Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тимофій Олексійович Сафонов (нар. 4 лютого 1873, Київ — пом. 29 травня 1930, Київ) — український художник, живописець.
| Тимофій Олексійович Сафонов | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 3 квітня 1873 Київ | |||
| Смерть | 29 травня 1930 (57 років) | |||
| Київ | ||||
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Вчене звання | професор | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Біографія
Народився 4 лютого 1873 року в Києві, походив з роду Сафонових. Навчався малюванню у школі художника Миколи Мурашка. Після її закінчення виїхав до Петербурга і вступив до Академії Мистецтв, де на той час викладали І. Ю. Рєпін, А. І. Куїнджі, П. П. Чистяков та інші.
Ще студентом у 1894—1895 роках допомагав В. М. Васнецову і М. В. Нестерову розписувати інтер'єр Володимирського собору в Києві. В 1896 році для Нижньогородської Ярмарки переніс на полотно два ескізи М. О. Врубеля «Принцеса Мара» і «Микула Селянинович».
Після закінчення навчання з 1897 по 1902 рік працював у Києві, написав багато етюдів, картин, заснував свої курси живопису і малювання. В 1902—1903 роках Т. О. Сафонов разом з відомим художником М. В. Нестеровим працював над розписом церкви в грузинському стилі в місті Абастумані на Кавказі.
Працюючи у Києві у 1897—1902 роках, Тимофій Олексійович знайомиться із Ганною Миколаївною Мельниковою, талановитою піаністкою, яка стає його дружиною в 1900 році.
В 1904 році в Кременці відкривається комерційне училище, куди Т. О. Сафонов був запрошений на посаду викладача малювання. Родина, у якій уже було дві трьохрічні доньки — близнята Марія і Ксенія — переїздить у Кременець.
Десять років роботи у Кременці (1904—1914) були періодом розквіту його творчості. За цей час було написано цілий ряд картин: «Бурелом» (1905), Автопортрет, «Гора Бона», Каплиця на Божій горі, Болгарин з мавпочкою (1912), «У своєму саду», «Портрет Марусі» (1908), «Дедеркальський пейзаж» та інші. «Думи мої, думи» (1911) — полотно написане до Шевченківської річниці було представлене в 1914 році на Всесвітній виставці в Парижі. Його педагогічний талант і організаторські здібності були відзначені. 2 травня 1906 року нагороджений орденом святого Станіслава III ступеня.
Тимофій Олексійович організовує курси малювання, де безкоштовно могли навчатись діти бідняків. Був активним учасником художнього життя цілої країни: в 1910 році в Катеринославі за відмінне викладання був нагороджений похвальною грамотою і малою золотою медаллю, в 1911 році запрошений на з'їзд Московського товариства викладачів графічних робіт, де демонстрував роботи своїх учнів, за які був нагороджений золотою медаллю, в 1912 році знову був нагороджений на виставці в Катеринославі золотою медаллю, в 1913 році на виставці у Києві — великою золотою медаллю, в цьому ж році виступав з доповіддю на з'їзді художників у Петербурзі, йому було присвоєно звання професора.
В 1914 році, коли почалась Перша світова війна родина Сафонових виїжджає з Кременця до Ромен, де Тимофій Олексійович викладав малювання до 1918 року, а потім з 1919 року у Київ.
З 1919 року і до кінця життя художник проживає у Києві: викладає в Київському інституті народної освіти, Київському педагогічному технікумі імені Пирогова, виступає з лекціями на різних курсах, багато друкується у пресі з питань методики викладання образотворчого мистецтва.
У 1920 році в одній із кімнат своєї квартири Тимофій Олексійович організовує художню студію, яка проіснувала до смерті художника.
Помер 29 травня 1930 року після важкої хвороби. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 15, ряд 7а, місце 11).
Більшість робіт митця були знищені під час окупації Києва в роки Другої світової війни.
Родина
Доньки:
- Марія — стала художником по костюмах на кіностудії «Мосфільм», працювала з режисером Сергієм Ейзенштейном над стрічками «Іван Грозний», «Олександр Невський».
- Ніна — закінчила театральний інститут і 23 роки працювала декламатором у Київській філармонії.
- Ксеня — померла молодою в 1942 році під час евакуації в Середній Азії.
Література
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 204.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 516. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- 1873 — народився Тимофій Сафонов, художник — Український інститут національної пам'яті
Посилання
- Регіональний інформаційний портал «Тернопільщина»
- УІНП. 1873 – народився Тимофій Сафонов, художник. УІНП (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Timofij Oleksijovich Safonov nar 4 lyutogo 1873 Kiyiv pom 29 travnya 1930 Kiyiv ukrayinskij hudozhnik zhivopisec Timofij Oleksijovich SafonovNarodzhennya3 kvitnya 1873 1873 04 03 KiyivSmert29 travnya 1930 1930 05 29 57 rokiv KiyivPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikNavchannyaPeterburzka akademiya mistectvDiyalnisthudozhnik pedagogVchene zvannyaprofesorNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Safonov BiografiyaNarodivsya 4 lyutogo 1873 roku v Kiyevi pohodiv z rodu Safonovih Navchavsya malyuvannyu u shkoli hudozhnika Mikoli Murashka Pislya yiyi zakinchennya viyihav do Peterburga i vstupiv do Akademiyi Mistectv de na toj chas vikladali I Yu Ryepin A I Kuyindzhi P P Chistyakov ta inshi She studentom u 1894 1895 rokah dopomagav V M Vasnecovu i M V Nesterovu rozpisuvati inter yer Volodimirskogo soboru v Kiyevi V 1896 roci dlya Nizhnogorodskoyi Yarmarki perenis na polotno dva eskizi M O Vrubelya Princesa Mara i Mikula Selyaninovich Pislya zakinchennya navchannya z 1897 po 1902 rik pracyuvav u Kiyevi napisav bagato etyudiv kartin zasnuvav svoyi kursi zhivopisu i malyuvannya V 1902 1903 rokah T O Safonov razom z vidomim hudozhnikom M V Nesterovim pracyuvav nad rozpisom cerkvi v gruzinskomu stili v misti Abastumani na Kavkazi Pracyuyuchi u Kiyevi u 1897 1902 rokah Timofij Oleksijovich znajomitsya iz Gannoyu Mikolayivnoyu Melnikovoyu talanovitoyu pianistkoyu yaka staye jogo druzhinoyu v 1900 roci V 1904 roci v Kremenci vidkrivayetsya komercijne uchilishe kudi T O Safonov buv zaproshenij na posadu vikladacha malyuvannya Rodina u yakij uzhe bulo dvi trohrichni donki bliznyata Mariya i Kseniya pereyizdit u Kremenec Desyat rokiv roboti u Kremenci 1904 1914 buli periodom rozkvitu jogo tvorchosti Za cej chas bulo napisano cilij ryad kartin Burelom 1905 Avtoportret Gora Bona Kaplicya na Bozhij gori Bolgarin z mavpochkoyu 1912 U svoyemu sadu Portret Marusi 1908 Dederkalskij pejzazh ta inshi Dumi moyi dumi 1911 polotno napisane do Shevchenkivskoyi richnici bulo predstavlene v 1914 roci na Vsesvitnij vistavci v Parizhi Jogo pedagogichnij talant i organizatorski zdibnosti buli vidznacheni 2 travnya 1906 roku nagorodzhenij ordenom svyatogo Stanislava III stupenya Mogila Timofiya Safonova Timofij Oleksijovich organizovuye kursi malyuvannya de bezkoshtovno mogli navchatis diti bidnyakiv Buv aktivnim uchasnikom hudozhnogo zhittya ciloyi krayini v 1910 roci v Katerinoslavi za vidminne vikladannya buv nagorodzhenij pohvalnoyu gramotoyu i maloyu zolotoyu medallyu v 1911 roci zaproshenij na z yizd Moskovskogo tovaristva vikladachiv grafichnih robit de demonstruvav roboti svoyih uchniv za yaki buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu v 1912 roci znovu buv nagorodzhenij na vistavci v Katerinoslavi zolotoyu medallyu v 1913 roci na vistavci u Kiyevi velikoyu zolotoyu medallyu v comu zh roci vistupav z dopoviddyu na z yizdi hudozhnikiv u Peterburzi jomu bulo prisvoyeno zvannya profesora V 1914 roci koli pochalas Persha svitova vijna rodina Safonovih viyizhdzhaye z Kremencya do Romen de Timofij Oleksijovich vikladav malyuvannya do 1918 roku a potim z 1919 roku u Kiyiv Z 1919 roku i do kincya zhittya hudozhnik prozhivaye u Kiyevi vikladaye v Kiyivskomu instituti narodnoyi osviti Kiyivskomu pedagogichnomu tehnikumi imeni Pirogova vistupaye z lekciyami na riznih kursah bagato drukuyetsya u presi z pitan metodiki vikladannya obrazotvorchogo mistectva U 1920 roci v odnij iz kimnat svoyeyi kvartiri Timofij Oleksijovich organizovuye hudozhnyu studiyu yaka proisnuvala do smerti hudozhnika Pomer 29 travnya 1930 roku pislya vazhkoyi hvorobi Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu kladovishi dilyanka 15 ryad 7a misce 11 Bilshist robit mitcya buli znisheni pid chas okupaciyi Kiyeva v roki Drugoyi svitovoyi vijni RodinaDonki Mariya stala hudozhnikom po kostyumah na kinostudiyi Mosfilm pracyuvala z rezhiserom Sergiyem Ejzenshtejnom nad strichkami Ivan Groznij Oleksandr Nevskij Nina zakinchila teatralnij institut i 23 roki pracyuvala deklamatorom u Kiyivskij filarmoniyi Ksenya pomerla molodoyu v 1942 roci pid chas evakuaciyi v Serednij Aziyi LiteraturaSlovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 204 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 516 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 1873 narodivsya Timofij Safonov hudozhnik Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yatiPosilannyaRegionalnij informacijnij portal Ternopilshina UINP 1873 narodivsya Timofij Safonov hudozhnik UINP ukr Procitovano 18 kvitnya 2024