Агломерація залізних руд — термічний процес утворення відносно великих грудок із подрібненого рудного концентрату з метою надання їм властивостей, необхідних для плавки.
Історія
Процес агломерації залізних руд був винайдений англійцями Ф. Геберлейном і Т. Хатінгтоном у 1887 році. Перша агломераційна стрічка була введена в дію у Бедборо (США) 1911 року за патентом А. Дуайта, Р. Ллойда 1906 року. У СССР першу агломераційну стрічку було введено в дію у травні 1930 року на Керченському металургійному заводі імені Войкова.
Суть процесу
Грудкування відбувається внаслідок злипання окремих нагрітих частинок шихти при поверхневому їх розм'якшенні, перекристалізації або внаслідок утворення легкоплавких сполук, що зв'язують частинки під час остигання агломерованого продукту. Найчастіше А. здійснюється під час проходження повітря зверху вниз крізь шар шихти, розташованої на колосникових ґратках. Головні складові шихти: руда, концентрат і добавки, що підлягають окускуванню, паливо — для одержання тепла, волога — для забезпечення оптимальної газопроникності шихти. Складена в певній пропорції, згідно з властивостями вихідних матеріалів та заданою якістю агломерату, і рівномірно перемішана, шихта завантажується на ґратки агломераційної машини шаром певної товщини, зумовленої газопроникністю шихти.
Найширшого застосування в СРСР набули агломераційні машини стрічкового типу внаслідок простої конструкції, безперервності процесу спікання, великої продуктивності і низької собівартості агломерату. Найважливішою частиною цих машин є пластинчастий транспортер («стрічка»), складений з окремих візків, дно яких зроблене з колосників, що безперервно рукаються між двома зубчастими колесами. Під верхнюю, робочою частиною машини розташовані вакуум-камери, де ексгаустером створюється розрідження, що забезпечує просмоктування повітря крізь шихту та її спікання. Під час руху стрічки шихта, завантажена в головну частину машини, підводиться під запалювальне горно, що працює здебільшого на газоподібному паливі. Продукти горіння просмоктуються вниз крізь шихту І нагрівають її верхній шар до температури займання пального. Після виходу з-під запалювального горна крізь шихту під час руху стрічки просмоктується повітря, що забезпечує горіння палива в шихті. Процес А відбувається послідовно вверху в міру горіння палива і закінчується над останніми вакуум-камерами. Готовий агломерат надходить в дробарку і грохот, що розділяє його на кускову фракцію для плавильних печей і дрібну, яка знову надходить в агломераційну шихту («повернення»). Продуктивність стрічкової агломераційної машини визначається площею ефективної поверхні ґраток, яка дорівнює 18, 50, 75 і 200 мг (вихід агломерату з 1 мг поверхні ґраток становить близько 40 т на добу).
Останнім часом розроблено ряд способів інтенсифікації процесів А., які значно підвищили продуктивність агломераційних машин. Для доменного виробництва освоєно нові види агломерату (офлюсований, залізо-марганцевий), застосування яких підвищило продуктивність доменних печей і знизило витрати коксу.
Див. також
Література
- Железорудная база черной металлургии СССР М., 1957;
- Агломерация железных руд и концентратов. Под ред. А. М. Парфенова. М., 1957;
- Н и к и т и н А. И., А р б у з о в В. А. Агломерация железных руд. М., 1957;
- Натковский А. Б. Агломерационные фабрики черной металлургии. М., 1954;
- В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.
Посилання
- Агломерація матеріалу [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Примітки
- Металлургия чугуна. Вегман Е. Ф. и др. М., 1989. стр. 14.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aglomeraciya zaliznih rud termichnij proces utvorennya vidnosno velikih grudok iz podribnenogo rudnogo koncentratu z metoyu nadannya yim vlastivostej neobhidnih dlya plavki IstoriyaProces aglomeraciyi zaliznih rud buv vinajdenij anglijcyami F Geberlejnom i T Hatingtonom u 1887 roci Persha aglomeracijna strichka bula vvedena v diyu u Bedboro SShA 1911 roku za patentom A Duajta R Llojda 1906 roku U SSSR pershu aglomeracijnu strichku bulo vvedeno v diyu u travni 1930 roku na Kerchenskomu metalurgijnomu zavodi imeni Vojkova Sut procesuGrudkuvannya vidbuvayetsya vnaslidok zlipannya okremih nagritih chastinok shihti pri poverhnevomu yih rozm yakshenni perekristalizaciyi abo vnaslidok utvorennya legkoplavkih spoluk sho zv yazuyut chastinki pid chas ostigannya aglomerovanogo produktu Najchastishe A zdijsnyuyetsya pid chas prohodzhennya povitrya zverhu vniz kriz shar shihti roztashovanoyi na kolosnikovih gratkah Golovni skladovi shihti ruda koncentrat i dobavki sho pidlyagayut okuskuvannyu palivo dlya oderzhannya tepla vologa dlya zabezpechennya optimalnoyi gazoproniknosti shihti Skladena v pevnij proporciyi zgidno z vlastivostyami vihidnih materialiv ta zadanoyu yakistyu aglomeratu i rivnomirno peremishana shihta zavantazhuyetsya na gratki aglomeracijnoyi mashini sharom pevnoyi tovshini zumovlenoyi gazoproniknistyu shihti Najshirshogo zastosuvannya v SRSR nabuli aglomeracijni mashini strichkovogo tipu vnaslidok prostoyi konstrukciyi bezperervnosti procesu spikannya velikoyi produktivnosti i nizkoyi sobivartosti aglomeratu Najvazhlivishoyu chastinoyu cih mashin ye plastinchastij transporter strichka skladenij z okremih vizkiv dno yakih zroblene z kolosnikiv sho bezperervno rukayutsya mizh dvoma zubchastimi kolesami Pid verhnyuyu robochoyu chastinoyu mashini roztashovani vakuum kameri de eksgausterom stvoryuyetsya rozridzhennya sho zabezpechuye prosmoktuvannya povitrya kriz shihtu ta yiyi spikannya Pid chas ruhu strichki shihta zavantazhena v golovnu chastinu mashini pidvoditsya pid zapalyuvalne gorno sho pracyuye zdebilshogo na gazopodibnomu palivi Produkti gorinnya prosmoktuyutsya vniz kriz shihtu I nagrivayut yiyi verhnij shar do temperaturi zajmannya palnogo Pislya vihodu z pid zapalyuvalnogo gorna kriz shihtu pid chas ruhu strichki prosmoktuyetsya povitrya sho zabezpechuye gorinnya paliva v shihti Proces A vidbuvayetsya poslidovno vverhu v miru gorinnya paliva i zakinchuyetsya nad ostannimi vakuum kamerami Gotovij aglomerat nadhodit v drobarku i grohot sho rozdilyaye jogo na kuskovu frakciyu dlya plavilnih pechej i dribnu yaka znovu nadhodit v aglomeracijnu shihtu povernennya Produktivnist strichkovoyi aglomeracijnoyi mashini viznachayetsya plosheyu efektivnoyi poverhni gratok yaka dorivnyuye 18 50 75 i 200 mg vihid aglomeratu z 1 mg poverhni gratok stanovit blizko 40 t na dobu Ostannim chasom rozrobleno ryad sposobiv intensifikaciyi procesiv A yaki znachno pidvishili produktivnist aglomeracijnih mashin Dlya domennogo virobnictva osvoyeno novi vidi aglomeratu oflyusovanij zalizo margancevij zastosuvannya yakih pidvishilo produktivnist domennih pechej i znizilo vitrati koksu Div takozhZalizni rudi Metalurgijna shihta Aglomeraciya materialuLiteraturaZhelezorudnaya baza chernoj metallurgii SSSR M 1957 Aglomeraciya zheleznyh rud i koncentratov Pod red A M Parfenova M 1957 N i k i t i n A I A r b u z o v V A Aglomeraciya zheleznyh rud M 1957 Natkovskij A B Aglomeracionnye fabriki chernoj metallurgii M 1954 V P Movchan M M Berezhnij Osnovi metalurgiyi Dnipropetrovsk Porogi 2001 336 s PosilannyaAglomeraciya materialu 30 veresnya 2020 u Wayback Machine VUEPrimitkiMetallurgiya chuguna Vegman E F i dr M 1989 str 14