Ла-Корона (ісп. La Corona) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала). Назва з іспанської мови перекладається як «Корона».
Ла-Корона | |
---|---|
Панель 1 з майданчика для гри у м'яч. VIII ст. | |
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 350 — 850 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1996 |
Відкривач | Девід Стюарт |
Ла-Корона у Вікісховищі |
Історія
Поселення утворилося на початку класичного періоду. Держава називалася Сак-Нікте', що перекладається як «Біла квітка». Окрім традиційного титулу кухуль ахав (священний володар) носили додатковий — «сак вах'їс».
У 520 році став союзником і васалом держави Кануль. Про існування тісних зв'язків між династіями Кануля і Сак-Нікте' свідчить згадуваний «Даласскій вівтар», з напису на якому слідує, що доньки, щонайменше, трьох канульських ахавів були видані заміж за царів Сак-Нікте'.
Сак-Нікте' мало величезне стратегічне значення для Канульського царства, оскільки розташовувалося на півдорозі між Чіікнааб'ом і нижньою течією річки Сан-Педро-Мартир, яка, в свою чергу, впадає в Усумасінту — найбільшу річку західній області мая. Через Сак-Нікте' канульські царі прагнули контролювати торгівлю і данину, що йшла цими річковими шляхами.
Водночас ахави Сак-Нікте' підтримували дружні стосунки з царством Вака'. У 510-х роках впливовою царицею цього царства юула принцеса з Сак-Нікте' — Іш-Ікоом. У цей час відбулося найбільше піднесення Сак-Нікте', особливо в часи володарювання Туун-К'аб-Їша.
У середині VII століття царство роздирала запекла внутрішня боротьба за владу. У день 9.11.2.7.14, 2 Іш 7 Поп (7 березня 655 року) ахав був повалений якимось і в день 9.11.3.6.18, 8 Ец'наб 11 Кумка'у (11 лютого 656 року) загинув. Влада узурпатора тривала недовго. У день 9.11.5.7.9, 11 Мулук 12 Кумк'у (14 лютого 658 року) К'ук'-Ахава було вбито, а царем Сак-Нікте' в той же самий день став син Сак-Мааса — . Його старший син у день 9.11.11.7.12, 3 Еб 5 К'аяб (17 січня 664 року) переселився в Чіікнааб', залишався там кілька років і повернувся до Сак-Нікте' в серпні 667 року, щоб зайняти трон після смерті батька.
У 673 році під час війни з Мутульським царством К'ініч-Йоок-Акан зазнав поразки, а місто було пограбовано. Незважаючи на це К'ініч-Йоок-Акан зумів відновити свою державу і столицю, зберігши вірність Канульському царству. Цю політику продовжив наступник — ахав . Протягом 1-ї половини VIII ст. володарі царства брали активну участь у політиці Кануля. Із занепадом останнього поступово занепало Сак-Нікте' — близько середини IX ст.
Опис
Розташовано у північній частині національного парку Лагуна-дель-Тігре в департаменті Петен (Північна Гватемала), на південний захід від руїн міста Калакмул.
Центральна площа становить близько половини розміру футбольного поля. Виявлено вівтарне місце, яке археологам вдалося відновити. На частині будівель зустрічаються написи «Вак-Мінал». На думку дослідників, це може бути позначенням якогось кварталу або старовинного поселення, що згодом стало частиною столиці.
Акрополь міста орієнтовано з півночі на південь з п'ятьма структурами. Під час розкопок палацу було знайдено два скульптурних блоки, можливо, панелі або ступені ієрогліфічних сходів. Обидва колись були частиною більш великих монументів, ще в давнину їх витягли з оригінального контексту і перенесли до палацу. В даний час ці пам'ятники попередньо позначені як Елемент 55 і Елемент 56. На Елементі 55 представлено зображення танцюючого канульського правителя Йукноом-Тоок’-К'авііля, яке супроводжується коротким ієрогліфічним підписом. Цілком ймовірно, спочатку поряд з ним був зображений ще один танцюрист, місцевий ахав з Сак-Нікте', але тепер друга половина сцени втрачена. Елемент 56 містить довгий і насичений подіями ієрогліфічний текст. Перша частина монумента втрачена, тому розповідь починається з середини. Головний герой оповідання — володар Сак-Нікте', ім'я якого традиційно читалося Чак-Ак'аач-Йук, хоча на новому монументі він чітко записаний як Чак-Ак'-Паат-Куй і саме таке читання імені тепер стало загальноприйнятим.
Цікавою є Споруда 13R-10, де археологи виявили рядок з 12 різьблених блоків, що формували колись нижчий щабель ієрогліфічним сходи 2. Після опису подій політичної історії слідують дати закінчення двох важливих майбутніх періодів Довгого рахунку: 10.0.0.0.0, 7 Ахав 18 Сіип (15 березня 830 року) і 13.0.0.0.0, 4 Ахав 3 К'анк'ін. З цими датами не пов'язане ніяких пророцтв або подій, ймовірно, вони були включені в розповідь з пропагандистською метою підкреслити особливий духовний зв'язок маянських царів з циклами часу.
На центральній площі виявлено панель 6 (раніш відома була під назвою «Даласький вівтар»), що є важливим джерелом з політичної і династичної історії Ла-Корони. З півдня головна площа межує з довгим, низьким насипом.
Майданчик для гри у м'яч розташовано у південно-східній частині. За ним виявлено 5 маленьких храмових насипів, пліч-о-пліч. Їхній зовнішній вигляд нагадував корону, звідси саме археологічна пам'ятка отримала цю назву.
Стел і вівтарів в Ла-Короні знайдено вкрай мало. Усі — біля центральної площі. З монументів інтерес представляють 3 вівтаря. Перший є значно пошкодженим, другий сповіщає про святкування к'атуна канульського царя у 636 році, третій — зображує гравців у м'яч.
Історія досліджень
Знайдено у 1996 році Девідом Стюартом. Значна частина пам'ятників була пошкоджена грабіжниками. Перші дослідженні здійснені Ієном Грехемом на чолі групи з Музею Пібоді Гарвардського університету.
Спочатку отримала назву «Пам'ятка Q». Цей термін був введений Пітером Метьюз у 1979 році після того, як він зазначив, що багато пам'яток, розкидані по музеях і приватних колекціях, здається, були вкрадені з одного і того ж городища. Дослідження останніх років показали, що більшість монументів так званого «Q» городища походить саме з Ла-Корони. Про це свідчить той факт, що в написах з Ла-Корони і на пам'ятниках «Городища Q» розповідається про діяльність одних і тих же царів, а 1-а панель з Ла-Корони за стилем роботи не відрізняється від деяких панелей «городища Q».
У 2005 році тут працювали археологи з Єльського університету (США) під орудою Марсело Кануто. Виявлено ієрогліфічну панель, що чудово збереглася. З 2008 року діє археологічний проект Ла-Корона. У 2012 році та 2015 роках роботи учасників проекту тривали на чолі із Девідом Стюартом з Техаського університету (США) разом із Марсело Кануто й фахівцями з Тулейнського университета (Новий Орлеан, США).
Джерела
- Martin, Simon, and Nikolai Grube, Chronicle of the Maya Kings and Queens. Thames&Hudson. (англ.)
- Guenter S. Р. La Corona Find Sheds Light on Site Q Mystery // The PARI Journal. (2005). 6(2). Рр. 14-16 (англ.)
- Stuart D. Notes on a New Text from La Corona // Maya Decipherment: A Weblog on the Ancient Maya Script, June 30, 2012. (англ.)
- Stuart D., Canuto M., Barrientos T. The Nomenclature of La Corona Sculpture // La Corona Notes 1(2), 2015. (англ.)
- Stuart D., Canuto M., Barrientos T. et al. Preliminary Notes on Two Recently Discovered Inscriptions from La Corona, Guatemala // Maya Decipherment: A Weblog on the Ancient Maya Script, July 17, 2015 (англ.)
Посилання
- La Corona (Site Q) [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
- New Archaeological Discoveries in Guatemala [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La Korona isp La Corona ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala Nazva z ispanskoyi movi perekladayetsya yak Korona La KoronaPanel 1 z majdanchika dlya gri u m yach VIII st KrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya350 850PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1996VidkrivachDevid Styuart La Korona u VikishovishiIstoriyaPoselennya utvorilosya na pochatku klasichnogo periodu Derzhava nazivalasya Sak Nikte sho perekladayetsya yak Bila kvitka Okrim tradicijnogo titulu kuhul ahav svyashennij volodar nosili dodatkovij sak vah yis U 520 roci stav soyuznikom i vasalom derzhavi Kanul Pro isnuvannya tisnih zv yazkiv mizh dinastiyami Kanulya i Sak Nikte svidchit zgaduvanij Dalasskij vivtar z napisu na yakomu sliduye sho donki shonajmenshe troh kanulskih ahaviv buli vidani zamizh za cariv Sak Nikte Sak Nikte malo velichezne strategichne znachennya dlya Kanulskogo carstva oskilki roztashovuvalosya na pivdorozi mizh Chiiknaab om i nizhnoyu techiyeyu richki San Pedro Martir yaka v svoyu chergu vpadaye v Usumasintu najbilshu richku zahidnij oblasti maya Cherez Sak Nikte kanulski cari pragnuli kontrolyuvati torgivlyu i daninu sho jshla cimi richkovimi shlyahami Vodnochas ahavi Sak Nikte pidtrimuvali druzhni stosunki z carstvom Vaka U 510 h rokah vplivovoyu cariceyu cogo carstva yuula princesa z Sak Nikte Ish Ikoom U cej chas vidbulosya najbilshe pidnesennya Sak Nikte osoblivo v chasi volodaryuvannya Tuun K ab Yisha U seredini VII stolittya carstvo rozdirala zapekla vnutrishnya borotba za vladu U den 9 11 2 7 14 2 Ish 7 Pop 7 bereznya 655 roku ahav buv povalenij yakimos i v den 9 11 3 6 18 8 Ec nab 11 Kumka u 11 lyutogo 656 roku zaginuv Vlada uzurpatora trivala nedovgo U den 9 11 5 7 9 11 Muluk 12 Kumk u 14 lyutogo 658 roku K uk Ahava bulo vbito a carem Sak Nikte v toj zhe samij den stav sin Sak Maasa Jogo starshij sin u den 9 11 11 7 12 3 Eb 5 K ayab 17 sichnya 664 roku pereselivsya v Chiiknaab zalishavsya tam kilka rokiv i povernuvsya do Sak Nikte v serpni 667 roku shob zajnyati tron pislya smerti batka U 673 roci pid chas vijni z Mutulskim carstvom K inich Jook Akan zaznav porazki a misto bulo pograbovano Nezvazhayuchi na ce K inich Jook Akan zumiv vidnoviti svoyu derzhavu i stolicyu zberigshi virnist Kanulskomu carstvu Cyu politiku prodovzhiv nastupnik ahav Protyagom 1 yi polovini VIII st volodari carstva brali aktivnu uchast u politici Kanulya Iz zanepadom ostannogo postupovo zanepalo Sak Nikte blizko seredini IX st OpisRoztashovano u pivnichnij chastini nacionalnogo parku Laguna del Tigre v departamenti Peten Pivnichna Gvatemala na pivdennij zahid vid ruyin mista Kalakmul Centralna plosha stanovit blizko polovini rozmiru futbolnogo polya Viyavleno vivtarne misce yake arheologam vdalosya vidnoviti Na chastini budivel zustrichayutsya napisi Vak Minal Na dumku doslidnikiv ce mozhe buti poznachennyam yakogos kvartalu abo starovinnogo poselennya sho zgodom stalo chastinoyu stolici Akropol mista oriyentovano z pivnochi na pivden z p yatma strukturami Pid chas rozkopok palacu bulo znajdeno dva skulpturnih bloki mozhlivo paneli abo stupeni iyeroglifichnih shodiv Obidva kolis buli chastinoyu bilsh velikih monumentiv she v davninu yih vityagli z originalnogo kontekstu i perenesli do palacu V danij chas ci pam yatniki poperedno poznacheni yak Element 55 i Element 56 Na Elementi 55 predstavleno zobrazhennya tancyuyuchogo kanulskogo pravitelya Juknoom Took K aviilya yake suprovodzhuyetsya korotkim iyeroglifichnim pidpisom Cilkom jmovirno spochatku poryad z nim buv zobrazhenij she odin tancyurist miscevij ahav z Sak Nikte ale teper druga polovina sceni vtrachena Element 56 mistit dovgij i nasichenij podiyami iyeroglifichnij tekst Persha chastina monumenta vtrachena tomu rozpovid pochinayetsya z seredini Golovnij geroj opovidannya volodar Sak Nikte im ya yakogo tradicijno chitalosya Chak Ak aach Juk hocha na novomu monumenti vin chitko zapisanij yak Chak Ak Paat Kuj i same take chitannya imeni teper stalo zagalnoprijnyatim Cikavoyu ye Sporuda 13R 10 de arheologi viyavili ryadok z 12 rizblenih blokiv sho formuvali kolis nizhchij shabel iyeroglifichnim shodi 2 Pislya opisu podij politichnoyi istoriyi sliduyut dati zakinchennya dvoh vazhlivih majbutnih periodiv Dovgogo rahunku 10 0 0 0 0 7 Ahav 18 Siip 15 bereznya 830 roku i 13 0 0 0 0 4 Ahav 3 K ank in Z cimi datami ne pov yazane niyakih proroctv abo podij jmovirno voni buli vklyucheni v rozpovid z propagandistskoyu metoyu pidkresliti osoblivij duhovnij zv yazok mayanskih cariv z ciklami chasu Na centralnij ploshi viyavleno panel 6 ranish vidoma bula pid nazvoyu Dalaskij vivtar sho ye vazhlivim dzherelom z politichnoyi i dinastichnoyi istoriyi La Koroni Z pivdnya golovna plosha mezhuye z dovgim nizkim nasipom Majdanchik dlya gri u m yach roztashovano u pivdenno shidnij chastini Za nim viyavleno 5 malenkih hramovih nasipiv plich o plich Yihnij zovnishnij viglyad nagaduvav koronu zvidsi same arheologichna pam yatka otrimala cyu nazvu Chastina tronu Stel i vivtariv v La Koroni znajdeno vkraj malo Usi bilya centralnoyi ploshi Z monumentiv interes predstavlyayut 3 vivtarya Pershij ye znachno poshkodzhenim drugij spovishaye pro svyatkuvannya k atuna kanulskogo carya u 636 roci tretij zobrazhuye gravciv u m yach Istoriya doslidzhenZnajdeno u 1996 roci Devidom Styuartom Znachna chastina pam yatnikiv bula poshkodzhena grabizhnikami Pershi doslidzhenni zdijsneni Iyenom Grehemom na choli grupi z Muzeyu Pibodi Garvardskogo universitetu Spochatku otrimala nazvu Pam yatka Q Cej termin buv vvedenij Piterom Metyuz u 1979 roci pislya togo yak vin zaznachiv sho bagato pam yatok rozkidani po muzeyah i privatnih kolekciyah zdayetsya buli vkradeni z odnogo i togo zh gorodisha Doslidzhennya ostannih rokiv pokazali sho bilshist monumentiv tak zvanogo Q gorodisha pohodit same z La Koroni Pro ce svidchit toj fakt sho v napisah z La Koroni i na pam yatnikah Gorodisha Q rozpovidayetsya pro diyalnist odnih i tih zhe cariv a 1 a panel z La Koroni za stilem roboti ne vidriznyayetsya vid deyakih panelej gorodisha Q U 2005 roci tut pracyuvali arheologi z Yelskogo universitetu SShA pid orudoyu Marselo Kanuto Viyavleno iyeroglifichnu panel sho chudovo zbereglasya Z 2008 roku diye arheologichnij proekt La Korona U 2012 roci ta 2015 rokah roboti uchasnikiv proektu trivali na choli iz Devidom Styuartom z Tehaskogo universitetu SShA razom iz Marselo Kanuto j fahivcyami z Tulejnskogo universiteta Novij Orlean SShA DzherelaMartin Simon and Nikolai Grube Chronicle of the Maya Kings and Queens Thames amp Hudson angl Guenter S R La Corona Find Sheds Light on Site Q Mystery The PARI Journal 2005 6 2 Rr 14 16 angl Stuart D Notes on a New Text from La Corona Maya Decipherment A Weblog on the Ancient Maya Script June 30 2012 angl Stuart D Canuto M Barrientos T The Nomenclature of La Corona Sculpture La Corona Notes 1 2 2015 angl Stuart D Canuto M Barrientos T et al Preliminary Notes on Two Recently Discovered Inscriptions from La Corona Guatemala Maya Decipherment A Weblog on the Ancient Maya Script July 17 2015 angl PosilannyaLa Corona Site Q 26 bereznya 2016 u Wayback Machine isp New Archaeological Discoveries in Guatemala 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl