П'єха Едіта Станісла́вівна (фр. Édith-Marie Pierha, Едіт-Марі П'єха; пол. Edyta Maria Piecha, Едита-Марія П'єха; рос. Эди́та Станисла́вовна Пье́ха; нар. 31 липня 1937, Нуаєль-су-Ланс, Франція) — радянська і російська (естрадна співачка). Народна артистка СРСР (1988).
Едіта Станіславівна П'єха | |
---|---|
Édith-Marie Pierha | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | фр. Édith-Marie Pierha |
Дата народження | 31 липня 1937 (86 років) |
Місце народження | Нуаєль-су-Лан, Франція |
Роки активності | 1955 — тепер. час |
Громадянство | Франція, Республіка Польща, СРСР і Росія |
Національність | полька |
Професії | співачка, акторка |
Освіта | Ленінградський державний університет (1964) і d |
Співацький голос | контральто і сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | Поп-музика |
Лейбли | Мелодія |
Нагороди | |
Діти | Ілона Броневицька |
edyta.ru | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Едіт-Марі П'єха народилася 31 липня 1937 року в містечку Нуаєль-су-Лан у департаменті Па-де-Кале, що на півночі Франції . Батько — Стас П'єха — помер під час Другої світової війни від силікозу. За професією був шахтарем. Мати, Феліція Королевська — полька, що разом із чоловіком переїхала з Польщі до Франції в пошуках роботи. Старший брат Едіти — Павел, також був шахтарем, і помер у 17-річному віці від туберкульозної інфекції.
1946 року родина переїздить до Польщі, у невеличке містечко Боґушув, що на півдні країни. 1955 року з відзнакою закінчила педагогічний ліцей у місті Валбжих. Того ж року отримала скерування до СРСР на навчання після конкурсу у Ґданську.
Спочатку Едіта П'єха хотіла навчатися в Ленінградському педагогічному інституті імені О. І. Герцена, одначе як виявилося, того року не було набору на спеціальність «психологія», на яку так хотіла вступити Едіта, і тому вона вступила на філософський факультет Леніградського державного університету імені Жданова, який успішно закінчила 1964 року за спеціальністю «психологія». У період навчання в університеті Едіта вивчила російську мову, активно підтримувала культурно-освітні зв'язки з місцевою польською громадою.
Першим серйозним естрадним випробуванням для П'єхи був виступ на новорічному концерті, де вона взяла участь наприкінці 1955 року на запрошення Олександра Броневицького (її майбутнього чоловіка). Роком пізніше вона стає солісткою гурту «Дружба». Того ж року знялася в документальнім фільмі «Майстри ленінградської естради». Найвпізнаванішою піснею Едіти П'єхи стає «Червоний автобус» польською мовою, яку вона вперше виконала на тому-таки новорічному концерті 1955 року. Після цього виступу, Едіта П'єха стала дуже популярна в Ленінграді й за його межами. Кількість концертів і гастролей почала активно зростати, і з часом це починає заважати навчанню. Едіта П'єха особисто переконує міністра освіти СРСР дозволити перевестися на заочне відділення.
1957 року записує першу грамплатівку, а на VI Всесвітньому фестивалі молоді та студентів у Москві разом зі своїм гуртом «Дружба» отримує золоту медаль за участь у програмі «Пісні народів світу». Однак уже 1959 року гурт «Дружба» під впливом міністерської радянської цензури розформовано: комсомольські організації разом із міністерством культури звинуватили Едіту П'єху в «спотворюванні російської мови» (співачка виконувала пісні з незначним польським акцентом), а учасників самого гурту звинуватили в популяризації джазу, і «записали» до так званих «стиляг», з якими радянська ідеологія вела активну боротьбу, уважаючи це за образний і негативний прояв «американщини».
В оновленому складі гурт «Дружба» під суворою міністерською цензурою розпочав роботу 1960 року. Активно сприяв цьому чоловік П'єхи, який домігся, щоб Едіта залишалася й надалі солісткою цього гурту. У наступні 20 років роботи гурту, з нього багато виходило, і так само багато приходило нових учасників.
1961 року в Едіти П'єхи народилася спільна з Олександром Броневицьким дочка — Ілона.
Сама ж Едіта П'єха впродовж свого творчого шляху активно працювала з відомими радянськими й російськими композиторами: О. М. Пахмутовою, О. Б. Фельцманом, В.Успенським, поетами: Р.Рождественським, Є.Долматовським, М.Добронравовим, І.Корнелюком тощо. Едіта П'єха стала першою з радянських естрадних артистів, що виступили в країнах Латинської Америки (Гондурас, Куба, Болівія) та Афганістані. Окрім того вона першою у СРСР виконала закордонну пісню російською мовою «Тільки ти», автором якої був композитор і керівник ду-вап ансамблю «The Platters» Бек Рем.
Цікаві факти
Едіта П'єха була першою з радянських співачок, що зняла мікрофон з тримача, і почала розмовляти з публікою. До неї цього робити не наважувався ніхто. На думку деяких радянських естрадних критиків, Едіта П'єха копіювала в цьому західних виконавців.
Вона перша стала відзначати ювілеї творчої діяльності і власні дні народження на сцені.
Едіта П'єха — одна з небагатьох радянських естрадних співачок, що відвідувала радянських воїнів в Афганістані з концертами в період Афганської війни.
Едіта П'єха вільно володіє французькою, польською, російською мовами, і гарно співає іспанською, італійською, німецькою, українською й англійською мовами.
2014 року без згоди Е. П'єхи почато виробництво серіалу «Едіта» (про життя і творчість артистки). Це викликало обурення і родини, і самої Едіти, яка звернулася до суду з вимогою заборони показу фільму на російському телебаченні.
На честь Едіти П'єхи 2003 року названо одну з малих планет за згодою Міжнародного астрономічного союзу (США).
2012 року її нагороджено «Золотим хрестом Заслуги» (Польща).
Онук Едіти — Стас П'єха, відомий російський виконавець, однак на думку багатьох телекритиків — музичний талант його не надто високий, і його естрадному просуванню активно сприяла «зіркова бабуся».
Фільмографія
- 1969: Москва в нотах (телефільм-концерт)
- 1970: Доля резидента — агент західної розвідки Жозефіна Кле
- 1973: Невиправний брехун — камео
- 1981: «Дякую за нельотну погоду» (телефільм-концерт)
Політична позиція
За словами Едіти П'єхи, вона ненавидить американців ще із часів Другої світової війни, і вважає США винними в усіх економічних проблемах Росії. Про це вона заявила російському виданню taini-zvezd.ru у лютому 2015 року. У цьому ж інтерв'ю співачка поскаржилася, що внаслідок економічної кризи в Росії, яку спровокували США, її значно менше запрошують на концерти, а самі концерти стали значно менш оплачувані. За словами співачки, вона нині зазнає значних фінансових труднощів.
У серпні 2014 року в інтерв'ю «Комсомольській правді» визнала факт так званої громадянської війни в Україні, наслідуючи кремлівську пропаганду, однак утрималася від оцінок кожної зі сторін конфлікту, обмежившись словами: «Бог усім суддя».
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 30 листопада 2017.
Посилання
- Офіційний сайт [ 30 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Пьеха Э. С. / Музыкальная энциклопедия [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
цієї статті під сумнівом. (серпень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yeha Edita Stanisla vivna fr Edith Marie Pierha Edit Mari P yeha pol Edyta Maria Piecha Edita Mariya P yeha ros Edi ta Stanisla vovna Pe ha nar 31 lipnya 1937 Nuayel su Lans Franciya radyanska i rosijska estradna spivachka Narodna artistka SRSR 1988 Edita Stanislavivna P yehaEdith Marie PierhaZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im ya fr Edith Marie PierhaData narodzhennya 31 lipnya 1937 1937 07 31 86 rokiv Misce narodzhennya Nuayel su Lan FranciyaRoki aktivnosti 1955 teper chasGromadyanstvo Franciya Respublika Polsha SRSR i RosiyaNacionalnist polkaProfesiyi spivachka aktorkaOsvita Leningradskij derzhavnij universitet 1964 i dSpivackij golos kontralto i sopranoInstrumenti vokal d Zhanri Pop muzikaLejbli MelodiyaNagorodi d d Ovaciya 1996 2008 d Cherez mistectvo do miru i vzayemorozuminnya 2013 dDiti Ilona Bronevickaedyta ru Fajli u VikishovishiZhittyepisEdit Mari P yeha narodilasya 31 lipnya 1937 roku v mistechku Nuayel su Lan u departamenti Pa de Kale sho na pivnochi Franciyi Batko Stas P yeha pomer pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vid silikozu Za profesiyeyu buv shahtarem Mati Feliciya Korolevska polka sho razom iz cholovikom pereyihala z Polshi do Franciyi v poshukah roboti Starshij brat Editi Pavel takozh buv shahtarem i pomer u 17 richnomu vici vid tuberkuloznoyi infekciyi 1946 roku rodina pereyizdit do Polshi u nevelichke mistechko Bogushuv sho na pivdni krayini 1955 roku z vidznakoyu zakinchila pedagogichnij licej u misti Valbzhih Togo zh roku otrimala skeruvannya do SRSR na navchannya pislya konkursu u Gdansku Spochatku Edita P yeha hotila navchatisya v Leningradskomu pedagogichnomu instituti imeni O I Gercena odnache yak viyavilosya togo roku ne bulo naboru na specialnist psihologiya na yaku tak hotila vstupiti Edita i tomu vona vstupila na filosofskij fakultet Lenigradskogo derzhavnogo universitetu imeni Zhdanova yakij uspishno zakinchila 1964 roku za specialnistyu psihologiya U period navchannya v universiteti Edita vivchila rosijsku movu aktivno pidtrimuvala kulturno osvitni zv yazki z miscevoyu polskoyu gromadoyu Pershim serjoznim estradnim viprobuvannyam dlya P yehi buv vistup na novorichnomu koncerti de vona vzyala uchast naprikinci 1955 roku na zaproshennya Oleksandra Bronevickogo yiyi majbutnogo cholovika Rokom piznishe vona staye solistkoyu gurtu Druzhba Togo zh roku znyalasya v dokumentalnim filmi Majstri leningradskoyi estradi Najvpiznavanishoyu pisneyu Editi P yehi staye Chervonij avtobus polskoyu movoyu yaku vona vpershe vikonala na tomu taki novorichnomu koncerti 1955 roku Pislya cogo vistupu Edita P yeha stala duzhe populyarna v Leningradi j za jogo mezhami Kilkist koncertiv i gastrolej pochala aktivno zrostati i z chasom ce pochinaye zavazhati navchannyu Edita P yeha osobisto perekonuye ministra osviti SRSR dozvoliti perevestisya na zaochne viddilennya 1957 roku zapisuye pershu gramplativku a na VI Vsesvitnomu festivali molodi ta studentiv u Moskvi razom zi svoyim gurtom Druzhba otrimuye zolotu medal za uchast u programi Pisni narodiv svitu Odnak uzhe 1959 roku gurt Druzhba pid vplivom ministerskoyi radyanskoyi cenzuri rozformovano komsomolski organizaciyi razom iz ministerstvom kulturi zvinuvatili Editu P yehu v spotvoryuvanni rosijskoyi movi spivachka vikonuvala pisni z neznachnim polskim akcentom a uchasnikiv samogo gurtu zvinuvatili v populyarizaciyi dzhazu i zapisali do tak zvanih stilyag z yakimi radyanska ideologiya vela aktivnu borotbu uvazhayuchi ce za obraznij i negativnij proyav amerikanshini V onovlenomu skladi gurt Druzhba pid suvoroyu ministerskoyu cenzuroyu rozpochav robotu 1960 roku Aktivno spriyav comu cholovik P yehi yakij domigsya shob Edita zalishalasya j nadali solistkoyu cogo gurtu U nastupni 20 rokiv roboti gurtu z nogo bagato vihodilo i tak samo bagato prihodilo novih uchasnikiv 1961 roku v Editi P yehi narodilasya spilna z Oleksandrom Bronevickim dochka Ilona Sama zh Edita P yeha vprodovzh svogo tvorchogo shlyahu aktivno pracyuvala z vidomimi radyanskimi j rosijskimi kompozitorami O M Pahmutovoyu O B Felcmanom V Uspenskim poetami R Rozhdestvenskim Ye Dolmatovskim M Dobronravovim I Kornelyukom tosho Edita P yeha stala pershoyu z radyanskih estradnih artistiv sho vistupili v krayinah Latinskoyi Ameriki Gonduras Kuba Boliviya ta Afganistani Okrim togo vona pershoyu u SRSR vikonala zakordonnu pisnyu rosijskoyu movoyu Tilki ti avtorom yakoyi buv kompozitor i kerivnik du vap ansamblyu The Platters Bek Rem Cikavi faktiEdita P yeha bula pershoyu z radyanskih spivachok sho znyala mikrofon z trimacha i pochala rozmovlyati z publikoyu Do neyi cogo robiti ne navazhuvavsya nihto Na dumku deyakih radyanskih estradnih kritikiv Edita P yeha kopiyuvala v comu zahidnih vikonavciv Vona persha stala vidznachati yuvileyi tvorchoyi diyalnosti i vlasni dni narodzhennya na sceni Edita P yeha odna z nebagatoh radyanskih estradnih spivachok sho vidviduvala radyanskih voyiniv v Afganistani z koncertami v period Afganskoyi vijni Edita P yeha vilno volodiye francuzkoyu polskoyu rosijskoyu movami i garno spivaye ispanskoyu italijskoyu nimeckoyu ukrayinskoyu j anglijskoyu movami 2014 roku bez zgodi E P yehi pochato virobnictvo serialu Edita pro zhittya i tvorchist artistki Ce viklikalo oburennya i rodini i samoyi Editi yaka zvernulasya do sudu z vimogoyu zaboroni pokazu filmu na rosijskomu telebachenni Na chest Editi P yehi 2003 roku nazvano odnu z malih planet za zgodoyu Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu SShA 2012 roku yiyi nagorodzheno Zolotim hrestom Zaslugi Polsha Onuk Editi Stas P yeha vidomij rosijskij vikonavec odnak na dumku bagatoh telekritikiv muzichnij talant jogo ne nadto visokij i jogo estradnomu prosuvannyu aktivno spriyala zirkova babusya Filmografiya1969 Moskva v notah telefilm koncert 1970 Dolya rezidenta agent zahidnoyi rozvidki Zhozefina Kle 1973 Nevipravnij brehun kameo 1981 Dyakuyu za nelotnu pogodu telefilm koncert Politichna poziciyaZa slovami Editi P yehi vona nenavidit amerikanciv she iz chasiv Drugoyi svitovoyi vijni i vvazhaye SShA vinnimi v usih ekonomichnih problemah Rosiyi Pro ce vona zayavila rosijskomu vidannyu taini zvezd ru u lyutomu 2015 roku U comu zh interv yu spivachka poskarzhilasya sho vnaslidok ekonomichnoyi krizi v Rosiyi yaku sprovokuvali SShA yiyi znachno menshe zaproshuyut na koncerti a sami koncerti stali znachno mensh oplachuvani Za slovami spivachki vona nini zaznaye znachnih finansovih trudnoshiv U serpni 2014 roku v interv yu Komsomolskij pravdi viznala fakt tak zvanoyi gromadyanskoyi vijni v Ukrayini nasliduyuchi kremlivsku propagandu odnak utrimalasya vid ocinok kozhnoyi zi storin konfliktu obmezhivshis slovami Bog usim suddya Primitki Arhiv originalu za 16 sichnya 2019 Procitovano 30 listopada 2017 PosilannyaOficijnij sajt 30 chervnya 2018 u Wayback Machine ros Peha E S Muzykalnaya enciklopediya 6 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki serpen 2015