Назарова Наталія Іванівна

Наталія Іванівна Назарова (28 червня 1949(1949-06-28), Алмати — 17 березня 2022(2022-03-17), Москва) — радянська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1988).

Назарова Наталія Іванівна
Народилася	28 червня 1949(1949-06-28)^[1] Алмати, Казахська РСР, СРСР
Померла	17 березня 2022(2022-03-17) (72 роки) Москва, Росія
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Роки діяльності	з 1972
IMDb	nm0623393
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Назарова.

Біографія

У 1972 році Наталія Назарова закінчила школу-студію МХАТ, курс Павла Массальского) і вступила до трупи Московського художнього театру. Серед театральних ролей: Аня («Сталевари»), Альдонса («Дульсінея Тобоська»), Нюра («Старий Новий рік»), Ніч («Синій птах»), Юля («Останній шанс»), Віра («Качине полювання»), Ольга і Калерія («Дачники»), Євпраксеюшка («Пани Головльови»).

З 1972 року Наталія Назарова часто знімалася в кіно. Серед найкращих її кіноробіт: Вірочка («Незакінчена п'єса для механічного піаніно»), Тамара («Молода дружина»), Нюра («Старий Новий рік»), Люся («Улюблена жінка механіка Гаврилова»), Ніна Іванова («Міс мільйонерка»).

Брала участь разом з Юрієм Богатирьовим у дитячій передачі «Будильник» (1984).

У 1989 році в провулку поряд з будинком на Наталю Назарову напав невідомий чоловік, ударив по голові важким предметом. Міліції не вдалося знайти злочинця. Актриса майже рік провела в лікарні, на ґрунті черепно-мозкової травми розвинулася шизофренія. Назарову звільнили з МХТ імені Чехова через душевну хворобу. Актриса стала інвалідом другої групи. Знаходиться під постійним наглядом лікарів.

30 червня 2010 року була героїнею ток-шоу Андрія Малахова «Пусть говорят».

Померла 17 березня 2022 року.

Фільмографія

• 1971 — 12 стільців — екскурсантка в клубі
• 1973 — Любити людину — гостя
• 1972 — Людина на своєму місці — секретарка Тетяна
• 1975 — Раба кохання — актриса в німому фільмі
• 1976 — Сентиментальний роман — Ліза
• 1977 — Поклич мене в далечінь світлу — Наташа, гостя в ресторані
• 1977 — Незакінчена п'єса для механічного піаніно — Вірочка
• 1977 — Майже смішна історія — сусідка Мєшкова
• 1978 — Зав'ялівські диваки — Нюра
• 1978 — Ліки проти страху — Пачкаліна
• 1978 — Молода дружина — Тамара
• 1978 — Сибіріада — невістка Соломіних
• 1979 — За даними карного розшуку — дружина Кравцова
• 1980 — Нічна пригода — Зінаїда Павлівна Симукова, співмешканка Воронова
• 1980 — Остання втеча — Вдовина, мати Едіка
• 1980 — Старий Новий рік — Нюра
• 1980 — Таємне голосування — Березовська
• 1981 — Кохана жінка механіка Гаврилова — Люся
• 1984 —
• 1987 — Забави молодих — Марія Гаврилівна
• 1987 — Син — Журчин
• 1987 — Шантажист — Люба, актриса
• 1987 — Цей фантастичний світ. Фільм дванадцятий: З роботами не жартують — робопсихолог Сьюзен Келвін
• 1988 — Неділя, пів на сьому — завідувачка палітурної майстерні
• 1988 — Лялечка — мати Тані
• 1988 — Міс мільйонерка — Ніна Іванова
• 1988 — Важко перші сто років — мати Варі

Телебачення

Знялася в декількох випусках дитячої телепрограми «Будильник»:

• за оповіданнями Михайла Зощенка (1984) — Льоля;
• за оповіданнями Антона Чехова — різні ролі;
• за віршами Агнії Барто (1986) — різні ролі.

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. 29 июня 2010 участвовала в ток-шоу
3. (рос.). Союз кинематографистов Российской Федерации. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.