Жайворонок степовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Melanocorypha calandra (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Ареал виду Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жайворонок степовий (Melanocorypha calandra) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae). В Україні осілий, кочовий вид степової та частково лісостепової смуги.
Опис
Морфологічні ознаки
Досить великий жайворонок, розміром зі шпака. Маса тіла 53-70 г, довжина тіла близько 20 см. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темною строкатістю; над оком білувата «брова»; на боках на межі шиї і вола великі чорні плями; боки тулуба буруваті; решта низу тулуба білувата; спід крил темно-бурий; на задньому краю крил вузька біла смуга; махові пера бурі, зі світлою облямівкою; хвіст бурий, крайні стернові пера білі; дзьоб бурий, масивний; ноги бурі. Самець і самка подібні за забарвленням, проте самець помітно більший за розміром. Молодий птах схожий на дорослого, але пера верху зі світлою верхівкою; темні плями на боках шиї ледь помітні.
Від решти жайворонків відрізняється чорними плямами на межі шиї і вола; крім того, від польового жайворонка — виразними білуватими «бровами»; від сірого та малого жайворонків — вузькою білою смугою на задньому краю крил та більшими розмірами.
Мінливість проявляється у варіюванні відтінків основного фону забарвлення верхнього боку тіла та в ступені розвитку рисунку із темних штрихів на верхньому боці тіла.
Звуки
Видає мелодійне різноманітне щебетання та дзвінкий крик «крррлітс — крррлітс». Пісню виконує в повітрі.
Поширення та місця існування
Ареал степового жайворонка включає південні і східні регіони Європи, Північну Африку, Центральну та Передню Азію, Близький Схід. В Україні мешкає у степовій і частково лісостеповій смугах. Зимує в межах гніздового ареалу, відлітаючи з північних районів, де встановлюється сніговий покрив.
Оселяється на відкритих степових просторах з добре розвиненим трав'янистим покровом, при цьому віддає перевагу ковиловим і злаково-полинним степам; охоче поселяється також серед полів злаків.
Таксономія
Виділяють 4 підвиди:
- Melanocorypha calandra calandra (Linnaeus, 1766),
- Melanocorypha calandra gaza Meinertzhagen, 1919,
- Melanocorypha calandra hebraica Meinertzhagen, 1920,
- Melanocorypha calandra psammochroa Hartert, 1904.
Чисельність
Чисельність в Європі станом на кінець ХХ ст. оцінена в 10-24 млн пар, в Україні — 40-80 тис. пар. Європейська популяція становить 25-49% від світової, яку оцінюють в 61,2-288 млн особин. Чисельність скорочується.
Розмноження
На півночі ареалу з'являється з появою перших проталин. Спів і токові польоти степового жайворонка можна спостерігати з початку березня до кінця червня, місцями і до середини липня. Перші кладки з'являються на півдні України вже наприкінці березня. Трапляються кладки і до середини червня, очевидно — другі. Гніздо облаштовують в ямці під кущиком трави, добре маскується і затінюється. Гніздо степовий жайворонок будує із сухих стеблинок і листя злаків та тонких корінців. Вистилка лотка, зазвичай, складається з тонших матеріалів. Іноді гніздо розташовується в купці сухого кінського посліду. У кладці буває найчастіше 4-5 яєць. Яйця досить темні, брудно-білого або зеленуватого основного фону з численними бурими або оливковими, наскільки розмитими плямами, згущеними до тупого кінця. Насиджує тільки самка протягом 16 днів. Вигодовування в гнізді триває близько 10 днів. Пташенята, які тільки-но покинули гніздо, трапляються з другої половини травня до кінця липня. Водночас вже наприкінці липня з'являються досить великі кочові зграї, які шукають поживу серед степів, жнив, косовиць та обабіч доріг разом з іншими жайворонками. Кочівлі тривають до пізньої осені. Нерідко вони переходять у справжній осінній проліт.
Живлення
Всеїдний птах. У літній період майже повністю переходить на тваринну їжу. Здобуває поживу, пересуваючись по землі. Рослинна їжа влітку становить не більше 10%. Це насіння різних дикорослих рослин, зелені частини тонконога, зерна культурних злаків. Восени, зі зникненням комах, жайворонок переходить на рослинну їжу. Степові жайворонки досить регулярно відвідують водопій.
Охорона
Перебуває під охороною Бернської конвенції.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- BirdLife International 2012. Melanocorypha calandra. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2015.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 25 July 2015. [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
- (англ.)
- Степовий жайворонок, сайт «Хребетні тварини Росії» [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhajvoronok stepovijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Stepovij zhajvoronok Melanocorypha Vid Zhajvoronok stepovijBinomialna nazvaMelanocorypha calandra Linnaeus 1766 Areal vidu Osile prozhivannya ZimuvannyaPosilannyaVikishovishe Melanocorypha calandraVikividi Melanocorypha calandraEOL 1048052ITIS 561038MSOP 22717285NCBI 589660Fossilworks 368972 Zhajvoronok stepovij Melanocorypha calandra nevelikij gorobcepodibnij ptah rodini zhajvoronkovih Alaudidae V Ukrayini osilij kochovij vid stepovoyi ta chastkovo lisostepovoyi smugi OpisMorfologichni oznaki Dosit velikij zhajvoronok rozmirom zi shpaka Masa tila 53 70 g dovzhina tila blizko 20 sm Doroslij ptah zverhu siruvato burij z temnoyu strokatistyu nad okom biluvata brova na bokah na mezhi shiyi i vola veliki chorni plyami boki tuluba buruvati reshta nizu tuluba biluvata spid kril temno burij na zadnomu krayu kril vuzka bila smuga mahovi pera buri zi svitloyu oblyamivkoyu hvist burij krajni sternovi pera bili dzob burij masivnij nogi buri Samec i samka podibni za zabarvlennyam prote samec pomitno bilshij za rozmirom Molodij ptah shozhij na doroslogo ale pera verhu zi svitloyu verhivkoyu temni plyami na bokah shiyi led pomitni Vid reshti zhajvoronkiv vidriznyayetsya chornimi plyamami na mezhi shiyi i vola krim togo vid polovogo zhajvoronka viraznimi biluvatimi brovami vid sirogo ta malogo zhajvoronkiv vuzkoyu biloyu smugoyu na zadnomu krayu kril ta bilshimi rozmirami Minlivist proyavlyayetsya u variyuvanni vidtinkiv osnovnogo fonu zabarvlennya verhnogo boku tila ta v stupeni rozvitku risunku iz temnih shtrihiv na verhnomu boci tila Zvuki Vidaye melodijne riznomanitne shebetannya ta dzvinkij krik krrrlits krrrlits Pisnyu vikonuye v povitri Poshirennya ta miscya isnuvannyaAreal stepovogo zhajvoronka vklyuchaye pivdenni i shidni regioni Yevropi Pivnichnu Afriku Centralnu ta Perednyu Aziyu Blizkij Shid V Ukrayini meshkaye u stepovij i chastkovo lisostepovij smugah Zimuye v mezhah gnizdovogo arealu vidlitayuchi z pivnichnih rajoniv de vstanovlyuyetsya snigovij pokriv Oselyayetsya na vidkritih stepovih prostorah z dobre rozvinenim trav yanistim pokrovom pri comu viddaye perevagu kovilovim i zlakovo polinnim stepam ohoche poselyayetsya takozh sered poliv zlakiv TaksonomiyaVidilyayut 4 pidvidi Melanocorypha calandra calandra Linnaeus 1766 Melanocorypha calandra gaza Meinertzhagen 1919 Melanocorypha calandra hebraica Meinertzhagen 1920 Melanocorypha calandra psammochroa Hartert 1904 ChiselnistChiselnist v Yevropi stanom na kinec HH st ocinena v 10 24 mln par v Ukrayini 40 80 tis par Yevropejska populyaciya stanovit 25 49 vid svitovoyi yaku ocinyuyut v 61 2 288 mln osobin Chiselnist skorochuyetsya RozmnozhennyaYajcya v oologichnij kolekciyi Na pivnochi arealu z yavlyayetsya z poyavoyu pershih protalin Spiv i tokovi poloti stepovogo zhajvoronka mozhna sposterigati z pochatku bereznya do kincya chervnya miscyami i do seredini lipnya Pershi kladki z yavlyayutsya na pivdni Ukrayini vzhe naprikinci bereznya Traplyayutsya kladki i do seredini chervnya ochevidno drugi Gnizdo oblashtovuyut v yamci pid kushikom travi dobre maskuyetsya i zatinyuyetsya Gnizdo stepovij zhajvoronok buduye iz suhih steblinok i listya zlakiv ta tonkih korinciv Vistilka lotka zazvichaj skladayetsya z tonshih materialiv Inodi gnizdo roztashovuyetsya v kupci suhogo kinskogo poslidu U kladci buvaye najchastishe 4 5 yayec Yajcya dosit temni brudno bilogo abo zelenuvatogo osnovnogo fonu z chislennimi burimi abo olivkovimi naskilki rozmitimi plyamami zgushenimi do tupogo kincya Nasidzhuye tilki samka protyagom 16 dniv Vigodovuvannya v gnizdi trivaye blizko 10 dniv Ptashenyata yaki tilki no pokinuli gnizdo traplyayutsya z drugoyi polovini travnya do kincya lipnya Vodnochas vzhe naprikinci lipnya z yavlyayutsya dosit veliki kochovi zgrayi yaki shukayut pozhivu sered stepiv zhniv kosovic ta obabich dorig razom z inshimi zhajvoronkami Kochivli trivayut do piznoyi oseni Neridko voni perehodyat u spravzhnij osinnij prolit ZhivlennyaVseyidnij ptah U litnij period majzhe povnistyu perehodit na tvarinnu yizhu Zdobuvaye pozhivu peresuvayuchis po zemli Roslinna yizha vlitku stanovit ne bilshe 10 Ce nasinnya riznih dikoroslih roslin zeleni chastini tonkonoga zerna kulturnih zlakiv Voseni zi zniknennyam komah zhajvoronok perehodit na roslinnu yizhu Stepovi zhajvoronki dosit regulyarno vidviduyut vodopij OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 BirdLife International 2012 Melanocorypha calandra The IUCN Red List of Threatened Species Version 2015 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 25 July 2015 26 chervnya 2015 u Wayback Machine angl Dzherela angl Stepovij zhajvoronok sajt Hrebetni tvarini Rosiyi 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros