Тюле́нь звича́йний (Phoca vitulina) — хижий ссавець, вид родини тюленевих, представник роду тюлень (Phoca). Мешкають у прибережних водах північної Атлантики й Тихого океану, а також Балтійського й Північного морів. Завдовжки вони до 190 см, а вагою до 170 кг. Забарвлення від чорно-сірого до піщано-коричневого з безліччю дрібних плям. Самці більші, часто темнішого кольору, живуть менше (20–25 років проти 30–35). Спочивають здебільшого на кам'янистих берегах, а полюють на рибу, головоногих молюсків і ракоподібних. Самиці, після дев'ятимісячної вагітності, народжують одне дитинча, про яке доглядають самостійно.
Тюлень звичайний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Клада: | Pinnipediformes |
Клада: | Ластоногі (Pinnipedia) |
Родина: | Тюленеві (Phocidae) |
Рід: | Тюлень (Phoca) |
Вид: | Тюлень звичайний (P. vitulina) |
Біноміальна назва | |
Phoca vitulina | |
Ареал |
Опис
Дорослі самці мають довжину 1.6–1.9 м і вагу 70–150 кг, дорослі самиці — 1.5–1.7 м і 60–110 кг. При народженні дитинчата мають 82–98 см і 8–12 кг. Забарвлення варіюється за кольором від коричнево-чорного до жовто-бурого або сірого; нижня частина, як правило, світліша. Тюлені мають малюнок плям, або темних на світлому фоні, або світлих на темному. Голови великі округлі, на яких відсутні зовнішні вуха, хоча кістки середнього вуха великі. Вони мають вузькі ніздрі, які легко закриваються під час плавання. Ласти довгі та плоскі, кожен складається з п'яти перетинчастих пальців. Швидкість і спритність у воді посилюються за допомогою задніх кінцівок та гнучких рухів тіла. Товсті шари підшкірного жиру забезпечують енергію та ізоляцію.
Самці стають статевозрілими у віці чотирьох-шести років, а самиці — у віці від трьох до п'яти років. Самиці народжують одне дитинча. Вигодовування тюленят відбувається в середньому 26 днів. У морі тюленів найчастіше можна побачити поодинці, але іноді вони трапляються невеликими групами. Споживають велику різноманітність риб, головоногих молюсків і ракоподібних, отриманих з поверхневих, середньоводних та придонних середовищ існування. Їх раціон дуже різноманітний, і тварини з різних популяцій та районів демонструють відмінності, а також існують коливання, пов'язані із сезонними та міжрічними змінами чисельності здобичі. Довговічність становить приблизно 30–35 років і самиці живуть довше, ніж самці. До відомих хижаків належать косатки, великі білі та гренландські акули та, можливо, інші види акул, морські леви, моржі, орли, мартини й круки.
Систематика
Один з найвідоміших видів родини тюленеві (Phocidae), типовий вид роду Тюлень (Phoca) — центрального роду родини тюленевих (Phocidae).
Поширення
Поширений в арктичних і субарктичних районах Атлантичного й Тихого океанів. Живуть здебільшого в прибережних водах континентального шельфу та схилу, зазвичай у затоках, річках, лиманах та припливних районах. Вони також трапляються в деяких озерах.
Примітки
- Thompson, D. & Härkönen, T. (2008). Phoca vitulina. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 29 January 2009.
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 257.
Посилання
- ARKive —
- Cale K. (2012). Phoca vitulina. Animal Diversity Web. Процитовано 20.01.2021.
Галерея
- Череп
- Колонія в Німеччині
- Дитинча
- Тюлень на марці Фарерських островів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyule n zvicha jnij Phoca vitulina hizhij ssavec vid rodini tyulenevih predstavnik rodu tyulen Phoca Meshkayut u priberezhnih vodah pivnichnoyi Atlantiki j Tihogo okeanu a takozh Baltijskogo j Pivnichnogo moriv Zavdovzhki voni do 190 sm a vagoyu do 170 kg Zabarvlennya vid chorno sirogo do pishano korichnevogo z bezlichchyu dribnih plyam Samci bilshi chasto temnishogo koloru zhivut menshe 20 25 rokiv proti 30 35 Spochivayut zdebilshogo na kam yanistih beregah a polyuyut na ribu golovonogih molyuskiv i rakopodibnih Samici pislya dev yatimisyachnoyi vagitnosti narodzhuyut odne ditincha pro yake doglyadayut samostijno Tyulen zvichajnijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Klada PinnipediformesKlada Lastonogi Pinnipedia Rodina Tyulenevi Phocidae Rid Tyulen Phoca Vid Tyulen zvichajnij P vitulina Binomialna nazvaPhoca vitulina Linnaeus 1758ArealOpisDorosli samci mayut dovzhinu 1 6 1 9 m i vagu 70 150 kg dorosli samici 1 5 1 7 m i 60 110 kg Pri narodzhenni ditinchata mayut 82 98 sm i 8 12 kg Zabarvlennya variyuyetsya za kolorom vid korichnevo chornogo do zhovto burogo abo sirogo nizhnya chastina yak pravilo svitlisha Tyuleni mayut malyunok plyam abo temnih na svitlomu foni abo svitlih na temnomu Golovi veliki okrugli na yakih vidsutni zovnishni vuha hocha kistki serednogo vuha veliki Voni mayut vuzki nizdri yaki legko zakrivayutsya pid chas plavannya Lasti dovgi ta ploski kozhen skladayetsya z p yati peretinchastih palciv Shvidkist i spritnist u vodi posilyuyutsya za dopomogoyu zadnih kincivok ta gnuchkih ruhiv tila Tovsti shari pidshkirnogo zhiru zabezpechuyut energiyu ta izolyaciyu Samci stayut statevozrilimi u vici chotiroh shesti rokiv a samici u vici vid troh do p yati rokiv Samici narodzhuyut odne ditincha Vigodovuvannya tyulenyat vidbuvayetsya v serednomu 26 dniv U mori tyuleniv najchastishe mozhna pobachiti poodinci ale inodi voni traplyayutsya nevelikimi grupami Spozhivayut veliku riznomanitnist rib golovonogih molyuskiv i rakopodibnih otrimanih z poverhnevih serednovodnih ta pridonnih seredovish isnuvannya Yih racion duzhe riznomanitnij i tvarini z riznih populyacij ta rajoniv demonstruyut vidminnosti a takozh isnuyut kolivannya pov yazani iz sezonnimi ta mizhrichnimi zminami chiselnosti zdobichi Dovgovichnist stanovit priblizno 30 35 rokiv i samici zhivut dovshe nizh samci Do vidomih hizhakiv nalezhat kosatki veliki bili ta grenlandski akuli ta mozhlivo inshi vidi akul morski levi morzhi orli martini j kruki SistematikaOdin z najvidomishih vidiv rodini tyulenevi Phocidae tipovij vid rodu Tyulen Phoca centralnogo rodu rodini tyulenevih Phocidae PoshirennyaPoshirenij v arktichnih i subarktichnih rajonah Atlantichnogo j Tihogo okeaniv Zhivut zdebilshogo v priberezhnih vodah kontinentalnogo shelfu ta shilu zazvichaj u zatokah richkah limanah ta priplivnih rajonah Voni takozh traplyayutsya v deyakih ozerah PrimitkiThompson D amp Harkonen T 2008 Phoca vitulina 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 29 January 2009 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 257 PosilannyaARKive Cale K 2012 Phoca vitulina Animal Diversity Web Procitovano 20 01 2021 GalereyaCherep Koloniya v Nimechchini Ditincha Tyulen na marci Farerskih ostroviv