Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Когнітологія (від англ. cognition «знання, пізнання», «пізнавальна здатність», дав.-гр. λόγος — слово; наука) — це сфера діяльності, пов'язана з аналізом знання (конкретних теорій) і забезпеченням його (знання) подальшого розвитку.
Визначення
Когнітологія підрозділяється на прикладну (практичну) і теоретичну. Прикладна когнітологія — це аналіз предметної частини конкретних теорій. (Предметна частина теорії — це те, як математична (формальна) частина теорії пов'язана з предметним світом.) Теоретична когнітологія займається розробкою коректних процедур аналізу теорій. Теоретична когнітологія базується виключно на логіці та аналізі будови і функціонування природної мови.
Когнітологія має і 3-ю, особливу, частину — ноокосмологію. Вона стала формуватись на поточному етапі розвитку когнітології. Ноокосмологія розробляє самі базові положення про універсум, на яких повинна (або може) спочивати будь-яка наука (в тому числі і сама когнітологія). І головне її питання — матеріалізм та ідеалізм, вирішення цієї дуальності.
Когнітологія розмежовується з філософією, так само як філософія розмежовується з когнітологією, за наступними параметрами:
1) у когнітології є конкретний предмет дослідження — знання та розгортання знання (у філософії його немає, чому вона і проводить межу між собою і наукою).
2) у когнітології знання і розгортання знання — такі ж сутності, як для фізики кулі, які падають з Пізанської вежі. У своїй прикладній частині (аналізі та корекції конкретних теорій) отримується і фіксується сутнісний матеріал, який і служить експериментальний базою для розвитку теоретичного знання-ведення.
Історія виникнення
Незважаючи на свою новизну, когнітивна наука має багату передісторію. Розум був предметом уваги вчених з найдавніших часів. Як зауважив В.З. Дем'янков, XX століття пройшло під знаком когніції. Людським інтелектом, закономірностями мислення, джерелами знань і процесами його досягнення — всім цим здавна займалися такі науки, як філософія, логіка, психологія і біологія. У філософії існує спеціальний розділ, присвячений теорії пізнання, в якому вивчаються гносеологічні проблеми — проблеми можливостей пізнання, відносини знань до реальності, питання істинності і хибності знань тощо. У рамках когнітивної науки всі ці питання звучать по-іншому і виникають у зв'язку з появою в сучасній науці нових парадигм наукового знання.
Спонукальною причиною для виникнення і розвитку когнітивної науки стала розробка в 50-х рр. XX століття електронно-обчислювальних машин і заснованих на них автоматизованих систем управління.
Інтелектуальний клімат 50-60-х років за кордоном був ознаменований вибухом інтересу до процесів мислення. Цей інтерес був викликаний цілим рядом обставин, пов'язаних із ситуацією повоєнних років, з наслідками міграції вчених у США, з легкістю налагодження наукових контактів та їх зростаючою потребою.
На думку М.М. Болдирєва, когнітивна наука зароджується незабаром після Другої світової війни в США, де були зібрані найкращі вчені Німеччини і всієї Європи. Уряд і Міністерство оборони США виділяють величезні гроші на наукові дослідження і, в тому числі, на вивчення проблем швидкої та ефективної комунікації. Під час війни стає зрозумілим, що для успішного ведення бойових дій, при взаємодії різних підрозділів, родів військ та союзницьких армій необхідне прийняття швидких рішень для координування спільних дій. Тому надзвичайно важливими виявляються проблеми зв'язку і швидкої обробки інформації. Американські вчені отримують великі кошти на розвиток акустичних лабораторій, на розробку нових каналів зв'язку.
У цей же час Р. Оппенгеймер, відомий фізик, один з творців атомної бомби, директор американського Інституту фундаментальних досліджень у Принстоні, починає ряд нових розробок у галузі теоретичної фізики і приходить до висновку, що вирішення багатьох проблем пов'язано не тільки з необхідністю виробити новий інструментарій та методи дослідження, але і з тим, що потрібно створити нові, у тому числі й обчислювальні, машини. З'ясовується, що потужний вплив на все, що відбувається в теоретичній фізиці, виявляє людина, і необхідно визначити, який є вплив людини, спостерігача на те чи інше рішення конкретних проблем. До обговорення цих питань він запрошує найбільших психологів (Дж. Міллер), кібернетиків (Н. Вінер), фахівців з математичного моделювання, з теорії інформації, мовознавців (Р. Якобсон, Ноам Чомскі).
Намагаючись з'ясувати, що таке людина, як вона програмує і планує свої дії, що залежить від людини в науці, яке зростання і прогрес знань, вчені приходять до висновку, що за всіма цими науковими проблемами, з позицій якої б науки вони не розглядалися, існує щось спільне, і це — свідомість людини. Так зароджується у великій науці антропоцентрична (орієнтована на людину, центр — людина) парадигма наукового знання, яка звертається від простого опису наукових проблем і явищ до розуміння ролі людини та її свідомості.
Паралельно цьому математики і фахівці з теорії інформації задаються питанням, як людина може в частки секунди обробляти величезний потік інформації, яка надходить до неї по різних каналах, і приймати необхідні рішення, які розумові механізми лежать в основі цих процесів. Психологи, вивчаючи порушення функцій нервової діяльності людини, пов'язані з психологічними наслідками війни і з патологією мозку, також приходять до висновку про те, що вони практично мало знають, як працює людська свідомість в нормі. Отже, необхідно було від вивчення патологій перейти до вивчення повсякденної людської свідомості для того, щоб зрозуміти процеси, які здійснює людина, коли вона пізнає і сприймає світ. У результаті психологи звертаються до дослідження того, що називається ментальними, пізнавальними, розумовими процесами і що пізніше отримує загальну назву когнітивних процесів.
Крім того, фахівці в області теорії інформації та психологи звернули увагу на те, що в обробці інформації, що надходить до людини, особливе місце займає мова. Мабуть, вона виявляється тим найвищим рівнем, на якому інформація, отримана різними каналами, обробляється в цілому, інтегрується, осмислюється, категоризується і класифікується. Тому саме лінгвісти повинні пояснити, як відбуваються ці процеси. Формується розуміння того, що найкращий доступ до свідомості — це не тільки спостереження за предметно-пізнавальною діяльністю людини як такої, але це і спостереження за мовою як формою відображення і вираження розумових процесів. Саме через мову людина отримує основні відомості про світ, і саме мовою вона відображає ці знання в навчальній, публіцистичної, наукової та художньої літератури. Це сприймається всіма як щось само собою зрозуміле, як звичне явище. Однак за всім цим стоїть конкретна розумова діяльність, певні когнітивні процеси, які необхідно було ще вивчити. Це і визначило появу та інтенсивний розвиток когнітивної науки.
«Днем народження» когнітивної науки Дж. Міллер називає один з симпозіумів середини 50-х років з теорії інформації, на якому основними учасниками були математики. Вивчення когнітивних процесів розвивається все активніше і стає захоплюючою областю всієї сучасної науки. Дж. Брунер одним з перших починає читати лекції про природу когнітивних процесів у Гарвардському університеті, де в 1960 році разом з Дж. Міллером організовує перший Центр когнітивних досліджень. Організаційне виділення Центру когнітивних досліджень означає не тільки концентрацію вчених на вивченні ментальних процесів в особливому ракурсі, а й на боротьбі за подолання догм біхевіоризму.
Для когнітивної психології стає важливим те, що як канал зв'язку може розглядатися сама людина. Тоді вона перестає інтерпретуватися виключно в біхевиористських термінах, тобто як організм, який приймає певні стимули і реагує на них певними реакціями. Вона швидше починає вивчатися як «канал комунікативного зв'язку», який отримує ззовні якусь інформацію, яку якимось чином обробляє і переробляє, щоб потім використовувати і створювати нову. У фокус уваги тоді цілком природно потрапляють і системи комунікації, що використовуються людиною. При такому розумінні ходу подій безпосередньою попередницею когнітивної науки вважають теорію інформації. У числі вчених, що стояли біля витоків когнітивної науки, слід в такому випадку назвати фахівців з психології математики, експериментальної психології, штучного інтелекту, комп'ютерної техніки. Головна роль в цьому списку належить психологам і лінгвістам.
Аксіоми когнітивізму
Виділяються деякі аксіоми когнітивізму.
- Досліджуються не просто спостережувані дії (тобто продукти), а їх ментальні репрезентації, символи, стратегії та інші неспостережний процеси і здібності людини.
- На протіканні цих процесів позначається конкретний зміст дій і процесів.
- Культура формує людину: індивід завжди перебуває під впливом своєї культури.
Головною темою когнітивних досліджень в 60-і рр.. стає вивчення ментальних процесів, притому не тільки таких, що керуються людською поведінкою, але і спрямованих на осягнення знань, пов'язаних з мисленням. Ядром цих досліджень поступово стає лінгвістика.
Примітки
Джерела
- Люгер, Джорж, Ф. Искусственный интеллект. Стратегии и методы решения сложных проблем, 4-е издание.: Пер. с англ. — М. : Издательский дом «Вильямс», 2005. — 864 с.
- Рудакова А. В. Когнитология и когнитивная лингвистика / А. В. Рудакова. — Воронеж: «Истоки», 2004. — 80 с.
- Демьянков 1992 — Демьянков В. З. Когнитивизм, когниция, язык и лингвистическая теория / В. З. Демьянков // Язык и структуры представления знаний. — М.:ИНИОН РАН, 1992. — С.39-77.
- Демьянков 1994 — Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода / В. З. Демьянков // Вопросы языкознания. — 1994. — № 4. — С. 17-33.
Література
- Когнітологія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
| Ця стаття не має . |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2013) |
 | Це незавершена стаття з науки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kognitologiya vid angl cognition znannya piznannya piznavalna zdatnist dav gr logos slovo nauka ce sfera diyalnosti pov yazana z analizom znannya konkretnih teorij i zabezpechennyam jogo znannya podalshogo rozvitku ViznachennyaKognitologiya pidrozdilyayetsya na prikladnu praktichnu i teoretichnu Prikladna kognitologiya ce analiz predmetnoyi chastini konkretnih teorij Predmetna chastina teoriyi ce te yak matematichna formalna chastina teoriyi pov yazana z predmetnim svitom Teoretichna kognitologiya zajmayetsya rozrobkoyu korektnih procedur analizu teorij Teoretichna kognitologiya bazuyetsya viklyuchno na logici ta analizi budovi i funkcionuvannya prirodnoyi movi Kognitologiya maye i 3 yu osoblivu chastinu nookosmologiyu Vona stala formuvatis na potochnomu etapi rozvitku kognitologiyi Nookosmologiya rozroblyaye sami bazovi polozhennya pro universum na yakih povinna abo mozhe spochivati bud yaka nauka v tomu chisli i sama kognitologiya I golovne yiyi pitannya materializm ta idealizm virishennya ciyeyi dualnosti Kognitologiya rozmezhovuyetsya z filosofiyeyu tak samo yak filosofiya rozmezhovuyetsya z kognitologiyeyu za nastupnimi parametrami 1 u kognitologiyi ye konkretnij predmet doslidzhennya znannya ta rozgortannya znannya u filosofiyi jogo nemaye chomu vona i provodit mezhu mizh soboyu i naukoyu 2 u kognitologiyi znannya i rozgortannya znannya taki zh sutnosti yak dlya fiziki kuli yaki padayut z Pizanskoyi vezhi U svoyij prikladnij chastini analizi ta korekciyi konkretnih teorij otrimuyetsya i fiksuyetsya sutnisnij material yakij i sluzhit eksperimentalnij bazoyu dlya rozvitku teoretichnogo znannya vedennya Istoriya viniknennyaNezvazhayuchi na svoyu noviznu kognitivna nauka maye bagatu peredistoriyu Rozum buv predmetom uvagi vchenih z najdavnishih chasiv Yak zauvazhiv V Z Dem yankov XX stolittya projshlo pid znakom kogniciyi Lyudskim intelektom zakonomirnostyami mislennya dzherelami znan i procesami jogo dosyagnennya vsim cim zdavna zajmalisya taki nauki yak filosofiya logika psihologiya i biologiya U filosofiyi isnuye specialnij rozdil prisvyachenij teoriyi piznannya v yakomu vivchayutsya gnoseologichni problemi problemi mozhlivostej piznannya vidnosini znan do realnosti pitannya istinnosti i hibnosti znan tosho U ramkah kognitivnoyi nauki vsi ci pitannya zvuchat po inshomu i vinikayut u zv yazku z poyavoyu v suchasnij nauci novih paradigm naukovogo znannya Sponukalnoyu prichinoyu dlya viniknennya i rozvitku kognitivnoyi nauki stala rozrobka v 50 h rr XX stolittya elektronno obchislyuvalnih mashin i zasnovanih na nih avtomatizovanih sistem upravlinnya Intelektualnij klimat 50 60 h rokiv za kordonom buv oznamenovanij vibuhom interesu do procesiv mislennya Cej interes buv viklikanij cilim ryadom obstavin pov yazanih iz situaciyeyu povoyennih rokiv z naslidkami migraciyi vchenih u SShA z legkistyu nalagodzhennya naukovih kontaktiv ta yih zrostayuchoyu potreboyu Na dumku M M Boldiryeva kognitivna nauka zarodzhuyetsya nezabarom pislya Drugoyi svitovoyi vijni v SShA de buli zibrani najkrashi vcheni Nimechchini i vsiyeyi Yevropi Uryad i Ministerstvo oboroni SShA vidilyayut velichezni groshi na naukovi doslidzhennya i v tomu chisli na vivchennya problem shvidkoyi ta efektivnoyi komunikaciyi Pid chas vijni staye zrozumilim sho dlya uspishnogo vedennya bojovih dij pri vzayemodiyi riznih pidrozdiliv rodiv vijsk ta soyuznickih armij neobhidne prijnyattya shvidkih rishen dlya koordinuvannya spilnih dij Tomu nadzvichajno vazhlivimi viyavlyayutsya problemi zv yazku i shvidkoyi obrobki informaciyi Amerikanski vcheni otrimuyut veliki koshti na rozvitok akustichnih laboratorij na rozrobku novih kanaliv zv yazku U cej zhe chas R Oppengejmer vidomij fizik odin z tvorciv atomnoyi bombi direktor amerikanskogo Institutu fundamentalnih doslidzhen u Prinstoni pochinaye ryad novih rozrobok u galuzi teoretichnoyi fiziki i prihodit do visnovku sho virishennya bagatoh problem pov yazano ne tilki z neobhidnistyu virobiti novij instrumentarij ta metodi doslidzhennya ale i z tim sho potribno stvoriti novi u tomu chisli j obchislyuvalni mashini Z yasovuyetsya sho potuzhnij vpliv na vse sho vidbuvayetsya v teoretichnij fizici viyavlyaye lyudina i neobhidno viznachiti yakij ye vpliv lyudini sposterigacha na te chi inshe rishennya konkretnih problem Do obgovorennya cih pitan vin zaproshuye najbilshih psihologiv Dzh Miller kibernetikiv N Viner fahivciv z matematichnogo modelyuvannya z teoriyi informaciyi movoznavciv R Yakobson Noam Chomski Namagayuchis z yasuvati sho take lyudina yak vona programuye i planuye svoyi diyi sho zalezhit vid lyudini v nauci yake zrostannya i progres znan vcheni prihodyat do visnovku sho za vsima cimi naukovimi problemami z pozicij yakoyi b nauki voni ne rozglyadalisya isnuye shos spilne i ce svidomist lyudini Tak zarodzhuyetsya u velikij nauci antropocentrichna oriyentovana na lyudinu centr lyudina paradigma naukovogo znannya yaka zvertayetsya vid prostogo opisu naukovih problem i yavish do rozuminnya roli lyudini ta yiyi svidomosti Paralelno comu matematiki i fahivci z teoriyi informaciyi zadayutsya pitannyam yak lyudina mozhe v chastki sekundi obroblyati velicheznij potik informaciyi yaka nadhodit do neyi po riznih kanalah i prijmati neobhidni rishennya yaki rozumovi mehanizmi lezhat v osnovi cih procesiv Psihologi vivchayuchi porushennya funkcij nervovoyi diyalnosti lyudini pov yazani z psihologichnimi naslidkami vijni i z patologiyeyu mozku takozh prihodyat do visnovku pro te sho voni praktichno malo znayut yak pracyuye lyudska svidomist v normi Otzhe neobhidno bulo vid vivchennya patologij perejti do vivchennya povsyakdennoyi lyudskoyi svidomosti dlya togo shob zrozumiti procesi yaki zdijsnyuye lyudina koli vona piznaye i sprijmaye svit U rezultati psihologi zvertayutsya do doslidzhennya togo sho nazivayetsya mentalnimi piznavalnimi rozumovimi procesami i sho piznishe otrimuye zagalnu nazvu kognitivnih procesiv Krim togo fahivci v oblasti teoriyi informaciyi ta psihologi zvernuli uvagu na te sho v obrobci informaciyi sho nadhodit do lyudini osoblive misce zajmaye mova Mabut vona viyavlyayetsya tim najvishim rivnem na yakomu informaciya otrimana riznimi kanalami obroblyayetsya v cilomu integruyetsya osmislyuyetsya kategorizuyetsya i klasifikuyetsya Tomu same lingvisti povinni poyasniti yak vidbuvayutsya ci procesi Formuyetsya rozuminnya togo sho najkrashij dostup do svidomosti ce ne tilki sposterezhennya za predmetno piznavalnoyu diyalnistyu lyudini yak takoyi ale ce i sposterezhennya za movoyu yak formoyu vidobrazhennya i virazhennya rozumovih procesiv Same cherez movu lyudina otrimuye osnovni vidomosti pro svit i same movoyu vona vidobrazhaye ci znannya v navchalnij publicistichnoyi naukovoyi ta hudozhnoyi literaturi Ce sprijmayetsya vsima yak shos samo soboyu zrozumile yak zvichne yavishe Odnak za vsim cim stoyit konkretna rozumova diyalnist pevni kognitivni procesi yaki neobhidno bulo she vivchiti Ce i viznachilo poyavu ta intensivnij rozvitok kognitivnoyi nauki Dnem narodzhennya kognitivnoyi nauki Dzh Miller nazivaye odin z simpoziumiv seredini 50 h rokiv z teoriyi informaciyi na yakomu osnovnimi uchasnikami buli matematiki Vivchennya kognitivnih procesiv rozvivayetsya vse aktivnishe i staye zahoplyuyuchoyu oblastyu vsiyeyi suchasnoyi nauki Dzh Bruner odnim z pershih pochinaye chitati lekciyi pro prirodu kognitivnih procesiv u Garvardskomu universiteti de v 1960 roci razom z Dzh Millerom organizovuye pershij Centr kognitivnih doslidzhen Organizacijne vidilennya Centru kognitivnih doslidzhen oznachaye ne tilki koncentraciyu vchenih na vivchenni mentalnih procesiv v osoblivomu rakursi a j na borotbi za podolannya dogm biheviorizmu Dlya kognitivnoyi psihologiyi staye vazhlivim te sho yak kanal zv yazku mozhe rozglyadatisya sama lyudina Todi vona perestaye interpretuvatisya viklyuchno v bihevioristskih terminah tobto yak organizm yakij prijmaye pevni stimuli i reaguye na nih pevnimi reakciyami Vona shvidshe pochinaye vivchatisya yak kanal komunikativnogo zv yazku yakij otrimuye zzovni yakus informaciyu yaku yakimos chinom obroblyaye i pereroblyaye shob potim vikoristovuvati i stvoryuvati novu U fokus uvagi todi cilkom prirodno potraplyayut i sistemi komunikaciyi sho vikoristovuyutsya lyudinoyu Pri takomu rozuminni hodu podij bezposerednoyu poperedniceyu kognitivnoyi nauki vvazhayut teoriyu informaciyi U chisli vchenih sho stoyali bilya vitokiv kognitivnoyi nauki slid v takomu vipadku nazvati fahivciv z psihologiyi matematiki eksperimentalnoyi psihologiyi shtuchnogo intelektu komp yuternoyi tehniki Golovna rol v comu spisku nalezhit psihologam i lingvistam Aksiomi kognitivizmuVidilyayutsya deyaki aksiomi kognitivizmu Doslidzhuyutsya ne prosto sposterezhuvani diyi tobto produkti a yih mentalni reprezentaciyi simvoli strategiyi ta inshi nesposterezhnij procesi i zdibnosti lyudini Na protikanni cih procesiv poznachayetsya konkretnij zmist dij i procesiv Kultura formuye lyudinu individ zavzhdi perebuvaye pid vplivom svoyeyi kulturi Golovnoyu temoyu kognitivnih doslidzhen v 60 i rr staye vivchennya mentalnih procesiv pritomu ne tilki takih sho keruyutsya lyudskoyu povedinkoyu ale i spryamovanih na osyagnennya znan pov yazanih z mislennyam Yadrom cih doslidzhen postupovo staye lingvistika PrimitkiDzherelaLyuger Dzhorzh F Iskusstvennyj intellekt Strategii i metody resheniya slozhnyh problem 4 e izdanie Per s angl M Izdatelskij dom Vilyams 2005 864 s Rudakova A V Kognitologiya i kognitivnaya lingvistika A V Rudakova Voronezh Istoki 2004 80 s Demyankov 1992 Demyankov V Z Kognitivizm kogniciya yazyk i lingvisticheskaya teoriya V Z Demyankov Yazyk i struktury predstavleniya znanij M INION RAN 1992 S 39 77 Demyankov 1994 Demyankov V Z Kognitivnaya lingvistika kak raznovidnost interpretiruyushego podhoda V Z Demyankov Voprosy yazykoznaniya 1994 4 S 17 33 LiteraturaKognitologiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2013 Ce nezavershena stattya z nauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi