Колотов Степан Митрофанович (нар.10 (22) грудня 1880, місто Слобідське, тепер Кіровської області Російської Федерації — пом.13 березня 1965, Київ) — український радянський математик, фахівець у галузі нарисної геометрії, педагог, інженер, архітектор.
Колотов Степан Митрофанович | |
---|---|
Народився | 22 грудня 1880 |
Помер | 13 березня 1965 (84 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | архітектор |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет |
Заклад | Київський національний університет будівництва і архітектури |
Відомі учні | Євстифеєв Михайло Федорович |
Аспіранти, докторанти | Євстифеєв Михайло Федорович |
Член-кореспондент Академії архітектури УРСР (1946–1955), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1961), доктор технічних наук (1963), професор (1935).
Біографія
1913 закінчив архітектурне відділення Петербурзького інституту цивільних інженерів.
Студіював питання розвитку теорії зображень та її застосування в архітектурно-будівельній практиці. Основою наукового спадку є розроблена ним теорія допоміжного проєкціювання. Прикладну спрямованість студій характеризують роботи з теорії тіней (теорія побудови тіней за однією проєкцією та деякими додатковими даними) та перспективи (побудова перспектив при збереженні проєкційного зв'язку з вихідними проєкціями; геометричний аналіз викривлень при сприйнятті архітектурних перспектив).
Працював у 1913–1916 у Петербурзі як інженер, у 1916–1926 у Києві — з 1923 професор і завідувач кафедри нарисної геометрії КХІ, 1926–1930 — в Узбекистані (Ташкент, Бухара, Коканд, Самарканд) на посадах начальника БМУ, завідувача будівельного відділу, заступника голови Головтехбудкому (проєктує житлові будинки, корпус Таджицького інституту освіти, реконструює бавовняні заводи у Бухарі, Каракулі, Термезі та ін., бере участь в архітектурних конкурсах: проєкт театру у Самарканді, житлові будинки Комбанку), 1930–1944 — професор, завідувач кафедри архітектурного проєктування у Середньоазіатському індустріальному інституті, проєктує клуби, Палац Праці у Душанбе (1932), школу та споруди інституту (1933–1934), бібліотеку у Ташкенті (1939). Делегат від Узбекистану на І Всесоюзному з'їзді радянських архітекторів (1934). 1944–1948 — у Києві, заступник голови президії Української філії Академії архітектури СРСР, директор Інституту містобудування АА УРСР. З 1945 — завідувач кафедри нарисної геометрії у Київському інженерно-будівельному інституті (тепер — КНУБА).
Підготував понад тридцять кандидатів наук (серед його учнів професори В. Є. Михайленко, , М. Ф. Євстифеєв, В. С. Обухова, А. М. Пономарьов, Б. С. Горленко). Викладав також у Київському інституті народного господарства (нині — Київський національний економічний університет).
Автор наукових праць переважно з нарисної геометрії.
Основні наукові праці
- «Побудова перспективи предмета за його ортогональними проєкціями» (1926),
- «Нарисна геометрія» (1933),
- «Нова теорія тіней» (1947),
- «Допоміжне проєкціювання» (1956),
- «Курс нарисної геометрії» (1958, 1961, у співавторстві),
- «Нарисна геометрія (Програмований підручник)» (1967, у співавторстві),
- Збірник вибраних праць «Питання теорії зображень» (1972).
Багато наукових праць залишилось у рукописах: «Методика архітектурного проєктування» (1934), «До питання про національну архітектуру» (1935), «Житло в Узбекистані» (1936), «Використання методу проєктивної геометрії при побудові тіней» (1940), «Новий прийом побудови перспективи» (1944), «Подвійне допоміжне проєкціювання» (1955), «Щодо перетворень у нарисній геометрії» (1959), «Щодо проєктивних просторів» (1961) та ін.
Засновник і перший відповідальний редактор міжвідомчого збірника наукових праць «Прикладна геометрія та інженерна графіка» (з 1964, КІБІ-КНУБА).
Розробки Колотова вплинули як на наукові дослідження, так і на зміст навчальних курсів з нарисної геометрії не лише в Україні. Характерна риса цих праць — гнучке використання проєкційного апарату в теорії й на практиці, творчий підхід до проєкціювання, що суттєво розширив арсенал способів перетворення проєкцій («діаграма Колотова», «спосіб допоміжного проєкціювання»). Наукова школа Колотова сприяла розвитку узагальнених проєкційних методів, формуванню теорії зображень в її сучасному вигляді.
Основні тексти про Колотова
- Дольский Е. Е. Новый способ решения задач начертательной геометрии по методу проф. С. М. Колотова. — К.; Львов, 1947;
- Фролов С. А. Методы преобразования ортогональных проекций. — М., 1963. — С. 31-42;
- Гусев Н. А. Степан Митрофанович Колотов // Колотов С. М. Вопросы теории изображений (Избранное). — К., 1972. — С. 149–152;
- Подгорный А. Л. Научная школа проф. С. М. Колотова // Там само. — С. 152–157;
- Перечень научных работ проф. С. М. Колотова // Там само. — С. 157–159;
- Михайленко В. Є., Євстифєєв М. Ф., Ковальов С. М., Кащенко О. В. Нарисна геометрія. — К., 1993. — С. 7-8, 93-95, 100–103; * Подгорный А. Л. К пятидесятилетию научной школы проф. С. М. Колотова // Прикладная геометрия и инженерная графика. — К., 1995. — Вып. 58. — С. 11-18;
- Степан Митрофанович Колотов: Очерки о жизненном пути, научной и педагогической деятельности / Авт.-сост. И. Колодуб, А. Найденова. — К., 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolotov Stepan Mitrofanovich nar 10 22 grudnya 1880 18801222 misto Slobidske teper Kirovskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi pom 13 bereznya 1965 Kiyiv ukrayinskij radyanskij matematik fahivec u galuzi narisnoyi geometriyi pedagog inzhener arhitektor Kolotov Stepan MitrofanovichNarodivsya22 grudnya 1880 1880 12 22 Pomer13 bereznya 1965 1965 03 13 84 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRDiyalnistarhitektorAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij arhitekturno budivelnij universitetZakladKiyivskij nacionalnij universitet budivnictva i arhitekturiVidomi uchniYevstifeyev Mihajlo FedorovichAspiranti doktorantiYevstifeyev Mihajlo Fedorovich Chlen korespondent Akademiyi arhitekturi URSR 1946 1955 zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR 1961 doktor tehnichnih nauk 1963 profesor 1935 Biografiya1913 zakinchiv arhitekturne viddilennya Peterburzkogo institutu civilnih inzheneriv Studiyuvav pitannya rozvitku teoriyi zobrazhen ta yiyi zastosuvannya v arhitekturno budivelnij praktici Osnovoyu naukovogo spadku ye rozroblena nim teoriya dopomizhnogo proyekciyuvannya Prikladnu spryamovanist studij harakterizuyut roboti z teoriyi tinej teoriya pobudovi tinej za odniyeyu proyekciyeyu ta deyakimi dodatkovimi danimi ta perspektivi pobudova perspektiv pri zberezhenni proyekcijnogo zv yazku z vihidnimi proyekciyami geometrichnij analiz vikrivlen pri sprijnyatti arhitekturnih perspektiv Pracyuvav u 1913 1916 u Peterburzi yak inzhener u 1916 1926 u Kiyevi z 1923 profesor i zaviduvach kafedri narisnoyi geometriyi KHI 1926 1930 v Uzbekistani Tashkent Buhara Kokand Samarkand na posadah nachalnika BMU zaviduvacha budivelnogo viddilu zastupnika golovi Golovtehbudkomu proyektuye zhitlovi budinki korpus Tadzhickogo institutu osviti rekonstruyuye bavovnyani zavodi u Buhari Karakuli Termezi ta in bere uchast v arhitekturnih konkursah proyekt teatru u Samarkandi zhitlovi budinki Kombanku 1930 1944 profesor zaviduvach kafedri arhitekturnogo proyektuvannya u Serednoaziatskomu industrialnomu instituti proyektuye klubi Palac Praci u Dushanbe 1932 shkolu ta sporudi institutu 1933 1934 biblioteku u Tashkenti 1939 Delegat vid Uzbekistanu na I Vsesoyuznomu z yizdi radyanskih arhitektoriv 1934 1944 1948 u Kiyevi zastupnik golovi prezidiyi Ukrayinskoyi filiyi Akademiyi arhitekturi SRSR direktor Institutu mistobuduvannya AA URSR Z 1945 zaviduvach kafedri narisnoyi geometriyi u Kiyivskomu inzhenerno budivelnomu instituti teper KNUBA Pidgotuvav ponad tridcyat kandidativ nauk sered jogo uchniv profesori V Ye Mihajlenko M F Yevstifeyev V S Obuhova A M Ponomarov B S Gorlenko Vikladav takozh u Kiyivskomu instituti narodnogo gospodarstva nini Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet Avtor naukovih prac perevazhno z narisnoyi geometriyi Osnovni naukovi praci Pobudova perspektivi predmeta za jogo ortogonalnimi proyekciyami 1926 Narisna geometriya 1933 Nova teoriya tinej 1947 Dopomizhne proyekciyuvannya 1956 Kurs narisnoyi geometriyi 1958 1961 u spivavtorstvi Narisna geometriya Programovanij pidruchnik 1967 u spivavtorstvi Zbirnik vibranih prac Pitannya teoriyi zobrazhen 1972 Bagato naukovih prac zalishilos u rukopisah Metodika arhitekturnogo proyektuvannya 1934 Do pitannya pro nacionalnu arhitekturu 1935 Zhitlo v Uzbekistani 1936 Vikoristannya metodu proyektivnoyi geometriyi pri pobudovi tinej 1940 Novij prijom pobudovi perspektivi 1944 Podvijne dopomizhne proyekciyuvannya 1955 Shodo peretvoren u narisnij geometriyi 1959 Shodo proyektivnih prostoriv 1961 ta in Zasnovnik i pershij vidpovidalnij redaktor mizhvidomchogo zbirnika naukovih prac Prikladna geometriya ta inzhenerna grafika z 1964 KIBI KNUBA Rozrobki Kolotova vplinuli yak na naukovi doslidzhennya tak i na zmist navchalnih kursiv z narisnoyi geometriyi ne lishe v Ukrayini Harakterna risa cih prac gnuchke vikoristannya proyekcijnogo aparatu v teoriyi j na praktici tvorchij pidhid do proyekciyuvannya sho suttyevo rozshiriv arsenal sposobiv peretvorennya proyekcij diagrama Kolotova sposib dopomizhnogo proyekciyuvannya Naukova shkola Kolotova spriyala rozvitku uzagalnenih proyekcijnih metodiv formuvannyu teoriyi zobrazhen v yiyi suchasnomu viglyadi Osnovni teksti pro KolotovaDolskij E E Novyj sposob resheniya zadach nachertatelnoj geometrii po metodu prof S M Kolotova K Lvov 1947 Frolov S A Metody preobrazovaniya ortogonalnyh proekcij M 1963 S 31 42 Gusev N A Stepan Mitrofanovich Kolotov Kolotov S M Voprosy teorii izobrazhenij Izbrannoe K 1972 S 149 152 Podgornyj A L Nauchnaya shkola prof S M Kolotova Tam samo S 152 157 Perechen nauchnyh rabot prof S M Kolotova Tam samo S 157 159 Mihajlenko V Ye Yevstifyeyev M F Kovalov S M Kashenko O V Narisna geometriya K 1993 S 7 8 93 95 100 103 Podgornyj A L K pyatidesyatiletiyu nauchnoj shkoly prof S M Kolotova Prikladnaya geometriya i inzhenernaya grafika K 1995 Vyp 58 S 11 18 Stepan Mitrofanovich Kolotov Ocherki o zhiznennom puti nauchnoj i pedagogicheskoj deyatelnosti Avt sost I Kolodub A Najdenova K 2009