Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2018) |
Червле́не — село в Україні, у Лебединській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 536 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Червленівська сільська рада. Лежить на правому березі річки Псел.
| село Червлене | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Сумський район |
| Громада | Лебединська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59080111100075435 |
| Облікова картка | Червлене |
| Основні дані | |
| Населення | 536 |
| Поштовий індекс | 42216 |
| Телефонний код | +380 5445 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 155 м |
| Відстань до районного центру | 8 км |
| Найближча залізнична станція | Лебединська |
| Відстань до залізничної станції | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42200, Сумська обл., Сумський р-н., м. Лебедин, вул. Сумська, 12 |
| Карта | |
  Червлене | |
 Червлене | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Червлене розміщується на правому березі річки Псел. Вище за течією річки на відстані 1,5 км розташоване село Курган, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Гірки. На протилежному березі за 6 км знаходиться місто Лебедин. Через село проходить автомобільна дорога Т 1913.
Історія
Історія села Червлене розпочинається з середини XVII століття. За даними Філарета, в 1652 році його заснував лебединський сотник Татарчук. У ті часи ця територія вважалася Слобожанщиною. Слобода Червлене належала до Лебединської сотні Сумського слобідського полку.
За іншою версією, назва села походить від назви озера Черне, яке, за переказами, знаходилося в районі нинішнього клубу та провулку Гладкого. За цією версією, село заснував козак Швидкий.
На той час мешканці села хліборо́били та скотарили.
У 1732 році в Червленому проживало 240 вільних людей та 122 підданих сотника Татарчука, в 1778 році — 652 особи, в 1864 році населення досягло 1186 осіб, які проживали в 180 дворах. За даними Всеросійського перепису населення, в 1897 році в Червленому проживало 1849 осіб, а в 1926 році нараховувалося 402 господарства та 2052 осіб.
Із заснуванням села Червлене була збудована дерев'яна церква. В 1771 році вона була перебудована, в 1892—1895 роках на її місці зведена Свято-Миколаївська церква, яка існує й понині. Церква побудована за проектом Нємкіна Володимира Христиановича. Меценатами будівництва церкви були родини Губських, Гордієнків, Цебрів, Лубенських, священник Тимофій Стеменков, протоієрей Іоан Прокопович, дворяни Павло Прокопович та Григорій Максимович.
Згідно з відомостями Червленівського волосного управління за 1869 рік, відомо про існування в селі 14 млинів та двох олійниць, які належали Миколаївській церкві та родинам Дмитрієвих, Яреськів, Лубенських, Волинських та інших.
У 1876 році на кошти Лебединського земства та парафіян була відкрита земська школа. Вчителями цієї школи стали Надія Порфирівна Кошлакова та Олександра Петрівна Нікуліщева, а законовчителем священник Петро Нікуліщев.
1879 року в селі було відкрито народне училище, в якому вчителювала Любов Немчінова (Віцман). В 1894 році була відкрита церковна школа грамоти, вчителем якої працював псаломщик Семен Костянтинович Губский та законовчителем Петро Григорович Нікуліщев. У тому ж році була відкрита бібліотека-читальня, яка розміщалася у приватному будинку.
В 1885 році у волосній слободі Червлене працювала сукновальня, за три версти від неї - селітровий завод, а за дві та сім верст — горілчані заводи. В 1888 році у слободі існував Олексіївський горілчаний завод, який належав Кошенбару Ю. П.
У кінці XIX століття багато селян виїхали освоювати землі Далекого Сходу.
1 липня 1904 року із земської школи, яка існувала з 1876 року, було організоване двокласне п'ятикомплектне міністерське училище, в якому викладали Михайло Дем'янович Коробкін, Іван Павлович Волинський, Пелагія Іванівна Лихина, Марія Кузьмівна Зорич, Євдокія Степанівна Венгеровська. Законовчителем був Леонід Соколовський.
В 1908 році в Червленому був відкритий фельдшерський пункт.
В 1916 році працювала цементно-піщана майстерня з виготовлення черепиці.
В 1918—1921 роках у селі кілька разів змінювалась влада. Остаточно село окупували більшовики.
В 1929 році, під час примусової колективізації, було створено колгосп.
В 1932—1933 роках під час Голодомору загинуло близько 200 осіб. У селі Червлене встановлено 2 пам'ятних знаки Жертвам Голодомору.
Село Червлене в жовтні 1941 року було окуповане німецькими загарбниками. У в березні 1943 року німці розстріляли 37 мирних жителів села Червлене та навколишніх сіл. Бої за визволення села відбувалися у лютому-березні та влітку 1943 року. 5 вересня 309 стрілецька дивізія 40-ї армії Воронезького фронту під командуванням Костянтина Москаленка визволила село Червлене.
За роки війни до діючої армії було призвано понад 300 селян, понад 180 з яких загинули на полі бою. У селі встановлено пам'ятник загиблим визволителям кількість яких складає 144 особи.
У післявоєнні роки село відбудувалося. У ці роки на території села працювали колгоспні господарства. Їхніми керівниками були Мельник, Линник Олександр Миколайович, Муха, Лукашов, Олійник, Романенко, Сіренко Іван, Дубовик Терентій Зотович, Салагацький Василь Іванович, Бондаренко Борис Семенович, Щепков Михайло Якович, Авраменко Сергій Михайлович, Лобко Володимир Іванович.
В 1966 році за керівництва Бондаренка Бориса Семеновича були побудовані: приміщення контори господарства, сільський клуб, в 1967 році приміщення місцевої школи, поштового відділення, магазин.
За період з 1985 по 1991 рік за головування Щепкова М. Я. в селі побудовано більш ніж 40 житлових будинків. Побудовані господарські будівлі. В 1993 році приміщення фельдшерсько-акушерського пункту та розпочато газифікацію села, в 1996 році введено в дію ще 7 житлових будинків. В даний час на території села функціонує: місцеве господарство ТОВ СП «Кам'яне», НВК, сільський клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, лікарня ветмедицини.
В архіві нинішньої Миколаївської церкви зберігаються стародавні документи:
- Духовна запис Васси Іваниха, писана в 1667 році, котрою вона відмовляє червленскіе Миколаївської церкви для вічного поминання її та її роду два борошномельних постава на річці Пслі, з тим, щоб половина доходів вживалася на 88 церкву, а інша йшла священно- і церковнослужителів. В сем акті згадуються два причту червленскіе Миколаївської церкви.
- Витяг із межової книги, де сказано: «літа 7189 (1681) 27 червня дня по Государева Царьову і Великого Князя Феодора Олексійовича указом, по наказу з розряду за приписи дячка Любима Домніна», наказується по челобітью «Лебединських черкас сіл Прістайлова да Червленого да села Азака їхати на спірну землю, яка в суперечці у Кам'янці з Лебединцев» — і розмежувати землі за будовою книгам Федора Арсеньєва 1650 року і по окремим книгам 1652 про землі Кам'янця.
- Зберігаються також: маніфест про смерть Петра I, укази від імені імператриць Анни та Єлизавети і також розпорядження Білгородських архіпастирів: єпископа Епіфанія 1723 року, архиєпископа Петра 1733 року, єпископа Іосафа 1754 року, Луки 1756
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Лебединської міської громади.
19 липня 2020 року, після реорганізації Лебединського району, село увійшло до Сумського району, Сумської області.
Див. також
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- (рос.)
- Погода в селі Червлене [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2018 Chervle ne selo v Ukrayini u Lebedinskij miskij gromadi Sumskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 536 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Chervlenivska silska rada Lezhit na pravomu berezi richki Psel selo ChervleneMikolayivska cerkvaMikolayivska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Sumskij rajonGromada Lebedinska miska gromadaKod KATOTTG UA59080111100075435Oblikova kartka Chervlene Osnovni daniNaselennya 536Poshtovij indeks 42216Telefonnij kod 380 5445Geografichni daniGeografichni koordinati 50 34 55 pn sh 34 21 51 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 155 mVidstan do rajonnogo centru 8 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya LebedinskaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 kmMisceva vladaAdresa radi 42200 Sumska obl Sumskij r n m Lebedin vul Sumska 12KartaChervleneChervleneMapa Chervlene u VikishovishiGeografiyaSelo Chervlene rozmishuyetsya na pravomu berezi richki Psel Vishe za techiyeyu richki na vidstani 1 5 km roztashovane selo Kurgan nizhche za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Girki Na protilezhnomu berezi za 6 km znahoditsya misto Lebedin Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 1913 Gorizonti ChervlenogoZhovten na richci Psel bilya ChervleneIstoriyaIstoriya sela Chervlene rozpochinayetsya z seredini XVII stolittya Za danimi Filareta v 1652 roci jogo zasnuvav lebedinskij sotnik Tatarchuk U ti chasi cya teritoriya vvazhalasya Slobozhanshinoyu Sloboda Chervlene nalezhala do Lebedinskoyi sotni Sumskogo slobidskogo polku Za inshoyu versiyeyu nazva sela pohodit vid nazvi ozera Cherne yake za perekazami znahodilosya v rajoni ninishnogo klubu ta provulku Gladkogo Za ciyeyu versiyeyu selo zasnuvav kozak Shvidkij Na toj chas meshkanci sela hliboro bili ta skotarili U 1732 roci v Chervlenomu prozhivalo 240 vilnih lyudej ta 122 piddanih sotnika Tatarchuka v 1778 roci 652 osobi v 1864 roci naselennya dosyaglo 1186 osib yaki prozhivali v 180 dvorah Za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya v 1897 roci v Chervlenomu prozhivalo 1849 osib a v 1926 roci narahovuvalosya 402 gospodarstva ta 2052 osib Iz zasnuvannyam sela Chervlene bula zbudovana derev yana cerkva V 1771 roci vona bula perebudovana v 1892 1895 rokah na yiyi misci zvedena Svyato Mikolayivska cerkva yaka isnuye j ponini Cerkva pobudovana za proektom Nyemkina Volodimira Hristianovicha Mecenatami budivnictva cerkvi buli rodini Gubskih Gordiyenkiv Cebriv Lubenskih svyashennik Timofij Stemenkov protoiyerej Ioan Prokopovich dvoryani Pavlo Prokopovich ta Grigorij Maksimovich Zgidno z vidomostyami Chervlenivskogo volosnogo upravlinnya za 1869 rik vidomo pro isnuvannya v seli 14 mliniv ta dvoh olijnic yaki nalezhali Mikolayivskij cerkvi ta rodinam Dmitriyevih Yareskiv Lubenskih Volinskih ta inshih U 1876 roci na koshti Lebedinskogo zemstva ta parafiyan bula vidkrita zemska shkola Vchitelyami ciyeyi shkoli stali Nadiya Porfirivna Koshlakova ta Oleksandra Petrivna Nikulisheva a zakonovchitelem svyashennik Petro Nikulishev 1879 roku v seli bulo vidkrito narodne uchilishe v yakomu vchitelyuvala Lyubov Nemchinova Vicman V 1894 roci bula vidkrita cerkovna shkola gramoti vchitelem yakoyi pracyuvav psalomshik Semen Kostyantinovich Gubskij ta zakonovchitelem Petro Grigorovich Nikulishev U tomu zh roci bula vidkrita biblioteka chitalnya yaka rozmishalasya u privatnomu budinku V 1885 roci u volosnij slobodi Chervlene pracyuvala suknovalnya za tri versti vid neyi selitrovij zavod a za dvi ta sim verst gorilchani zavodi V 1888 roci u slobodi isnuvav Oleksiyivskij gorilchanij zavod yakij nalezhav Koshenbaru Yu P U kinci XIX stolittya bagato selyan viyihali osvoyuvati zemli Dalekogo Shodu 1 lipnya 1904 roku iz zemskoyi shkoli yaka isnuvala z 1876 roku bulo organizovane dvoklasne p yatikomplektne ministerske uchilishe v yakomu vikladali Mihajlo Dem yanovich Korobkin Ivan Pavlovich Volinskij Pelagiya Ivanivna Lihina Mariya Kuzmivna Zorich Yevdokiya Stepanivna Vengerovska Zakonovchitelem buv Leonid Sokolovskij V 1908 roci v Chervlenomu buv vidkritij feldsherskij punkt V 1916 roci pracyuvala cementno pishana majsternya z vigotovlennya cherepici V 1918 1921 rokah u seli kilka raziv zminyuvalas vlada Ostatochno selo okupuvali bilshoviki V 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi bulo stvoreno kolgosp V 1932 1933 rokah pid chas Golodomoru zaginulo blizko 200 osib U seli Chervlene vstanovleno 2 pam yatnih znaki Zhertvam Golodomoru Selo Chervlene v zhovtni 1941 roku bulo okupovane nimeckimi zagarbnikami U v berezni 1943 roku nimci rozstrilyali 37 mirnih zhiteliv sela Chervlene ta navkolishnih sil Boyi za vizvolennya sela vidbuvalisya u lyutomu berezni ta vlitku 1943 roku 5 veresnya 309 strilecka diviziya 40 yi armiyi Voronezkogo frontu pid komanduvannyam Kostyantina Moskalenka vizvolila selo Chervlene Za roki vijni do diyuchoyi armiyi bulo prizvano ponad 300 selyan ponad 180 z yakih zaginuli na poli boyu U seli vstanovleno pam yatnik zagiblim vizvolitelyam kilkist yakih skladaye 144 osobi U pislyavoyenni roki selo vidbuduvalosya U ci roki na teritoriyi sela pracyuvali kolgospni gospodarstva Yihnimi kerivnikami buli Melnik Linnik Oleksandr Mikolajovich Muha Lukashov Olijnik Romanenko Sirenko Ivan Dubovik Terentij Zotovich Salagackij Vasil Ivanovich Bondarenko Boris Semenovich Shepkov Mihajlo Yakovich Avramenko Sergij Mihajlovich Lobko Volodimir Ivanovich V 1966 roci za kerivnictva Bondarenka Borisa Semenovicha buli pobudovani primishennya kontori gospodarstva silskij klub v 1967 roci primishennya miscevoyi shkoli poshtovogo viddilennya magazin Za period z 1985 po 1991 rik za golovuvannya Shepkova M Ya v seli pobudovano bilsh nizh 40 zhitlovih budinkiv Pobudovani gospodarski budivli V 1993 roci primishennya feldshersko akusherskogo punktu ta rozpochato gazifikaciyu sela v 1996 roci vvedeno v diyu she 7 zhitlovih budinkiv V danij chas na teritoriyi sela funkcionuye misceve gospodarstvo TOV SP Kam yane NVK silskij klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt likarnya vetmedicini V arhivi ninishnoyi Mikolayivskoyi cerkvi zberigayutsya starodavni dokumenti Duhovna zapis Vassi Ivaniha pisana v 1667 roci kotroyu vona vidmovlyaye chervlenskie Mikolayivskoyi cerkvi dlya vichnogo pominannya yiyi ta yiyi rodu dva boroshnomelnih postava na richci Psli z tim shob polovina dohodiv vzhivalasya na 88 cerkvu a insha jshla svyashenno i cerkovnosluzhiteliv V sem akti zgaduyutsya dva prichtu chervlenskie Mikolayivskoyi cerkvi Vityag iz mezhovoyi knigi de skazano lita 7189 1681 27 chervnya dnya po Gosudareva Carovu i Velikogo Knyazya Feodora Oleksijovicha ukazom po nakazu z rozryadu za pripisi dyachka Lyubima Domnina nakazuyetsya po chelobityu Lebedinskih cherkas sil Pristajlova da Chervlenogo da sela Azaka yihati na spirnu zemlyu yaka v superechci u Kam yanci z Lebedincev i rozmezhuvati zemli za budovoyu knigam Fedora Arsenyeva 1650 roku i po okremim knigam 1652 pro zemli Kam yancya Zberigayutsya takozh manifest pro smert Petra I ukazi vid imeni imperatric Anni ta Yelizaveti i takozh rozporyadzhennya Bilgorodskih arhipastiriv yepiskopa Epifaniya 1723 roku arhiyepiskopa Petra 1733 roku yepiskopa Iosafa 1754 roku Luki 1756 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti uvijshlo do skladu Lebedinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku pislya reorganizaciyi Lebedinskogo rajonu selo uvijshlo do Sumskogo rajonu Sumskoyi oblasti Div takozhSumskij rajon Lebedin Psel Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Dzherela ros Pogoda v seli Chervlene 5 bereznya 2016 u Wayback Machine