Ремель — село в Україні, в Олександрійській сільській громаді Рівненського району Рівненської області. Населення становить 133 осіб.
село Ремель | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Рівненський район | ||||
Громада | Олександрійська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA56060430110064392 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1603 (421 рік) | ||||
Населення | 133 особи | ||||
Площа | 0,28 км² | ||||
Густота населення | 471,43 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 35323 | ||||
Телефонний код | +380 362 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°43′30″ пн. ш. 26°23′33″ сх. д. / 50.72500° пн. ш. 26.39250° сх. д.Координати: 50°43′30″ пн. ш. 26°23′33″ сх. д. / 50.72500° пн. ш. 26.39250° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 184 м | ||||
Відстань до обласного центру | 18 км | ||||
Відстань до районного центру | 18 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 35320, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, 66 | ||||
Карта | |||||
Ремель | |||||
Ремель | |||||
Мапа | |||||
Ремель у Вікісховищі |
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 130 | 98.49% |
російська | 2 | 1.51% |
Усього | 132 | 100% |
Символіка
Автори проєктів — А. Гречило та Ю. Терлецький.
Герб
У золотому полі з червоного полум’я в основі виходить такий же Фенікс із розгорнутими крильми, на червоній главі дві золоті 8-променеві зірки.
Прапор
Квадратне полотнище, яке складається з двох горизонтальних смуг — червоної та жовтої (співвідношення ширини смуг — 1:3). На верхній червоній смузі дві жовті 8-променеві зірки, на нижній жовтій — з червоного полум'я в основі виходить такий же Фенікс із розгорнутими крильми.
Тлумачення символіки
Птах Фенікс означає відродження села після трагедії 1943 року, коли понад 600 мешканців були вбиті польськими поліцаями та німецькими нацистами. Дві зірки є символами пам'яті та вічності.
Історія
Село вперше згадується у 1603 році. Тоді воно належало до замкових володінь Рівного і було власністю Олександра Острозького. На той час село мало назву — Ремле. 1656 року під час Хмельниччини у Ремлі, за підтримки місцевого населення, діяв козацький загін. Від середини XVIII століття село переважно називалося Ремель, хоча рудименти старої назви продовжували існувати у інших відмінкових формах. На початку ХІХ століття в селі проживало 82 селян. 1889 року Ремель налічував 38 садиб, водяний млин, вітряк та дьогтярню. Через два роки тут споруджено капличку і придорожній хрест. Наприкінці XIX століття в селі налічувалось 35 будинків та проживало 351 мешканець.. У 1920-х роках у Ремелі було збудовано школу, яка служила інструментом примусової полонізації. Зокрема час від часу до школи приїздив спеціальний інспектор та змушував дітей повідомляти йому, що вони поляки і живуть на польській землі. До дітей застосовувалося фізичне насилля.
Станом на 1938 рік, у Ремелі налічувалось 104 власників будівель Станом на 1940 рік, за радянської влади у Ремельській школі навчалось 107 дітей.
17 березня 1943 року, у невеличкому українському селі Ремель тодішнього Олександрійського району сталася страшна трагедія — один із найбільших воєнних злочинів в історії України, скоєний змішаним військовим підрозділом нацистів та польським шуцманшафту. За наводкою польських шовіністів у ніч з 16 на 17 березня село було оточене щільним ланцюгом військ СС, а під ранок за німецькою командою у це кільце смерті було пропущено батальйон польської шуцманшафт поліції. Вони вчинили в селі Ремель того жахливого ранку кривавий злочин. Польські поліцаї, одягнені суто в німецькі мундири, запалили село, кидаючи у вікна мирних українських селян гранати. Після жахливих мордувань переважна більшість мешканців села були розстріляні.
Про жертви різні джерела дають такі відомості: 800 осіб, а за даними радянської «Історії міст і сіл Ровенської області» ця кількість складала 615 осіб. Згідно зі свідченнями очевидців, у братській могилі в села Ремель спочивають близько 400 жертв, серед них люди похилого віку, жінки та діти. Решта жертв — це поховання того часу в поодиноких могилах, розкиданих на полях і городах на всій території спаленого села. Серед живих вціліли лише 73 особи. Усі будівлі, за винятком школи, були спалені. Чимало жертв було вбито з особливою жорстокістю, зокрема учні місцевої школи спалені живцем в одному з господарських будинків.
Особистість
Уродженець села:
- Максимчук Святослав Васильович — український актор театру ім. М. Заньковецької (з 1964 року), педагог, Народний артист України (2000).
Посилання
- Ремель. Урок історії. — Львів: Апріорі, 2018
- С. Максимчук. Трагедія села Ремель: До 70-х роковин кривавої події // День. — 2013. — № 47 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- Я. Пура. Край наш у назвах. Ч. 2. Рівне. — 1994. — С. 51-53
- І. Кравчук. Трагедія села Ремель. Історія села від найдавніших часів до 1943 р. / Ремель урок історії. Львів: Апріорі, 2018. — С. 39-44
- О. Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзнавчий словник від найдавніших часів до 1914 року. Т. 2, Вінніпег, 1986. — С. 298
- І. Кравчук. Школа спаленого Ремеля // Слово і час. 2010. 16 листопада. — С. 7
- ДАРО, Ф-27, оп. 3, од. зб. 2. — С. 315
- ДАРО, Ф-29, оп. 2, од. зб. 55. — С. 20
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Remel selo v Ukrayini v Oleksandrijskij silskij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 133 osib selo RemelGerb Remelya Prapor RemelyaKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Oleksandrijska silska gromadaKod KATOTTG UA56060430110064392Osnovni daniZasnovane 1603 421 rik Naselennya 133 osobiPlosha 0 28 km Gustota naselennya 471 43 osib km Poshtovij indeks 35323Telefonnij kod 380 362Geografichni daniGeografichni koordinati 50 43 30 pn sh 26 23 33 sh d 50 72500 pn sh 26 39250 sh d 50 72500 26 39250 Koordinati 50 43 30 pn sh 26 23 33 sh d 50 72500 pn sh 26 39250 sh d 50 72500 26 39250Serednya visota nad rivnem morya 184 mVidstan do oblasnogo centru 18 kmVidstan do rajonnogo centru 18 kmMisceva vladaAdresa radi 35320 Rivnenska obl Rivnenskij r n s Oleksandriya vul Svyato Preobrazhenska 66KartaRemelRemelMapa Remel u VikishovishiNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 130 98 49 rosijska 2 1 51 Usogo 132 100 SimvolikaAvtori proyektiv A Grechilo ta Yu Terleckij Gerb U zolotomu poli z chervonogo polum ya v osnovi vihodit takij zhe Feniks iz rozgornutimi krilmi na chervonij glavi dvi zoloti 8 promenevi zirki Prapor Kvadratne polotnishe yake skladayetsya z dvoh gorizontalnih smug chervonoyi ta zhovtoyi spivvidnoshennya shirini smug 1 3 Na verhnij chervonij smuzi dvi zhovti 8 promenevi zirki na nizhnij zhovtij z chervonogo polum ya v osnovi vihodit takij zhe Feniks iz rozgornutimi krilmi Tlumachennya simvoliki Ptah Feniks oznachaye vidrodzhennya sela pislya tragediyi 1943 roku koli ponad 600 meshkanciv buli vbiti polskimi policayami ta nimeckimi nacistami Dvi zirki ye simvolami pam yati ta vichnosti IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya u 1603 roci Todi vono nalezhalo do zamkovih volodin Rivnogo i bulo vlasnistyu Oleksandra Ostrozkogo Na toj chas selo malo nazvu Remle 1656 roku pid chas Hmelnichchini u Remli za pidtrimki miscevogo naselennya diyav kozackij zagin Vid seredini XVIII stolittya selo perevazhno nazivalosya Remel hocha rudimenti staroyi nazvi prodovzhuvali isnuvati u inshih vidminkovih formah Na pochatku HIH stolittya v seli prozhivalo 82 selyan 1889 roku Remel nalichuvav 38 sadib vodyanij mlin vitryak ta dogtyarnyu Cherez dva roki tut sporudzheno kaplichku i pridorozhnij hrest Naprikinci XIX stolittya v seli nalichuvalos 35 budinkiv ta prozhivalo 351 meshkanec U 1920 h rokah u Remeli bulo zbudovano shkolu yaka sluzhila instrumentom primusovoyi polonizaciyi Zokrema chas vid chasu do shkoli priyizdiv specialnij inspektor ta zmushuvav ditej povidomlyati jomu sho voni polyaki i zhivut na polskij zemli Do ditej zastosovuvalosya fizichne nasillya Stanom na 1938 rik u Remeli nalichuvalos 104 vlasnikiv budivel Stanom na 1940 rik za radyanskoyi vladi u Remelskij shkoli navchalos 107 ditej Dokladnishe Bijnya u Remeli 17 bereznya 1943 roku u nevelichkomu ukrayinskomu seli Remel todishnogo Oleksandrijskogo rajonu stalasya strashna tragediya odin iz najbilshih voyennih zlochiniv v istoriyi Ukrayini skoyenij zmishanim vijskovim pidrozdilom nacistiv ta polskim shucmanshaftu Za navodkoyu polskih shovinistiv u nich z 16 na 17 bereznya selo bulo otochene shilnim lancyugom vijsk SS a pid ranok za nimeckoyu komandoyu u ce kilce smerti bulo propusheno bataljon polskoyi shucmanshaft policiyi Voni vchinili v seli Remel togo zhahlivogo ranku krivavij zlochin Polski policayi odyagneni suto v nimecki mundiri zapalili selo kidayuchi u vikna mirnih ukrayinskih selyan granati Pislya zhahlivih morduvan perevazhna bilshist meshkanciv sela buli rozstrilyani Pro zhertvi rizni dzherela dayut taki vidomosti 800 osib a za danimi radyanskoyi Istoriyi mist i sil Rovenskoyi oblasti cya kilkist skladala 615 osib Zgidno zi svidchennyami ochevidciv u bratskij mogili v sela Remel spochivayut blizko 400 zhertv sered nih lyudi pohilogo viku zhinki ta diti Reshta zhertv ce pohovannya togo chasu v poodinokih mogilah rozkidanih na polyah i gorodah na vsij teritoriyi spalenogo sela Sered zhivih vcilili lishe 73 osobi Usi budivli za vinyatkom shkoli buli spaleni Chimalo zhertv bulo vbito z osoblivoyu zhorstokistyu zokrema uchni miscevoyi shkoli spaleni zhivcem v odnomu z gospodarskih budinkiv OsobististUrodzhenec sela Maksimchuk Svyatoslav Vasilovich ukrayinskij aktor teatru im M Zankoveckoyi z 1964 roku pedagog Narodnij artist Ukrayini 2000 PosilannyaRemel Urok istoriyi Lviv Apriori 2018 S Maksimchuk Tragediya sela Remel Do 70 h rokovin krivavoyi podiyi Den 2013 47 24 veresnya 2015 u Wayback Machine PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Ya Pura Kraj nash u nazvah Ch 2 Rivne 1994 S 51 53 I Kravchuk Tragediya sela Remel Istoriya sela vid najdavnishih chasiv do 1943 r Remel urok istoriyi Lviv Apriori 2018 S 39 44 O Cinkalovskij Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku T 2 Vinnipeg 1986 S 298 I Kravchuk Shkola spalenogo Remelya Slovo i chas 2010 16 listopada S 7 DARO F 27 op 3 od zb 2 S 315 DARO F 29 op 2 od zb 55 S 20