Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поля на пол Polana село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща Колишнє бойківське село у рамках

Поляна (Бещадський повіт)

Поляна (Бещадський повіт)

Поля́на (пол. Polana) — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено, зокрема у село Сталіне Іванівського району Одеської області було переселено 1230 бойків. Населення — 392 особи (2011).

Село
Поляна
пол. Polana
image
Колишня церква святого Миколая

Координати 49°18′00″ пн. ш. 22°34′00″ сх. д. / 49.30000000002777227336991928° пн. ш. 22.5666700000277771210° сх. д. / 49.30000000002777227336991928; 22.5666700000277771210Координати: 49°18′00″ пн. ш. 22°34′00″ сх. д. / 49.30000000002777227336991928° пн. ш. 22.5666700000277771210° сх. д. / 49.30000000002777227336991928; 22.5666700000277771210

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Чорна
Висота центру 430 м
Населення 392 особи (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-709
Автомобільний код RBI
SIMC 0348039
GeoNames 761655
OSM ↑1748182 ·R (Ґміна Чорна)
image
image
Поляна
Поляна (Польща)
image
image
Поляна
Поляна (Підкарпатське воєводство)
image Поляна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Поляна.

Історія

Село Поляна було одним з найбільших сіл в околицях Солини. Історично доведено, що вже в першій половині XV ст. тут був оборонний пост, а появу самого села відносять до 1456 р. Спочатку в 1510 р. селі з'явився костел, а згодом, у 1533 р. була побудована перша греко-католицька церква. Згідно з переписом населення 1767 р., у Поляні проживало 457 греко-католиків, 384 римо-католики і 47 євреїв. Селяни господарювали на 1663 моргах землі. До 1772 р. село знаходилося в Перемишльській землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В селі діяли дві народні школи: польська, заснована Товариством народних шкіл, і русинська (українська). У 1870 р. тут почали видобувати нафту. Більшість населення працювало на розробці 20 навколишніх нафтових свердловин.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Поляна. На 1921 р. в селі — 213 будинків, у яких проживає 1342 мешканці: 511 греко-католиків, 731 римо-католик, 99 юдеїв. У 1931 р. село налічувало 1604 мешканця, займало 2170 гектарів, з яких 1734 використовувалися під сільське господарство [23]. У міжвоєнний період існували ансамбль скрипалів та аматорський театр, у селі налічувалось сім крамниць [22. С. 7, 173]. В Поляні було значне польське населення. На 01.01.1939 у селі було 1790 жителів (800 українців-грекокатоликів, 200 українців-римокатоликів, 670 поляків і 120 євреїв).

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 28 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неї. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи територією села. В березні 1945 року територія віддана Польщі.

Після передачі цієї території Польщі родини русинів-українців були примусово переселені до села Сталіне, а після проведення операції «Вісла» — до околиць міста Легниця. Терен, з якого проводилося виселення, належав до етнічних земель бойків — субетнічної групи українського народу. Прихильність до рідних місць, як один із проявів консерватизму бойків, була настільки сильною, що старші покоління сприймали виселення як катастрофу всього свого життя.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 205 44 137 24
Жінки 187 45 108 34
Разом 392 89 245 58

Греко-католицька церква Святого о. Николая

Дерев'яна церква збудована у 1790 році, була парафіяльною, належала до Лютовиського деканату Перемиської єпархії УГКЦ. Після виселення українців церква використовували як зерновий склад місцевого держгоспу, з 1969 р. — парафіяльний костел. Храм є зразком класичної дерев'яної бойківської церковної архітектури. Пам'ятка є в туристичному маршруті «Шлях дерев'яної архітектури».

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43, 119.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Polana (powiat bieszczadzki)


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Polya na pol Polana selo Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha Kolishnye bojkivske selo u ramkah dogovoru obminu teritoriyami 1951 roku vse ukrayinske naselennya nasilno pereseleno zokrema u selo Staline Ivanivskogo rajonu Odeskoyi oblasti bulo pereseleno 1230 bojkiv Naselennya 392 osobi 2011 Selo Polyana pol Polana Kolishnya cerkva svyatogo Mikolaya Koordinati 49 18 00 pn sh 22 34 00 sh d 49 30000000002777227336991928 pn sh 22 5666700000277771210 sh d 49 30000000002777227336991928 22 5666700000277771210 Koordinati 49 18 00 pn sh 22 34 00 sh d 49 30000000002777227336991928 pn sh 22 5666700000277771210 sh d 49 30000000002777227336991928 22 5666700000277771210 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina ChornaVisota centru 430 mNaselennya 392 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 709Avtomobilnij kod RBISIMC 0348039GeoNames 761655OSM 1748182 R Gmina Chorna PolyanaPolyana Polsha PolyanaPolyana Pidkarpatske voyevodstvo Polyana u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Polyana IstoriyaSelo Polyana bulo odnim z najbilshih sil v okolicyah Solini Istorichno dovedeno sho vzhe v pershij polovini XV st tut buv oboronnij post a poyavu samogo sela vidnosyat do 1456 r Spochatku v 1510 r seli z yavivsya kostel a zgodom u 1533 r bula pobudovana persha greko katolicka cerkva Zgidno z perepisom naselennya 1767 r u Polyani prozhivalo 457 greko katolikiv 384 rimo katoliki i 47 yevreyiv Selyani gospodaryuvali na 1663 morgah zemli Do 1772 r selo znahodilosya v Peremishlskij zemli Ruskogo voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi V seli diyali dvi narodni shkoli polska zasnovana Tovaristvom narodnih shkil i rusinska ukrayinska U 1870 r tut pochali vidobuvati naftu Bilshist naselennya pracyuvalo na rozrobci 20 navkolishnih naftovih sverdlovin U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr vhodilo do skladu gmini Polyana Na 1921 r v seli 213 budinkiv u yakih prozhivaye 1342 meshkanci 511 greko katolikiv 731 rimo katolik 99 yudeyiv U 1931 r selo nalichuvalo 1604 meshkancya zajmalo 2170 gektariv z yakih 1734 vikoristovuvalisya pid silske gospodarstvo 23 U mizhvoyennij period isnuvali ansambl skripaliv ta amatorskij teatr u seli nalichuvalos sim kramnic 22 S 7 173 V Polyani bulo znachne polske naselennya Na 01 01 1939 u seli bulo 1790 zhiteliv 800 ukrayinciv grekokatolikiv 200 ukrayinciv rimokatolikiv 670 polyakiv i 120 yevreyiv U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 28 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhnoyi chastini Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova vona nalezhala do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo v hodi utvorennya Drogobickoyi oblasti vklyuchene do neyi Teritoriya vvijshla do skladu utvorenogo 17 01 1940 Liskivskogo rajonu rajonnij centr Lisko Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami V serpni 1944 roku radyanski vijska znovu ovolodili teritoriyeyu sela V berezni 1945 roku teritoriya viddana Polshi Pislya peredachi ciyeyi teritoriyi Polshi rodini rusiniv ukrayinciv buli primusovo pereseleni do sela Staline a pislya provedennya operaciyi Visla do okolic mista Legnicya Teren z yakogo provodilosya viselennya nalezhav do etnichnih zemel bojkiv subetnichnoyi grupi ukrayinskogo narodu Prihilnist do ridnih misc yak odin iz proyaviv konservatizmu bojkiv bula nastilki silnoyu sho starshi pokolinnya sprijmali viselennya yak katastrofu vsogo svogo zhittya U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 205 44 137 24Zhinki 187 45 108 34Razom 392 89 245 58Greko katolicka cerkva Svyatogo o NikolayaDerev yana cerkva zbudovana u 1790 roci bula parafiyalnoyu nalezhala do Lyutoviskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi UGKC Pislya viselennya ukrayinciv cerkva vikoristovuvali yak zernovij sklad miscevogo derzhgospu z 1969 r parafiyalnij kostel Hram ye zrazkom klasichnoyi derev yanoyi bojkivskoyi cerkovnoyi arhitekturi Pam yatka ye v turistichnomu marshruti Shlyah derev yanoyi arhitekturi PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 43 119 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros Hronika za 17 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Polana powiat bieszczadzki Polana Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 562 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ