Фреатико магматичне виверження це виверження вулкана зі взаємодією магми та води Відрізняється від виключно магматичного

Фреатико-магматичне виверження — це виверження вулкана зі взаємодією магми та води. Відрізняється від виключно магматичного або фреатичного виверження; на відміну від фреатичних вивержень, продукти фреатомагматичного виверження містять ejecta detritici. Зазвичай велике вибухове виверження має магматичні та фреатико-магматичні компоненти.

Структура фреатико-магматичного виверження: 1) Шлейф водяної пари; 2) вулканічна бомба; 3) камін; 4) вулканічний конус; 5) геологічні товщі; 6) водоносний шар; 7) фреатико-магматичний вибух; 8) магматична камера.

Фреатомагматичне виверження на вершині гори Сент-Геленс у штаті Вашингтон, США.

Відклади попелу фреатомагматичного походження, що перекривають осади магматичного походження

Механізм

Існує кілька теорій щодо механізмів утворення зольних відкладень. Найвідоміша теорія передбачає теплове стискання частинок під час швидкого охолодження внаслідок контакту з водою. Часто контакт магми з водою відбувається в морі, як у випадку з ісландським вулканічним островом Суртсей. В інших випадках контакт відбувається з озерною водою, як це сталося на Санторіні, де фреатико-магматичний компонент мінойського виверження був результатом як морської води, так і озера, що утворилося в кратері вулкана. Існують також фреатико-магматичні виверження внаслідок взаємодії з водоносними горизонтами.

Інша теорія включає в себе моделі реакцій на взаємодії між гарячим і охолоджуючим середовищем, розробленими в ядерній промисловості. Фрагменти гарячого середовища (у даному випадку магми) при контакті з охолоджуючим середовищем (море, озеро, водоносний горизонт) поширюють хвилі теплового скорочення, які створюють тріщини в магмі, що збільшують поверхню взаємодії, що призводить до дуже швидкого охолодження. Однак ці два механізми подібні й можуть відбуватися одночасно.

Література

Walker, G. P. L. 1971. Grain-size characteristics of pyroclastic deposits. Journal of Geology, 79, 696—714.
Vespa, M., Keller, J. & Gertisser, R. 2006. Interplinian explosive activity of Santorini volcano (Greece) during the past 150,000 years. Journal of Volcanology and Geothermal Research, 152, 262–86.
Riley, C. M., Rose, W. I. & Bluth, G.J.S. 2003. Quantitive shape measurements of distal volcanic ash. Journal of Geophysical Research, 108, B10, 2504.
Meghan Morrissey, Bernd Zimanowski, Kenneth Wohletz und Ralf Buettner: Phreatomagmatic Fragmentation. In: Haraldur Sigurdsson (Hrsg.): Encyclopedia of Volcanoes. S. 431—445, Academic Press, San Diego u. a. Orte, 2000, .
Hans Pichler und Thomas Pichler: Vulkangebiete der Erde. Spektrum Akademischer Verlag, Heidelberg 2007, .
Gerd Simper: Vulkanismus verstehen und erleben. Feuerland Verlag, Stuttgart 2005, .

Див. також

Фреатичне виверження

Інтернет-ресурси

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фреатомагматичне виверження

Під терміном ejecta (від лат. «речі кинуті», однина ejectum) ми маємо на увазі частинки, вигнані з зони. Зокрема, у вулканології воно використовується для позначення різних частинок, у тому числі пірокластичних матеріалів (тефра), які з'являються внаслідок вибухового виверження, магматичного виверження чи кратера і які подорожували повітрям або під водою. падіння назад на поверхню Землі або на дно океану.

[1] Під терміном ejecta (від лат. «речі кинуті», однина ejectum) ми маємо на увазі частинки, вигнані з зони. Зокрема, у вулканології воно використовується для позначення різних частинок, у тому числі пірокластичних матеріалів (тефра), які з'являються внаслідок вибухового виверження, магматичного виверження чи кратера і які подорожували повітрям або під водою. падіння назад на поверхню Землі або на дно океану.