Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мартин Меріленд англ Martin Maryland американський двомоторний легкий бомбардувальник виробництва компанії Martin Вигото

Martin Maryland

Martin Maryland

Мартин Меріленд (англ. Martin Maryland) — американський двомоторний легкий бомбардувальник виробництва компанії Martin. Виготовлявся за специфікаціями армії США, як легкий бомбардувальник/штурмовик, але програв в конкурсі Douglas DB-7. Тим не менше масово виготовлявся на експорт для Великої Британії і Франції, а також став базою для наступного успішного бомбардувальника Martin Baltimore.

Martin Maryland
image
Призначення:легкий бомбардувальник
Перший політ:13 березня 1939
Знятий з озброєння:1945
На озброєнні у:image Повітряні сили Великої Британії
image Повітряні сили Франції
image Повітряні сили Південно-Африканського Союзу
Розробник:Glenn L. Martin Company
Виробник:image Glenn L. Martin Company
Всього збудовано:495
Конструктор:Glenn L. Martin Company
Екіпаж:3 особи
Максимальна швидкість (МШ):480 км/год
Дальність польоту:2000 км
Бойова стеля:8850 м
Довжина:14,22 м
Висота:3,01 м
Розмах крила:18,69 м
Площа крила:50,03 м²
Порожній:5086 кг
Споряджений:7624 кг
Максимальна злітна:7851 кг
Двигуни:2 ×
Тяга (потужність):1065 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження:560 кг
Кулеметне озброєння:6 × 7,62-мм кулемети
image Martin Maryland у Вікісховищі

Історія створення

image
Прототип XA-22

В січні 1938 року командуванням американської армії була видана специфікація 38-385 на створення літака, який б виконував функції легкого бомбардувальника, штурмовика і розвідника, і діяв над безпосереднім полем бою. В компанії Martin був створений проект літака «модель 167» — суцільнометалевий середньоплан з однокілевим оперенням і висувним шасі. Літак оснащувався двигунами і шістьма 7,62-мм кулеметами (4 курсові, і по одному в верхній і нижній установках).

Прототип вперше піднявся в повітря 13 березня 1939 року, а в травні вирушив на армійські випробування під позначенням XA-22. Хоча всі вимоги специфікації були виконані, авіаційне командування змінило свої вимоги і видало нову специфікацію 39-460, згідно якої літак мав діяти на середніх висотах. В конкурсі за цією специфікацією переміг проект фірми Douglas — DB-7, який і був прийнятий на озброєння. Проте «моделлю 167» зацікавилась Франція, і літак був запущений в серійне виробництво вже літом 1939 року. До квітня 1941 року було виготовлено 495 літаків.

В Франції літаки позначались Martin 167, а власну назву «Меріленд» (англ. «Maryland») вони отримали в Британії.

Основні модифікації

  • Martin 167A-3 (заводське позначення Martin 167F) — оснащувався двигунами . Виготовлявся на замовлення Франції в декількох варіантах:
    • Martin 167F-1 — базова модель (115 екз.)
    • Martin 167F-2 — покращено бортове обладнання (100 екз.)
    • Martin 167F-3 — посилено бронювання (130 літаків замовлено, але було доставлено близько 50)
  • Maryland Mk.I (заводське позначення Martin 167B-3) — замовлені Францією Martin 167F-3, які не дійшли до Європи до капітуляції останньої, а натомість були передані Великій Британії. Обладнання і озброєння були замінені на британські відповідники. (~85 екз.)
  • Maryland Mk.II (заводське позначення Martin 167B-4) — додаткова партія замовлена Британією, оснащувались потужнішими двигунами , що дозволило збільшити бомбове навантаження до 906 кг. Також верхня кулеметна установка замінена на турель з двома кулеметами. (150 екз.)

Історія використання

Повітряні сили Франції

Перші «Мартини 167» надійшли на озброєння ВПС Франції вже в січні 1940 року і до травня 1941 року в бойових частинах було 79 літаків, ще 57 були в резерві чи на складі. Спочатку всі частини з «Мартинами» — п'ять бомбардувальних і одна розвідувальна група базувались в Північній Африці, але на початку травня дві бомбардувальні групи — GB I/62 і GB I/63 були повернуті в Францію. Після початку німецького наступу на Францію було перекинуто ще дві — GB II/62 і GB II/63. Всі чотири групи було зведено в один підрозділ, і перший бойовий виліт відбувся 22 травня, коли літаки GB I/63 завдали удару по німецьких військах біля Камбре. В наступні дні продовжувались нальоти на колони вермахту і переправи через Сомму. Втрати літаків постійно поновлювались з резервів, і кількість боєздатних літаків хоча і впала, наприклад 28 травня в строю було 33 боєздатні літаки з 52 потрібних, але підтримувалась сталою і щодня проводилось приблизно по 30 літако-вильотів. До середини червня бомбардування колон німецьких військ значно зменшилось, оскільки на дорогах окрім вермахту було багато біженців, тому 16 червня було видано вказівку повернути групи «Мартинів» (і деякі інші бомбардувальні групи) до Африки. Загалом за кампанію «Мартини» виконали 418 вильотів в яких було втрачено 18 літаків.

Після капітуляції Франції всі групи з «Мартинами» опинились під контролем режиму Віші: чотири бомбардувальні і одна розвідувальна групи в Північній Африці, і ще одна бомбардувальна — в Сирії. Крім цього з резервних літаків було створено три флотилії морської авіації: 2F, 3F і 4F, які базувались в Алжирі. Під контролем нового уряду «Мартини» вперше здійснили бойовий виліт 6 липня 1942 року проти Гібралтару, як відповідь за напад на Мерс-ель-Кебір. Пізніше три бомбардувальні групи (34 «Мартини») були перекинуті до Сенегалу, де брали участь в атаках по британському флоту. В цей ж час літаки базовані в Алжирі здійснили ще декілька нальотів на Гібралтар.

В 1941 році «Мартини» групи GB I/39 і флотилії 4F взяли участь в протидії британським військам під час сирійської операції, а 8 листопада 1942 року літаки групи GB I/39 і флотилії 3F безуспішно намагались перешкодити висадці десанту союзників під час операції «Смолоскип».

Після перемоги союзників в Африці декілька «Мартинів» було захоплено і передано військам Вільної Франції. З серпня 1944 року вони використовувались для патрулювання атлантичного узбережжя.

Повітряні сили країн Британської співдружності

image
«Меріленди» 39-ї ескадрильї в Північній Африці.
image
«Меріленд» ВПС Південно-Африканського союзу під час заправки. Північна Африка.

В Королівських ВПС 69-а ескадрилья першою отримала «Меріленди» в січні 1941 року. Вона базувалась на і здійснювала розвідувальні і патрульні місії над Середземним морем. В складі 39-ї ескадрильї Меріленди використовувались над Критом в травні 1941, пізніше в Північній Африці, де також діяла 223-ї ескадрилья, з декількома «Мерілендами» на озброєнні, але вже весною 1942 їх було замінено на новіші літаки. Більшість «Мерілендів» було передано до Південноафриканського союзу.

В ВПС Південної Африки отримали загалом 99 «Мерілендів». Першими, ще в січні 1941, вони надійшли до 12-ї і 14-ї ескадрилей, які діяли в Східній Африці, пізніше до 24-у і 21-у, які були перекинуті до Північної Африки. Останньою, в квітні 1942 року, «Меріленди» отримала 20-а ескадрилья, яка тим не менше встигла повоювати над Мадагаскаром.


Тактико-технічні характеристики

Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы

Технічні характеристики

Maryland Mk.I Maryland Mk.II
Довжина 14,22 м
Висота 3,01 м
Розмах крил 18,69 м
Площа крил 50,03 м²
Маса пустого 5086 кг 5700 кг
спорядженого 7624 кг
максимальна злітна 7851 кг
Двигуни 2 × 2 ×
Потужність 2 × 1065 к. с. 2 × 1200 к. с.
Максимальна швидкість 480 км/год 508 км/год
Дальність польоту 2090 км
Практична стеля 8850 м 9450 м

Озброєння

image
Завантаження бомб в «Меріленди»
Стрілецьке
  • курсове — 4 × 7,7-мм кулемети Browning М1919 в крилах
  • захисне:
    • Martin 167A-3 — по одному 7,7-мм кулемету [en] в верхній і нижній установках
    • Maryland Mk.I — по одному 7,7-мм кулемету Vickers K в верхній і нижній установках
    • Maryland Mk.II — 2 × 7,7-мм кулемети Vickers K в верхній турелі і 1 × 7,7-мм кулемет Vickers K в нижній установці
Бомбове
  • Martin 167A-3/Maryland Mk.I — 560 кг бомб (2 × 280 кг бомби або 8 × 50 кг бомби)
  • Maryland Mk.II — 908 кг бомб

Примітки

  1. Харук, 2012, с. 284-286.
  2. Харук, 2012, с. 284.

Джерела

  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — . (рос.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Martin Maryland

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Martin Merilend angl Martin Maryland amerikanskij dvomotornij legkij bombarduvalnik virobnictva kompaniyi Martin Vigotovlyavsya za specifikaciyami armiyi SShA yak legkij bombarduvalnik shturmovik ale prograv v konkursi Douglas DB 7 Tim ne menshe masovo vigotovlyavsya na eksport dlya Velikoyi Britaniyi i Franciyi a takozh stav bazoyu dlya nastupnogo uspishnogo bombarduvalnika Martin Baltimore Martin MarylandPriznachennya legkij bombarduvalnikPershij polit 13 bereznya 1939Znyatij z ozbroyennya 1945Na ozbroyenni u Povitryani sili Velikoyi Britaniyi Povitryani sili Franciyi Povitryani sili Pivdenno Afrikanskogo SoyuzuRozrobnik Glenn L Martin CompanyVirobnik Glenn L Martin CompanyVsogo zbudovano 495Konstruktor Glenn L Martin CompanyEkipazh 3 osobiMaksimalna shvidkist MSh 480 km godDalnist polotu 2000 kmBojova stelya 8850 mDovzhina 14 22 mVisota 3 01 mRozmah krila 18 69 mPlosha krila 50 03 m Porozhnij 5086 kgSporyadzhenij 7624 kgMaksimalna zlitna 7851 kgDviguni 2 Pratt amp Whitney R 1830 SC3 GTyaga potuzhnist 1065 k s Vnutrishnye bombove navantazhennya 560 kgKulemetne ozbroyennya 6 7 62 mm kulemetiMartin Maryland u VikishovishiIstoriya stvorennyaPrototip XA 22 V sichni 1938 roku komanduvannyam amerikanskoyi armiyi bula vidana specifikaciya 38 385 na stvorennya litaka yakij b vikonuvav funkciyi legkogo bombarduvalnika shturmovika i rozvidnika i diyav nad bezposerednim polem boyu V kompaniyi Martin buv stvorenij proekt litaka model 167 sucilnometalevij serednoplan z odnokilevim operennyam i visuvnim shasi Litak osnashuvavsya dvigunami Pratt amp Whitney R 1830 37 i shistma 7 62 mm kulemetami 4 kursovi i po odnomu v verhnij i nizhnij ustanovkah Prototip vpershe pidnyavsya v povitrya 13 bereznya 1939 roku a v travni virushiv na armijski viprobuvannya pid poznachennyam XA 22 Hocha vsi vimogi specifikaciyi buli vikonani aviacijne komanduvannya zminilo svoyi vimogi i vidalo novu specifikaciyu 39 460 zgidno yakoyi litak mav diyati na serednih visotah V konkursi za ciyeyu specifikaciyeyu peremig proekt firmi Douglas DB 7 yakij i buv prijnyatij na ozbroyennya Prote modellyu 167 zacikavilas Franciya i litak buv zapushenij v serijne virobnictvo vzhe litom 1939 roku Do kvitnya 1941 roku bulo vigotovleno 495 litakiv V Franciyi litaki poznachalis Martin 167 a vlasnu nazvu Merilend angl Maryland voni otrimali v Britaniyi Osnovni modifikaciyiMartin 167A 3 zavodske poznachennya Martin 167F osnashuvavsya dvigunami Pratt amp Whitney R 1830 SC3 G Vigotovlyavsya na zamovlennya Franciyi v dekilkoh variantah Martin 167F 1 bazova model 115 ekz Martin 167F 2 pokrasheno bortove obladnannya 100 ekz Martin 167F 3 posileno bronyuvannya 130 litakiv zamovleno ale bulo dostavleno blizko 50 Maryland Mk I zavodske poznachennya Martin 167B 3 zamovleni Franciyeyu Martin 167F 3 yaki ne dijshli do Yevropi do kapitulyaciyi ostannoyi a natomist buli peredani Velikij Britaniyi Obladnannya i ozbroyennya buli zamineni na britanski vidpovidniki 85 ekz Maryland Mk II zavodske poznachennya Martin 167B 4 dodatkova partiya zamovlena Britaniyeyu osnashuvalis potuzhnishimi dvigunami Pratt amp Whitney R 1830 S3C4 G sho dozvolilo zbilshiti bombove navantazhennya do 906 kg Takozh verhnya kulemetna ustanovka zaminena na turel z dvoma kulemetami 150 ekz Istoriya vikoristannyaPovitryani sili Franciyi Pershi Martini 167 nadijshli na ozbroyennya VPS Franciyi vzhe v sichni 1940 roku i do travnya 1941 roku v bojovih chastinah bulo 79 litakiv she 57 buli v rezervi chi na skladi Spochatku vsi chastini z Martinami p yat bombarduvalnih i odna rozviduvalna grupa bazuvalis v Pivnichnij Africi ale na pochatku travnya dvi bombarduvalni grupi GB I 62 i GB I 63 buli povernuti v Franciyu Pislya pochatku nimeckogo nastupu na Franciyu bulo perekinuto she dvi GB II 62 i GB II 63 Vsi chotiri grupi bulo zvedeno v odin pidrozdil i pershij bojovij vilit vidbuvsya 22 travnya koli litaki GB I 63 zavdali udaru po nimeckih vijskah bilya Kambre V nastupni dni prodovzhuvalis naloti na koloni vermahtu i perepravi cherez Sommu Vtrati litakiv postijno ponovlyuvalis z rezerviv i kilkist boyezdatnih litakiv hocha i vpala napriklad 28 travnya v stroyu bulo 33 boyezdatni litaki z 52 potribnih ale pidtrimuvalas staloyu i shodnya provodilos priblizno po 30 litako vilotiv Do seredini chervnya bombarduvannya kolon nimeckih vijsk znachno zmenshilos oskilki na dorogah okrim vermahtu bulo bagato bizhenciv tomu 16 chervnya bulo vidano vkazivku povernuti grupi Martiniv i deyaki inshi bombarduvalni grupi do Afriki Zagalom za kampaniyu Martini vikonali 418 vilotiv v yakih bulo vtracheno 18 litakiv Pislya kapitulyaciyi Franciyi vsi grupi z Martinami opinilis pid kontrolem rezhimu Vishi chotiri bombarduvalni i odna rozviduvalna grupi v Pivnichnij Africi i she odna bombarduvalna v Siriyi Krim cogo z rezervnih litakiv bulo stvoreno tri flotiliyi morskoyi aviaciyi 2F 3F i 4F yaki bazuvalis v Alzhiri Pid kontrolem novogo uryadu Martini vpershe zdijsnili bojovij vilit 6 lipnya 1942 roku proti Gibraltaru yak vidpovid za napad na Mers el Kebir Piznishe tri bombarduvalni grupi 34 Martini buli perekinuti do Senegalu de brali uchast v atakah po britanskomu flotu V cej zh chas litaki bazovani v Alzhiri zdijsnili she dekilka nalotiv na Gibraltar V 1941 roci Martini grupi GB I 39 i flotiliyi 4F vzyali uchast v protidiyi britanskim vijskam pid chas sirijskoyi operaciyi a 8 listopada 1942 roku litaki grupi GB I 39 i flotiliyi 3F bezuspishno namagalis pereshkoditi visadci desantu soyuznikiv pid chas operaciyi Smoloskip Pislya peremogi soyuznikiv v Africi dekilka Martiniv bulo zahopleno i peredano vijskam Vilnoyi Franciyi Z serpnya 1944 roku voni vikoristovuvalis dlya patrulyuvannya atlantichnogo uzberezhzhya Povitryani sili krayin Britanskoyi spivdruzhnosti Merilendi 39 yi eskadrilyi v Pivnichnij Africi Merilend VPS Pivdenno Afrikanskogo soyuzu pid chas zapravki Pivnichna Afrika V Korolivskih VPS 69 a eskadrilya pershoyu otrimala Merilendi v sichni 1941 roku Vona bazuvalas na i zdijsnyuvala rozviduvalni i patrulni misiyi nad Seredzemnim morem V skladi 39 yi eskadrilyi Merilendi vikoristovuvalis nad Kritom v travni 1941 piznishe v Pivnichnij Africi de takozh diyala 223 yi eskadrilya z dekilkoma Merilendami na ozbroyenni ale vzhe vesnoyu 1942 yih bulo zamineno na novishi litaki Bilshist Merilendiv bulo peredano do Pivdennoafrikanskogo soyuzu V VPS Pivdennoyi Afriki otrimali zagalom 99 Merilendiv Pershimi she v sichni 1941 voni nadijshli do 12 yi i 14 yi eskadrilej yaki diyali v Shidnij Africi piznishe do 24 u i 21 u yaki buli perekinuti do Pivnichnoyi Afriki Ostannoyu v kvitni 1942 roku Merilendi otrimala 20 a eskadrilya yaka tim ne menshe vstigla povoyuvati nad Madagaskarom Taktiko tehnichni harakteristikiDani z Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Tehnichni harakteristiki Maryland Mk I Maryland Mk IIDovzhina 14 22 mVisota 3 01 mRozmah kril 18 69 mPlosha kril 50 03 m Masa pustogo 5086 kg 5700 kgsporyadzhenogo 7624 kgmaksimalna zlitna 7851 kgDviguni 2 R 1830 SC3 G 2 R 1830 S3C4 GPotuzhnist 2 1065 k s 2 1200 k s Maksimalna shvidkist 480 km god 508 km godDalnist polotu 2090 kmPraktichna stelya 8850 m 9450 mOzbroyennya Zavantazhennya bomb v Merilendi Strileckekursove 4 7 7 mm kulemeti Browning M1919 v krilah zahisne Martin 167A 3 po odnomu 7 7 mm kulemetu en v verhnij i nizhnij ustanovkah Maryland Mk I po odnomu 7 7 mm kulemetu Vickers K v verhnij i nizhnij ustanovkah Maryland Mk II 2 7 7 mm kulemeti Vickers K v verhnij tureli i 1 7 7 mm kulemet Vickers K v nizhnij ustanovciBomboveMartin 167A 3 Maryland Mk I 560 kg bomb 2 280 kg bombi abo 8 50 kg bombi Maryland Mk II 908 kg bombPrimitkiHaruk 2012 s 284 286 Haruk 2012 s 284 DzherelaHaruk A I Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Moskva Yauza EKSMO 2012 400 s ISBN 978 5699595877 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Martin Maryland

Дата публікації:
Топ