Поліське повстання — збройний виступ проти Директорії УНР на території Поліської губернії. Інша назва — Дубровицьке збройне повстання, Воробинське повстання. Інспіроване лівими есерами та більшовиками, за підтримкою ЦК РКП та командування Західного фронту. Ядром повстання була територія поміж містами Пінськ — Лунинець — Давид-Городок — Столин — Дубровиця — Сарни — Володимирець — Дольськ.
Основні етапи
Передумови
У червні 1918 року підпільники кількох міст і сіл Погориння створюють в лісах повстанські групи. В червні в с. Селець була створена повстанська трійка. Вона почала координувати свої дії з підпільниками з інших сіл. На чолі селецьких підпільників стояв Трохим Камінський. Машиніст О.Конончук привозив в Дубровицю літературу з Орши. 20 липня 1918 року в Дубровиці відбулася підпільна конференція, яка підтримала рішення І з'їзду КП(б)У «Про збройне повстання». В серпні до Рівного прибув Осип Заграничний (псевдо Микола Єфімов). В жовтні він був делегатом ІІ з'їзду КП(б)У. Через цього члена Волинського губернського комітету КП(б)У з губернським комітетом підтримували зв'язок дубровицькі повстанці. Восени 1918 року стали активно діяти повстанські групи з с. Колодно, м. Столина і м. Висоцька. Український національний союз скерував в Сарни для підготовки повстання кількох старшин на чолі з сотником Віктором Хвостовим. Розпочали повстання ліві есери.
Початок
Повстання розпочалося 3 грудня 1918 року з наради підпільників регіону в будинку Йосипа Лясковця в Дубровиці. 5-6 грудня 1918 року через нейтралітет німецьких військ повстанці зайняли приміщення телеграфу, адміністрації і Державної варти в м.Дубровиця, напали на поблизький маєток графів Плятерів — Вороблин. Повстанцям сприяли залізничники сарненського депо. 9 грудня 1918 роззброєний німецький гарнізон м.Сарни. Начальником штабу повстання став Олександр Садовський, воєнним комісаром Микола Єфремов, заступником по партполітработі Блуфштейн.
Тисяча повстанців рушила на ст. Видибор. Після пред'явленого ультиматуму місцевий німецький гарнізон виїхав на ст. Лунинець. У винику в руках повстанців опинилися склади колишнього 39-го армійського корпусу російської армії.
20 грудня 1918 р. в Видиборі відбулася нарада повстанських командирів на якій вирішено створити з окремих загонів повстанські полки. У військово-революційну раду повстанських комуністичних полків заходу України і Білорусі увійшли О. Конончук — голова, М. Єфімов, О. Садовський, П. Конончук, В. Лясковець. Пізніше її очолив О. Ільїн. 25 грудня 1918 року в Столині пройшло засідання Столинського військово-революційного комітету. У ньому взяли участь 224 учасника. Прийнято рішення про створення при Раді Поліського військово-революційного комітету. До його складу увійшли ліві есери Григорій Островський, Модест Вишневський, Микола Лясковець, Опанас Резанович, В. Созонович, Кузьма Русак, І. Русаков, Олексій Карась, Оксентій Лепешко. Ревком розмістився у вагоні на станції Видибор. Прийнято рішення про створення на базі повстанських загонів трьох революційних полків: 1-го Поліський, 2-й Поліський та 1-й Дубровицький полки. Штаби полків розмістилися відповідно у Столині, Видиборі і Дубровиці. Проголошено мобілізацію усіх чоловіків у віці 20-30 років. На засіданні прийнято рішення про створення в Столині міліції. Додатково розглянуто питання поміщицького майна і торгівлі лісом.
Повстанці видавали російськомовну газету «Лісове рехо». У склад редколегії входив Федір Козубовський.
Якщо спочатку противниками повстанців були працівники державної варти (Дубровиця, Теребежов), приватна охорона землевласників (Маневичі) та німецької військової адміністрації, то з кінця грудня ними стали підрозділи народної міліції Сарненської групи Дієвої армії УНР у складі пішого полку ім. В.Винниченка отамана Михайла Гришко (1,3 тисячі багнетів, 10 скорострілів, 5 гармат), полку ім. С.Петлюри (843 багнети, 10 скорострілів, 5 гармат), Залізничного полку (200 багнетів), Ударного гарматного дивізіону, Українського кінного полку (150 шабель), Технічного Куріня, двох бронепотягів («Слава Україні», «Сух»). Отже на середину січня 1919 року Сарненська група об'єднувала 2,5 тисячі багнетів, 600 шабель, 8 гармат і 2 бронепотяги.
31 грудня 1918 року командир другого батальйону 152-го стрілецького полку Додулевич телеграфував з Дятлово до Мінської військової Ради: «Положення комуністичних полків в Видиборі критичне. Петлюрівці зі значними силами і панцирником переслідують комуністичні полки і швидко наближаються до Лунинця.»
Полк ім. В. Винниченка виявився мало боєздатним, бо його командир виказався за необхідність поглиблення соціалістичної революції. Дисципліна в полку дуже похитнулася під впливом агітаторів. Радянські війська на той момент знаходились в Дубровиці, українські — Сарнах. Активних дій війська УНР під командуванням Гришко та Палієнко не вели. Активність стримували партійні інтриги та недовіра, яка панувала у відносинах між В. Оскілко, О. Палієнко та М. Гришко.
циркуляр Поліського районного ревкому волосним і сільським ревкомам Пинської повіту про скликання Пинського повітового з'їзду Рад 31 січня 1919 |
---|
Поліський Військово-революційний комітет ухвалив: скликати 20 лютого 1919 р. у м. Пинську Пинський повітовий з'їзд Рад. Згідно з основним законом РРФСР та інструкції про вибори, на повітовий з'їзд Рад надсилаються: на 1000 трудящих селян і робітників один депутат. Повстанські полки посилають по одному депутату на 500 повстанців. Професійні робочі союзи і всі політичні партії, які стоять на радянській платформі, посилають по одному депутату. Товариш голови Поліського Ревкома (підпис нерозбірливий) За секретаря (підпис нерозбірливий) |
У складі Західного фронту
30 грудня 1919 року з Мінська в Лунинець виїхав колишній член харківського ревкому, представник залізничного райкому РКП(Б) та Центробуду Олександр Ільїн. Як випливає з донесень у Всеросійський головний штаб, він був «відряджений ЦК РКП в район України» з метою організувати збирання і закупівлю зброї у німецьких вояків, які поверталися у Німеччину. Унаслідок перемов Ільїна з солдатським комітетом німецької дивізії 5 січня 1919 року було досягнута домовленість про передачу влади на залізничному вузлі Лунинець до 8 січня 1919 року. Німецькі військові також зобов'язались передати замки і частини до російських гармат і кулеметів, що переховувались на зайнятих ними складах. Для передачі майна створена змішана комісія. 6 січня 1919 року в місті була впроваджена повстанська міліція. Для керування збройними силами повстанців Ільїн створив та очолив Військову Раду.
6 січня 1919 року Олександр Ільїн висилає телеграму на ім'я Володимира Ульянова і Якова Свердлова. «Ленін» пише на ній резолюцію «Склянському. Для відповіді. Що зроблено». Склянський дописує: «Вислати запит до т. Антонова і Реввійськрайд, яка потрібна допомога. Склянський. 9.1.1919».
За збір, купівлю і евакуацію в тил зброї, інженерного та іншого військового майна з Західної області за дорученням Ради Оборони відповідав член Всеросійського центрального виконавчого комітету І. Дмитріїв. Уповноважені Надзвичайної комісії з забезпечення Червоної Армії І. Дмитріїв і С. Гросман висилають до І. Вацетиса телеграму в якій повідомляють: під командою Ільїна знаходиться 3 тисячі повстанців, Ільїн добрий політичний керівник, бракує військових фахівців, на чотири місяці повстанці мають лише 30.000 рублів, на цій ділянці фронту вони є єдиною збройною силою, 17-а стрілецька дивізія повинна усіляко допомагати Ільїну.
З 8 січня 1919 року на територію контрольовану повстанцями вступила 17 стрілецька дивізія Західного фронту. Оскільки евакуація німецьких військ не була закінчена, 15 січня Лунинець в черговий раз часово був зайняти німцями. Під час сутички було поранено трьох вартових.15 січня 1919 р. 152-й полк 17-ї дивізії разом з Дубровицьким полком вперше вступив в бій з військами УНР,
20 січня полк Січових стрільців почав наступ на Дубровицю і 24 січня зайняв місто.
22 січня бійці 2-ого поліського та 152-го стрілецького полків почали роззброювати розташованих в Пинську «гайдамаків», вступили в бій з пинською офіцерською дружиною. Завдяки підтримці німецького бронепотягу радянські вояки були роззброєні. Їх взяли під варту гарантувавши, що вони не будуть передані до військового суду. Черговою вимогою стала передача повстанцям м. Пинська, а також звільнення полонених там 22 січня повстанців. Місто було передано під час виїзду останнього німецького ешелону 25 січня 1919 року. В пинський операції брали участь 152-й стрілецький і 2-й поліський полки. Після здобуття міста, в Пинськ переїхав поліський ревком.
В січні призовний вік було розширено до 40 років. На середину січня у трьох полках було близько 3-х тисяч вояків. З підпорядкуванням повстанських полків командуванню Західного Фронту до них професійні лікарі і випускники Петергофських курсів червоних командирів. Полки перетворено на кадрові частини Червоної армії. 1-Дубровицький полк перейменовано на 21-й Волинський. 14-19 січня період активних боїв в околиці м. Дубровиця. Повстанці витіснені на станцію Горинь. Сюди ж прибули частини 152-го стрілецького полку під командуванням Якова Шеко. Згодом сюди перекинуті 146-й і 148-й стрілецькі полки. Після боїв під Дубровицею 1-й поліський полк було розформовано, його залишки включено до 2-го поліського.
27 січня 1919 року голова Поліського ревкому Григорій Островський запросив у ЦК РКП(б) обмундирування, а також 5 мільйонів рублів авансу.
Поразка
7 лютого повстанці зайняли Сарни. Наступ розвинуто на Рівне, Коростень і Ковель. У відповідь з того ж дня до 20 березня 1919 року перейшла в протинаступ 19 дивізія Дієвої армії під командуванням Агатона Добрянського у складі 61-ого Гайсинського піхотного полку під командуванням Ананія Волинця, 57-й Гайсинського піхотного полку під командуванням Неграша, 56-й Немирівського полку під командуванням Володимира Мачушенка. У винику активної протидії військ УНР під командуванням Володимира Оскілко сарненська дільниця фронту втратила стратегічне значення. 24 березня українські війська вийшли на станцію Горинь. В «повстанських» полках поширилось дезертирство. Після того, як полки червоної армії були відкинуті на північний берег Прип'яті охороняти позиції на південному березі командування залишило 2-й курінь 61-ого піхотного полку під командуванням Сімчука. т. Миколу Лясковця на посаді командира полку замінив Воробйов. До 10 березня 21-й Волинський полк був змушений покинути околиці Сарн та одійти до станції Видибор. Згодом він був виведений в резерв і перевезений на станцію Лахва.
Політична боротьба
9 липня 1919 року в Лунинці було проведено учительський з'їзд, який прийняв резолюцію «Про повну підтримку Радянської влади».
Командир 17-ї Ніжегородської стрілецької дивізії Григорій Борзинський віддав О. Ільїна під трибунал, але його виправдано. Прихильники Ільїна вважали, що комдив Борзинський свідомо руйнував повстанські плани. Партизанські загони звинувачували у реквізиціях майна в населення. Мінський губернський військовий комісар Некрасов звинуватив Поліський ревком в сприянні «внутрішній контрреволюції»: у самочинній мобілізації, ігноруванні влади білоруської республіки, домінуванні лівих есерів, мізерній квоті для більшовиків у майбутньому виконкомі Пинського повітового з'їзду Рад. 6 лютого він вислав у ЦВК Білорусі, ЦВК РСФСР телеграму з проханням ліквідувати поліський ревком. Голова пинської ЧК Роттер та уповноважений революційно-військової ради Західного фронту Гуревич виступили проти есерів поліського ревкому. Того ж дня Свердлов підтримав ліквідацію ревкому, про що телеграфував ЦВК Білорусі: «необхідність прийняття термінових заходів з метою розпуску Поліського ревкому». Рішенням уряду білоруської радянської республіки ревком був розпущений, влада на місцях мала перейти окремим повітовим ревкомам. До пинського повітового ревкому ввійшли 8 більшовиків і 3 есери.15 лютого Мясников телеграфував головы ЦВК РСФСР Я, Свердлову: «Поліський ревком ліквідований на минулому тижні. На місцях організовується партійна і радянська робота». На момент проведення в Пинську повітового з'їзду до міста прибула велика група керівних партійних працівників ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)Б (Горегляд, Мормач, Яворський, Смаль, Якубовський і інші). Більшовики провели кілька нарад разом із безпартійними делегатами з'їзду і здобули більшість. 20 лютого 1919 року на ІІ з'їзді Рад Пинського повіту в Пинську головою повітового виконкому був обраний залізничник І.Горегляд, уродженець села Кнубово. Одночасно більшовицька партійна організація провела атиесерівську агітацію в повстанських полках.
Фінал
17 лютого 2-й Поліський полк вступив в бій під Антополем. З польського боку в ньому брали участь 34 піхотний полк, 2-й уланський полк, пинська офіцерська дружина Підляської оперативної групи Польського війська під командуванням генерала Антонія Лістовського. Після великих втрат (за польськими даними близько 200 загиблих) радянські війська відступили до Дорогичиня. Тут розташувався 2-й батальйон 2-го Поліського полку. 20 лютого Ф. Козубовський був знятий командуванням Західного Фронту з посади командира полку. Його місце зайняв Корольов. Рішення негативно було сприйняте бійцями. 25 лютого полк скеровано у Кожан-Городок, а після на станцію Лахва. 27 лютого польські війська зайняли Дорогичинь. 2 березня зайнято Янів. Польський партизанський загін поручника Замечка перервав сполучення між Пинськом та Лунинцем. 5 березня Підляська група ген. А.Лістовського зайняла Пинськ.
11 березня 1919 року 2-й Поліський та 21-й Волинський полки переведено в тил. 2-й поліський спершу опинився в Бобруйську, а далі 16 березня був переведений до Рогачова. Повстанці були незадоволені поганим забезпеченням, намірами роззброїти полк. Під виглядом мітингу його вояків запросили до учительської семінарії де ініціатори супротиву заарештовані надзвичайною комісією і сотнею особливого призначення.
12 березня оголошено нову мобілізацію. На той час території на яких виникли повстанські полки вже не контролювалися командуванням Червоної Армії. 14 березня О. Ільїн ще писав Е. Склянському, що він повстанські полки будуть на утриманні армійського командування: «Зорганізовані мною 21-й Волинський і 2-й Поліський полки, 2 панцирника, артилерію передаю в розпорядження 17-ї стрілецької дивізії. Знову виділені вашим розпорядженням 2 мільйони рублів будуть використані на формування, утримання полків в запіллі ворога. Утримання 21-го Волинського і 2-го Поліського полків повинно проводитись звичайним для червоноармійських полків порядком.» Сам Ільїн у складі особливого загону накерювався за лінію фронту, де невдовзі загинув.
Персоналії
- Островський Григорій Максимович — голова Поліського військово-революційного комітету.
- Ковалевич Миколай Степанович — керівник агітаційного відділу Поліського військово-революційного комітету, голова Витчівського ревкому.
- Русак Кузьма Федорович — керівник адміністративного відділу Поліського військово-революційного комітету.
- Сахник — керівник секретаріату Поліського військово-революційного комітету.
- Резанович Опанас Федорович — командир 1-го Поліського полку, комендант м. Столин, голова Столинського ревкому.
- Козубовський Федір — командир 2-го Поліського полку.
- Лясковець Микола Якович — командир 1-го Дубровицького полку, начальник штабу 21-го Волинського полку
- Мазуренко — командир 21-го Волинського полку
- Заграничний Осип Давидович (пс. Єфімов Микола Пилипович) — комісар 1-го Дубровицького полку
- Марецький — командир батальйону 1-го Дубровицького полку
- Муравйов — командир батальйону 1-го Дубровицького полку
- Анджієвський — начальник штабу 1-го Дубровицького полку
- Ковалевич Омелян Іванович — командир Парахонського повстанського загону, комендант м. Пинськ
- Вишневський Модест Володимирович — командир Лемешевицького повстанського загону
- Карась Олексій Сильвестрович — командир Теребежівського повстанського загону
- Нагорний Андрій Сидорович — командир Висоцького повстанського загону
- Мосієвич Степан Ульянович — командир Сварицевицького повстанського загону
- Подолянко Карп Сидорович — командир Берестівського повстанського загону
- Камінський Трохим — командир Селецького повстанського загону
- Борко-Бруяко Пилип — командир Любиковицького повстанського загону
- Деркач Я. — командир Орвяницького повстанського загону
- Мороз М. — командир Кривицького повстанського загону
- Мартинчук М. — командир Бяльсько-Велюнського повстанського загону
- Отрода М. — командир Боровського повстанського загону
- Калюта Я. — командир Кухотсько-Вольського повстанського загону
- Горун П. — командир зведеного повстанського загону
- Ошуркевич - командир кавалерійського загону
- Хлібцевич Олександр Олександрович — голова міліції м. Столин
- Островський Антон Максимович — голова міліції м. Лунинець
- Куделев Опанас Михайлович — комендант ст. Лунинець
- Жук Іван Іванович — комендант ст. Відибор
Наслідки
Повстання сприяло збільшенню українсько-більшовицького фронту і просуванню польських військ на схід. Стратегія обрана Директорією УНР під час українсько-більшовицького конфлікту, а також успішний контрнаступ військ під командуванням В. Оскілко, причинились до виходу з коаліції соціалістів-самостійників, соціалістів-федералістів, народних-республіканців та спробі державного перевороту 29-30 квітня. Під час повстання остаточно визначилась місце яке було відведене лівим есерам у союзі з більшовиками. Вибір зроблений населенням під час військової компанії мав вплив на політичні симпатії населення Столинського і Сарненського повітів під час виборів у Сейм та Сенат польської держави.
Репресовані радянською владою
На території Радянського Союзу були репресовані наступні керівники Поліського повстання:
- Заграничний Осип Давидович (псевдо Єфимов Микола Пилипович) (14.03.1897 — 03.1937)
- Грицюк Лука (псевдо Антонов Микола Йосипович) (1893-22.02.1939)
- Козубовський Федір (24.07.1895 р. — 2.09.1938 р.)
- Лясковець Степан Йосипович (1898—1937)
- Лясковець Сергій Йосипович (1899—1937)
Пам'ять
В 1925 році по ініціативі Інституту історії партії при ЦК ВКП(б)У проведений зліт учасників повстання. В Дубровиці на честь повстання названо площу, збудовано меморіальну цегляну стіну з написом та барельєфом, створено музей Дубровицького повстання. На будинку Пинського повітового з'їзду Рад в Пинську встановлено пам'ятну дошку. В Столині існує вулиця Опанаса Резановича.
Джерела
- Дубровицьке збройне повстання[недоступне посилання]
- Балковий П. М. Війна без флангів: Партизансько-повстанська боротьба українського народу проти білогвардійців та інтервентів у 1918—1920 рр. — К.: Наук. думка, 1966. — 300 с.
- Незабутні роки: Спогади учасників Великої Жовтневої соц.революції та громад.війни на Україні . — Київ: Політвидав України, 1967 . — 605 с.
- Селезіон Павло, Прігорінская Совєтская Соціялістіческая Республіка//Літопис червоної калини, № 6, 1931, с.10.
- Російський державний військовий архів. ф.33998оп.2с.41а.14-15.
- Из истории борьбы Компартии Белоруссии за упрочение Советской власти и социалистическое строительство — Мн.: БГУ, 1959—139 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poliske povstannya zbrojnij vistup proti Direktoriyi UNR na teritoriyi Poliskoyi guberniyi Insha nazva Dubrovicke zbrojne povstannya Vorobinske povstannya Inspirovane livimi eserami ta bilshovikami za pidtrimkoyu CK RKP ta komanduvannya Zahidnogo frontu Yadrom povstannya bula teritoriya pomizh mistami Pinsk Luninec David Gorodok Stolin Dubrovicya Sarni Volodimirec Dolsk Osnovni etapiPeredumovi U chervni 1918 roku pidpilniki kilkoh mist i sil Pogorinnya stvoryuyut v lisah povstanski grupi V chervni v s Selec bula stvorena povstanska trijka Vona pochala koordinuvati svoyi diyi z pidpilnikami z inshih sil Na choli seleckih pidpilnikiv stoyav Trohim Kaminskij Mashinist O Kononchuk privoziv v Dubrovicyu literaturu z Orshi 20 lipnya 1918 roku v Dubrovici vidbulasya pidpilna konferenciya yaka pidtrimala rishennya I z yizdu KP b U Pro zbrojne povstannya V serpni do Rivnogo pribuv Osip Zagranichnij psevdo Mikola Yefimov V zhovtni vin buv delegatom II z yizdu KP b U Cherez cogo chlena Volinskogo gubernskogo komitetu KP b U z gubernskim komitetom pidtrimuvali zv yazok dubrovicki povstanci Voseni 1918 roku stali aktivno diyati povstanski grupi z s Kolodno m Stolina i m Visocka Ukrayinskij nacionalnij soyuz skeruvav v Sarni dlya pidgotovki povstannya kilkoh starshin na choli z sotnikom Viktorom Hvostovim Rozpochali povstannya livi eseri Pochatok Povstannya rozpochalosya 3 grudnya 1918 roku z naradi pidpilnikiv regionu v budinku Josipa Lyaskovcya v Dubrovici 5 6 grudnya 1918 roku cherez nejtralitet nimeckih vijsk povstanci zajnyali primishennya telegrafu administraciyi i Derzhavnoyi varti v m Dubrovicya napali na poblizkij mayetok grafiv Plyateriv Voroblin Povstancyam spriyali zaliznichniki sarnenskogo depo 9 grudnya 1918 rozzbroyenij nimeckij garnizon m Sarni Nachalnikom shtabu povstannya stav Oleksandr Sadovskij voyennim komisarom Mikola Yefremov zastupnikom po partpolitraboti Blufshtejn Tisyacha povstanciv rushila na st Vidibor Pislya pred yavlenogo ultimatumu miscevij nimeckij garnizon viyihav na st Luninec U viniku v rukah povstanciv opinilisya skladi kolishnogo 39 go armijskogo korpusu rosijskoyi armiyi 20 grudnya 1918 r v Vidibori vidbulasya narada povstanskih komandiriv na yakij virisheno stvoriti z okremih zagoniv povstanski polki U vijskovo revolyucijnu radu povstanskih komunistichnih polkiv zahodu Ukrayini i Bilorusi uvijshli O Kononchuk golova M Yefimov O Sadovskij P Kononchuk V Lyaskovec Piznishe yiyi ocholiv O Ilyin 25 grudnya 1918 roku v Stolini projshlo zasidannya Stolinskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu U nomu vzyali uchast 224 uchasnika Prijnyato rishennya pro stvorennya pri Radi Poliskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Do jogo skladu uvijshli livi eseri Grigorij Ostrovskij Modest Vishnevskij Mikola Lyaskovec Opanas Rezanovich V Sozonovich Kuzma Rusak I Rusakov Oleksij Karas Oksentij Lepeshko Revkom rozmistivsya u vagoni na stanciyi Vidibor Prijnyato rishennya pro stvorennya na bazi povstanskih zagoniv troh revolyucijnih polkiv 1 go Poliskij 2 j Poliskij ta 1 j Dubrovickij polki Shtabi polkiv rozmistilisya vidpovidno u Stolini Vidibori i Dubrovici Progolosheno mobilizaciyu usih cholovikiv u vici 20 30 rokiv Na zasidanni prijnyato rishennya pro stvorennya v Stolini miliciyi Dodatkovo rozglyanuto pitannya pomishickogo majna i torgivli lisom Povstanci vidavali rosijskomovnu gazetu Lisove reho U sklad redkolegiyi vhodiv Fedir Kozubovskij Yaksho spochatku protivnikami povstanciv buli pracivniki derzhavnoyi varti Dubrovicya Terebezhov privatna ohorona zemlevlasnikiv Manevichi ta nimeckoyi vijskovoyi administraciyi to z kincya grudnya nimi stali pidrozdili narodnoyi miliciyi Sarnenskoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR u skladi pishogo polku im V Vinnichenka otamana Mihajla Grishko 1 3 tisyachi bagnetiv 10 skorostriliv 5 garmat polku im S Petlyuri 843 bagneti 10 skorostriliv 5 garmat Zaliznichnogo polku 200 bagnetiv Udarnogo garmatnogo divizionu Ukrayinskogo kinnogo polku 150 shabel Tehnichnogo Kurinya dvoh bronepotyagiv Slava Ukrayini Suh Otzhe na seredinu sichnya 1919 roku Sarnenska grupa ob yednuvala 2 5 tisyachi bagnetiv 600 shabel 8 garmat i 2 bronepotyagi 31 grudnya 1918 roku komandir drugogo bataljonu 152 go strileckogo polku Dodulevich telegrafuvav z Dyatlovo do Minskoyi vijskovoyi Radi Polozhennya komunistichnih polkiv v Vidibori kritichne Petlyurivci zi znachnimi silami i pancirnikom peresliduyut komunistichni polki i shvidko nablizhayutsya do Lunincya Polk im V Vinnichenka viyavivsya malo boyezdatnim bo jogo komandir vikazavsya za neobhidnist pogliblennya socialistichnoyi revolyuciyi Disciplina v polku duzhe pohitnulasya pid vplivom agitatoriv Radyanski vijska na toj moment znahodilis v Dubrovici ukrayinski Sarnah Aktivnih dij vijska UNR pid komanduvannyam Grishko ta Paliyenko ne veli Aktivnist strimuvali partijni intrigi ta nedovira yaka panuvala u vidnosinah mizh V Oskilko O Paliyenko ta M Grishko cirkulyar Poliskogo rajonnogo revkomu volosnim i silskim revkomam Pinskoyi povitu pro sklikannya Pinskogo povitovogo z yizdu Rad 31 sichnya 1919Poliskij Vijskovo revolyucijnij komitet uhvaliv sklikati 20 lyutogo 1919 r u m Pinsku Pinskij povitovij z yizd Rad Zgidno z osnovnim zakonom RRFSR ta instrukciyi pro vibori na povitovij z yizd Rad nadsilayutsya na 1000 trudyashih selyan i robitnikiv odin deputat Povstanski polki posilayut po odnomu deputatu na 500 povstanciv Profesijni robochi soyuzi i vsi politichni partiyi yaki stoyat na radyanskij platformi posilayut po odnomu deputatu Tovarish golovi Poliskogo Revkoma pidpis nerozbirlivij Za sekretarya pidpis nerozbirlivij U skladi Zahidnogo frontu 30 grudnya 1919 roku z Minska v Luninec viyihav kolishnij chlen harkivskogo revkomu predstavnik zaliznichnogo rajkomu RKP B ta Centrobudu Oleksandr Ilyin Yak viplivaye z donesen u Vserosijskij golovnij shtab vin buv vidryadzhenij CK RKP v rajon Ukrayini z metoyu organizuvati zbirannya i zakupivlyu zbroyi u nimeckih voyakiv yaki povertalisya u Nimechchinu Unaslidok peremov Ilyina z soldatskim komitetom nimeckoyi diviziyi 5 sichnya 1919 roku bulo dosyagnuta domovlenist pro peredachu vladi na zaliznichnomu vuzli Luninec do 8 sichnya 1919 roku Nimecki vijskovi takozh zobov yazalis peredati zamki i chastini do rosijskih garmat i kulemetiv sho perehovuvalis na zajnyatih nimi skladah Dlya peredachi majna stvorena zmishana komisiya 6 sichnya 1919 roku v misti bula vprovadzhena povstanska miliciya Dlya keruvannya zbrojnimi silami povstanciv Ilyin stvoriv ta ocholiv Vijskovu Radu 6 sichnya 1919 roku Oleksandr Ilyin visilaye telegramu na im ya Volodimira Ulyanova i Yakova Sverdlova Lenin pishe na nij rezolyuciyu Sklyanskomu Dlya vidpovidi Sho zrobleno Sklyanskij dopisuye Vislati zapit do t Antonova i Revvijskrajd yaka potribna dopomoga Sklyanskij 9 1 1919 Za zbir kupivlyu i evakuaciyu v til zbroyi inzhenernogo ta inshogo vijskovogo majna z Zahidnoyi oblasti za doruchennyam Radi Oboroni vidpovidav chlen Vserosijskogo centralnogo vikonavchogo komitetu I Dmitriyiv Upovnovazheni Nadzvichajnoyi komisiyi z zabezpechennya Chervonoyi Armiyi I Dmitriyiv i S Grosman visilayut do I Vacetisa telegramu v yakij povidomlyayut pid komandoyu Ilyina znahoditsya 3 tisyachi povstanciv Ilyin dobrij politichnij kerivnik brakuye vijskovih fahivciv na chotiri misyaci povstanci mayut lishe 30 000 rubliv na cij dilyanci frontu voni ye yedinoyu zbrojnoyu siloyu 17 a strilecka diviziya povinna usilyako dopomagati Ilyinu Z 8 sichnya 1919 roku na teritoriyu kontrolovanu povstancyami vstupila 17 strilecka diviziya Zahidnogo frontu Oskilki evakuaciya nimeckih vijsk ne bula zakinchena 15 sichnya Luninec v chergovij raz chasovo buv zajnyati nimcyami Pid chas sutichki bulo poraneno troh vartovih 15 sichnya 1919 r 152 j polk 17 yi diviziyi razom z Dubrovickim polkom vpershe vstupiv v bij z vijskami UNR 20 sichnya polk Sichovih strilciv pochav nastup na Dubrovicyu i 24 sichnya zajnyav misto 22 sichnya bijci 2 ogo poliskogo ta 152 go strileckogo polkiv pochali rozzbroyuvati roztashovanih v Pinsku gajdamakiv vstupili v bij z pinskoyu oficerskoyu druzhinoyu Zavdyaki pidtrimci nimeckogo bronepotyagu radyanski voyaki buli rozzbroyeni Yih vzyali pid vartu garantuvavshi sho voni ne budut peredani do vijskovogo sudu Chergovoyu vimogoyu stala peredacha povstancyam m Pinska a takozh zvilnennya polonenih tam 22 sichnya povstanciv Misto bulo peredano pid chas viyizdu ostannogo nimeckogo eshelonu 25 sichnya 1919 roku V pinskij operaciyi brali uchast 152 j strileckij i 2 j poliskij polki Pislya zdobuttya mista v Pinsk pereyihav poliskij revkom V sichni prizovnij vik bulo rozshireno do 40 rokiv Na seredinu sichnya u troh polkah bulo blizko 3 h tisyach voyakiv Z pidporyadkuvannyam povstanskih polkiv komanduvannyu Zahidnogo Frontu do nih profesijni likari i vipuskniki Petergofskih kursiv chervonih komandiriv Polki peretvoreno na kadrovi chastini Chervonoyi armiyi 1 Dubrovickij polk perejmenovano na 21 j Volinskij 14 19 sichnya period aktivnih boyiv v okolici m Dubrovicya Povstanci vitisneni na stanciyu Gorin Syudi zh pribuli chastini 152 go strileckogo polku pid komanduvannyam Yakova Sheko Zgodom syudi perekinuti 146 j i 148 j strilecki polki Pislya boyiv pid Dubroviceyu 1 j poliskij polk bulo rozformovano jogo zalishki vklyucheno do 2 go poliskogo 27 sichnya 1919 roku golova Poliskogo revkomu Grigorij Ostrovskij zaprosiv u CK RKP b obmundiruvannya a takozh 5 miljoniv rubliv avansu Porazka 7 lyutogo povstanci zajnyali Sarni Nastup rozvinuto na Rivne Korosten i Kovel U vidpovid z togo zh dnya do 20 bereznya 1919 roku perejshla v protinastup 19 diviziya Diyevoyi armiyi pid komanduvannyam Agatona Dobryanskogo u skladi 61 ogo Gajsinskogo pihotnogo polku pid komanduvannyam Ananiya Volincya 57 j Gajsinskogo pihotnogo polku pid komanduvannyam Negrasha 56 j Nemirivskogo polku pid komanduvannyam Volodimira Machushenka U viniku aktivnoyi protidiyi vijsk UNR pid komanduvannyam Volodimira Oskilko sarnenska dilnicya frontu vtratila strategichne znachennya 24 bereznya ukrayinski vijska vijshli na stanciyu Gorin V povstanskih polkah poshirilos dezertirstvo Pislya togo yak polki chervonoyi armiyi buli vidkinuti na pivnichnij bereg Prip yati ohoronyati poziciyi na pivdennomu berezi komanduvannya zalishilo 2 j kurin 61 ogo pihotnogo polku pid komanduvannyam Simchuka t Mikolu Lyaskovcya na posadi komandira polku zaminiv Vorobjov Do 10 bereznya 21 j Volinskij polk buv zmushenij pokinuti okolici Sarn ta odijti do stanciyi Vidibor Zgodom vin buv vivedenij v rezerv i perevezenij na stanciyu Lahva Politichna borotba 9 lipnya 1919 roku v Luninci bulo provedeno uchitelskij z yizd yakij prijnyav rezolyuciyu Pro povnu pidtrimku Radyanskoyi vladi Komandir 17 yi Nizhegorodskoyi strileckoyi diviziyi Grigorij Borzinskij viddav O Ilyina pid tribunal ale jogo vipravdano Prihilniki Ilyina vvazhali sho komdiv Borzinskij svidomo rujnuvav povstanski plani Partizanski zagoni zvinuvachuvali u rekviziciyah majna v naselennya Minskij gubernskij vijskovij komisar Nekrasov zvinuvativ Poliskij revkom v spriyanni vnutrishnij kontrrevolyuciyi u samochinnij mobilizaciyi ignoruvanni vladi biloruskoyi respubliki dominuvanni livih eseriv mizernij kvoti dlya bilshovikiv u majbutnomu vikonkomi Pinskogo povitovogo z yizdu Rad 6 lyutogo vin vislav u CVK Bilorusi CVK RSFSR telegramu z prohannyam likviduvati poliskij revkom Golova pinskoyi ChK Rotter ta upovnovazhenij revolyucijno vijskovoyi radi Zahidnogo frontu Gurevich vistupili proti eseriv poliskogo revkomu Togo zh dnya Sverdlov pidtrimav likvidaciyu revkomu pro sho telegrafuvav CVK Bilorusi neobhidnist prijnyattya terminovih zahodiv z metoyu rozpusku Poliskogo revkomu Rishennyam uryadu biloruskoyi radyanskoyi respubliki revkom buv rozpushenij vlada na miscyah mala perejti okremim povitovim revkomam Do pinskogo povitovogo revkomu vvijshli 8 bilshovikiv i 3 eseri 15 lyutogo Myasnikov telegrafuvav golovy CVK RSFSR Ya Sverdlovu Poliskij revkom likvidovanij na minulomu tizhni Na miscyah organizovuyetsya partijna i radyanska robota Na moment provedennya v Pinsku povitovogo z yizdu do mista pribula velika grupa kerivnih partijnih pracivnikiv CK RKP b i CK KP b B Goreglyad Mormach Yavorskij Smal Yakubovskij i inshi Bilshoviki proveli kilka narad razom iz bezpartijnimi delegatami z yizdu i zdobuli bilshist 20 lyutogo 1919 roku na II z yizdi Rad Pinskogo povitu v Pinsku golovoyu povitovogo vikonkomu buv obranij zaliznichnik I Goreglyad urodzhenec sela Knubovo Odnochasno bilshovicka partijna organizaciya provela atieserivsku agitaciyu v povstanskih polkah Final 17 lyutogo 2 j Poliskij polk vstupiv v bij pid Antopolem Z polskogo boku v nomu brali uchast 34 pihotnij polk 2 j ulanskij polk pinska oficerska druzhina Pidlyaskoyi operativnoyi grupi Polskogo vijska pid komanduvannyam generala Antoniya Listovskogo Pislya velikih vtrat za polskimi danimi blizko 200 zagiblih radyanski vijska vidstupili do Dorogichinya Tut roztashuvavsya 2 j bataljon 2 go Poliskogo polku 20 lyutogo F Kozubovskij buv znyatij komanduvannyam Zahidnogo Frontu z posadi komandira polku Jogo misce zajnyav Korolov Rishennya negativno bulo sprijnyate bijcyami 25 lyutogo polk skerovano u Kozhan Gorodok a pislya na stanciyu Lahva 27 lyutogo polski vijska zajnyali Dorogichin 2 bereznya zajnyato Yaniv Polskij partizanskij zagin poruchnika Zamechka perervav spoluchennya mizh Pinskom ta Lunincem 5 bereznya Pidlyaska grupa gen A Listovskogo zajnyala Pinsk 11 bereznya 1919 roku 2 j Poliskij ta 21 j Volinskij polki perevedeno v til 2 j poliskij spershu opinivsya v Bobrujsku a dali 16 bereznya buv perevedenij do Rogachova Povstanci buli nezadovoleni poganim zabezpechennyam namirami rozzbroyiti polk Pid viglyadom mitingu jogo voyakiv zaprosili do uchitelskoyi seminariyi de iniciatori suprotivu zaareshtovani nadzvichajnoyu komisiyeyu i sotneyu osoblivogo priznachennya 12 bereznya ogolosheno novu mobilizaciyu Na toj chas teritoriyi na yakih vinikli povstanski polki vzhe ne kontrolyuvalisya komanduvannyam Chervonoyi Armiyi 14 bereznya O Ilyin she pisav E Sklyanskomu sho vin povstanski polki budut na utrimanni armijskogo komanduvannya Zorganizovani mnoyu 21 j Volinskij i 2 j Poliskij polki 2 pancirnika artileriyu peredayu v rozporyadzhennya 17 yi strileckoyi diviziyi Znovu vidileni vashim rozporyadzhennyam 2 miljoni rubliv budut vikoristani na formuvannya utrimannya polkiv v zapilli voroga Utrimannya 21 go Volinskogo i 2 go Poliskogo polkiv povinno provoditis zvichajnim dlya chervonoarmijskih polkiv poryadkom Sam Ilyin u skladi osoblivogo zagonu nakeryuvavsya za liniyu frontu de nevdovzi zaginuv PersonaliyiOstrovskij GrigorijOstrovskij Grigorij Maksimovich golova Poliskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Kovalevich Mikolaj Stepanovich kerivnik agitacijnogo viddilu Poliskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu golova Vitchivskogo revkomu Rusak Kuzma Fedorovich kerivnik administrativnogo viddilu Poliskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Sahnik kerivnik sekretariatu Poliskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Rezanovich Opanas Fedorovich komandir 1 go Poliskogo polku komendant m Stolin golova Stolinskogo revkomu Kozubovskij Fedir komandir 2 go Poliskogo polku Lyaskovec Mikola Yakovich komandir 1 go Dubrovickogo polku nachalnik shtabu 21 go Volinskogo polku Mazurenko komandir 21 go Volinskogo polku Zagranichnij Osip Davidovich ps Yefimov Mikola Pilipovich komisar 1 go Dubrovickogo polku Mareckij komandir bataljonu 1 go Dubrovickogo polku Muravjov komandir bataljonu 1 go Dubrovickogo polku Andzhiyevskij nachalnik shtabu 1 go Dubrovickogo polku Kovalevich Omelyan Ivanovich komandir Parahonskogo povstanskogo zagonu komendant m Pinsk Vishnevskij Modest Volodimirovich komandir Lemeshevickogo povstanskogo zagonu Karas Oleksij Silvestrovich komandir Terebezhivskogo povstanskogo zagonu Nagornij Andrij Sidorovich komandir Visockogo povstanskogo zagonu Mosiyevich Stepan Ulyanovich komandir Svaricevickogo povstanskogo zagonu Podolyanko Karp Sidorovich komandir Berestivskogo povstanskogo zagonu Kaminskij Trohim komandir Seleckogo povstanskogo zagonu Borko Bruyako Pilip komandir Lyubikovickogo povstanskogo zagonu Derkach Ya komandir Orvyanickogo povstanskogo zagonu Moroz M komandir Krivickogo povstanskogo zagonu Martinchuk M komandir Byalsko Velyunskogo povstanskogo zagonu Otroda M komandir Borovskogo povstanskogo zagonu Kalyuta Ya komandir Kuhotsko Volskogo povstanskogo zagonu Gorun P komandir zvedenogo povstanskogo zagonu Oshurkevich komandir kavalerijskogo zagonu Hlibcevich Oleksandr Oleksandrovich golova miliciyi m Stolin Ostrovskij Anton Maksimovich golova miliciyi m Luninec Kudelev Opanas Mihajlovich komendant st Luninec Zhuk Ivan Ivanovich komendant st VidiborNaslidkiPovstannya spriyalo zbilshennyu ukrayinsko bilshovickogo frontu i prosuvannyu polskih vijsk na shid Strategiya obrana Direktoriyeyu UNR pid chas ukrayinsko bilshovickogo konfliktu a takozh uspishnij kontrnastup vijsk pid komanduvannyam V Oskilko prichinilis do vihodu z koaliciyi socialistiv samostijnikiv socialistiv federalistiv narodnih respublikanciv ta sprobi derzhavnogo perevorotu 29 30 kvitnya Pid chas povstannya ostatochno viznachilas misce yake bulo vidvedene livim eseram u soyuzi z bilshovikami Vibir zroblenij naselennyam pid chas vijskovoyi kompaniyi mav vpliv na politichni simpatiyi naselennya Stolinskogo i Sarnenskogo povitiv pid chas viboriv u Sejm ta Senat polskoyi derzhavi Represovani radyanskoyu vladoyuNa teritoriyi Radyanskogo Soyuzu buli represovani nastupni kerivniki Poliskogo povstannya Zagranichnij Osip Davidovich psevdo Yefimov Mikola Pilipovich 14 03 1897 03 1937 Gricyuk Luka psevdo Antonov Mikola Josipovich 1893 22 02 1939 Kozubovskij Fedir 24 07 1895 r 2 09 1938 r Lyaskovec Stepan Josipovich 1898 1937 Lyaskovec Sergij Josipovich 1899 1937 Pam yatV 1925 roci po iniciativi Institutu istoriyi partiyi pri CK VKP b U provedenij zlit uchasnikiv povstannya V Dubrovici na chest povstannya nazvano ploshu zbudovano memorialnu ceglyanu stinu z napisom ta barelyefom stvoreno muzej Dubrovickogo povstannya Na budinku Pinskogo povitovogo z yizdu Rad v Pinsku vstanovleno pam yatnu doshku V Stolini isnuye vulicya Opanasa Rezanovicha DzherelaDubrovicke zbrojne povstannya nedostupne posilannya Balkovij P M Vijna bez flangiv Partizansko povstanska borotba ukrayinskogo narodu proti bilogvardijciv ta interventiv u 1918 1920 rr K Nauk dumka 1966 300 s Nezabutni roki Spogadi uchasnikiv Velikoyi Zhovtnevoyi soc revolyuciyi ta gromad vijni na Ukrayini Kiyiv Politvidav Ukrayini 1967 605 s Selezion Pavlo Prigorinskaya Sovyetskaya Sociyalisticheskaya Respublika Litopis chervonoyi kalini 6 1931 s 10 Rosijskij derzhavnij vijskovij arhiv f 33998op 2s 41a 14 15 Iz istorii borby Kompartii Belorussii za uprochenie Sovetskoj vlasti i socialisticheskoe stroitelstvo Mn BGU 1959 139 s Posilannya