Спас (Львівський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спас.

Спас — село в Україні, у Кам'янка-Бузькій міській громаді, Львівського району Львівської області. До 2020 року села Деревляни, Спас, Стрептів та Ямне підпорядковувалися Стрептівській сільській раді, нині орган місцевого самоврядування — Кам'янка-Бузька міська громада. Населення становить 207 осіб.

село Спас
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Кам'янка-Бузька міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060190240060018
Основні дані
Засноване	1198
Населення	207
Площа	0,551 км²
Густота населення	375,68 осіб/км²
Поштовий індекс	80481
Телефонний код	+380 3254
Географічні дані
Географічні координати	50°02′49″ пн. ш. 24°28′44″ сх. д. / 50.04694° пн. ш. 24.47889° сх. д. / 50.04694; 24.47889Координати: 50°02′49″ пн. ш. 24°28′44″ сх. д. / 50.04694° пн. ш. 24.47889° сх. д. / 50.04694; 24.47889
Середня висота над рівнем моря	214 м
Водойми	Західний Буг
Відстань до обласного центру	50 км
Відстань до районного центру	50 км
Найближча залізнична станція	Кам'янка-Бузька
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 2
Карта
Спас
Спас
Мапа

Географія

Спас розташоване на березі річки Західний Буг, за 50 км від обласного центру, 50 км від районного центру та 16 км від адміністративного центру міської громади. За 15 км знаходиться найближча залізнична станція Кам'янка-Бузька.

Вулиці

У селі Спас налічується 6 вулиць.

• Деревлянська
• Дяківського Семена
• Зелена
• Незалежності
• Польова
• Садова

Населення

Станом на 1 січня 1939 року у селі мешкало 840 осіб, з них: 590 українців, 20 поляків, 220 латинників та 10 юдеїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року — 275 осіб, у 2021 році — 207 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Спас
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	274	99,64
російська	1	0,36

Назва села

Назву Спаса виводять із легенди про те, як люди спасалися від монголо-татар, занурюючись у багно й дихаючи через очеретини.

Історія

Перша письмова згадка про село Спас датується 1198 роком.

Церква Преображення Господнього

Давню дерев'яну церкву Преображення Господнього було зведено у 1857 році, у 1904 році відбулася її перебудова та наново посвячена у 1905 році. Під час війни, у 1914 році, село та церква-каплиця Преображення згоріли. Тоді для проведення богослужінь звели тимчасову провізоричну дерев'яну каплицю. Церква Преображення Господнього була дочірньої до церкви Святої Параскеви у Деревлянах.

Теперішню церкву збудували (згідно різьбленого напису над входом до церкви): «…стараннями, коштами і трудами пароха о. Петра Задворняка та парафіян Спаса під проводом будівничого Григорія Яськова року Божого 1932» на березі ріки Західний Буг. Проєкт церкви виготовив архітектор А. Смолюховський. За іншими даними план церкви був спроєктований місцевим дяком Семеном Івановичем Дяківським. Дерево для церкви закупили у пані Лукасевичевої, дуб на підвалини — в місцевого пана Бартманського. Будівництво церкви тривало п'ять місяців і 23 жовтня 1932 року її посвятив о. декан Михайло Цегельський. Семен Дяківський також був теслею на будівництві та у 1935—1939 роках виготовив з ясеня та інкрустував мореним дубом оригінальний «плаский» іконостас, пізніше розписаний відомим українським художником Антіном Манастирським.

Будівля церкви тризрубна, одноверха. До вівтаря симетрично прибудовані ризниці. Характерна особливість церкви — над прибудованим з заходу до бабинця присінком, надбудована зовнішня проповідниця, вкрита трисхилим дахом, на якому посаджений восьмерик увінчаний наметовим верхом з ліхтарем і маківкою. Церкву оточує піддашшя. Стіни підопасання шальовані вертикально дошками, надопасання — оббиті фарбованим гонтом. Крім головного входу із заходу існує бічний у південній стіні нави. На гребенях даху нави влаштовані чотири невеликі ліхтарі з маківками — ще одна особливість церкви у Спасі. Високий світловий восьмерик нави вкритий банею, яку завершує ліхтар з маківкою. На північний-захід від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця, накрита наметовим дахом. Близько церкви розташований цвинтар.

Протягом 1961—1989 років церква була закрита. Нині церква перебуває в користуванні місцевої релігійної громади УГКЦ.

Відомі люди

• Нос Богдан (пом. 8 вересня 2023, Новоєгорівка, Сватівський район, Луганська область) — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

1. Картка Кам'янка-Бузької територіальної громади. kbmr.gov.ua. Кам'янка-Бузька міська громада. оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2024.
3. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 24 березня 2024.
4. Прогноз погоди в селі Спас. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 24 березня 2024.
5. Відстані від села Спас. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2024.
6. Стрептівська сільська рада. rada.info. оригіналу за 2 грудня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
7. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 24 березня 2024.
8. Кубійович, 1983.
9. Кам'янка-Бузька міська громада, Львівський район, Львівська область: с. Спас. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
10. Дума І. Дивосвіт Кам'янеччини: фотоальбом. — Львів : Камула, 2008. — 104 с.
11. Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1909, 1909.
12. Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1924, 1924.
13. Громик, 2014.
14. . decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
15. Церква Преображення Господнього у с. Спас. kbmr.gov.ua. Кам'янка-Бузька міська громада. оригіналу за 21 березня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
16. Командир стрілецького відділення Богдан Нос назавжди повернувся додому: сьогодні прощання. dailylviv.com. Інформаційна агенція «Щоденний Львів». 12 вересня 2023. оригіналу за 15 жовтня 2023. Процитовано 24 березня 2024.

Джерела та література

• Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 155.
• Спас // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 439.
• Струмѣлово-Камѣнецькій деканатъ. Спас // Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1909: рочникъ 65. — Львовъ : Накладомъ архіепархіяльного клира зъ печатнѣ оо. Василіянъ в Жовквъ, 1909. — С. 317.
• Струмилово-Камінецький деканат. Спас // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1924. — Львів : Накладом священичої кооперативи «Власна допомога», 1924. — С. 240.
• Spas z Plowem (al. Polowem) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 104. (пол.)

Посилання

• Село Спас, Львівська область, Львівський район, Кам'янка-Бузька територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 24 березня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()