Франц Екштайн

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Екштайн.

Франц Ґреґор Іґнац Екштайн (нім. Franz Gregor Ignaz Eckstein, чеськ. František Řehoř Ignác Eckstein; 1689, Жідовіце біля Жатеца (Моравія) — 1741, Львів) — чеський художник, який працював у Моравії, Сілезії і Галичині. Батько Себастіяна Екштайна.

Франц Ґреґор Іґнац Екштайн
Franz Gregor Ignaz Eckstein
Автопортрет на фресці в святковому залі замку Мілотіце
Народження	1689^[1]^[2] ^d, ^d^[3]
Смерть	1741^[1]
	м. Львів
Країна	Габсбурзька монархія
Жанр	живопис
Діяльність	художник, fresco painter
Роки творчості	1700^[4] — 1741^[4]
Вплив	Андреа Поццо
Твори	фрески на склепінні костелу єзуїтів у Львові
Франц Екштайн у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Моравії (Чехія). До 1709 року був студентом Міхаеля Венцеля Гальвакса, можливо, також навчався в Римі. Творив декоративні ілюзіоністські фрески в стилі пізнього бароко. У своїй творчості черпав натхнення головним чином від Андреа Поццо, італійського живописця, художника-декоратора і теоретика мистецтва бароко.

У 1711 році одружився і оселився у Брно. З 1727 до 1733 року працював у Кракові, а з 1740 до 1741 року — у Львові.

Серед його учнів був Ґоттфрід Бернгард Ґец.

Твори

• фрески в каплиці Навернення святого Павла в замку Пернштейн (1716) — «Дев'ять ангельських хорів»,
• цикл фресок на склепінні монастирської базиліки Успіння Пресвятої Богородиці та св. Кирила і Мефодія у Велеграді (1719—1722) — у співпраці з Йоганом Ґеорґом Етґенсом,
• цикл фресок на склепіннях лоретанської каплиці в монастирі міноритів у Брно (1725),
• фреска в святковому залі замку в Мілотіче (1725) — «Апофеоз сім'ї Сереньї»,
• фреска на склепінні паломницької церкви Діви Марії Семиболісної та Воздвиження Святого Хреста біля Крнова (1726—1727) — «Вознесіння Христа» — не збереглася,
• фреска на склепінні замкової каплиці св. Архистратига Михаїла в Краварже (1727—1730) — «Успіння Діви Марії»
• фрески в піярському костелі Преображення Господнього у Кракові (1727 і 1733) — ілюзорний вівтар у пресбітерії і «Тріумф католицької церкви» на зводі нефа,
• фреска в парадному залі східного крила палацу Шраттенбахів у Брно (перша половина 30-х років) — «Перемога Істини і Милосердя над Часом»,
• фреска на склепінні єзуїтської церкви святого Юрія в Опаві (1731) — не збереглася,
• фреска на сходах земського будинку в Брно (1732 р.) — «Святкування правителя (Карл VI)»,
• фреска в пресбітерії єзуїтської церкви у Брно (1735) — не збереглася, замінена фрескою Фелікса Антона Шеффлера,
• фрески в церкві святого Миколая у Брно (1737 р.) — не збереглися,
• фрески в каплиці святого Маврикія в костелі святого Якова у Брно (1737) — не збереглися,
• фрески в єзуїтській церкві святих Петра і Павла у Львові (1740) — сцени з Нового Завіту.

Галерея

• Твори Франца Екштайна
• Палац у Брно. Фреска «Перемога Істини і Милосердя над Часом»
• Костел піярів у Кракові
• Фреска в замковій каплиці замку Пернштейн
• Фрески на склепінні костелу єзуїтів у Львові

15 грудня 2017 року відбулося відкриття відреставрованих фресок склепіння вівтарної частини Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла авторства Франца Екштайна. Реставраційні роботи виконувала міжнародна команда спеціалістів з Академії мистецтв Кракова й Львова впродовж 2015—2017 років.

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Encyklopedie dějin města Brna — 2004.
   d:Track:Q16765207
3. Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
   d:Track:Q107456632
4. RKDartists
   d:Track:Q17299517
5. . zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
6. У Львові презентували відреставровані унікальні фрески Гарнізонного храму (ФОТО). vgolos.com.ua. Процитовано 15 грудня 2017.
7. Odrestaurowano freski Franciszka Ecksteina w kościele Jezuitów we Lwowie. dzieje.pl (пол.). Процитовано 15 грудня 2017.

Джерела

• Lukešová Helena. František Řehoř Ignác Eckstein a jeho dílo v Krakově a ve Lvově // Opuscula historiae artium, 2009. — vol. 53, iss. F53. — P. [83]—123. (чес.)

Посилання

• František Řehoř Ignác Eckstein // Internetová Encyklopedie dějin města Brna (чес.)
• Eckstein Franz Gregor Ignaz // Encyklopedia PWN (пол.)