Ель-Перу (ісп. El Perú) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала).
Ель-Перу | |
---|---|
Вівтар | |
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 500 до н. е. — 800 |
Періоди | Докласичний і класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1967 |
Відкривач | Ієн Грехем |
Ель-Перу у Вікісховищі |
Історія
Стародавньою назвою міста є Вака', що перекладається як «Місце над водою». Засновано як протомісто близько 500 року до н. е. Наприкінці докласичного періоду утворилась місто-держава (нараховано 22 ахави).
Межувала з державою Хішвіц (20 км на південь), на півночі межувала з державою зі столицею в городищі Ла-Корона. Почалося економічне зростання завдяки вигідному географічному становищі, на перетині торговельних шляхів. До 300 року н. е. перетворилася на торговельну державу, контролюючи річки Сан-Педро у західній частині Петену. Торговці цієї держави спеціалізувалися на постачанні продуктів — кукурудзи, бобів, перців, авокадо, дерева , каучуку. Також контролювали шляхи постання какао, бавовняних тканин, нефриту, обсидіану, піриту, пір'їв кетцалей.
У 378 році було укладено союз із Теотіуаканом, якому війська Вака' на чолі із ахавом К'ініч Б'аламом I сприяли у підкоренні південних низин мая. У 382 році разом із царством Сууц' утворили союз, на який спирався теотіуаканці на чолі із Сійах К'ак'. У 418 році було укладено союз з Мутульською державою, де владу посіла теотіуаканська династія.
Розквіт міста й держави відбувався між 400 й 800 роками. Тоді Вака' населяли близько 10 тисяч містян. На початку VI століття ахав намагався налагодити стосунки з Канульським царством, одружившись з його представницею — Ікоом. З 554 року в період володарювання визнало зверхність Мутульського царства. Його син Ва'оом-Уч'аб-Ц'ікін зберіг вірність Мутулю, намагаючись використати гарні стосунки з ахавами останнього задля економічного посилення свого царства. З 562 року залежність від мутуля стала номінальною.
Період в історії Вака' з 574 до 657 року відомий як «пауза», оскільки відомостей про політичні події цього часу доволі замало. Правителі Вака' протягом 650-х років допомогли мутульцям боротися проти Канульського царства. Втім в 660-х роках вимушено було підкоритися Канулю, що було закріплено династичною угодою. З 670-х років фактичну владу над Вака' перебрала представниця канульської династії — Іш-К'аб'ель, що правила разом з чоловіком К'ініч Б'аламом II. Вона надала притулок своєму братові — Йукноом-Їч'аак-К'аку — після поразки 698 року від мутульського царства.
Тривалий час царство зберігало незалежність, проте у 732 році ахав Хасав-Чан-К'авііль вимушений був підкоритися Мутулю. У 743 році спробував відновити свою незалежність виявилася невдалою. Відновлення військової й економічної могутності царства відбулося за фактично володарювання . Останнім ахавом Вака' був .
Опис
Розташовано у північно-західному Петені, на відстані 6 км від річки Сан-Педро-Мартир в Національному парку Лагуна-дель-Тігре, 20 км від Ла-Корони, 60 км від Тікаля. Міститься на вершині природного пагорбу.
Архітектура
Архітектура відповідала «стилю Петен». Складається з 4 площ, 672 монументальних споруд (з зображеннями на стінах папуг ара, ягуарів, туканів, мавп) і величезної кількості невеликих житлових структур.
Ритуально-адміністративний центр становить 1 км2. У його центрі розташовується площа 1. Неподалік від неї мітиться «Північно-Західна група» і майданчик для гри у м'яч. На південний схід розташовуються Групи Чок і Толок. Нижче цих груп розмітився «Комплекс Мірадор».
Поруч розташовано будівля U-подібної форми, яке виконувало функцію головного палацу в ахавів. У нижній частині здійснювалося поховання володарів Вака'. Так, у гробниці 8 часів пізнього класичного періоду (між 650 і 750 роками), яка належала цариці Іш-К'аб'ель, знайдено 2400 артефактів, зокрема тонкої кераміки (23 посудини), виробів з нефриту, зеленого обсидіану.
Цікавим є царське поховання, виявлене у травні 2006 року в середині 18-метрової піраміди. Поховальна камера мала 5,1 м завдовжки і 1,5 м завширшки. Період створення відносять між II і IV століттями. Тут знайдено артефакти з нефриту, мушель, кераміки, зокрема 12 гравців у м'яч, королівські регалій — царський головний убор хуунал з нефриту, кам'яні лапи ягуара. У похоронній камері на шкурі ягуара, розкладеної на кам'яній лаві, «спочивав» кістяк чоловіка. Припускають, що він належить першому ахаву Вака' — Ці-Б'аламу.
Також було знайдено недоторкане поховання VII століття, що супроводжувалося схованкою з великим числом жадеїтових статуеток.
Південніше площі 1 розташувалася площа 2. Неподалік знайдено «групу Пааль».
Скульптура
Знайдено 44 різьблених стел. Стели IV—V століть створювалися під впливом мистецтва Теотіуакана. Особливою є стела 15 (416 року), що мітить виключно емблемні ієрогліфи. Також вона є важливим джерелом з історії теотіуканського вторгнення у IV століття. Стела 44 (564 року) дає вченим багато нової інформації щодо «темного періоду» в історії мая, включаючи імена двох раніше невідомих правителів мая, дозволяє зрозуміти політичні реалії того часу. У 700 році ця стела була зарита за наказом К'ініч Б'алама II як підношення в новій будівлі — головному храмі міста. Знайдено лише 1 вівтар, виконаний у стилі Ісапа, зокрема із зооморфними фігурами.
Історія досліджень
Відкрито археологічну пам'ятку у 1967 році Ієном Грехемом, який надав їй теперішню назву. Проте роботи не проводилися, що дозволило грабіжником понівечити частину монументів (розпиляти) і вивезти за межі Гватемали. У 1970-х роках значні розкопки проводив Ієн Грехем, представник Гарвардського університету (США).
Упродовж 2003—2007 років дослідження здійснювали фахівці з Південного методистського університету (США) на чолі із Девідом Фрейделом та Ектором Ескобедо з університету Сан-Педро (Гватемала). У 2008 року до розкопок долучилися фахівці з Національного інституту антропології та історії Гватемали. У 2012—2013 роках спільні археологічні дослідження тривали на території пам'ятнику.
Джерела
- Schele, Linda; Freidel, David (1990). A Forest of Kings: The Untold Story of the Ancient Maya. New York: William Morrow and Company, INC. pp. 180—181. (англ.)
- Eppich, Keith (2009). Feast and Sacrifice at El Perú-Waka': The N14-2 Deposit as Dedication. The PARI Journal 10(2): 1-16.
- Guenter S. The Epigraphy of El Perú-Waka’ // Archaeology at El Perú-Waka': Ancient Maya Performances of Ritual, Memory, and Power / Ed. by O. Navarro-Farr, and M. Rich. — Tucson: University of Arizona Press, 2014. — P. 151—154 (англ.)
Посилання
- Discovery of stone monument at El Perú-Waka’ adds new chapter to ancient Maya history[недоступне посилання з травня 2019](англ.)
- El Perú (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
El Peru isp El Peru ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala El PeruVivtarKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya500 do n e 800PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1967VidkrivachIyen Grehem El Peru u VikishovishiIstoriyaStarodavnoyu nazvoyu mista ye Vaka sho perekladayetsya yak Misce nad vodoyu Zasnovano yak protomisto blizko 500 roku do n e Naprikinci doklasichnogo periodu utvorilas misto derzhava narahovano 22 ahavi Mezhuvala z derzhavoyu Hishvic 20 km na pivden na pivnochi mezhuvala z derzhavoyu zi stoliceyu v gorodishi La Korona Pochalosya ekonomichne zrostannya zavdyaki vigidnomu geografichnomu stanovishi na peretini torgovelnih shlyahiv Do 300 roku n e peretvorilasya na torgovelnu derzhavu kontrolyuyuchi richki San Pedro u zahidnij chastini Petenu Torgovci ciyeyi derzhavi specializuvalisya na postachanni produktiv kukurudzi bobiv perciv avokado dereva kauchuku Takozh kontrolyuvali shlyahi postannya kakao bavovnyanih tkanin nefritu obsidianu piritu pir yiv ketcalej U 378 roci bulo ukladeno soyuz iz Teotiuakanom yakomu vijska Vaka na choli iz ahavom K inich B alamom I spriyali u pidkorenni pivdennih nizin maya U 382 roci razom iz carstvom Suuc utvorili soyuz na yakij spiravsya teotiuakanci na choli iz Sijah K ak U 418 roci bulo ukladeno soyuz z Mutulskoyu derzhavoyu de vladu posila teotiuakanska dinastiya Rozkvit mista j derzhavi vidbuvavsya mizh 400 j 800 rokami Todi Vaka naselyali blizko 10 tisyach mistyan Na pochatku VI stolittya ahav namagavsya nalagoditi stosunki z Kanulskim carstvom odruzhivshis z jogo predstavniceyu Ikoom Z 554 roku v period volodaryuvannya viznalo zverhnist Mutulskogo carstva Jogo sin Va oom Uch ab C ikin zberig virnist Mutulyu namagayuchis vikoristati garni stosunki z ahavami ostannogo zadlya ekonomichnogo posilennya svogo carstva Z 562 roku zalezhnist vid mutulya stala nominalnoyu Period v istoriyi Vaka z 574 do 657 roku vidomij yak pauza oskilki vidomostej pro politichni podiyi cogo chasu dovoli zamalo Praviteli Vaka protyagom 650 h rokiv dopomogli mutulcyam borotisya proti Kanulskogo carstva Vtim v 660 h rokah vimusheno bulo pidkoritisya Kanulyu sho bulo zakripleno dinastichnoyu ugodoyu Z 670 h rokiv faktichnu vladu nad Vaka perebrala predstavnicya kanulskoyi dinastiyi Ish K ab el sho pravila razom z cholovikom K inich B alamom II Vona nadala pritulok svoyemu bratovi Juknoom Yich aak K aku pislya porazki 698 roku vid mutulskogo carstva Trivalij chas carstvo zberigalo nezalezhnist prote u 732 roci ahav Hasav Chan K aviil vimushenij buv pidkoritisya Mutulyu U 743 roci sprobuvav vidnoviti svoyu nezalezhnist viyavilasya nevdaloyu Vidnovlennya vijskovoyi j ekonomichnoyi mogutnosti carstva vidbulosya za faktichno volodaryuvannya Ostannim ahavom Vaka buv OpisRoztashovano u pivnichno zahidnomu Peteni na vidstani 6 km vid richki San Pedro Martir v Nacionalnomu parku Laguna del Tigre 20 km vid La Koroni 60 km vid Tikalya Mistitsya na vershini prirodnogo pagorbu Arhitektura Arhitektura vidpovidala stilyu Peten Skladayetsya z 4 plosh 672 monumentalnih sporud z zobrazhennyami na stinah papug ara yaguariv tukaniv mavp i velicheznoyi kilkosti nevelikih zhitlovih struktur Ritualno administrativnij centr stanovit 1 km2 U jogo centri roztashovuyetsya plosha 1 Nepodalik vid neyi mititsya Pivnichno Zahidna grupa i majdanchik dlya gri u m yach Na pivdennij shid roztashovuyutsya Grupi Chok i Tolok Nizhche cih grup rozmitivsya Kompleks Mirador Poruch roztashovano budivlya U podibnoyi formi yake vikonuvalo funkciyu golovnogo palacu v ahaviv U nizhnij chastini zdijsnyuvalosya pohovannya volodariv Vaka Tak u grobnici 8 chasiv piznogo klasichnogo periodu mizh 650 i 750 rokami yaka nalezhala carici Ish K ab el znajdeno 2400 artefaktiv zokrema tonkoyi keramiki 23 posudini virobiv z nefritu zelenogo obsidianu Cikavim ye carske pohovannya viyavlene u travni 2006 roku v seredini 18 metrovoyi piramidi Pohovalna kamera mala 5 1 m zavdovzhki i 1 5 m zavshirshki Period stvorennya vidnosyat mizh II i IV stolittyami Tut znajdeno artefakti z nefritu mushel keramiki zokrema 12 gravciv u m yach korolivski regalij carskij golovnij ubor huunal z nefritu kam yani lapi yaguara U pohoronnij kameri na shkuri yaguara rozkladenoyi na kam yanij lavi spochivav kistyak cholovika Pripuskayut sho vin nalezhit pershomu ahavu Vaka Ci B alamu Takozh bulo znajdeno nedotorkane pohovannya VII stolittya sho suprovodzhuvalosya shovankoyu z velikim chislom zhadeyitovih statuetok Pivdennishe ploshi 1 roztashuvalasya plosha 2 Nepodalik znajdeno grupu Paal Skulptura Znajdeno 44 rizblenih stel Steli IV V stolit stvoryuvalisya pid vplivom mistectva Teotiuakana Osoblivoyu ye stela 15 416 roku sho mitit viklyuchno emblemni iyeroglifi Takozh vona ye vazhlivim dzherelom z istoriyi teotiukanskogo vtorgnennya u IV stolittya Stela 44 564 roku daye vchenim bagato novoyi informaciyi shodo temnogo periodu v istoriyi maya vklyuchayuchi imena dvoh ranishe nevidomih praviteliv maya dozvolyaye zrozumiti politichni realiyi togo chasu U 700 roci cya stela bula zarita za nakazom K inich B alama II yak pidnoshennya v novij budivli golovnomu hrami mista Znajdeno lishe 1 vivtar vikonanij u stili Isapa zokrema iz zoomorfnimi figurami Istoriya doslidzhenVidkrito arheologichnu pam yatku u 1967 roci Iyenom Grehemom yakij nadav yij teperishnyu nazvu Prote roboti ne provodilisya sho dozvolilo grabizhnikom ponivechiti chastinu monumentiv rozpilyati i vivezti za mezhi Gvatemali U 1970 h rokah znachni rozkopki provodiv Iyen Grehem predstavnik Garvardskogo universitetu SShA Uprodovzh 2003 2007 rokiv doslidzhennya zdijsnyuvali fahivci z Pivdennogo metodistskogo universitetu SShA na choli iz Devidom Frejdelom ta Ektorom Eskobedo z universitetu San Pedro Gvatemala U 2008 roku do rozkopok doluchilisya fahivci z Nacionalnogo institutu antropologiyi ta istoriyi Gvatemali U 2012 2013 rokah spilni arheologichni doslidzhennya trivali na teritoriyi pam yatniku DzherelaSchele Linda Freidel David 1990 A Forest of Kings The Untold Story of the Ancient Maya New York William Morrow and Company INC pp 180 181 angl Eppich Keith 2009 Feast and Sacrifice at El Peru Waka The N14 2 Deposit as Dedication The PARI Journal 10 2 1 16 Guenter S The Epigraphy of El Peru Waka Archaeology at El Peru Waka Ancient Maya Performances of Ritual Memory and Power Ed by O Navarro Farr and M Rich Tucson University of Arizona Press 2014 P 151 154 angl PosilannyaDiscovery of stone monument at El Peru Waka adds new chapter to ancient Maya history nedostupne posilannya z travnya 2019 angl El Peru isp