Обло́га Константино́поля — перша облога, здійснена османськими військами столиці Візантії в 1394—1402 роках. Фактично складалася з декількох кампаній: 1394—1396, 1397—1398, 1400—1402 років.
Облога Константинополя | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Візантійська імперія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Мануїл II Палеолог | Баязід I Блискавичний |
Передумови
Протягом 1380-х років османський султан Баязід I Блискавичний підкорив усю західну частину Малої Азії, а інші малоазійські бейлики визнали васальну залежність від Османської імперії.
До 1393 року було підкорено усю Болгарію, Македонію та Фессалію, а також Північну Грецію. В результаті Візантійська імперія з суходолу опинилася відрізаною від інших християнських держав. Осман також контролювали фортеці на узбережжі Геллеспонту і Мармурового моря. За цих обставин перед султаном постала необхідність захоплення Константинополя, що мав би поєднати балканські і азійські володіння Османів. До того ж столиця Візантії було великим містом й важливим політико-економічним центром.
Перебіг подій
1394 року за наказом Баязида I османські війська блокували Константинополь. Втім він не мав достатньо потужного флоту, щоб здійснити облогу з моря. Через розміри міста на ці дії султан відволік чималі сили. Цим вирішили скористатися європейські держави на чолі із Сигізмундом Люксембургом, королем Угорщини, якого підтримали бургундці, французи і англійці. До того в збережжі Константинополя були зацікавлені венеційці і генуезці, який через Босфор мали змогу здійснювати торгівлю здержавами Азово-Чорноморського узбережжя, насамперед Золотою Ордою і Грузією.
Проти Османської імперії виступило потужне хрестоносне військо. За цих обставин Баязид I вимушен був фактично зняти облогу Константинополя, залишивши невелички загони. Тому більшість сучасних турецьких істориків розглядає цей період як окрему облогу Константинополя.
Лише після перемоги над хрестоносцями у битві при Нікополі 1396 року, османський султан вирішив поновити облогу візантійської столиці. Повноцінна блокада почалася 1397 року. На допомогу візантійцям прибуло 600 французьких лицарів та 8 венеційських військових суден.
Невзмозі захопити місто, 1398 року султан погодився укласти перемир'я з візантійським імператором Мануїлом II, який визнав себе васалом та зобов'язався сплачувати щорічну данину в 10 тис. золотих дукатів.
1400 року Баязид I знову спробував захопити Константинополя, проте без успіху. Фактично здійснював блокаду міста до 1402 року, коли отримав звістку про вторгнення до Малої Азії чагатайського аміра Тимура.
Джерела
- Merçil, Erdoğan. (2007). «Türkler ve İstanbul (Fethe Kadar)», 550. Yılında Fetih ve İstanbul: Bildiriler (İstanbul, 14-15 Haziran 2003), Ankara: Atatürk Kültür Merkezi Yayınları. s. 63-77,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oblo ga Konstantino polya persha obloga zdijsnena osmanskimi vijskami stolici Vizantiyi v 1394 1402 rokah Faktichno skladalasya z dekilkoh kampanij 1394 1396 1397 1398 1400 1402 rokiv Obloga KonstantinopolyaDataosin 1394 1402MisceKonstantinopol Marmurove moreRezultatPeremoga VizantiyiStoroniVizantijska imperiyaOsmanska imperiyaKomanduvachiManuyil II PaleologBayazid I BliskavichnijPeredumoviProtyagom 1380 h rokiv osmanskij sultan Bayazid I Bliskavichnij pidkoriv usyu zahidnu chastinu Maloyi Aziyi a inshi maloazijski bejliki viznali vasalnu zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi Do 1393 roku bulo pidkoreno usyu Bolgariyu Makedoniyu ta Fessaliyu a takozh Pivnichnu Greciyu V rezultati Vizantijska imperiya z suhodolu opinilasya vidrizanoyu vid inshih hristiyanskih derzhav Osman takozh kontrolyuvali forteci na uzberezhzhi Gellespontu i Marmurovogo morya Za cih obstavin pered sultanom postala neobhidnist zahoplennya Konstantinopolya sho mav bi poyednati balkanski i azijski volodinnya Osmaniv Do togo zh stolicya Vizantiyi bulo velikim mistom j vazhlivim politiko ekonomichnim centrom Perebig podij1394 roku za nakazom Bayazida I osmanski vijska blokuvali Konstantinopol Vtim vin ne mav dostatno potuzhnogo flotu shob zdijsniti oblogu z morya Cherez rozmiri mista na ci diyi sultan vidvolik chimali sili Cim virishili skoristatisya yevropejski derzhavi na choli iz Sigizmundom Lyuksemburgom korolem Ugorshini yakogo pidtrimali burgundci francuzi i anglijci Do togo v zberezhzhi Konstantinopolya buli zacikavleni venecijci i genuezci yakij cherez Bosfor mali zmogu zdijsnyuvati torgivlyu zderzhavami Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya nasampered Zolotoyu Ordoyu i Gruziyeyu Proti Osmanskoyi imperiyi vistupilo potuzhne hrestonosne vijsko Za cih obstavin Bayazid I vimushen buv faktichno znyati oblogu Konstantinopolya zalishivshi nevelichki zagoni Tomu bilshist suchasnih tureckih istorikiv rozglyadaye cej period yak okremu oblogu Konstantinopolya Lishe pislya peremogi nad hrestonoscyami u bitvi pri Nikopoli 1396 roku osmanskij sultan virishiv ponoviti oblogu vizantijskoyi stolici Povnocinna blokada pochalasya 1397 roku Na dopomogu vizantijcyam pribulo 600 francuzkih licariv ta 8 venecijskih vijskovih suden Nevzmozi zahopiti misto 1398 roku sultan pogodivsya uklasti peremir ya z vizantijskim imperatorom Manuyilom II yakij viznav sebe vasalom ta zobov yazavsya splachuvati shorichnu daninu v 10 tis zolotih dukativ 1400 roku Bayazid I znovu sprobuvav zahopiti Konstantinopolya prote bez uspihu Faktichno zdijsnyuvav blokadu mista do 1402 roku koli otrimav zvistku pro vtorgnennya do Maloyi Aziyi chagatajskogo amira Timura DzherelaMercil Erdogan 2007 Turkler ve Istanbul Fethe Kadar 550 Yilinda Fetih ve Istanbul Bildiriler Istanbul 14 15 Haziran 2003 Ankara Ataturk Kultur Merkezi Yayinlari s 63 77 ISBN 9789751619624