Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тавау (малай. Tawau, джаві: تاواو) — місто в Малайзії, у штаті Сабах, адміністративний центр округу .
| Тавау малай. Tawau, джаві: تاواو | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 4°17′53″ пн. ш. 117°52′59″ сх. д. / 4.29806000002777822° пн. ш. 117.88306000002778262° сх. д.Координати: 4°17′53″ пн. ш. 117°52′59″ сх. д. / 4.29806000002777822° пн. ш. 117.88306000002778262° сх. д. | ||||
| Країна |  Малайзія | |||
| Регіон | штат Сабах, округ | |||
| Засновано | 1658 | |||
| Статус міста | 1 січня 1982 | |||
| Площа | 55,9 / 6125 км² | |||
| Населення | (2010) міста: 113 809 осіб / муніципалітету: 397 673 особи 16-ге місце | |||
| · густота | 2000 / 64,9 осіб/км² | |||
| Висота НРМ | 8 м | |||
| Часовий пояс | ||||
| GeoNames | 1734199 | |||
| Поштові індекси | 91000 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Аліюс Сіп | |||
| Вебсайт | mpt.sabah.gov.my | |||
| Мапа | ||||
  Тавау Тавау (Малайзія) | ||||
 Тавау Тавау (Східна Малайзія) | ||||
| | ||||
| | ||||
 Тавау у Вікісховищі | ||||
Географія
Місто розташоване на північному сході острова Калімантан, недалеко від кордону з Індонезією. З заходу, півдня і сходу місто омивається водами затоки моря Сулавесі. На півночі розташований вулканічний масив висотою до 1000—1200 м, на північному заході гори висотою до 1200—1400 м.
Площа міста 55,9 км², однойменного муніципалітету — 6125 км. Чисельність населення (2010): відповідно — 113 809 та 397 673 особи.
Клімат
Клімат Тавау — екваторіальний за класифікацією по системі кліматів Кеппена. Клімат має відносно високу температуру і вологість з середньою добовою температурою в тіні близько 26 °C (від 29 °C — в полудень, падає до 23 °C — в нічний час). Місто має велику кількість опадів протягом всього року, з тенденцією на липень, серпень, вересень, які вважаються дощовими місяцями, лютий, березень і квітень — відносно сухі. Річна кількість опадів Тавау коливається від 1800 до 2500 мм.
| Клімат Тавау | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 31,6 | 31,4 | 31,9 | 32,3 | 32,4 | 31,8 | 31,3 | 31,5 | 31,7 | 31,9 | 32,0 | 31,9 | 31,8 |
| Середня температура, °C | 26,1 | 26,1 | 26,6 | 27,0 | 27,2 | 26,9 | 26,4 | 26,6 | 26,5 | 26,7 | 26,7 | 26,3 | 26,6 |
| Середній мінімум, °C | 22,4 | 22,3 | 22,6 | 23,1 | 23,5 | 23,3 | 22,8 | 22,9 | 22,7 | 23,0 | 23,0 | 22,6 | 22,8 |
| Норма опадів, мм | 138.3 | 101.8 | 100.5 | 89.8 | 126.3 | 162.2 | 207.3 | 201.6 | 178.7 | 170.5 | 150.3 | 135.5 | 1762.8 |
| Кількість | 182,5 | 183,8 | 216,5 | 222,6 | 231,1 | 191,6 | 216,2 | 218,9 | 198,3 | 198,1 | 193,3 | 194,0 | 2446,9 |
| Кількість дощових днів | 13 | 11 | 10 | 10 | 12 | 12 | 14 | 13 | 12 | 13 | 13 | 13 | 146 |
| Джерело: NOAA | |||||||||||||
Економіка
Основу економіки міста складає сільське господарство та пов'язані з ним галузі виробництва. За даними на 1998 рік, понад 123 гектар в околицях міста було пристосовані під сільськогосподарську діяльність. Основними продуктами діяльності: кокосові горіхи, пальмова олія, какао та каучук.
Також велике значення в економічному житті міста має море. У місті є морський порт. Місцевими рибалками виловлюється велика кількість риби, креветок та інших морських організмів. Морепродукти йдуть не тільки на задоволення місцевого попиту, а й на експорт — в Японію, Гонконг, США, Сінгапур і в материкову частину Малайзії.
У Тавау розвивається така галузь народного господарства, як аквакультура, тобто, вирощування різних видів їстівних морських тварин і рослин в спеціальних садках.
Галерея
-
![image]()
Ал-Каутгар, найбільша мечеть штату -
![image]()
Католицький костел Святої Трійці -
![image]()
Будійський храм Пу-Згао -
![image]()
Індуїстський храм — мандір
Див. також
Примітки
- P. Thomas; F. K. C. Lo; A. J. Hepburn (1976). The land capability classification of Sabah. Land Resources Division, Ministry of Overseas Development. (англ.)
- P. Thomas; F. K. C. Lo; A. J. Hepburn (1976). The land capability classification of Sabah (Volume 1) – The Tawau Residency (Climate) (PDF). Land Resources Division, Ministry of Overseas Development. с. 10/29. Процитовано 19-10-2016. (англ.)
- Tawau Climate Normals 1961–1990. Національне управління океанічних і атмосферних досліджень. Процитовано 18-10-2016.
- Ekonomi ((малайськ.)) . Tawau Official Website. Архів оригіналу за 15-08-2012. Процитовано 18-10-2016.
- Tamara Thiessen (2012). Borneo: Sabah - Brunei - Sarawak. Bradt Travel Guides. с. 226 & 230. ISBN .
Посилання
- Офіційний сайт міста mpt.sabah.gov.my
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tavau malaj Tawau dzhavi تاواو misto v Malajziyi u shtati Sabah administrativnij centr okrugu Tavau malaj Tawau dzhavi تاواو gerbCentralna chastina TavauCentralna chastina TavauRoztashuvannya Tavau na mapi shtatu SabahOsnovni dani4 17 53 pn sh 117 52 59 sh d 4 29806000002777822 pn sh 117 88306000002778262 sh d 4 29806000002777822 117 88306000002778262 Koordinati 4 17 53 pn sh 117 52 59 sh d 4 29806000002777822 pn sh 117 88306000002778262 sh d 4 29806000002777822 117 88306000002778262Krayina MalajziyaRegion shtat Sabah okrugZasnovano 1658Status mista 1 sichnya 1982Plosha 55 9 6125 km Naselennya 2010 mista 113 809 osib municipalitetu 397 673 osobi 16 ge misce gustota 2000 64 9 osib km Visota NRM 8 mChasovij poyas UTC 8GeoNames 1734199Poshtovi indeksi 91000Miska vladaMer mista Aliyus SipVebsajt mpt sabah gov myMapaTavauTavau Malajziya TavauTavau Shidna Malajziya Tavau u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane na pivnichnomu shodi ostrova Kalimantan nedaleko vid kordonu z Indoneziyeyu Z zahodu pivdnya i shodu misto omivayetsya vodami zatoki morya Sulavesi Na pivnochi roztashovanij vulkanichnij masiv visotoyu do 1000 1200 m na pivnichnomu zahodi gori visotoyu do 1200 1400 m Plosha mista 55 9 km odnojmennogo municipalitetu 6125 km Chiselnist naselennya 2010 vidpovidno 113 809 ta 397 673 osobi KlimatKlimat Tavau ekvatorialnij za klasifikaciyeyu po sistemi klimativ Keppena Klimat maye vidnosno visoku temperaturu i vologist z serednoyu dobovoyu temperaturoyu v tini blizko 26 C vid 29 C v poluden padaye do 23 C v nichnij chas Misto maye veliku kilkist opadiv protyagom vsogo roku z tendenciyeyu na lipen serpen veresen yaki vvazhayutsya doshovimi misyacyami lyutij berezen i kviten vidnosno suhi Richna kilkist opadiv Tavau kolivayetsya vid 1800 do 2500 mm Klimat TavauPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikSerednij maksimum C 31 6 31 4 31 9 32 3 32 4 31 8 31 3 31 5 31 7 31 9 32 0 31 9 31 8Serednya temperatura C 26 1 26 1 26 6 27 0 27 2 26 9 26 4 26 6 26 5 26 7 26 7 26 3 26 6Serednij minimum C 22 4 22 3 22 6 23 1 23 5 23 3 22 8 22 9 22 7 23 0 23 0 22 6 22 8Norma opadiv mm 138 3 101 8 100 5 89 8 126 3 162 2 207 3 201 6 178 7 170 5 150 3 135 5 1762 8Kilkist 182 5 183 8 216 5 222 6 231 1 191 6 216 2 218 9 198 3 198 1 193 3 194 0 2446 9Kilkist doshovih dniv 13 11 10 10 12 12 14 13 12 13 13 13 146Dzherelo NOAAEkonomikaOsnovu ekonomiki mista skladaye silske gospodarstvo ta pov yazani z nim galuzi virobnictva Za danimi na 1998 rik ponad 123 gektar v okolicyah mista bulo pristosovani pid silskogospodarsku diyalnist Osnovnimi produktami diyalnosti kokosovi gorihi palmova oliya kakao ta kauchuk Takozh velike znachennya v ekonomichnomu zhitti mista maye more U misti ye morskij port Miscevimi ribalkami vilovlyuyetsya velika kilkist ribi krevetok ta inshih morskih organizmiv Moreprodukti jdut ne tilki na zadovolennya miscevogo popitu a j na eksport v Yaponiyu Gonkong SShA Singapur i v materikovu chastinu Malajziyi U Tavau rozvivayetsya taka galuz narodnogo gospodarstva yak akvakultura tobto viroshuvannya riznih vidiv yistivnih morskih tvarin i roslin v specialnih sadkah GalereyaAl Kautgar najbilsha mechet shtatu Katolickij kostel Svyatoyi Trijci Budijskij hram Pu Zgao Induyistskij hram mandirDiv takozhMista MalajziyiPrimitkiP Thomas F K C Lo A J Hepburn 1976 The land capability classification of Sabah Land Resources Division Ministry of Overseas Development angl P Thomas F K C Lo A J Hepburn 1976 The land capability classification of Sabah Volume 1 The Tawau Residency Climate PDF Land Resources Division Ministry of Overseas Development s 10 29 Procitovano 19 10 2016 angl Tawau Climate Normals 1961 1990 Nacionalne upravlinnya okeanichnih i atmosfernih doslidzhen Procitovano 18 10 2016 Ekonomi malajsk Tawau Official Website Arhiv originalu za 15 08 2012 Procitovano 18 10 2016 Tamara Thiessen 2012 Borneo Sabah Brunei Sarawak Bradt Travel Guides s 226 amp 230 ISBN 978 1 84162 390 0 PosilannyaOficijnij sajt mista mpt sabah gov my Sandakanzatoka Pn aeroport Tavau Zh Tavau ShPdzatoka Indoneziya zatoka Indoneziya zatoka