Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бекір Чобан-заде (крим. Bekir Vaap oğlu Çoban-zade; * 15 (27) травня 1893, Карасубазар — 13 жовтня 1937, Баку) — видатний кримськотатарський вчений-тюрколог України та Туреччини, поет та письменник.
| Бекір Чобан-заде | |
|---|---|
| Bekir Vaap oğlu Çoban-zade | |
 | |
| Народився | 27 травня 1893 Білогірськ, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 13 жовтня 1937 (44 роки) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | мовознавець, поет |
| Галузь | тюркологія і мовознавство |
| Alma mater | Будапештський університет |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Вчене звання | професор |
| Знання мов | азербайджанська і кримськотатарська |
| Заклад | Бакинський державний університет |
| Автограф |  |
| |
Зробив великий внесок у вивчення мови й літератури не лише свого народу, а й у розвиток мовознавства і літературознавства багатьох тюркських народів.
Його ім'ям названо нещодавно створений Навчально-науковий інститут сходознавства, що є структурним підрозділом розташованого з 2016 р. у Києві Державного закладу "Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського" (вул. Джона Маккейна, 33, м. Київ, Україна).
Життєпис
Народився у провінційному кримському містечку Карасубазар 15 травня (27 травня за новим стилем) 1893 року в сім'ї пастуха. У 1904–1908 роках навчався в Карасубазарській школі-рушдії. По закінченні її показав відмінні успіхи. Бекір на кошти місцевого мусульманського благодійного товариства був відправлений для продовження навчання в Стамбул. Там у 1909–1914 роках він навчався в престижному Галатасарайскому ліцеї на словесному відділенні. Паралельно з цим він закінчив і трирічні вищі курси арабської та французької мови при Стамбульському університеті і отримав право викладання цих мов у середній школі і в ліцеях. Під час навчання в Стамбулі Бекір опублікував свої перші вірші, які були підписані псевдонімом Чобан-заде (у перекладі «син пастуха»).
У 1914 році Бекір повернувся додому, а потім переїхав до Одеси, а незабаром знову вирушив до Стамбула. З осені 1914 по осінь 1915 він на правах вільного слухача відвідував Стамбульський університет і в цей же період познайомився з угорським професором Масарошем. У грудні 1915 року Бекір отримав позитивне рішення щодо свого прохання про навчання в Будапешті і в січні 1916 року подався до Угорщини. Він вступив на історико-філологічний факультет Будапештського університету. Тут він увійшов у світ науки, почав вивчати «Кодекс Куманікус» — знаменитий письмовий пам'ятник кипчакської мови. Молодий вчений до закінчення навчання завершив свою наукову роботу і в 1920 році захистив докторську дисертацію. Після закінчення навчання Бекір викладав у Будапештському та Лозаннському (Швейцарія) університетах і в 26 років став професором обох університетів. У 1919 — один з діячів Угорської комуни. Наприкінці 20-х років молодий професор повернувся на батьківщину. У цей час в Криму відбувалися бурхливі політичні події.
У 1921 році була проголошена Кримська АРСР, і Чобан-заде був обраний членом Центрального виконавчого комітету Кримської АР, брав участь у процесі революційного оновлення суспільства. У 1922 році став професором Кримського університету (нині — Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), а пізніше його ректором.
У 1924 році на запрошення керівництва Азербайджану приїхав в Баку і як професор Бакинського університету активно брав участь в переході від арабської писемності до латинської. У 1928 році проти Бекіра Чобан-заде розгорнулася наклепницька кампанія у кримському і бакинському друці. Вченого звинувачували в пантюркізмі, «буржуазному націоналізмі». Незважаючи на цькування у пресі, Бекір Чобан-заде зберіг високий авторитет у наукових колах. У 1930–1935 роках він завідував кафедрою узбецької мови в Ферганському педінституті, викладав в Ташкентському університеті, Бухарскому педінституті, обраний дійсним членом Азербайджанського філіалу АН СРСР, в 1935 році обраний членом Паризького лінгвістичного товариства.
Бекіра Чобан-заде заарештували 28 січня 1937 року в Кисловодську. Звинувачений в участі в діяльності «Міллі Фірка», пантюркістських рухах в 1920–1937 роках, участь у націоналістичних і пантюркістських організаціях. 12 вересня 1937 ВК ВС СРСР засуджений до вищої міри покарання (ст. 60, 63, 70, 73 КК АЗССР). Був страчений 13 жовтня 1937 року.
Найважливіші роботи Чобан-заде
- Попереднє повідомлення про кумицьку говірку, Баку, 1926;
- Нотатки про мову і словесності кумиків (азербайджанською мовою), Баку, 1926;
- Тюрко-татарська діалектологія, Баку, 1927;
- зб. Фузулі, Баку, 1925;
- зб. Неваї, Баку, 1926;
- Введення в тюрко-татарське мовознавство (азербайджанською мовою), Баку, 1924;
- Наукова граматика кримськотатарської мови (османською мовою), Сімферополь, 1925;
- Методика викладання татарської мови та літератури, Баку, 1926;
- Тюркська граматика, 1930 (азербайджанською мовою)
Література про Чобан-заде
- Урсу Д. П. Бекір Чобан-заде. Життя, доля, епоха. Сімферополь. Кримучпедгіз. 2004.
- Бабаєв А., Про літературні погляди проф. Б. В. Чобан-заде, в кн.: Матеріали наукової сесії … АГПІЯ за 1965 рік, Баку, 1966;
- Ашнін Ф. Д., Бекір Вагаповіч Чобан-заде, «Народи Азії і Африки», 1967, № 1;
- Мілібанд С. Д., Біобібліографічний словник радянських сходознавців, М., 1975.
Джерела
- У Туреччині вшанують пам'ять Бекіра Чобан-заде
- Эдип Багъчасарайлы презентовал четыре песни на стихи Б. Чобан-заде (ФОТО)[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- Відбулося нагородження лауреатів премії ім. Бекіра Чобан-заде
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bekir Choban zade krim Bekir Vaap oglu Coban zade 15 27 travnya 1893 18930527 Karasubazar 13 zhovtnya 1937 Baku vidatnij krimskotatarskij vchenij tyurkolog Ukrayini ta Turechchini poet ta pismennik Bekir Choban zadeBekir Vaap oglu Coban zadeNarodivsya27 travnya 1893 1893 05 27 Bilogirsk Simferopolskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer13 zhovtnya 1937 1937 10 13 44 roki Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistmovoznavec poetGaluztyurkologiya i movoznavstvoAlma materBudapeshtskij universitetNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Vchene zvannyaprofesorZnannya movazerbajdzhanska i krimskotatarskaZakladBakinskij derzhavnij universitetAvtografRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zrobiv velikij vnesok u vivchennya movi j literaturi ne lishe svogo narodu a j u rozvitok movoznavstva i literaturoznavstva bagatoh tyurkskih narodiv Jogo im yam nazvano neshodavno stvorenij Navchalno naukovij institut shodoznavstva sho ye strukturnim pidrozdilom roztashovanogo z 2016 r u Kiyevi Derzhavnogo zakladu Tavrijskij nacionalnij universitet im V I Vernadskogo vul Dzhona Makkejna 33 m Kiyiv Ukrayina Pam yatnik Bekiru Choban zade u misti KarasubazarZhittyepisNarodivsya u provincijnomu krimskomu mistechku Karasubazar 15 travnya 27 travnya za novim stilem 1893 roku v sim yi pastuha U 1904 1908 rokah navchavsya v Karasubazarskij shkoli rushdiyi Po zakinchenni yiyi pokazav vidminni uspihi Bekir na koshti miscevogo musulmanskogo blagodijnogo tovaristva buv vidpravlenij dlya prodovzhennya navchannya v Stambul Tam u 1909 1914 rokah vin navchavsya v prestizhnomu Galatasarajskomu liceyi na slovesnomu viddilenni Paralelno z cim vin zakinchiv i tririchni vishi kursi arabskoyi ta francuzkoyi movi pri Stambulskomu universiteti i otrimav pravo vikladannya cih mov u serednij shkoli i v liceyah Pid chas navchannya v Stambuli Bekir opublikuvav svoyi pershi virshi yaki buli pidpisani psevdonimom Choban zade u perekladi sin pastuha U 1914 roci Bekir povernuvsya dodomu a potim pereyihav do Odesi a nezabarom znovu virushiv do Stambula Z oseni 1914 po osin 1915 vin na pravah vilnogo sluhacha vidviduvav Stambulskij universitet i v cej zhe period poznajomivsya z ugorskim profesorom Masaroshem U grudni 1915 roku Bekir otrimav pozitivne rishennya shodo svogo prohannya pro navchannya v Budapeshti i v sichni 1916 roku podavsya do Ugorshini Vin vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Budapeshtskogo universitetu Tut vin uvijshov u svit nauki pochav vivchati Kodeks Kumanikus znamenitij pismovij pam yatnik kipchakskoyi movi Molodij vchenij do zakinchennya navchannya zavershiv svoyu naukovu robotu i v 1920 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Pislya zakinchennya navchannya Bekir vikladav u Budapeshtskomu ta Lozannskomu Shvejcariya universitetah i v 26 rokiv stav profesorom oboh universitetiv U 1919 odin z diyachiv Ugorskoyi komuni Naprikinci 20 h rokiv molodij profesor povernuvsya na batkivshinu U cej chas v Krimu vidbuvalisya burhlivi politichni podiyi U 1921 roci bula progoloshena Krimska ARSR i Choban zade buv obranij chlenom Centralnogo vikonavchogo komitetu Krimskoyi AR brav uchast u procesi revolyucijnogo onovlennya suspilstva U 1922 roci stav profesorom Krimskogo universitetu nini Tavrijskij nacionalnij universitet imeni V I Vernadskogo a piznishe jogo rektorom U 1924 roci na zaproshennya kerivnictva Azerbajdzhanu priyihav v Baku i yak profesor Bakinskogo universitetu aktivno brav uchast v perehodi vid arabskoyi pisemnosti do latinskoyi U 1928 roci proti Bekira Choban zade rozgornulasya naklepnicka kampaniya u krimskomu i bakinskomu druci Vchenogo zvinuvachuvali v pantyurkizmi burzhuaznomu nacionalizmi Nezvazhayuchi na ckuvannya u presi Bekir Choban zade zberig visokij avtoritet u naukovih kolah U 1930 1935 rokah vin zaviduvav kafedroyu uzbeckoyi movi v Ferganskomu pedinstituti vikladav v Tashkentskomu universiteti Buharskomu pedinstituti obranij dijsnim chlenom Azerbajdzhanskogo filialu AN SRSR v 1935 roci obranij chlenom Parizkogo lingvistichnogo tovaristva Bekira Choban zade zaareshtuvali 28 sichnya 1937 roku v Kislovodsku Zvinuvachenij v uchasti v diyalnosti Milli Firka pantyurkistskih ruhah v 1920 1937 rokah uchast u nacionalistichnih i pantyurkistskih organizaciyah 12 veresnya 1937 VK VS SRSR zasudzhenij do vishoyi miri pokarannya st 60 63 70 73 KK AZSSR Buv strachenij 13 zhovtnya 1937 roku Najvazhlivishi roboti Choban zadePoperednye povidomlennya pro kumicku govirku Baku 1926 Notatki pro movu i slovesnosti kumikiv azerbajdzhanskoyu movoyu Baku 1926 Tyurko tatarska dialektologiya Baku 1927 zb Fuzuli Baku 1925 zb Nevayi Baku 1926 Vvedennya v tyurko tatarske movoznavstvo azerbajdzhanskoyu movoyu Baku 1924 Naukova gramatika krimskotatarskoyi movi osmanskoyu movoyu Simferopol 1925 Metodika vikladannya tatarskoyi movi ta literaturi Baku 1926 Tyurkska gramatika 1930 azerbajdzhanskoyu movoyu Literatura pro Choban zadeUrsu D P Bekir Choban zade Zhittya dolya epoha Simferopol Krimuchpedgiz 2004 Babayev A Pro literaturni poglyadi prof B V Choban zade v kn Materiali naukovoyi sesiyi AGPIYa za 1965 rik Baku 1966 Ashnin F D Bekir Vagapovich Choban zade Narodi Aziyi i Afriki 1967 1 Miliband S D Biobibliografichnij slovnik radyanskih shodoznavciv M 1975 DzherelaBekir Choban zade u sestrinskih VikiproyektahInformaciya u Vikidanih Temi u Vikidzherelah Bekir Choban zade u Vikishovishi U Turechchini vshanuyut pam yat Bekira Choban zade Edip Bagchasarajly prezentoval chetyre pesni na stihi B Choban zade FOTO nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Vidbulosya nagorodzhennya laureativ premiyi im Bekira Choban zade