Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Херсо́нський ґебі́т, окру́га Херсо́н (нім. Kreisgebiet Cherson) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Миколаїв райхскомісаріату Україна з центром у Херсоні. Існувала протягом німецької окупації Української РСР.
| Kreisgebiet Cherson Херсонський ґебіт | |
|---|---|
| Держава |  Німецька імперія |
| Райхскомісаріат | Україна |
| Генеральна округа | Миколаїв |
| Центр | Херсон |
| Уряд | |
| - Ґебітскомісар | Вальтер Беренс |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 188,958 |
| Джерело: territorial.de | |
Історія
15 листопада 1941 року опівдні на території майбутньої Херсонської округи виникли дві округи: Херсонська міська (нім. Kreisgebiet Cherson-Stadt) у складі 1 району (місто Херсон) та Херсонська сільська (нім. Kreisgebiet Cherson-Land), що поділялася на п'ять сільських районів, які відповідали п'ятьом радянським районам передвоєнної Миколаївської області: Бериславському, Білозерському, Калініндорфському, Снігурівському та . Адміністративними центрами обох утворень було місто Херсон.
15 січня 1943 Херсонський міський та Херсонський сільський ґебіти об'єдналися в один новий Херсонський ґебіт.
Станом на 1 вересня 1943 Херсонський ґебіт поділявся на 6 районів: район Берислав (нім. Rayon Berislaw), район Білозерка (нім. Beloserka), район Великий Інгулець (нім. Rayon Groß Ingulez), центром якого спочатку було селище Калініндорф (нім. Kalinindorf), міський район Херсон (нім. Rayon Cherson-Stadt), сільський район Херсон (нім. Rayon Cherson-Land), центром якого спочатку було село Микільське (нім. Nikolskoje), та район Снігурівка (нім. Rayon Snigirewka).
Ґебіт припинив діяльність на початку 1944 року з наближенням лінії німецько-радянського фронту. 13 березня 1944 року адміністративний центр ґебіту зайняли радянські війська.
Управління
Керівником цивільної німецької окупаційної адміністрації Херсонської округи був гебітскомісар, який, у свою чергу, перебував у безпосередньому підпорядкуванні генерального комісара Миколаєва та координував роботу п'яти районних адміністрацій: Бериславської, Білозерської, Великоінгулецької, Снігурівської і Херсонської. Також на чолі округи стояв німецький начальник поліції безпеки і СД. Для проведення в життя наказів окупаційної влади було створено органи місцевого врядування, т. зв. українські допоміжні управління, або адміністрації: у містах це були міські управи на чолі з міськими головами (нім. Bürgermeister), кожним із п'ятьох сільських районів управляв т. зв. начальник району (нім. Rayonchef), а в селах втіленням нової влади були сільські старости (нім. Dorfschulz). Колгоспи перетворилися на нумеровані громадські двори на чолі з дворовими старостами, які у своїй діяльності керувалися розпорядженнями сільського старости, районної управи та крайсляндвірта (начальника районного сільськогосподарського управління). Херсонському гебітскомісаріату підпорядковувалася утворена на самому початку окупації Херсонська міська управа, що складалася з кількох членів та міського голови.
Окружний комісаріат складався з діловодної служби і вісьмох відділів: І — загальний (або головне бюро), ІІ — політики і пропаганди, ІІІ — управління, IV — фінансів, V — економіки, VI — будівництва, VII — сільського господарства і харчування, VIII — робітничої політики і соціальних питань.
В адміністративному центрі Херсоні вищу владу уособлював комісар міста Густав Маттерн, а до складу міського комісаріату входили три відділи: І — головне управління (бюджетне, касове і розрахункове відділення, міський інспектор, канцелярський секретар, стенотипіст, перекладач), ІІ — політичний, або відділ роботи серед підростаючого покоління, ІІІ — господарсько-технічний (господарський інспектор, міський секретар, стенотипіст).
Преса
З 21 вересня 1941 року в окружному центрі видавався часопис міської управи «Голос Дніпра» (шість чисел якого вийшли під назвою «Наддніпрянська правда»). Видання друкувалося в однойменному херсонському видавництві. Редакторами були Ф. Л. Вдовиченко і К. А. Курінний. По 15 лютого 1942 р. часопис мав підзаголовок «Херсонський щоденник». Мова видання була українською, проте окремі статті та оголошення з'являлися російською і німецькою. Виходив нібито тричі на тиждень. Обсяг із двох шпальт у 1941 зріс до чотирьох у 1942—1943 рр. Часопис виходив по 1943 рік і, можливо, навіть до лютого 1944. У червні–листопаді 1943 у Херсоні випускалася газета російською мовою «Наш путь», а також німецькомовне видання для вермахту «Flieger, Funker, Flak» [Льотчик, радист, зенітник], яке у 1943 році продовжило виходити у Бреслау.
Примітки
- Сторінки безсмертя. 1941-1945 рр.: Збірка статей та матеріалів./ Упоряд.: О.Стукалова. – Херсон: Айлант, 2013. – 80 с.: іл.
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945.(нім.)
- Gebietskommissariat Cherson [ 13 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Періодичні видання на окупованій території України в 1941—1944 роках
- Місцеві газети, видані в 1865—1943 роках
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Hersonskoyu okrugoyu administrativno teritorialnim utvorennyam USRR 1923 1930 rr Herso nskij gebi t okru ga Herso n nim Kreisgebiet Cherson administrativno teritorialna odinicya generalnoyi okrugi Mikolayiv rajhskomisariatu Ukrayina z centrom u Hersoni Isnuvala protyagom nimeckoyi okupaciyi Ukrayinskoyi RSR Kreisgebiet Cherson Hersonskij gebitDerzhavaNimecka imperiyaRajhskomisariatUkrayinaGeneralna okrugaMikolayivCentr HersonUryad GebitskomisarValter BerensNaselennya 1943 Usogo 188 958Dzherelo territorial deIstoriya15 listopada 1941 roku opivdni na teritoriyi majbutnoyi Hersonskoyi okrugi vinikli dvi okrugi Hersonska miska nim Kreisgebiet Cherson Stadt u skladi 1 rajonu misto Herson ta Hersonska silska nim Kreisgebiet Cherson Land sho podilyalasya na p yat silskih rajoniv yaki vidpovidali p yatom radyanskim rajonam peredvoyennoyi Mikolayivskoyi oblasti Berislavskomu Bilozerskomu Kalinindorfskomu Snigurivskomu ta Administrativnimi centrami oboh utvoren bulo misto Herson 15 sichnya 1943 Hersonskij miskij ta Hersonskij silskij gebiti ob yednalisya v odin novij Hersonskij gebit Stanom na 1 veresnya 1943 Hersonskij gebit podilyavsya na 6 rajoniv rajon Berislav nim Rayon Berislaw rajon Bilozerka nim Beloserka rajon Velikij Ingulec nim Rayon Gross Ingulez centrom yakogo spochatku bulo selishe Kalinindorf nim Kalinindorf miskij rajon Herson nim Rayon Cherson Stadt silskij rajon Herson nim Rayon Cherson Land centrom yakogo spochatku bulo selo Mikilske nim Nikolskoje ta rajon Snigurivka nim Rayon Snigirewka Gebit pripiniv diyalnist na pochatku 1944 roku z nablizhennyam liniyi nimecko radyanskogo frontu 13 bereznya 1944 roku administrativnij centr gebitu zajnyali radyanski vijska UpravlinnyaKerivnikom civilnoyi nimeckoyi okupacijnoyi administraciyi Hersonskoyi okrugi buv gebitskomisar yakij u svoyu chergu perebuvav u bezposerednomu pidporyadkuvanni generalnogo komisara Mikolayeva ta koordinuvav robotu p yati rajonnih administracij Berislavskoyi Bilozerskoyi Velikoinguleckoyi Snigurivskoyi i Hersonskoyi Takozh na choli okrugi stoyav nimeckij nachalnik policiyi bezpeki i SD Dlya provedennya v zhittya nakaziv okupacijnoyi vladi bulo stvoreno organi miscevogo vryaduvannya t zv ukrayinski dopomizhni upravlinnya abo administraciyi u mistah ce buli miski upravi na choli z miskimi golovami nim Burgermeister kozhnim iz p yatoh silskih rajoniv upravlyav t zv nachalnik rajonu nim Rayonchef a v selah vtilennyam novoyi vladi buli silski starosti nim Dorfschulz Kolgospi peretvorilisya na numerovani gromadski dvori na choli z dvorovimi starostami yaki u svoyij diyalnosti keruvalisya rozporyadzhennyami silskogo starosti rajonnoyi upravi ta krajslyandvirta nachalnika rajonnogo silskogospodarskogo upravlinnya Hersonskomu gebitskomisariatu pidporyadkovuvalasya utvorena na samomu pochatku okupaciyi Hersonska miska uprava sho skladalasya z kilkoh chleniv ta miskogo golovi Okruzhnij komisariat skladavsya z dilovodnoyi sluzhbi i vismoh viddiliv I zagalnij abo golovne byuro II politiki i propagandi III upravlinnya IV finansiv V ekonomiki VI budivnictva VII silskogo gospodarstva i harchuvannya VIII robitnichoyi politiki i socialnih pitan V administrativnomu centri Hersoni vishu vladu uosoblyuvav komisar mista Gustav Mattern a do skladu miskogo komisariatu vhodili tri viddili I golovne upravlinnya byudzhetne kasove i rozrahunkove viddilennya miskij inspektor kancelyarskij sekretar stenotipist perekladach II politichnij abo viddil roboti sered pidrostayuchogo pokolinnya III gospodarsko tehnichnij gospodarskij inspektor miskij sekretar stenotipist PresaZ 21 veresnya 1941 roku v okruzhnomu centri vidavavsya chasopis miskoyi upravi Golos Dnipra shist chisel yakogo vijshli pid nazvoyu Naddnipryanska pravda Vidannya drukuvalosya v odnojmennomu hersonskomu vidavnictvi Redaktorami buli F L Vdovichenko i K A Kurinnij Po 15 lyutogo 1942 r chasopis mav pidzagolovok Hersonskij shodennik Mova vidannya bula ukrayinskoyu prote okremi statti ta ogoloshennya z yavlyalisya rosijskoyu i nimeckoyu Vihodiv nibito trichi na tizhden Obsyag iz dvoh shpalt u 1941 zris do chotiroh u 1942 1943 rr Chasopis vihodiv po 1943 rik i mozhlivo navit do lyutogo 1944 U chervni listopadi 1943 u Hersoni vipuskalasya gazeta rosijskoyu movoyu Nash put a takozh nimeckomovne vidannya dlya vermahtu Flieger Funker Flak Lotchik radist zenitnik yake u 1943 roci prodovzhilo vihoditi u Breslau PrimitkiStorinki bezsmertya 1941 1945 rr Zbirka statej ta materialiv Uporyad O Stukalova Herson Ajlant 2013 80 s il Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 nim Gebietskommissariat Cherson 13 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Periodichni vidannya na okupovanij teritoriyi Ukrayini v 1941 1944 rokah Miscevi gazeti vidani v 1865 1943 rokah