Космос-434 — третій, останній, політ з метою випробування місячного посадкового модуля Т2К на навколоземній орбіті.
Космос-434 | |
---|---|
Основні параметри | |
Повна назва | Космос-434 (11Ф94; Т2К) |
COSPAR ID | 1971-069A |
NORAD ID | 05407 |
Виготівник | КБ Південне |
Оператор | СРСР |
Тип апарата | випробувальний |
Штучний супутник | Землі |
Дата запуску | 12 серпня 1971, 9:50:00 UTC |
Ракета-носій | Союз-Л (11A511Л) |
Космодром | Байконур |
Тривалість польоту | 3663 діб = 10,03 року |
Схід з орбіти | 22 серпня 1981 |
Технічні параметри | |
Маса | 7000 кг |
Орбітальні дані | |
Ексцентриситет | 0,006643 |
Нахил орбіти | 51,6° |
Період обертання | 89 хв |
Апоцентр | 285 км |
Перицентр | 197 км |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | NASA NSSDC Master Catalog |
Політ
У третьому орбітальному польоті безпілотного прототипу Місячного корабля вмикання рідинного ракетного двигуна апарата в дросельному режимі було найтривалішим за три польоти, а після другого вмикання корабель перейшов на орбіту висотою 186-11804 км.
Після різних перевірок бортової апаратури з імітацією перебування на Місяці було скинуто місячний посадковий пристрій «ЛПУ» (рос. Лунное посадочное устройство) і двигун блоку «Є» увімкнувся вдруге. У режимі максимальної тяги він зімітував вихід ЛК на навколомісячну орбіту для зустрічі з ЛОК. Внаслідок цього маневру апогей орбіти Т2К збільшився до 11804 км.
Після цього апарат перебував в режимі стабілізації, імітуючи маневри зближення і стикування з ЛОК.
В польоті посадковий ступінь перевірив свої системи й особливих проблем виявлено не було.
22 серпня 1981-го року апарат зійшов з орбіти Землі і згорів у атмосфері.
Цікавий факт
За десять років по запуску «Космос-434» став знижуватись — невдовзі після падіння станції «Скайлеб» на Австралію і розвідувального супутника Космос-954 з ядерною бортовою енергетичною установкою на Канаду. Іноземні спостерігачі висували версію, що на супутнику встановлений ядерний реактор. Однак через те, що цей апарат був запущений в період «місячної гонки», маневрував на орбіті і передавав телеметричні сигнали, притаманні радянським пілотованим КК, деякі західні оглядачі вважали, що це автоматичний варіант пілотованого корабля. Потім, при поступовому зануренні в атмосферу, супутник згорів над Австралією.
Щоб розвіяти побоювання у зв'язку з цією подією, офіційний представник Міністерства закордонних справ СРСР запевнив Канберру, що на борту «Космоса-434» не було радіоактивних матеріалів і що супутник був просто «експериментальний блок місячного модуля». Це було перше офіційне визнання існування радянської пілотованої місячної програми.
Очевидно було, що основним призначенням апарата «Космос-434» був політ у пілотованому, а не у безпілотному варіанті.
Джерела
- (англ.)
- Mir Hardware Heritage (wikisource)(англ.)
- Афанасьєв. Невідомі кораблі [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Філін. Спогади про місячний корабель [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Енциклопедія космонавтики(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmos 434 tretij ostannij polit z metoyu viprobuvannya misyachnogo posadkovogo modulya T2K na navkolozemnij orbiti Kosmos 434Misyachnij posadkovij modulOsnovni parametriPovna nazvaKosmos 434 11F94 T2K COSPAR ID1971 069ANORAD ID05407VigotivnikKB PivdenneOperatorSRSRTip aparataviprobuvalnijShtuchnij suputnikZemliData zapusku12 serpnya 1971 9 50 00 UTCRaketa nosijSoyuz L 11A511L KosmodromBajkonurTrivalist polotu3663 dib 10 03 rokuShid z orbiti22 serpnya 1981Tehnichni parametriMasa7000 kgOrbitalni daniEkscentrisitet0 006643Nahil orbiti51 6 Period obertannya89 hvApocentr285 kmPericentr197 kmVebstorinkaVebstorinkaNASA NSSDC Master CatalogPolitU tretomu orbitalnomu poloti bezpilotnogo prototipu Misyachnogo korablya vmikannya ridinnogo raketnogo dviguna aparata v droselnomu rezhimi bulo najtrivalishim za tri poloti a pislya drugogo vmikannya korabel perejshov na orbitu visotoyu 186 11804 km Pislya riznih perevirok bortovoyi aparaturi z imitaciyeyu perebuvannya na Misyaci bulo skinuto misyachnij posadkovij pristrij LPU ros Lunnoe posadochnoe ustrojstvo i dvigun bloku Ye uvimknuvsya vdruge U rezhimi maksimalnoyi tyagi vin zimituvav vihid LK na navkolomisyachnu orbitu dlya zustrichi z LOK Vnaslidok cogo manevru apogej orbiti T2K zbilshivsya do 11804 km Pislya cogo aparat perebuvav v rezhimi stabilizaciyi imituyuchi manevri zblizhennya i stikuvannya z LOK V poloti posadkovij stupin pereviriv svoyi sistemi j osoblivih problem viyavleno ne bulo 22 serpnya 1981 go roku aparat zijshov z orbiti Zemli i zgoriv u atmosferi Cikavij faktZa desyat rokiv po zapusku Kosmos 434 stav znizhuvatis nevdovzi pislya padinnya stanciyi Skajleb na Avstraliyu i rozviduvalnogo suputnika Kosmos 954 z yadernoyu bortovoyu energetichnoyu ustanovkoyu na Kanadu Inozemni sposterigachi visuvali versiyu sho na suputniku vstanovlenij yadernij reaktor Odnak cherez te sho cej aparat buv zapushenij v period misyachnoyi gonki manevruvav na orbiti i peredavav telemetrichni signali pritamanni radyanskim pilotovanim KK deyaki zahidni oglyadachi vvazhali sho ce avtomatichnij variant pilotovanogo korablya Potim pri postupovomu zanurenni v atmosferu suputnik zgoriv nad Avstraliyeyu Shob rozviyati poboyuvannya u zv yazku z ciyeyu podiyeyu oficijnij predstavnik Ministerstva zakordonnih sprav SRSR zapevniv Kanberru sho na bortu Kosmosa 434 ne bulo radioaktivnih materialiv i sho suputnik buv prosto eksperimentalnij blok misyachnogo modulya Ce bulo pershe oficijne viznannya isnuvannya radyanskoyi pilotovanoyi misyachnoyi programi Ochevidno bulo sho osnovnim priznachennyam aparata Kosmos 434 buv polit u pilotovanomu a ne u bezpilotnomu varianti Dzherela angl Mir Hardware Heritage wikisource angl Afanasyev Nevidomi korabli 13 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros Filin Spogadi pro misyachnij korabel 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Enciklopediya kosmonavtiki ros