TGV Atlantique

TGV Atlantique (TGV-A) — серія французьких високошвидкісних електропоїздів 2-го покоління. На відміну від високошвидкісних електропоїздів першого покоління (TGV Sud-Est), електропоїзди TGV-A відрізняються перш за все вищою вихідною потужністю (8800 кВт проти 6400 кВт), застосуванням синхронних тягових електродвигунів і покращеним профілем моторних вагонів. Крім цього їх відрізняє характерне сріблясте розфарбування і підвищена довжина поїздів (число проміжних вагонів збільшено з 8 до 10).

TGV Atlantique
TGV-A 342 біля перону вокзалу Монпарнас у Парижі
Основні дані
Роки виробництва	1988 - 1992
Країна виробництва	Франція
Виробник	Alstom
Побудовано поїздів	105 (№ 301 — 405)
Технічні дані
Рід струму і напруга у контактній мережі	Змінний, 25 кВ 50 Гц, Постійний 1,5 кВ
Кількість вагонів	12 (2 моторних вагона + 10 пасажирських вагонів)
Композиція	Bo'Bo'+2'+2'+2'+2'+2'+2'+2'+2'+2'+2'+2'+Bo'Bo'
Пасажиромісткість	485 місць
Конструкційна швидкість	300 км/год
Ширина	Моторного вагону 2.81 м Пасажирського вагону 2.904 м.
Ширина колії	1435 мм
Тип ТЕД	Синхронний
Потужність ТЕД	10400 кВт - максимальна 8800 кВт (25 кВ, 50 гц) 3380 (1,5 кВ)
Електричне гальмування	реостатне
Експлуатація
Країна експлуатації	Франція
Оператор	SNCF
TGV Atlantique у Вікісховищі

В 1990 році один з електропоїздів цієї серії встановив рекорд для колійних поїздів, досягши швидкості 515 км/год. Цей рекорд протримався протягом 17 років, поки в 2007 році електропоїзд серії TGV POS не покращив його на 59 км/год.

Експлуатація

Ці електропоїзди обслуговують, в основному, західні високошвидкісні напрямки від вокзалу Монпарнас, в тому числі й деякі ділянки лінії LGV Atlantique. Поїзди TGV-A достатньо довгий час обслуговують лінію «TGV Vendée», яка була електрифікована лише в грудні 2004 року, а до цього електропоїзди на цій лінії експлуатувались на тепловій тязі за допомогою тепловозів СС 72000.

Рекорд швидкості 1990 року

26 лютого 1981 року електропоїзд TGV Sud-Est в експериментальному заїзді на магістралі LGV Sud-Est встановив рекорд швидкості для колійних потягів, що становив 380,4 км/год.. Рекорд протримався 7 років, поки 1 травня 1988 року його не побив німецький електропоїзд ICE-V, який розігнався до 406,9 км/год.

У відповідь на це, у Франції в листопаді того ж року була розпочата широка програма по випробуванню нового, на той момент електропоїзда TGV-A. Метою було досягнення поїздом швидкості 420 км/год (117 м/с), а сама програма отримала умовне позначення «Projet TGV 117» (в подальшому її назва змінилась на «Projet TGV 140»). Для експериментальних поїздок був обраний серійний електропоїзд TGV-A 325, який піддали невеликим допрацюванням, а число проміжних вагонів скоротили до 4. Для заїздів була обрана 280-кілометрова ділянка шляху щойно побудованої, але ще не запущеної в експлуатацію високошвидкісної магістралі LGV Atlantique, на якій ще в ході будівництва була встановлена спеціальна контактна мережа. 3 грудня 1989 року електропоїзд досяг швидкості 482,4 км/год, тим самим встановивши новий світовий рекорд. Протягом декількох подальших місяців електропоїзд піддавався подальшому вдосконаленню, в тому числі і скороченню проміжних вагонів до трьох. 9 травня 1990 року електропоїзд перевищив позначку 500 км/год, досягши швидкості 510,6 км/год, а 18 травня чергова експериментальна поїздка завершилась встановленням нового світового рекорду для колійних потягів, який протримався протягом більш ніж півтора десятка років — на спідометрі поїзда з'явились цифри 515,3 км/год

На початок 2009 року електропоїзд TGV-A 325 у повній складності (10 проміжних вагонів) працює на рівні з іншими електропоїздами серії. Про рекорд, який він встановив, нагадує емблема на носовій частині і меморіальні дошки на моторних вагонах.

Посилання

1. . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2012.
2. . Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 16 листопада 2012.