Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка — перший стаціонарний кінотеатр Сімферополя й Криму. Розташовано на одній із центральних вулиць міста, поруч із цирком Тезікова й російським драматичним театром ім. Горького.
кінотеатр імені Т. Г. Шевченка | |
---|---|
Кінотеатр ім. Шевченка, Сімферополь, 2022 рік | |
На честь | Шевченко Тарас Григорович |
44°56′59″ пн. ш. 34°05′53″ сх. д. / 44.94988300002777493° пн. ш. 34.09811700002777712° сх. д.Координати: 44°56′59″ пн. ш. 34°05′53″ сх. д. / 44.94988300002777493° пн. ш. 34.09811700002777712° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Сімферополь |
Статус спадщини | d і пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Архітектор | Микола Петрович Краснов |
Дата початку спорудження | 1904 |
Дата закінчення спорудження | 1915 |
Стиль | модерн |
Адреса | ул. Горького, 5 |
кінотеатр імені Т. Г. Шевченка кінотеатр імені Т. Г. Шевченка (Автономна Республіка Крим) | |
shevchenko.crimea.ua | |
кінотеатр імені Т. Г. Шевченка у Вікісховищі |
Історія
Кінотеатр відкрився в 1904 році на вулиці Дворянській (у 1924 її було прейменовано в Радянську, із 1936 — Горького) й отримав назву «Баян» (можливо, на честь сімферопольця Володимира Івановича Сидорова, поета-футуриста, що за власні кошти друкував свої вірші під псевдонімом Вадима Баяна. У 1913—1914 він влаштував турне по Криму для Ігоря Северянина й Володимира Маяковського). Замовником будівлі був Леонід Сухомлінов, перегляд сінематографа коштував від 15 до 50 копійок. У 1910 році Сухомлінов продав «Баян» одному з найбагатших людей міста, меценату Францу Францевичу Шнейдеру (1874—1918). Великий зал вміщував 800 глядачів, також були ложі для багатіїв. Як і в решті кінотеатрах того часу, перегляд фільмів супроводжувався грою оркестру.
У 1915 році будівля набула сучасного вигляду. Радянська влада перейменувала кінотеатр у «Зірку революції», пізніше — «Більшовик». У 1954 році, із переходом Кримської республіки до складу УРСР його було присвячено Т. Г. Шевченкові (у кінотеатрі знаходиться погруддя українського поета).
Реконструкція кінотеатру відбулася в 2003 році: було відкрито дві зали. У 2011 відкрито третю залу з можливістю перегляду 3D фільмів. Велика зала отримала назву «Рубін», мала — «Аквамарин», третя зала, цифрова — «Антрацит».
Ремонт екстер'єру відбувся в 2012 році під час реконструкції вулиці Горького.
Архітектурні особливості будівлі
Кінотеатр є унікальним прикладом будівлі, що протягом століття не змінила своєї спеціалізації.
Архітектор комплексу — Микола Петрович Краснов (головний архітектор Ялти з 1887 р., автор близько 60 будівель у Криму, серед яких — Лівадійський палац, вілла «Ксенія» в Сімеїзі, Товариство взаємного кредиту (філія Національного банку України), будівля Художнього музею в Сімферополі). Стиль будівлі — модерн. Прикрасою є монументальна арка. В оформленні фасаду використано стилізовані зображення тварин, птахів, сатирів.
- Бюст Т. Г. Шевченко в холі кінотеатру
-
-
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 23 листопада 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 23 листопада 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Це незавершена стаття про кінотеатр. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinoteatr imeni T G Shevchenka pershij stacionarnij kinoteatr Simferopolya j Krimu Roztashovano na odnij iz centralnih vulic mista poruch iz cirkom Tezikova j rosijskim dramatichnim teatrom im Gorkogo kinoteatr imeni T G ShevchenkaKinoteatr im Shevchenka Simferopol 2022 rikNa chestShevchenko Taras Grigorovich44 56 59 pn sh 34 05 53 sh d 44 94988300002777493 pn sh 34 09811700002777712 sh d 44 94988300002777493 34 09811700002777712 Koordinati 44 56 59 pn sh 34 05 53 sh d 44 94988300002777493 pn sh 34 09811700002777712 sh d 44 94988300002777493 34 09811700002777712Krayina UkrayinaRoztashuvannyaSimferopolStatus spadshinid i pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniArhitektorMikola Petrovich KrasnovData pochatku sporudzhennya1904Data zakinchennya sporudzhennya1915StilmodernAdresaul Gorkogo 5kinoteatr imeni T G Shevchenkakinoteatr imeni T G Shevchenka Avtonomna Respublika Krim shevchenko crimea ua kinoteatr imeni T G Shevchenka u VikishovishiIstoriyaKinoteatr vidkrivsya v 1904 roci na vulici Dvoryanskij u 1924 yiyi bulo prejmenovano v Radyansku iz 1936 Gorkogo j otrimav nazvu Bayan mozhlivo na chest simferopolcya Volodimira Ivanovicha Sidorova poeta futurista sho za vlasni koshti drukuvav svoyi virshi pid psevdonimom Vadima Bayana U 1913 1914 vin vlashtuvav turne po Krimu dlya Igorya Severyanina j Volodimira Mayakovskogo Zamovnikom budivli buv Leonid Suhomlinov pereglyad sinematografa koshtuvav vid 15 do 50 kopijok U 1910 roci Suhomlinov prodav Bayan odnomu z najbagatshih lyudej mista mecenatu Francu Francevichu Shnejderu 1874 1918 Velikij zal vmishuvav 800 glyadachiv takozh buli lozhi dlya bagatiyiv Yak i v reshti kinoteatrah togo chasu pereglyad filmiv suprovodzhuvavsya groyu orkestru U 1915 roci budivlya nabula suchasnogo viglyadu Radyanska vlada perejmenuvala kinoteatr u Zirku revolyuciyi piznishe Bilshovik U 1954 roci iz perehodom Krimskoyi respubliki do skladu URSR jogo bulo prisvyacheno T G Shevchenkovi u kinoteatri znahoditsya pogruddya ukrayinskogo poeta Rekonstrukciya kinoteatru vidbulasya v 2003 roci bulo vidkrito dvi zali U 2011 vidkrito tretyu zalu z mozhlivistyu pereglyadu 3D filmiv Velika zala otrimala nazvu Rubin mala Akvamarin tretya zala cifrova Antracit Remont ekster yeru vidbuvsya v 2012 roci pid chas rekonstrukciyi vulici Gorkogo Arhitekturni osoblivosti budivliKinoteatr ye unikalnim prikladom budivli sho protyagom stolittya ne zminila svoyeyi specializaciyi Arhitektor kompleksu Mikola Petrovich Krasnov golovnij arhitektor Yalti z 1887 r avtor blizko 60 budivel u Krimu sered yakih Livadijskij palac villa Kseniya v Simeyizi Tovaristvo vzayemnogo kreditu filiya Nacionalnogo banku Ukrayini budivlya Hudozhnogo muzeyu v Simferopoli Stil budivli modern Prikrasoyu ye monumentalna arka V oformlenni fasadu vikoristano stilizovani zobrazhennya tvarin ptahiv satiriv Byust T G Shevchenko v holi kinoteatruPrimitki Arhiv originalu za 6 sichnya 2011 Procitovano 23 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 listopada 2010 Procitovano 23 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ce nezavershena stattya pro kinoteatr Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi