jogo batka ta z poboyuvan do analogichnoyi vlasnoyi diskreditaciyi Arnold Esher nadrukuvav 1866 roku inshu teoriyu yakoyu poyasniv stratifikaciyu Glarnskoyu podvijnoyu skladchastistyu Za ciyeyu teoriyeyu na perevali Foopass zustrilisya odna z odnoyu dvi skladchastosti z pivnochi ta z pivdnya i tomu na zoni yih kontaktu utvorilasya bagato raziv vikrivlena flishova skladka Nezalezhno vid cogo 1884 roku francuzkij geolog Marsel Aleksandr Bertran zaznachiv nasuv yak osnovnu prichinu roztashuvannya plastiv u Glarnskih Alpah ale oskilki vin vivchav Ardenni i nikoli sam ne buv u Glarnskih Alpah to jogo proignoruvali vidomi na toj chas geologi doslidniki Alp Hajm Rotpletc Nasuvi yak poyasnennya starishoyi porodi zgori molodshoyi buli takozh zaproponovani 1883 roku Archibaldom Gajki dlya poyasnennya shozhoyi stratifikaciyi u Shotlandskomu visokogir yi Shvejcarskij profesor geologiyi Albert Hajm yakij buv nastupnikom Arnolda Eshera na posadi v Cyurihskomu universiteti spochatku napriklad u knizi 1891 roku buv odnim z osnovnih propagandistiv teoriyi podvijnoyi skladchastosti ta u 1890 ti roki silno posvarivsya z Augustom Rotpletcem yakij viznav nasuvi golovnoyu modellyu dlya poyasnennya procesiv u Alpah ta inshih gorah svitu navit yaksho vin potim cherez kritiku Hajma v nij i sumnivavsya Nasuvna pokrivna teoriya nim Deckentheorie otrimala pidtrimku pislya doslidzhen u zahidnij Shvejcariyi zdijsnenih Gansom Shardtom 1893 ta Morisom Lyuzhonom A 1902 roku navit Hajm viznav nasuvnu teoriyu dlya Glarnskogo nasuvu u listi na Lyuzhona yakij ostannij oprilyudniv Sogodni vidilyayut takozh starshu fazu skladchastosti v interpretaciyi poslidovnosti shariv Glarnskogo nasuvu na osnovi yakoyi piznishe vinik sam nasuv Nasuv na Chingelhornah z Martinsloh poseredini vid z Elmu Zliva Pic Segnas sprava vid vershin Chingelhorniv gora Ofen Nasuv zliva napravo na gorah Atlas Pic Segnas ta zovsim sprava Pic Dolf Rig na zadnomu plani Pic Sardona Vid z Fil de KassonPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Birgit Adam Faszinierendes Schauspiel der Gebirgsbildung Authenticity Integrity 26 lipnya 2011 u Wayback Machine The Glarus overthrust a singular tectonic phenomenon nedostupne posilannya z travnya 2019 Die Rhatische Bahn als Welterbe anerkannt Tragerschaft Geschaftsstelle IG UNESCO Weltnaturerbe Tektonikarena Sardona 11 sichnya 2016 u Wayback Machine geo life Mark Feldmann Glarner Uberschiebung 7 listopada 2011 u Wayback Machine BAFU Swiss Tectonic Arena Sardona Thematisch erweiterte Kandidatur als UNESCO Welterbe 1 sichnya 2009 u Wayback Machine Medieninformation Heim Lettre ouverte de M le Professeur A Heim a M le Professeur M Lugeon Bull Soc geol France 4 1 1902 S 823 825 Rudolf Trumpy The Glarus Nappes A Controversy of a Century Ago In D W Mueller J A McKenzie H Weissert Herausgeber Controversies in Modern Geology Academic Press 1999 S 385 404PosilannyaGeopark Sardona