Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яниця Понінського - насправді складалась з двох суміжних будиків у Львові, будованих в різні часи, та отримала свою назву після того як їх придбав граф Понінський. Найбільш відома тим, що в ній знаходилась каварня Монополь.
| Кам'яниця Понінського | ||
|---|---|---|
| м. Львів, Площа Міцкевича, 8 | ||
 | ||
| Не існуюча сьогодні кам'яниця Понінського. | ||
| Замовник | Францішек Сєдлячек | |
| | ||
| Початок будівництва | до 1779 | |
| Реконструйовано | 1807 | |
| Зруйновано | 1912 | |
| | ||
Історія
Місце розташування будинку є цікавим, оскільки колись тут сходились: кут міських мурів, оборонні земляні вали та півкруглий бастіон.
До 1779 року на цьому місці стояв мурований будинок - конскрипційний номер 310 (з тогочасною адресою: вул. Гетьманська 2), який не мав фасаду до сучасної площі Міцкевича оскільки вона була пустою (після знесення фортифікаційних споруд). Ця кам'яниця належала львівянину Йозефу Вейсу.
У 1779 році цей будинок був проданий Вейсом до Францішка Сєдлячкова за 907 злотих. Цікавим є те, що міська влада не знала що робити з ділянкою після зенесення фортифікаційних споруд, а тому віддала її в оренду Францішку Сєдлячкову на 30 років. Розмір орендної плати становив 22 злотих на рік.
Відповідно на орендованій ділянці після 1802 року було споруджено нову (другу) кам'яницю - конскрипційний номер 342 (з тогочасною адресою: площа Марійська 8), яку у 1807 році Францішек Сєдлячек продав Францішку Лунді за 7000 злотих.
В 1828 році стару кам'яницю (конскрипційний номер 310) та нову (конскрипційний номер 342) придбав Захарій Новацький. Ці будинки перейшли згодом у спадок до його сина Івана Новацького.
У 1845 році Іван Новацький продав ці два будинки Кшиштофу Агопсовичу за 13 000 злотих.
У 1846 році ці ж кам'яниці придбав кравець Марцел Громадзінський (який в будинку займався спіритизмом та чорною магією, проводив сеанси з духами та літаючими столиками). Громадзінський відзначився тим, що як кравець вперше у Львові впровадив практику друкування свого імені на гудзиках.
У 1854 році будинки успадкувала його дружина Анна Громадзінська, яка у 1863 році виклопотала дозвіл магістрату Львова на влаштування балконних дверей у вікні з боку міського оборонного валу, котрий на той час ще існував – спочатку в наріжній кам’яниці (коскр. № 310), а у 1866 році – в новішій кам’яниці (коскр. № 342).
Згодом Анна збанкрутувала, а тому, у 1867 році, будинки викупив (з боргової маси) граф Калікст Понінський. На той час в партері будинку знаходилась каварня марії Добровольської зі сторони вул. Валової та відома «Академічна книгозбірня» (створена Юліушом Старкель та ветераном Мечиславом Даровським).
Стан відносно ще нових будинків на той час не був добрим, про що твердять численні скарги їхніх орендарів, а також технічний огляд проведений маґістратом у 1873 році. Пошкоджені були дерев’яні карнизи під бляхою, протікали ринви, струпішіла дерев’яна плита кутового балкону, в офіцині заплямилось склепіння, на партері зігнила підлога, в подвір’ї треба було замінити бруківку та впорядкувати занечищені вбиральні. Великою мірою причини руйнувань було розташування будинків на березі заболоченої Полтви, ще не взятої в колектор у тому місці. У 1879 року були проведені ремонтні роботи під керівництвом австрійського будівничого Міхаеля Ґерля. Маґістрат зобов’язав Понінського розчистити русло Полтви для того, щоби відновити забитий піском каналізаційний стік з його будинків. На кінець 1880-х років, будинки потребували чергових поточних ремонтів. Відпадали шматки вінцевого карнизу кам’яниці №8 (конскр. № 342) на пл. Марійській, в будинку №4 (конскр. № 310) на вул. Гетьманській треба було ремонтувати балкони. У 1890 році ремонтні роботи з відновлення фасадів кам’яниць розпочав архітектор Іван Левинський. Роботи торкалися карнизів, балконів та опорядження стін, колір яких, як відзначалося в приписі, мав бути «нешкідливим». У 1891 році Левинський перебудовував вбиральні в подвір’ї, що функціонували за старою системою.
З 1880 року тут містилася перша дирекція Галицької залізниці, а також (у партері обидвох кам’яниць) розміщувалися інші заклади: Спілка львівських кравців (голова Миколай Людвіґ), кантор Густава Макса (в будинку №4), крамниця елітних тканин Антонія Ґудєнса.
В 1902—1912 роках тут діяла популярна серед львівських письменників та художників кав'ярня «Монополь» (власник Францішек Гексель), яку часто відвідував Іван Франко. Постійними клієнтами кав'ярні були також політик Болеслав Вислоух, історики Францішек Яворський і Богдан Януш, професор Василь Щурат, художники Ярослав Пстрак і Фредерик Паутч.
У 1906 році власником кам'яниць став граф Єронім Любомирський, а у 1909 році їх успадкувала графиня Феліція Любомирська.
Нарешті у 1907 році ці камяниці купив девелопер нерухомості , який зніс їх після 5 лютого 1912 року, збудувавши на цьому місці наскандальніший хмарочос Львова початку ХХ ст. - будинок Шпрехерів.
Джерела
- Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 211—215.
- Lwowa, Gypsowy Zi (8 лютого 2015). Львів, якого не повернеш. Будинок Понінського • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 29 вересня 2022.
- Володимир, Прокопів (27 квітня 2016). Що спільного між найменшим будинком площі Міцкевича, улюбленою кав’ярнею І.Франка та першим львівським хмарочосом?! • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 29 вересня 2022.
- Будинок Шпрехерів на площі Міцкевича у Львові. Збруч (укр.). 6 липня 2021. Процитовано 29 вересня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanicya Poninskogo naspravdi skladalas z dvoh sumizhnih budikiv u Lvovi budovanih v rizni chasi ta otrimala svoyu nazvu pislya togo yak yih pridbav graf Poninskij Najbilsh vidoma tim sho v nij znahodilas kavarnya Monopol Kam yanicya Poninskogom Lviv Plosha Mickevicha 8Ne isnuyucha sogodni kam yanicya Poninskogo Zamovnik Francishek SyedlyachekPochatok budivnictva do 1779Rekonstrujovano 1807Zrujnovano 1912IstoriyaBudinok z konskripcijnim nomerom 310 u Lvovi Misce roztashuvannya budinku ye cikavim oskilki kolis tut shodilis kut miskih muriv oboronni zemlyani vali ta pivkruglij bastion Do 1779 roku na comu misci stoyav murovanij budinok konskripcijnij nomer 310 z togochasnoyu adresoyu vul Getmanska 2 yakij ne mav fasadu do suchasnoyi ploshi Mickevicha oskilki vona bula pustoyu pislya znesennya fortifikacijnih sporud Cya kam yanicya nalezhala lvivyaninu Jozefu Vejsu U 1779 roci cej budinok buv prodanij Vejsom do Francishka Syedlyachkova za 907 zlotih Cikavim ye te sho miska vlada ne znala sho robiti z dilyankoyu pislya zenesennya fortifikacijnih sporud a tomu viddala yiyi v orendu Francishku Syedlyachkovu na 30 rokiv Rozmir orendnoyi plati stanoviv 22 zlotih na rik Vidpovidno na orendovanij dilyanci pislya 1802 roku bulo sporudzheno novu drugu kam yanicyu konskripcijnij nomer 342 z togochasnoyu adresoyu plosha Marijska 8 yaku u 1807 roci Francishek Syedlyachek prodav Francishku Lundi za 7000 zlotih V 1828 roci staru kam yanicyu konskripcijnij nomer 310 ta novu konskripcijnij nomer 342 pridbav Zaharij Novackij Ci budinki perejshli zgodom u spadok do jogo sina Ivana Novackogo U 1845 roci Ivan Novackij prodav ci dva budinki Kshishtofu Agopsovichu za 13 000 zlotih U 1846 roci ci zh kam yanici pridbav kravec Marcel Gromadzinskij yakij v budinku zajmavsya spiritizmom ta chornoyu magiyeyu provodiv seansi z duhami ta litayuchimi stolikami Gromadzinskij vidznachivsya tim sho yak kravec vpershe u Lvovi vprovadiv praktiku drukuvannya svogo imeni na gudzikah U 1854 roci budinki uspadkuvala jogo druzhina Anna Gromadzinska yaka u 1863 roci viklopotala dozvil magistratu Lvova na vlashtuvannya balkonnih dverej u vikni z boku miskogo oboronnogo valu kotrij na toj chas she isnuvav spochatku v narizhnij kam yanici koskr 310 a u 1866 roci v novishij kam yanici koskr 342 Zgodom Anna zbankrutuvala a tomu u 1867 roci budinki vikupiv z borgovoyi masi graf Kalikst Poninskij Na toj chas v parteri budinku znahodilas kavarnya mariyi Dobrovolskoyi zi storoni vul Valovoyi ta vidoma Akademichna knigozbirnya stvorena Yuliushom Starkel ta veteranom Mechislavom Darovskim Stan vidnosno she novih budinkiv na toj chas ne buv dobrim pro sho tverdyat chislenni skargi yihnih orendariv a takozh tehnichnij oglyad provedenij magistratom u 1873 roci Poshkodzheni buli derev yani karnizi pid blyahoyu protikali rinvi strupishila derev yana plita kutovogo balkonu v oficini zaplyamilos sklepinnya na parteri zignila pidloga v podvir yi treba bulo zaminiti brukivku ta vporyadkuvati zanechisheni vbiralni Velikoyu miroyu prichini rujnuvan bulo roztashuvannya budinkiv na berezi zabolochenoyi Poltvi she ne vzyatoyi v kolektor u tomu misci U 1879 roku buli provedeni remontni roboti pid kerivnictvom avstrijskogo budivnichogo Mihaelya Gerlya Magistrat zobov yazav Poninskogo rozchistiti ruslo Poltvi dlya togo shobi vidnoviti zabitij piskom kanalizacijnij stik z jogo budinkiv Na kinec 1880 h rokiv budinki potrebuvali chergovih potochnih remontiv Vidpadali shmatki vincevogo karnizu kam yanici 8 konskr 342 na pl Marijskij v budinku 4 konskr 310 na vul Getmanskij treba bulo remontuvati balkoni U 1890 roci remontni roboti z vidnovlennya fasadiv kam yanic rozpochav arhitektor Ivan Levinskij Roboti torkalisya karniziv balkoniv ta oporyadzhennya stin kolir yakih yak vidznachalosya v pripisi mav buti neshkidlivim U 1891 roci Levinskij perebudovuvav vbiralni v podvir yi sho funkcionuvali za staroyu sistemoyu Z 1880 roku tut mistilasya persha direkciya Galickoyi zaliznici a takozh u parteri obidvoh kam yanic rozmishuvalisya inshi zakladi Spilka lvivskih kravciv golova Mikolaj Lyudvig kantor Gustava Maksa v budinku 4 kramnicya elitnih tkanin Antoniya Gudyensa V 1902 1912 rokah tut diyala populyarna sered lvivskih pismennikiv ta hudozhnikiv kav yarnya Monopol vlasnik Francishek Geksel yaku chasto vidviduvav Ivan Franko Postijnimi kliyentami kav yarni buli takozh politik Boleslav Vislouh istoriki Francishek Yavorskij i Bogdan Yanush profesor Vasil Shurat hudozhniki Yaroslav Pstrak i Frederik Pautch U 1906 roci vlasnikom kam yanic stav graf Yeronim Lyubomirskij a u 1909 roci yih uspadkuvala grafinya Feliciya Lyubomirska Nareshti u 1907 roci ci kamyanici kupiv developer neruhomosti yakij znis yih pislya 5 lyutogo 1912 roku zbuduvavshi na comu misci naskandalnishij hmarochos Lvova pochatku HH st budinok Shpreheriv DzherelaJaworski Franciszek 1917 O szarym Lwowie polska Lviv H Altenberg s 211 215 Lwowa Gypsowy Zi 8 lyutogo 2015 Lviv yakogo ne povernesh Budinok Poninskogo Fotografiyi starogo Lvova Fotografiyi starogo Lvova ukr Procitovano 29 veresnya 2022 Volodimir Prokopiv 27 kvitnya 2016 Sho spilnogo mizh najmenshim budinkom ploshi Mickevicha ulyublenoyu kav yarneyu I Franka ta pershim lvivskim hmarochosom Fotografiyi starogo Lvova Fotografiyi starogo Lvova ukr Procitovano 29 veresnya 2022 Budinok Shpreheriv na ploshi Mickevicha u Lvovi Zbruch ukr 6 lipnya 2021 Procitovano 29 veresnya 2022