Декларація про відновлення незалежності Латвійської Республіки (латис. Deklarācija Par Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanu) — декларація незалежності, прийнята Верховною Радою Латвійської РСР 4 травня 1990 року і стала найважливішим кроком на шляху до виходу Латвії зі складу СРСР і подальшого міжнародного визнання Латвійської Республіки. У Декларації зазначалося, що Латвія, приєднана до СРСР, залишалася де-юре незалежною державою, а рішення про входження Латвії в Радянський Союз, прийняте 21 липня 1940 року, було антинародним і здійснено на підставі протиправного секретного протоколу до пакту Молотова — Ріббентропа. Декларацією відновлювалося дія Конституції Латвії 1922 року, однак до прийняття нової редакції діяли закони Латвійської РСР. Громадянам Латвії гарантувалися соціальні, економічні, культурні і політичні права відповідно з міжнародним правом. Відносини з СРСР планувалося будувати на основі Ризького мирного договору 1920 року. 4 травня відзначається в Латвії як національне свято.
Зміст
Історичні та юридичні передумови
На початку Декларації описуються кілька історичних фактів про державність Латвії, які підтверджують суверенітет Латвії де-юре: від проголошення незалежності Латвії 18 листопада 1918 року до її прийняття у Лігу націй у 1921 році. Першою країною, що визнала незалежність Латвії де-юре, була Радянська Росія, яка уклала Ризький мирний договір 11 серпня 1920 року (незалежність Латвії визнали 26 січня 1921 року офіційно країни Антанти). У квітні 1920 року Установчі збори Латвії затвердили конституцію, ухвалену 15 лютого 1922 року на загальних, рівних, прямих і пропорційних виборах.
23 серпня 1939 року між СРСР і Німеччиною був укладений пакт про ненапад, до якого додавався секретний протокол про розподіл сфер впливу. Латвія потрапила у сферу впливу СРСР, хоча підписала 5 жовтня 1939 року з радянським урядом договір про ненапад. 16 червня 1940 року уряд СРСР вручив уряду Латвії ультимативну ноту з вимогою зміни уряду і надання вільного проходу для радянських військ, що розцінювалося в Декларації як збройна агресія з боку СРСР. Уряд прийняв ультиматум на наступний день, і тоді ж у Латвію були введені радянські війська. Вважається, що новий латвійський уряд представляв інтереси не Латвії, а СРСР. З 14 по 15 липня 1940 року відбулися вибори Народного сейму Латвії, який визнав входження Латвії до складу СРСР 21 липня 1940 року, однак СРСР допустив до загальних виборів тільки Блок трудового народу, і утворений на виборах Сейм, з точки зору авторів декларації, був незаконним і не представляв інтереси латвійського народу. Приєднання Латвії до СРСР не визнали понад 50 країн.
Базис
Після підбиття підсумків і визнання Латвії де-юре суверенною країною Декларація переходить до розгляду раніше прийнятих документів і визнає за Верховною Радою Латвійської РСР право на дію у відповідності з волею жителів Латвії. По-перше, «Декларація про державний суверенітет Латвії» від 28 липня 1989 року свідчила, що Латвійська РСР буде діяти тільки як незалежна держава. Закони, прийняті СРСР, можуть вступити в дію на території Латвійської РСР, тільки якщо їх ратифікує Верховна Рада. По-друге, «Декларація по питанню державної незалежності Латвії» від 15 лютого 1990 року свідчила, що Верховна Рада визнає недійсною декларацію «Про вступ Латвії в Союз Радянських Соціалістичних Республік» від 21 липня 1940 року. По-третє, «Звернення Загальньолатвійських зборів народних депутатів» від 21 квітня 1990 року закликало до відновлення незалежності, і населення Латвії, виявляючи свою виборчу волю, підтримало цих депутатів, які підтримали прагнення відновити державну незалежність Латвійської Республіки.
Акт
Верховна Рада Латвійської РСР ухвалила прийняти наступні рішення:
- Визнати пріоритет міжнародного права над нормами державного права, засудити пакт про ненапад між СРСР та Німеччини від 23 серпня 1939 року та подальшу ліквідацію незалежності Латвії 17 червня 1940 року.
- Скасувати дію декларації від 21 липня 1940 року про входження Латвії до складу СРСР.
- Відновити Конституцію незалежної Латвії 1922 року і встановити офіційну назву Латвійського держави — «Латвійська Республіка», скорочено «Латвія».
- Призупинити дію Конституції 1922 року до прийняття нової редакції, за винятком статей 1, 2, 3 і 6, які можуть бути змінені лише шляхом референдуму.
- Встановити для відновлення державної влади Латвійської Республіки фактичний перехідний період до скликання нового Сейму. Під час перехідного періоду вищу державну владу в Латвії здійснює Верховна Рада Латвійської Республіки.
- Під час перехідного періоду дозволити застосовувати закони Латвійської РСР (у тому числі Конституції Латвійської РСР), оскільки вони не суперечать статтям 1, 2, 3 і 6 Конституції Латвійської Республіки 1922 року. У випадках спору питання застосування законодавчих актів вирішуються Конституційним судом Латвійської Республіки. Під час перехідного періоду право прийняття нових законодавчих актів або змін чинних актів належить тільки Верховній Раді Латвійської Республіки.
- Утворити комісію, яка підготує нову Конституцію Латвії, підходящу для поточного положення.
- Гарантувати, згідно з нормами міжнародного права, всі права і свободи громадянам Латвії та іноземцям, які будуть проживати на території Латвії (в тому числі і громадянам СРСР).
- Вибудувати радянсько-латвійські відносини на основі Ризького мирного договору від 11 серпня 1920 року. Для переговорів з СРСР утворити урядову комісію.
Подальші дії
31 липня 1990 року Верховна Рада Латвійської Республіки утворила групу з 22 депутатів, які повинні були опрацювати нову конституцію до 1 січня. Однак нове видання так і не було прийнято. Конституційний Суд, який міг би вирішувати конституційні питання в перехідний період, був утворений в 1996 році. Верховна Рада відразу ж прийняла Декларацію про права людини, щоб виконати приписи пункту 8 Декларації про відновлення незалежності. 21 серпня 1991 року після провалу Серпневого путчу Верховна Рада прийняла Конституційний закон «Про державність Латвійської Республіки», анулювавши дію статті 5 Декларації про відновлення незалежності і завершити перехідний період. Однак до скликання 5-го Сейму 6 липня 1993 року якісь елементи перехідного періоду залишалися в силі — Верховна Рада Латвійської Республіки мала вищі державні повноваження, а Конституція була скасована.
Прийняття
18 березня 1990 року, у Верховну Раду Латвійської республіки, на вільних виборах було обрано 201 депутата. Рада прийняла Декларацію 4 травня 1990 року: при необхідній більшості у 132 голоси на підтримку Декларації висловилися 138 осіб, 1 утримався, решта не голосували.
Реакція
Комуністична партія Латвії засудила прийняття декларації, звинувативши її авторів у фальсифікації історичних фактів, і зажадала провести референдум для вирішення подібних питань, а також попередила, що Президент СРСР може ввести контрзаходи. Партія планувала почати пропаганду проти виходу Латвії з СРСР і звернутися до М. С. Горбачова з проханням анулювати декларацію Верховної Ради. 14 травня 1990 року М. С. Горбачов офіційно заявив, що Латвія порушила Конституцію СРСР своєю декларацією, і тому вона не може бути прийнята. Верховна Рада, у свою чергу, заявила, що у Президента СРСР немає права скасовувати акти, прийняті Верховними Радами союзних республік. Більше того, Верховна Рада заявила про своє право скасовувати всі рішення, які порушують Конституцію Латвії, яка вважалася дійсною. Відповідно до Конституції СРСР 1977 року, СРСР формувався на праві народів на самовизначення, а Латвія була приєднана до СРСР неконституційним способом.
Верховна Рада Латвійської Республіки зазначила, що закони СРСР про вихід республік із його складу, не діяли на території Латвії, оскільки не були ратифіковані Верховною Радою та суперечили Конституції СРСР і Конституції Латвійської РСР, які надавали право вільного виходу з союзу. Скликання референдуму, запропонований КП Латвії, не мало ніяких підстав, оскільки Латвія увійшла до складу СРСР також без проведення референдуму, а всі дії Верховної Ради спрямовані тільки на відновлення незалежності, а не відокремлення від якоїсь держави. Також Конституція Латвії не передбачала проведення референдуму, як було сказано в заяві Горбачова, а пропонувала дві альтернативи: референдум або публічні дебати, які фактично відбулися у пресі і в ході ряду соціологічних опитувань. Згідно з цими даними, переважна більшість громадськості висловились на підтримку незалежності. Паралельно на Загальнолатвійських зборах народних депутатів пройшли дебати 21 квітня 1990 року, де ідею відновлення незалежності підтримали більше двох третин членів Верховної Ради. Верховна Рада, посилаючись на думку опитувань громадськості, заявила, що до 28 травня 1990 року надійшли 646 726 листів і телеграм від жителів Латвійської Республіки з підтримкою Декларації, і тільки 8993 людини її засудили. На основі цих даних Верховна Рада заявила, що Декларація є легітимною
6 вересня 1991 року після провалу Серпневого путчу СРСР визнав незалежність Латвії.
Дивись також
- Акт відновлення державності Литви
- Декларація про державний суверенітет Естонії
Примітки
- . . Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 4 травня 2008.
- (4 травня 1990). (латис.). . Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 5 січня 2008.
- Juris Freibergs (1998, 2001). Jaunāko laiku vēsture 20. gadsimts. Zvaigzne ABC.
- Uģis Šulcs (29 січня 2002). (латис.). Historia.lv. Архів оригіналу за 12 січня 2008. Процитовано 5 січня 2008.
- (латис.). 16 червня 1940. Архів оригіналу за 7 вересня 2007. Процитовано 5 січня 2008.
- (28 липня 1989). (латис.). Saeima. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 5 січня 2008.
- (15 березня 1990). (латис.). Saeima. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 5 січня 2008.
- Romāns Apsītis (5 квітня 2000). (латис.). Latvijas Vēstnesis. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 7 січня 2008.
- Сейм Латвії (6 липня 1993). (латис.). Saeima. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 7 січня 2008.
- Верховна Рада Латвійської Республіки (21 серпня 1991). (латис.). Latvijas Vēstnesis. Архів оригіналу за 9 травня 2009. Процитовано 7 січня 2008.
- . Saeima. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 5 січня 2008.
- (4 травня 1990). (латис.). Saeima. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 5 січня 2008.
- (4 травня 1990). (латис.). Архів оригіналу за 6 грудня 2007. Процитовано 6 січня 2008.
- (14 травня 1990). (латис.). Архів оригіналу за 6 грудня 2007. Процитовано 6 січня 2008.
- (24 травня 1990). (латис.). Архів оригіналу за 6 грудня 2007. Процитовано 6 січня 2008.
- (23 травня 1990). (латис.). Архів оригіналу за 6 грудня 2007. Процитовано 6 січня 2008.
- SOVIET TURMOIL; SOVIETS RECOGNIZE BALTIC INDEPENDENCE, ENDING 51-YEAR OCCUPATION OF 3 NATIONS [ 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.] by SERGE SCHMEMANN, September 7, 1991
Посилання
- Відеозапис засідання Верховної Ради Латвійської РСР від 4 травня 1990 року:
- Текст Декларації російською мовою [ 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deklaraciya pro vidnovlennya nezalezhnosti Latvijskoyi Respubliki latis Deklaracija Par Latvijas Republikas neatkaribas atjaunosanu deklaraciya nezalezhnosti prijnyata Verhovnoyu Radoyu Latvijskoyi RSR 4 travnya 1990 roku i stala najvazhlivishim krokom na shlyahu do vihodu Latviyi zi skladu SRSR i podalshogo mizhnarodnogo viznannya Latvijskoyi Respubliki U Deklaraciyi zaznachalosya sho Latviya priyednana do SRSR zalishalasya de yure nezalezhnoyu derzhavoyu a rishennya pro vhodzhennya Latviyi v Radyanskij Soyuz prijnyate 21 lipnya 1940 roku bulo antinarodnim i zdijsneno na pidstavi protipravnogo sekretnogo protokolu do paktu Molotova Ribbentropa Deklaraciyeyu vidnovlyuvalosya diya Konstituciyi Latviyi 1922 roku odnak do prijnyattya novoyi redakciyi diyali zakoni Latvijskoyi RSR Gromadyanam Latviyi garantuvalisya socialni ekonomichni kulturni i politichni prava vidpovidno z mizhnarodnim pravom Vidnosini z SRSR planuvalosya buduvati na osnovi Rizkogo mirnogo dogovoru 1920 roku 4 travnya vidznachayetsya v Latviyi yak nacionalne svyato Deklaraciya pro vidnovlennya nezalezhnosti Latvijskoyi RespublikiZmistIstorichni ta yuridichni peredumovi Na pochatku Deklaraciyi opisuyutsya kilka istorichnih faktiv pro derzhavnist Latviyi yaki pidtverdzhuyut suverenitet Latviyi de yure vid progoloshennya nezalezhnosti Latviyi 18 listopada 1918 roku do yiyi prijnyattya u Ligu nacij u 1921 roci Pershoyu krayinoyu sho viznala nezalezhnist Latviyi de yure bula Radyanska Rosiya yaka uklala Rizkij mirnij dogovir 11 serpnya 1920 roku nezalezhnist Latviyi viznali 26 sichnya 1921 roku oficijno krayini Antanti U kvitni 1920 roku Ustanovchi zbori Latviyi zatverdili konstituciyu uhvalenu 15 lyutogo 1922 roku na zagalnih rivnih pryamih i proporcijnih viborah 23 serpnya 1939 roku mizh SRSR i Nimechchinoyu buv ukladenij pakt pro nenapad do yakogo dodavavsya sekretnij protokol pro rozpodil sfer vplivu Latviya potrapila u sferu vplivu SRSR hocha pidpisala 5 zhovtnya 1939 roku z radyanskim uryadom dogovir pro nenapad 16 chervnya 1940 roku uryad SRSR vruchiv uryadu Latviyi ultimativnu notu z vimogoyu zmini uryadu i nadannya vilnogo prohodu dlya radyanskih vijsk sho rozcinyuvalosya v Deklaraciyi yak zbrojna agresiya z boku SRSR Uryad prijnyav ultimatum na nastupnij den i todi zh u Latviyu buli vvedeni radyanski vijska Vvazhayetsya sho novij latvijskij uryad predstavlyav interesi ne Latviyi a SRSR Z 14 po 15 lipnya 1940 roku vidbulisya vibori Narodnogo sejmu Latviyi yakij viznav vhodzhennya Latviyi do skladu SRSR 21 lipnya 1940 roku odnak SRSR dopustiv do zagalnih viboriv tilki Blok trudovogo narodu i utvorenij na viborah Sejm z tochki zoru avtoriv deklaraciyi buv nezakonnim i ne predstavlyav interesi latvijskogo narodu Priyednannya Latviyi do SRSR ne viznali ponad 50 krayin Bazis Pislya pidbittya pidsumkiv i viznannya Latviyi de yure suverennoyu krayinoyu Deklaraciya perehodit do rozglyadu ranishe prijnyatih dokumentiv i viznaye za Verhovnoyu Radoyu Latvijskoyi RSR pravo na diyu u vidpovidnosti z voleyu zhiteliv Latviyi Po pershe Deklaraciya pro derzhavnij suverenitet Latviyi vid 28 lipnya 1989 roku svidchila sho Latvijska RSR bude diyati tilki yak nezalezhna derzhava Zakoni prijnyati SRSR mozhut vstupiti v diyu na teritoriyi Latvijskoyi RSR tilki yaksho yih ratifikuye Verhovna Rada Po druge Deklaraciya po pitannyu derzhavnoyi nezalezhnosti Latviyi vid 15 lyutogo 1990 roku svidchila sho Verhovna Rada viznaye nedijsnoyu deklaraciyu Pro vstup Latviyi v Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik vid 21 lipnya 1940 roku Po tretye Zvernennya Zagalnolatvijskih zboriv narodnih deputativ vid 21 kvitnya 1990 roku zaklikalo do vidnovlennya nezalezhnosti i naselennya Latviyi viyavlyayuchi svoyu viborchu volyu pidtrimalo cih deputativ yaki pidtrimali pragnennya vidnoviti derzhavnu nezalezhnist Latvijskoyi Respubliki Akt Verhovna Rada Latvijskoyi RSR uhvalila prijnyati nastupni rishennya Viznati prioritet mizhnarodnogo prava nad normami derzhavnogo prava zasuditi pakt pro nenapad mizh SRSR ta Nimechchini vid 23 serpnya 1939 roku ta podalshu likvidaciyu nezalezhnosti Latviyi 17 chervnya 1940 roku Skasuvati diyu deklaraciyi vid 21 lipnya 1940 roku pro vhodzhennya Latviyi do skladu SRSR Vidnoviti Konstituciyu nezalezhnoyi Latviyi 1922 roku i vstanoviti oficijnu nazvu Latvijskogo derzhavi Latvijska Respublika skorocheno Latviya Prizupiniti diyu Konstituciyi 1922 roku do prijnyattya novoyi redakciyi za vinyatkom statej 1 2 3 i 6 yaki mozhut buti zmineni lishe shlyahom referendumu Vstanoviti dlya vidnovlennya derzhavnoyi vladi Latvijskoyi Respubliki faktichnij perehidnij period do sklikannya novogo Sejmu Pid chas perehidnogo periodu vishu derzhavnu vladu v Latviyi zdijsnyuye Verhovna Rada Latvijskoyi Respubliki Pid chas perehidnogo periodu dozvoliti zastosovuvati zakoni Latvijskoyi RSR u tomu chisli Konstituciyi Latvijskoyi RSR oskilki voni ne superechat stattyam 1 2 3 i 6 Konstituciyi Latvijskoyi Respubliki 1922 roku U vipadkah sporu pitannya zastosuvannya zakonodavchih aktiv virishuyutsya Konstitucijnim sudom Latvijskoyi Respubliki Pid chas perehidnogo periodu pravo prijnyattya novih zakonodavchih aktiv abo zmin chinnih aktiv nalezhit tilki Verhovnij Radi Latvijskoyi Respubliki Utvoriti komisiyu yaka pidgotuye novu Konstituciyu Latviyi pidhodyashu dlya potochnogo polozhennya Garantuvati zgidno z normami mizhnarodnogo prava vsi prava i svobodi gromadyanam Latviyi ta inozemcyam yaki budut prozhivati na teritoriyi Latviyi v tomu chisli i gromadyanam SRSR Vibuduvati radyansko latvijski vidnosini na osnovi Rizkogo mirnogo dogovoru vid 11 serpnya 1920 roku Dlya peregovoriv z SRSR utvoriti uryadovu komisiyu Podalshi diyi31 lipnya 1990 roku Verhovna Rada Latvijskoyi Respubliki utvorila grupu z 22 deputativ yaki povinni buli opracyuvati novu konstituciyu do 1 sichnya Odnak nove vidannya tak i ne bulo prijnyato Konstitucijnij Sud yakij mig bi virishuvati konstitucijni pitannya v perehidnij period buv utvorenij v 1996 roci Verhovna Rada vidrazu zh prijnyala Deklaraciyu pro prava lyudini shob vikonati pripisi punktu 8 Deklaraciyi pro vidnovlennya nezalezhnosti 21 serpnya 1991 roku pislya provalu Serpnevogo putchu Verhovna Rada prijnyala Konstitucijnij zakon Pro derzhavnist Latvijskoyi Respubliki anulyuvavshi diyu statti 5 Deklaraciyi pro vidnovlennya nezalezhnosti i zavershiti perehidnij period Odnak do sklikannya 5 go Sejmu 6 lipnya 1993 roku yakis elementi perehidnogo periodu zalishalisya v sili Verhovna Rada Latvijskoyi Respubliki mala vishi derzhavni povnovazhennya a Konstituciya bula skasovana Prijnyattya18 bereznya 1990 roku u Verhovnu Radu Latvijskoyi respubliki na vilnih viborah bulo obrano 201 deputata Rada prijnyala Deklaraciyu 4 travnya 1990 roku pri neobhidnij bilshosti u 132 golosi na pidtrimku Deklaraciyi vislovilisya 138 osib 1 utrimavsya reshta ne golosuvali ReakciyaKomunistichna partiya Latviyi zasudila prijnyattya deklaraciyi zvinuvativshi yiyi avtoriv u falsifikaciyi istorichnih faktiv i zazhadala provesti referendum dlya virishennya podibnih pitan a takozh poperedila sho Prezident SRSR mozhe vvesti kontrzahodi Partiya planuvala pochati propagandu proti vihodu Latviyi z SRSR i zvernutisya do M S Gorbachova z prohannyam anulyuvati deklaraciyu Verhovnoyi Radi 14 travnya 1990 roku M S Gorbachov oficijno zayaviv sho Latviya porushila Konstituciyu SRSR svoyeyu deklaraciyeyu i tomu vona ne mozhe buti prijnyata Verhovna Rada u svoyu chergu zayavila sho u Prezidenta SRSR nemaye prava skasovuvati akti prijnyati Verhovnimi Radami soyuznih respublik Bilshe togo Verhovna Rada zayavila pro svoye pravo skasovuvati vsi rishennya yaki porushuyut Konstituciyu Latviyi yaka vvazhalasya dijsnoyu Vidpovidno do Konstituciyi SRSR 1977 roku SRSR formuvavsya na pravi narodiv na samoviznachennya a Latviya bula priyednana do SRSR nekonstitucijnim sposobom Verhovna Rada Latvijskoyi Respubliki zaznachila sho zakoni SRSR pro vihid respublik iz jogo skladu ne diyali na teritoriyi Latviyi oskilki ne buli ratifikovani Verhovnoyu Radoyu ta superechili Konstituciyi SRSR i Konstituciyi Latvijskoyi RSR yaki nadavali pravo vilnogo vihodu z soyuzu Sklikannya referendumu zaproponovanij KP Latviyi ne malo niyakih pidstav oskilki Latviya uvijshla do skladu SRSR takozh bez provedennya referendumu a vsi diyi Verhovnoyi Radi spryamovani tilki na vidnovlennya nezalezhnosti a ne vidokremlennya vid yakoyis derzhavi Takozh Konstituciya Latviyi ne peredbachala provedennya referendumu yak bulo skazano v zayavi Gorbachova a proponuvala dvi alternativi referendum abo publichni debati yaki faktichno vidbulisya u presi i v hodi ryadu sociologichnih opituvan Zgidno z cimi danimi perevazhna bilshist gromadskosti vislovilis na pidtrimku nezalezhnosti Paralelno na Zagalnolatvijskih zborah narodnih deputativ projshli debati 21 kvitnya 1990 roku de ideyu vidnovlennya nezalezhnosti pidtrimali bilshe dvoh tretin chleniv Verhovnoyi Radi Verhovna Rada posilayuchis na dumku opituvan gromadskosti zayavila sho do 28 travnya 1990 roku nadijshli 646 726 listiv i telegram vid zhiteliv Latvijskoyi Respubliki z pidtrimkoyu Deklaraciyi i tilki 8993 lyudini yiyi zasudili Na osnovi cih danih Verhovna Rada zayavila sho Deklaraciya ye legitimnoyu 6 veresnya 1991 roku pislya provalu Serpnevogo putchu SRSR viznav nezalezhnist Latviyi Divis takozhAkt vidnovlennya derzhavnosti Litvi Deklaraciya pro derzhavnij suverenitet EstoniyiPrimitki Arhiv originalu za 26 veresnya 2007 Procitovano 4 travnya 2008 4 travnya 1990 latis Arhiv originalu za 30 veresnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2008 Juris Freibergs 1998 2001 Jaunako laiku vesture 20 gadsimts Zvaigzne ABC Ugis Sulcs 29 sichnya 2002 latis Historia lv Arhiv originalu za 12 sichnya 2008 Procitovano 5 sichnya 2008 latis 16 chervnya 1940 Arhiv originalu za 7 veresnya 2007 Procitovano 5 sichnya 2008 28 lipnya 1989 latis Saeima Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2016 Procitovano 5 sichnya 2008 15 bereznya 1990 latis Saeima Arhiv originalu za 26 veresnya 2016 Procitovano 5 sichnya 2008 Romans Apsitis 5 kvitnya 2000 latis Latvijas Vestnesis Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 7 sichnya 2008 Sejm Latviyi 6 lipnya 1993 latis Saeima Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 7 sichnya 2008 Verhovna Rada Latvijskoyi Respubliki 21 serpnya 1991 latis Latvijas Vestnesis Arhiv originalu za 9 travnya 2009 Procitovano 7 sichnya 2008 Saeima Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2007 Procitovano 5 sichnya 2008 4 travnya 1990 latis Saeima Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 5 sichnya 2008 4 travnya 1990 latis Arhiv originalu za 6 grudnya 2007 Procitovano 6 sichnya 2008 14 travnya 1990 latis Arhiv originalu za 6 grudnya 2007 Procitovano 6 sichnya 2008 24 travnya 1990 latis Arhiv originalu za 6 grudnya 2007 Procitovano 6 sichnya 2008 23 travnya 1990 latis Arhiv originalu za 6 grudnya 2007 Procitovano 6 sichnya 2008 SOVIET TURMOIL SOVIETS RECOGNIZE BALTIC INDEPENDENCE ENDING 51 YEAR OCCUPATION OF 3 NATIONS 18 zhovtnya 2020 u Wayback Machine by SERGE SCHMEMANN September 7 1991PosilannyaVideozapis zasidannya Verhovnoyi Radi Latvijskoyi RSR vid 4 travnya 1990 roku Tekst Deklaraciyi rosijskoyu movoyu 18 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros