Кацуба Володимир Михайлович

Володимир Михайлович Кацуба (нар. 14 липня 1957 р., с. Березівка, ​​Климовського району, Брянської області, Росія) — Народний депутат України, член Партії регіонів (до 2014 року), пізніше — депутатської групи "Партія «Відродження», колишній голова Дергачівської райдержадміністрації, колишній військовослужбовець, замполіт транспортної авіації ЗС СРСР, підполковник запасу (прослужив 15 років у радянській армії).

Володимир Михайлович Кацуба
рос. Владимир Михайлович Кацуба
Народився	14 липня 1957(1957-07-14) (66 років) с. Березівка ​​Климовського району Брянська область  Росія
Громадянство	Україна
Діяльність	політик
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Членство	Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада	народний депутат України^[1] і народний депутат України
Військове звання	підполковник
Партія	Партія регіонів
Діти	^d і Кацуба Сергій Володимирович
Нагороди
Сайт	katsuba.com
1979 — Харківське вище військово-авіаційне училище зв'язку, спеціальність — інженер-зв'язківець 1981—1987 — навчання у Харківському національному університеті ім. Каразіна. Отримав диплом викладача з історії суспільнознавства. Трудова діяльність 1976 — майстер по будівництву та експлуатації доріг Дергачівської залізниці Харківської області. 1976 — 1991 — служба в армії. Замполіт у транспортній авіації ЗС СРСР 1992 — 1993 рр. — заступник голови виробничого кооперативу «Полюс» м. Харків 1993 —1995 рр. — комерційний директор АТЗТ «ГЕЯ», Харків 1995 — 1997 рр. — комерційний директор ЗАТ «Трансенерго», Кривий Ріг, Дніпропетровська область 1997 — 2001 рр. — заступник голови ТОВ «Відродження», Харків 2001 — заступник директора малого підприємства «Радуга», Харків 2001 — 2006 рр. — генеральний директор ТОВ Науково-виробнича фірма «Техпроект», Дергачі Харківська область 2006 — 2007 рр. — радник голови Харківської облради 2007 — 2012 рр. — голова Дергачівської райдержадміністрації 2010 р. — був обраний депутатом Харківської облради, член постійної комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою, регламенту та депутатської діяльності 2012 р. — Глава Дергачівської громадської організації «Майбутнє будуємо разом» На парламентських виборах 2012-го обраний народним депутатом України від Партії регіонів за одномандатним мажоритарним виборчим округом № 175 (54,84 % голосів). 16 січня 2014 року був серед тих народних депутатів, що головували за Диктаторські закони, які були вкрай негативно оцінені суспільством. На позачергових парламентських виборах 2014-го обраний народним депутатом України, як самовисуванець, за одномандатним мажоритарним виборчим округом № 175 (35,17 % голосів). З грудня 2014 року — член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики 2 грудня 2014 проголосував замість іншого депутата і став першим депутатом 8-го скликання, упійманим на «кнопкодавстві» (голосуванні чужою карткою). 8 грудня 2020 - був обраний головою Харківської районної ради Харківської області. Сім'я Розлучений, раніше був одружений з Кацубою Наталією Іванівною, комерційному директору ТОВ «Восток-цемент». Син — Кацуба Сергій Володимирович, нардеп України 7-го скликання. Син — , заступник Голови НАК «Нафтогаз», член Партії регіонів. Примітки http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7 . Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Розпорядження Президента України від 6 лютого 2007 року № 27/2007-рп «Про тимчасове виконання обов'язків голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області» Розпорядження Президента України від 19 лютого 2007 року № 44/2007-рп «Про призначення В. Кацуби головою Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області» Розпорядження Президента України від 8 червня 2012 року № 102/2012-рп «Про звільнення В. Кацуби з посади голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області» . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 3 січня 2013. . Архів оригіналу за 14 серпня 2017. . Архів оригіналу за 14 серпня 2017. За Клімкіна голосували із «кнопкодавством»^[недоступне посилання з липня 2019] . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.