Жак II де Гойон (*Jacques II de Goyon de Matignon; 26 вересня 1525, Лонре —†27 липня 1598, Леспарр-Медок) — французький аристократ, політичний та військовий діяч часів Релігійних війн.
Жак II де Гойон | |
---|---|
фр. Jacques II de Goyon de Matignon | |
Народився | 26 вересня 1525 Лонре |
Помер | 27 липня 1598 (72 роки) Леспарр-Медок |
Країна | Франція |
Діяльність | політик, військовий очільник |
Знання мов | французька |
Учасник | Релігійні війни у Франції |
Титул | граф |
Посада | мер[d] і d |
Військове звання | маршал |
Конфесія | католицтво |
Рід | Q1540555? |
Батько | Жак I де Гойон |
Мати | Ганна де Сюлі |
У шлюбі з | Франсуаза де Дейлон |
Діти | 3 сини та 2 доньки |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з впливового аристократичного роду. Син Жака I де Гойона, графа Матіньйона, графа Торіньї, князя Мортань, та Ганни де Сюлі. Обрав для себе військову кар'єру. Вперше відзначився у 1552 році під час захоплення Меца, Туля й Вердена. У 1557 році брав участь у битві при Сен-Квентині, де потрапив у полон.
У 1559 році за ініціативи Катерини Медічі її син король Франциск II призначає Жака генерал-лейтенантом Нижньої Нормандії. у 1561 році стає губернатором Алансона. Багато зробив для зміцнення королівської влади. У 1563 році розбив при Фалезі англійських найманців, що йшли на допомогу гугенотам. У 1569 році хоробро бився при Жарнаку і Монкотурі. У 1572 році під час Варфоломійської ночі виконав королівській наказ й не допустив винищення незнатних протестантів у Сен-Ло й Алансоні.
У 1574 році розбиває у Гаврі, захполює у полон й страчує за наказом короля Габріеля Монтгомері, одного з капітанів гугенотів й мимовільного вбивцю короля Генріха II. У 1578 році стає кавалером Ордену Святого Духа. У 1579 році здобуває звання маршала. У 1584 році, будучи губернатором Гієни, намагається зміцнити королівську владу і заспокоїти провінцію. У 1585 році стає мером Бордо. на цій посаді пробув до 1598 року. У 1586 та 1587 роках завдає рішучих поразок арміям гугенотів.
Після оголошення Генріха Наваррського королем переходить на його бік й воює на півдні Франції проти Ліги на чолі з Гізами. Помер 27 липня 1598 року.
Родина
Дружина — Франсуаза де Дейлон, донька жана де Дейлон, графа де Люд, губернатора Пуату й сенешаля Руерга
Діти:
- Оде (1559—1595)
- Ланселот (д/н—1588)
- Шарль (1564—1648), граф Торіньї, граф Матіньйон
- Жилона (д/н—1641), фаворитка та коханка Маргарити Валуа
- Ганна
Джерела
- Michel Popoff et préface d'Hervé Pinoteau, Armorial de l'Ordre du Saint-Esprit: d'après l'œuvre du père Anselme et ses continuateurs, Paris, Le Léopard d'or, 1996, 204 p. ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak II de Gojon Jacques II de Goyon de Matignon 26 veresnya 1525 Lonre 27 lipnya 1598 Lesparr Medok francuzkij aristokrat politichnij ta vijskovij diyach chasiv Religijnih vijn Zhak II de Gojonfr Jacques II de Goyon de MatignonNarodivsya26 veresnya 1525 1525 09 26 LonrePomer27 lipnya 1598 1598 07 27 72 roki Lesparr MedokKrayina FranciyaDiyalnistpolitik vijskovij ochilnikZnannya movfrancuzkaUchasnikReligijni vijni u FranciyiTitulgrafPosadamer d i dVijskove zvannyamarshalKonfesiyakatolictvoRidQ1540555 BatkoZhak I de GojonMatiGanna de SyuliU shlyubi zFransuaza de DejlonDiti3 sini ta 2 donkiNagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Gojon ZhittyepisPohodiv z vplivovogo aristokratichnogo rodu Sin Zhaka I de Gojona grafa Matinjona grafa Torinyi knyazya Mortan ta Ganni de Syuli Obrav dlya sebe vijskovu kar yeru Vpershe vidznachivsya u 1552 roci pid chas zahoplennya Meca Tulya j Verdena U 1557 roci brav uchast u bitvi pri Sen Kventini de potrapiv u polon U 1559 roci za iniciativi Katerini Medichi yiyi sin korol Francisk II priznachaye Zhaka general lejtenantom Nizhnoyi Normandiyi u 1561 roci staye gubernatorom Alansona Bagato zrobiv dlya zmicnennya korolivskoyi vladi U 1563 roci rozbiv pri Falezi anglijskih najmanciv sho jshli na dopomogu gugenotam U 1569 roci horobro bivsya pri Zharnaku i Monkoturi U 1572 roci pid chas Varfolomijskoyi nochi vikonav korolivskij nakaz j ne dopustiv vinishennya neznatnih protestantiv u Sen Lo j Alansoni U 1574 roci rozbivaye u Gavri zahpolyuye u polon j strachuye za nakazom korolya Gabrielya Montgomeri odnogo z kapitaniv gugenotiv j mimovilnogo vbivcyu korolya Genriha II U 1578 roci staye kavalerom Ordenu Svyatogo Duha U 1579 roci zdobuvaye zvannya marshala U 1584 roci buduchi gubernatorom Giyeni namagayetsya zmicniti korolivsku vladu i zaspokoyiti provinciyu U 1585 roci staye merom Bordo na cij posadi probuv do 1598 roku U 1586 ta 1587 rokah zavdaye rishuchih porazok armiyam gugenotiv Pislya ogoloshennya Genriha Navarrskogo korolem perehodit na jogo bik j voyuye na pivdni Franciyi proti Ligi na choli z Gizami Pomer 27 lipnya 1598 roku RodinaDruzhina Fransuaza de Dejlon donka zhana de Dejlon grafa de Lyud gubernatora Puatu j seneshalya Ruerga Diti Ode 1559 1595 Lanselot d n 1588 Sharl 1564 1648 graf Torinyi graf Matinjon Zhilona d n 1641 favoritka ta kohanka Margariti Valua GannaDzherelaMichel Popoff et preface d Herve Pinoteau Armorial de l Ordre du Saint Esprit d apres l œuvre du pere Anselme et ses continuateurs Paris Le Leopard d or 1996 204 p ISBN 2 86377 140 X