Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ертель Олександр Дмитрович (рос. Эртель Александр Дмитриевич, *11 жовтня 1857 р. — †після липня 1919 р.) — археолог, інженер, хранитель музею Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва та його член Ради голів.
| Олександр Дмитрович Ертель | |
|---|---|
| рос. Александр Дмитриевич Эртель | |
| Народився | 11 жовтня 1857 |
| Помер | 1919 |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Перша київська гімназія |
| Партія | Союз російського народу |
| Батько | Дмитро Ертель |
Життєпис
Народився в родині спадкового почесного громадянина, титулярного радника Дмитра Ертеля (*1828-†1870), котрий з 1865 р. був наглядачем Київського тюремного замку.
Освіту Олександр Ертель здобув у 1-й Київській гімназії.
У 1876 р. працював у Київському Товаристві взаємного кредиту, де обіймав посаду постійного секретаря, а потім — товариша керуючого. Додатково працював скарбником Каси взаємодопомоги літераторів і вчених, на реставрації живопису в Києво-Печерській лаврі, брав участь в Комісії з оцінки та прийняття її Духовним Собором тої лаври.
Публікував свої статті в «рос. Труды Киевской Духовной академии».
Був членом
- Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва,
- Київського відділу Імператорського Російського Військово-історичного товариства.
Досліджував кургани, городища, первісні стоянки, вали, печерні житла, займався розкопками. Ним відкриті та науково вперше атрибутовані раніше невідомі археологічні пам'ятки: печери в Китаєві (на Виноградній горі), кургани незвичайного для даної місцевості типу у Совках і Жулянах, могильник в Проневщині. Йому належить відкриття стародавніх воріт Київського кремля доби князя Володимира.
Був переконаним монархістам «правого крила». У 1905 р. вступив до лав «Партії правового порядку», став членом Київської Монархічної партії, від якої був делегований на Третій Всеросійський З'їзд російських людей в Києві 1-7 жовтня 1906 р.. Де був обраний одним з секретарів З'їзду.
У 1907 р. очолював «Залізничний відділ» Союзу Російського Народу (СРН) в Києві. Брав участь у зборах Київського Клубу Російських націоналістів.
23 й 30 січня 1909 р. виступав з доповіддю на тему «Єврейство і Тора».
У 1914 р. провів археологічну розвідку на берегах Почайни.
У 1916 р. з Пещанським В. П. досліджував пам'ятку Михайлівський собор Видубицького монастиря.
У 1916—1917 рр. працював помічником завідувача складом з діловодства в Києві у Відділі (фронтового складу) Загально-козацької організації августійшого похідного отамана при Верховному головнокомандувачеві. Він відкрив в місті численні майстерні з постачання фронту.
У 1917 р. працював з дітьми як екскурсовод на місцях розкопок і як ватажок-керівник дружини бойскаутів «Ведмідь» Київського навчального округу.
У 1917—1918 рр. брав участь у археологічних дослідженнях.
Під час радянської влади працював у Раднаргоспі. Відвідував «Київське релігійно-філософське товариство».
Після 30 травня 1918 р. залишився інвалідом через обвал землі, у нього була переламана нога та зрушені кістки тазу.
У 1918 р. в його квартирі розміщувалася монархічна організація «Південноросійський союз молоді». Залишивши після себе бібліотеку монархічних видань. Цей факт і послужив приводом для обшуку його квартири чекістами 8 липня 1919 р. і арешту за звинуваченням у контрреволюції.
22 липня 1919 р. інспектор секретного відділу київської ЧК виніс рішення розстріляти його. Але чекістам була потрібна модель глушника, яка потребувала термінового випробування, тому 30 липня 1919 р. вирок був зупинений. І Олександра Ертеля звільнили під зобов'язання сконструювати глушник.
 | Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
- Эртель Александр Дмитриевич [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] (Биографический укзазатель), сайт «Хронос» (рос.)
Джерела
- Федорова Л. Д., Олександр Ертель як археолог і пам'яткоохоронець [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] / Л. Федорова // Київська старовина. К. — 2011. — № 2. — С. 106—122.
- Сборник Клуба Русских Националистов. К., 1909. (рос.)
Посилання
- «ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань „Українське пам'яткознавство: сучасні проблеми та тенденції“…» — С.22.
- Эртель Александр Дмитриевич [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] (Биографический укзазатель), сайт «Хронос» (рос.)
- Черносотенцы в лицах [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Хронос» (рос.)
- Кальченко Т., Эртель Александр Дмитриевич[недоступне посилання з липня 2019], сайт «Большая энциклопедия русского народа» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ertel Ertel Oleksandr Dmitrovich ros Ertel Aleksandr Dmitrievich 11 zhovtnya 1857 r pislya lipnya 1919 r arheolog inzhener hranitel muzeyu Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatnikiv starovini ta mistectva ta jogo chlen Radi goliv Oleksandr Dmitrovich Ertelros Aleksandr Dmitrievich ErtelNarodivsya11 zhovtnya 1857 1857 10 11 Pomer1919 1919 KrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistarheologAlma materPersha kiyivska gimnaziyaPartiyaSoyuz rosijskogo naroduBatkoDmitro ErtelZhittyepisNarodivsya v rodini spadkovogo pochesnogo gromadyanina titulyarnogo radnika Dmitra Ertelya 1828 1870 kotrij z 1865 r buv naglyadachem Kiyivskogo tyuremnogo zamku Osvitu Oleksandr Ertel zdobuv u 1 j Kiyivskij gimnaziyi U 1876 r pracyuvav u Kiyivskomu Tovaristvi vzayemnogo kreditu de obijmav posadu postijnogo sekretarya a potim tovarisha keruyuchogo Dodatkovo pracyuvav skarbnikom Kasi vzayemodopomogi literatoriv i vchenih na restavraciyi zhivopisu v Kiyevo Pecherskij lavri brav uchast v Komisiyi z ocinki ta prijnyattya yiyi Duhovnim Soborom toyi lavri Publikuvav svoyi statti v ros Trudy Kievskoj Duhovnoj akademii Buv chlenom Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatnikiv starovini ta mistectva Kiyivskogo viddilu Imperatorskogo Rosijskogo Vijskovo istorichnogo tovaristva Doslidzhuvav kurgani gorodisha pervisni stoyanki vali pecherni zhitla zajmavsya rozkopkami Nim vidkriti ta naukovo vpershe atributovani ranishe nevidomi arheologichni pam yatki pecheri v Kitayevi na Vinogradnij gori kurgani nezvichajnogo dlya danoyi miscevosti tipu u Sovkah i Zhulyanah mogilnik v Pronevshini Jomu nalezhit vidkrittya starodavnih vorit Kiyivskogo kremlya dobi knyazya Volodimira Buv perekonanim monarhistam pravogo krila U 1905 r vstupiv do lav Partiyi pravovogo poryadku stav chlenom Kiyivskoyi Monarhichnoyi partiyi vid yakoyi buv delegovanij na Tretij Vserosijskij Z yizd rosijskih lyudej v Kiyevi 1 7 zhovtnya 1906 r De buv obranij odnim z sekretariv Z yizdu U 1907 r ocholyuvav Zaliznichnij viddil Soyuzu Rosijskogo Narodu SRN v Kiyevi Brav uchast u zborah Kiyivskogo Klubu Rosijskih nacionalistiv 23 j 30 sichnya 1909 r vistupav z dopoviddyu na temu Yevrejstvo i Tora U 1914 r proviv arheologichnu rozvidku na beregah Pochajni U 1916 r z Peshanskim V P doslidzhuvav pam yatku Mihajlivskij sobor Vidubickogo monastirya U 1916 1917 rr pracyuvav pomichnikom zaviduvacha skladom z dilovodstva v Kiyevi u Viddili frontovogo skladu Zagalno kozackoyi organizaciyi avgustijshogo pohidnogo otamana pri Verhovnomu golovnokomanduvachevi Vin vidkriv v misti chislenni majsterni z postachannya frontu U 1917 r pracyuvav z ditmi yak ekskursovod na miscyah rozkopok i yak vatazhok kerivnik druzhini bojskautiv Vedmid Kiyivskogo navchalnogo okrugu U 1917 1918 rr brav uchast u arheologichnih doslidzhennyah Pid chas radyanskoyi vladi pracyuvav u Radnargospi Vidviduvav Kiyivske religijno filosofske tovaristvo Pislya 30 travnya 1918 r zalishivsya invalidom cherez obval zemli u nogo bula perelamana noga ta zrusheni kistki tazu U 1918 r v jogo kvartiri rozmishuvalasya monarhichna organizaciya Pivdennorosijskij soyuz molodi Zalishivshi pislya sebe biblioteku monarhichnih vidan Cej fakt i posluzhiv privodom dlya obshuku jogo kvartiri chekistami 8 lipnya 1919 r i areshtu za zvinuvachennyam u kontrrevolyuciyi 22 lipnya 1919 r inspektor sekretnogo viddilu kiyivskoyi ChK vinis rishennya rozstrilyati jogo Ale chekistam bula potribna model glushnika yaka potrebuvala terminovogo viprobuvannya tomu 30 lipnya 1919 r virok buv zupinenij I Oleksandra Ertelya zvilnili pid zobov yazannya skonstruyuvati glushnik Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PrimitkiErtel Aleksandr Dmitrievich 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Biograficheskij ukzazatel sajt Hronos ros DzherelaFedorova L D Oleksandr Ertel yak arheolog i pam yatkoohoronec 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine L Fedorova Kiyivska starovina K 2011 2 S 106 122 Sbornik Kluba Russkih Nacionalistov K 1909 ros Posilannya ChETVERTI ZAREMBIVSKI ChITANNYa Materiali Chetvertih Vseukrayinskih Zarembivskih naukovih chitan Ukrayinske pam yatkoznavstvo suchasni problemi ta tendenciyi S 22 Ertel Aleksandr Dmitrievich 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Biograficheskij ukzazatel sajt Hronos ros Chernosotency v licah 4 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Hronos ros Kalchenko T Ertel Aleksandr Dmitrievich nedostupne posilannya z lipnya 2019 sajt Bolshaya enciklopediya russkogo naroda ros