Сара Брідлав (англ. Sarah Breedlove, знана як Мадам Сі Джей Вокер, англ. Madam C. J. Walker; 23 грудня 1867 року — 25 травня 1919 року) — американська підприємиця і філантропка; вважається першою в США жінкою, яка створила статок у мільйон доларів. Джерело її прибутку — успішна лінія косметики та товарів для волосся, призначених для афроамериканських жінок. Виробництво, реклама і розповсюдження товарів велися через компанію Madame C. J. Walker Manufacturing Company.
Мадам Сі Джей Вокер | |
---|---|
Народилася | 23 грудня 1867[1] Делта, Медісон, Луїзіана, США |
Померла | 25 травня 1919[1][2](51 рік) Ірвінгтон, Вестчестер, Нью-Йорк, США |
Поховання | Вудлон[3] |
Країна | США |
Національність | афроамериканці[4][5] |
Діяльність | підприємниця, філантропка, винахідниця, підприємиця |
Знання мов | англійська |
У шлюбі з | d, d, d і d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Ранні роки
Народилася 23 грудня 1867 року в Дельті, штат Луїзіана в родині Оуена і Мінерви Брідлав. Мала сестру Лувенію та чотирьох братів: Александра, Джеймса, Соломона та Оуен-молодшого. Батьки та старші діти були рабами на плантації Роберта В. Берні. Сара стала першою дитиною, народженою у Брідлава вільною, завдяки Прокламації про звільнення рабів. У 1872 році померла мати Сари, ймовірно, від холери. Батько після цього одружився вдруге, але незабаром помер.
Сара переїхала до старшої сестри і її чоловіка Віллі Пауелла. У віці 14 років одружилася з Мозесом Маквільямсом, щоб уникнути поганого ставлення Пауелла. Три роки потому народила дочку, А'Лелію Вокер. Коли Мозес Маквільямс помер, Сарі було всього 20, а її доньці — 2 роки. Незабаром переїхала до Сент-Луїса, де жили три її брати, які працювали перукарями. У 1906 році Сара одружилася з Чарлзом Джозефом Вокером, продавцем товарів через рекламні оголошення в газетах.
Кар'єра
Взявши ім'я Мадам Сі Джей Вокер, Сара почала продавати свої товари по всіх Штатах. Її донька А'Лелія займалася поштовими замовленнями, а Вокери роз'їжджали південними та східними штатами. У 1908 році вони влаштувалися в Піттсбурзі, штат Пенсільванія, де відкрили Лелія-коледж, який навчав «культурі волосся». У 1910 році Вокери переїхали до Індіанаполіса, де відкрили штаб-квартиру компанії й побудували фабрику.
Мадам Сі Джей Вокер почала навчати інших чорношкірих жінок, допомагаючи їм організувати власний бізнес. Вона також виступала з лекціями на політичні, економічні та соціальні теми на зборах, організованих впливовими організаціями чорношкірих американців. Після заворушень в Іст-Сент-Луїсі вона приєдналася до Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення (NAACP) в боротьбі за визнання лінчування федеральним злочином. У 1918 році на з'їзді Національної асоціації кольорових жінок (англ. National Association of Colored Women) (NACW) Мадам Сі Джей Вокер була визнана головною учасницею порятунку будинку аболіціоніста Фредеріка Дугласа в Анакостії, районі Вашингтона. Протягом усього життя Мадам Сі Джей Вокер продовжувала надавати фінансову допомогу NAACP, YMCA, школам і притулкам для чорношкірих дітей, а також іншим організаціям і особам, які надають допомогу афроамериканцям.
У 1917 році побудувала власний маєток «Вілла Леваро» в Ірвінгтон-он-Хадсоні, штат Нью-Йорк. Маєток спроєктував Вертнер Танді, перший ліцензований чорношкірий архітектор штату Нью-Йорк і засновник братства Альфа-Фі-Альфа (англ. Alpha Phi Alpha). Споруда будинку обійшлася у 250 000 доларів
25 травня 1919 року Мадам Сі Джей Вокер померла у своєму будинку від ускладнень гіпертонії у віці 51 років. Похована на нью-йоркському цвинтарі Вудлон. На момент смерті вважалася найбагатшою чорношкірою жінкою Америки й першою, хто самостійно зібрав статок в один мільйон доларів. Останнє визначення внесене до «Книги рекордів Гіннеса», однак, згідно з некрологом, опублікованим у New York Times, «два роки тому [в 1917 році] вона сказала, що поки не мільйонерка, але сподівається нею стати з часом».
Після смерті Мадам Сі Джей Вокер президентом Madam C.J Walker Manufacturing Company стала її дочка А'Лелія Вокер.
Визнання
У 1990 році Мадам Сі Джей Вокер була введена до Зали слави бізнесу чиказького Музею науки та промисловості.
У 1993 році її ім'я включене до списку Національної зали слави жінок у Сенека-Фоллс, штат Нью-Йорк.
28 січня 1998 року Поштова служба США в рамках серії Black Heritage випустила марку, присвячену Мадам Сі Джей Вокер.
16 березня 2010 року конгресмен Чарлз Ренджел представив резолюцію HJ81, що була присвячена визнанню внеску мадам Сі Джей Вокер в суспільне життя.
У грудні 2010 року мер Нью-Йорка Майкл Блумберг підписав білль, відповідно до якого квартал 136-ї вулиці між бульваром Малкольма Ікс (Ленокс Авеню) і Сьомою авеню була названа на честь Мадам Вокер і А'Лелії Вокер.
Крім того, Мадам Сі Джей Вокер входить до Національної зали слави косметології та Національної зали слави прямих продажів.
Примітки
- Bundles A. Encyclopædia Britannica
- FemBio database
- Find a Grave — 1996.
- Smith J. C. Notable Black American Women
- BlackPast.org — 2004.
- . New York Times. 26 травня 1919. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 3 лютого 2011.
Джерела
- Bundles, A'Lelia. On Her Own Ground: The Life and Times of Madam C. J. Walker. — Lisa Drew Books/Scribner, 2001. — .
- Bundles, A'Lelia. Madam C. J. Walker: Entrepreneur. — Chelsea House/Facts on File, 2008. — .
- Colman, Penny. Madam C.J. Walker: Building a Business Empire. — The Millbrook Press, 1994. — 48 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадам Сі Джей Вокер |
- Madam C.J. Walker [ 29 липня 2013 у Wayback Machine.] — Сайт, присвячений Мадам Сі Джей Вокер (англ.)
- Madam Walker Theatre Center Indianapolis, IN [ 30 квітня 2013 у Wayback Machine.] — перша фабрика Мадам Сі Джей Вокер (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sara Bridlav angl Sarah Breedlove znana yak Madam Si Dzhej Voker angl Madam C J Walker 23 grudnya 1867 roku 25 travnya 1919 roku amerikanska pidpriyemicya i filantropka vvazhayetsya pershoyu v SShA zhinkoyu yaka stvorila statok u miljon dolariv Dzherelo yiyi pributku uspishna liniya kosmetiki ta tovariv dlya volossya priznachenih dlya afroamerikanskih zhinok Virobnictvo reklama i rozpovsyudzhennya tovariv velisya cherez kompaniyu Madame C J Walker Manufacturing Company Madam Si Dzhej VokerNarodilasya23 grudnya 1867 1867 12 23 1 Delta Medison Luyiziana SShAPomerla25 travnya 1919 1919 05 25 1 2 51 rik Irvington Vestchester Nyu Jork SShAPohovannyaVudlon 3 Krayina SShANacionalnistafroamerikanci 4 5 Diyalnistpidpriyemnicya filantropka vinahidnicya pidpriyemicyaZnannya movanglijskaU shlyubi zd d d i dDitidNagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1993 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voker Ranni rokiNarodilasya 23 grudnya 1867 roku v Delti shtat Luyiziana v rodini Ouena i Minervi Bridlav Mala sestru Luveniyu ta chotiroh brativ Aleksandra Dzhejmsa Solomona ta Ouen molodshogo Batki ta starshi diti buli rabami na plantaciyi Roberta V Berni Sara stala pershoyu ditinoyu narodzhenoyu u Bridlava vilnoyu zavdyaki Proklamaciyi pro zvilnennya rabiv U 1872 roci pomerla mati Sari jmovirno vid holeri Batko pislya cogo odruzhivsya vdruge ale nezabarom pomer Sara pereyihala do starshoyi sestri i yiyi cholovika Villi Pauella U vici 14 rokiv odruzhilasya z Mozesom Makvilyamsom shob uniknuti poganogo stavlennya Pauella Tri roki potomu narodila dochku A Leliyu Voker Koli Mozes Makvilyams pomer Sari bulo vsogo 20 a yiyi donci 2 roki Nezabarom pereyihala do Sent Luyisa de zhili tri yiyi brati yaki pracyuvali perukaryami U 1906 roci Sara odruzhilasya z Charlzom Dzhozefom Vokerom prodavcem tovariv cherez reklamni ogoloshennya v gazetah Kar yeraSi Dzhej Voker z druzyami v avtomobili Vzyavshi im ya Madam Si Dzhej Voker Sara pochala prodavati svoyi tovari po vsih Shtatah Yiyi donka A Leliya zajmalasya poshtovimi zamovlennyami a Vokeri roz yizhdzhali pivdennimi ta shidnimi shtatami U 1908 roci voni vlashtuvalisya v Pittsburzi shtat Pensilvaniya de vidkrili Leliya koledzh yakij navchav kulturi volossya U 1910 roci Vokeri pereyihali do Indianapolisa de vidkrili shtab kvartiru kompaniyi j pobuduvali fabriku Madam Si Dzhej Voker pochala navchati inshih chornoshkirih zhinok dopomagayuchi yim organizuvati vlasnij biznes Vona takozh vistupala z lekciyami na politichni ekonomichni ta socialni temi na zborah organizovanih vplivovimi organizaciyami chornoshkirih amerikanciv Pislya zavorushen v Ist Sent Luyisi vona priyednalasya do Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya NAACP v borotbi za viznannya linchuvannya federalnim zlochinom U 1918 roci na z yizdi Nacionalnoyi asociaciyi kolorovih zhinok angl National Association of Colored Women NACW Madam Si Dzhej Voker bula viznana golovnoyu uchasniceyu poryatunku budinku abolicionista Frederika Duglasa v Anakostiyi rajoni Vashingtona Protyagom usogo zhittya Madam Si Dzhej Voker prodovzhuvala nadavati finansovu dopomogu NAACP YMCA shkolam i pritulkam dlya chornoshkirih ditej a takozh inshim organizaciyam i osobam yaki nadayut dopomogu afroamerikancyam Mogila Madam Si Dzhej Voker U 1917 roci pobuduvala vlasnij mayetok Villa Levaro v Irvington on Hadsoni shtat Nyu Jork Mayetok sproyektuvav Vertner Tandi pershij licenzovanij chornoshkirij arhitektor shtatu Nyu Jork i zasnovnik bratstva Alfa Fi Alfa angl Alpha Phi Alpha Sporuda budinku obijshlasya u 250 000 dolariv 25 travnya 1919 roku Madam Si Dzhej Voker pomerla u svoyemu budinku vid uskladnen gipertoniyi u vici 51 rokiv Pohovana na nyu jorkskomu cvintari Vudlon Na moment smerti vvazhalasya najbagatshoyu chornoshkiroyu zhinkoyu Ameriki j pershoyu hto samostijno zibrav statok v odin miljon dolariv Ostannye viznachennya vnesene do Knigi rekordiv Ginnesa odnak zgidno z nekrologom opublikovanim u New York Times dva roki tomu v 1917 roci vona skazala sho poki ne miljonerka ale spodivayetsya neyu stati z chasom Pislya smerti Madam Si Dzhej Voker prezidentom Madam C J Walker Manufacturing Company stala yiyi dochka A Leliya Voker ViznannyaU 1990 roci Madam Si Dzhej Voker bula vvedena do Zali slavi biznesu chikazkogo Muzeyu nauki ta promislovosti U 1993 roci yiyi im ya vklyuchene do spisku Nacionalnoyi zali slavi zhinok u Seneka Folls shtat Nyu Jork 28 sichnya 1998 roku Poshtova sluzhba SShA v ramkah seriyiBlack Heritagevipustila marku prisvyachenu Madam Si Dzhej Voker 16 bereznya 2010 roku kongresmen Charlz Rendzhel predstaviv rezolyuciyu HJ81 sho bula prisvyachena viznannyu vnesku madam Si Dzhej Voker v suspilne zhittya U grudni 2010 roku mer Nyu Jorka Majkl Blumberg pidpisav bill vidpovidno do yakogo kvartal 136 yi vulici mizh bulvarom Malkolma Iks Lenoks Avenyu i Somoyu avenyu bula nazvana na chest Madam Voker i A Leliyi Voker Krim togo Madam Si Dzhej Voker vhodit do Nacionalnoyi zali slavi kosmetologiyi ta Nacionalnoyi zali slavi pryamih prodazhiv PrimitkiBundles A Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 FemBio database d Track Q61356138 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Smith J C Notable Black American Women d Track Q105958972d Track Q47455946 BlackPast org 2004 d Track Q30049687 New York Times 26 travnya 1919 Arhiv originalu za 15 lipnya 2013 Procitovano 3 lyutogo 2011 DzherelaBundles A Lelia On Her Own Ground The Life and Times of Madam C J Walker Lisa Drew Books Scribner 2001 ISBN 0 7434 3172 3 Bundles A Lelia Madam C J Walker Entrepreneur Chelsea House Facts on File 2008 ISBN 978 1 60413 072 0 Colman Penny Madam C J Walker Building a Business Empire The Millbrook Press 1994 48 s ISBN 978 1 56294 338 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madam Si Dzhej VokerMadam C J Walker 29 lipnya 2013 u Wayback Machine Sajt prisvyachenij Madam Si Dzhej Voker angl Madam Walker Theatre Center Indianapolis IN 30 kvitnya 2013 u Wayback Machine persha fabrika Madam Si Dzhej Voker angl