«Інтербол» (англ. Interball) — міжнародний науковий проєкт вивчення взаємодії магнітосфери Землі з сонячним вітром. Метою якого було дослідити механізми передачі енергії від Сонця до магнітосфери Землі та вивчити сонячно-земні зв'язки.
Головна організація — Інститут космічних досліджень РАН, основні учасники: наукові та навчальні установи Австрії, Болгарії, Великої Британії, Угорщини, Німеччини, Італії, Канади, Киргизії, Куби, Польщі, Румунії, Словаччини, України, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції.
Дослідження за проєктом проводилися в тісній координації з проєктами НАСА (США), Європейського космічного агентства, Японського агентства аерокосмічних досліджень.
Для вивчення кореляцій між явищами в різних областях космічного простору (у сонячному вітрі, в полярній і хвостовій частинах магнітосфери, в радіаційних поясах Землі та інше) були запущені два зонди:
- хвостовий зонд 3 серпня 1995 — на еліптичну орбіту з апогеєм 200 000 км і початковим нахилом 63,8°
- авроральний зонд 29 серпня 1996 — на еліптичну орбіту з апогеєм 20 000 км і початковим нахилом 62,8°
Обидві орбіти мають великий нахил до площини екліптики, в тому числі на висхідній і низхідній гілках орбіти вимірювалися параметри як в екваторіальній, так і в полярній областях простору. Кожен зонд складається з двох близько розташованих супутника та субсупутника. Субсупутники «Магіон-4» (авроральні) та «Магіон-5» (хвостові) створені в Інституті фізики атмосфери Академії наук Чеської Республіки.
Зв'язок із субсупутником Магіон-5 перервався 30 серпня 1996 року і був відновлений 7 травня 1998 року, після чого всі космічні апарати функціонували нормально.
Програма INTERBALL успішно завершена в 2000 році. Апарат торкнувся поверхні Атлантичного океану в точці -10°36'23" широти і -0°10'02" довготи (16 oct 2000, 17:05:30 [MSD]).
Українські науковці брали активну участь у цьому проєкті, керування польотом здійснювалося з НЦКВКЗ, розташованого в Євпаторії.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 травня 2008. Процитовано 27 жовтня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2010.
Публікації
- А. Копик. Научные данные проекта «Интербол» востребованы и сегодня. «Новости космонавтики», № 10, Октябрь 2006, C. 40-41 (рос.)
- Г. Н. Застенкер, Л. М. Зеленый, А. С. Селиванов, Л. С. Чесалин. Информационное обеспечение международного космического проекта «Интербол». Полет. Общероссийский научно-технический журнал, 2007, C. 17-21. (рос.)
Посилання
- Проєкт «Інтербол» [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Некоторые результаты проекта ИНТЕРБОЛ. cosmos.ru [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Interbol angl Interball mizhnarodnij naukovij proyekt vivchennya vzayemodiyi magnitosferi Zemli z sonyachnim vitrom Metoyu yakogo bulo dosliditi mehanizmi peredachi energiyi vid Soncya do magnitosferi Zemli ta vivchiti sonyachno zemni zv yazki Golovna organizaciya Institut kosmichnih doslidzhen RAN osnovni uchasniki naukovi ta navchalni ustanovi Avstriyi Bolgariyi Velikoyi Britaniyi Ugorshini Nimechchini Italiyi Kanadi Kirgiziyi Kubi Polshi Rumuniyi Slovachchini Ukrayini Finlyandiyi Franciyi Chehiyi Shveciyi Doslidzhennya za proyektom provodilisya v tisnij koordinaciyi z proyektami NASA SShA Yevropejskogo kosmichnogo agentstva Yaponskogo agentstva aerokosmichnih doslidzhen Dlya vivchennya korelyacij mizh yavishami v riznih oblastyah kosmichnogo prostoru u sonyachnomu vitri v polyarnij i hvostovij chastinah magnitosferi v radiacijnih poyasah Zemli ta inshe buli zapusheni dva zondi hvostovij zond 3 serpnya 1995 na eliptichnu orbitu z apogeyem 200 000 km i pochatkovim nahilom 63 8 avroralnij zond 29 serpnya 1996 na eliptichnu orbitu z apogeyem 20 000 km i pochatkovim nahilom 62 8 Obidvi orbiti mayut velikij nahil do ploshini ekliptiki v tomu chisli na vishidnij i nizhidnij gilkah orbiti vimiryuvalisya parametri yak v ekvatorialnij tak i v polyarnij oblastyah prostoru Kozhen zond skladayetsya z dvoh blizko roztashovanih suputnika ta subsuputnika Subsuputniki Magion 4 avroralni ta Magion 5 hvostovi stvoreni v Instituti fiziki atmosferi Akademiyi nauk Cheskoyi Respubliki Zv yazok iz subsuputnikom Magion 5 perervavsya 30 serpnya 1996 roku i buv vidnovlenij 7 travnya 1998 roku pislya chogo vsi kosmichni aparati funkcionuvali normalno Programa INTERBALL uspishno zavershena v 2000 roci Aparat torknuvsya poverhni Atlantichnogo okeanu v tochci 10 36 23 shiroti i 0 10 02 dovgoti 16 oct 2000 17 05 30 MSD Ukrayinski naukovci brali aktivnu uchast u comu proyekti keruvannya polotom zdijsnyuvalosya z NCKVKZ roztashovanogo v Yevpatoriyi Div takozhSpisok sonyachnih burPrimitki Arhiv originalu za 19 travnya 2008 Procitovano 27 zhovtnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 sichnya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2010 PublikaciyiA Kopik Nauchnye dannye proekta Interbol vostrebovany i segodnya Novosti kosmonavtiki 10 Oktyabr 2006 C 40 41 ros G N Zastenker L M Zelenyj A S Selivanov L S Chesalin Informacionnoe obespechenie mezhdunarodnogo kosmicheskogo proekta Interbol Polet Obsherossijskij nauchno tehnicheskij zhurnal 2007 C 17 21 ros PosilannyaProyekt Interbol 7 bereznya 2021 u Wayback Machine angl Nekotorye rezultaty proekta INTERBOL cosmos ru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros