Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Морські павуки | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 ( (, 1987) | ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Морські павуки (лат. Pantopoda , 1777 = Pycnogonida) — клас морських членистоногих. Незважаючи на свою зовнішню схожість на павуків, Пантоподи є цілком окремою групою артропод. Відомо понад 1300 видів, більшість із них — мешканці субліторалі (частина морського дна завглибшки до 200 м) океанів і морів із нормальною солоністю води, але частину видів знайдено й на великих глибинах (до 5000—7000 м). У сильно опріснених морях Пантоподи відсутні. У Чорному морі знайдено сім видів, найпоширеніші , біля берегів Криму — .
Дорослі особини
Довжина тіла (без ніг) становить від 0,8 до 18 мм. Воно складається з короткого тулуба (В — див. малюнок), який поділяється на головогруди (А) та рудиментарне черевце (С). До головогрудей спереду причленований так званий хоботок (1), а по боках — частіше чотири, рідше п'ять або шість пар ходильних ніг (6a, b, c, d). Довжина ніг часто в 10-20 разів більша за довжину тулуба, й здається, що тварина складається із самих тільки ніг. Головогруди складаються з 7-9 сегментів. Перші чотири сегменти зливаються між собою, утворюючи головний, або очний відділ, інші можуть бути або відокремленими, або зростатися між собою та головним відділом. Від переднього краю тулуба над основою хоботка відходить перша пара кінцівок, так звані хеліфори (2), позаду них зразу ж розташована друга пара — пальпи (3). На черевній стороні хоботка розташована третя пара кінцівок — яйценосні ніжки (4). Хеліфори складаються з 2—3 члеників і закінчуються клішнею; пальпи 5-10-членикові, яйценосні ніжки, як правило, 10-членикові. Ці три пари кінцівок значно коротші, ніж ходильні ноги, й у русі участі не беруть. У деяких видів хеліфори, пальпи та яйценосні ніжки більш-менш редуковані.
До задньої частини головного відділу та до всіх інших сегментів причленовані ходильні ноги, що мають однакову будову й закінчуються одним кігтиком.
Тіло пантопод, що має, особливо в мілководних форм, численні шишкоподібні та горбкоподібні вирости, вкрите хітиновою кутикулою. Під кутикулою лежить епітелій, багатий на різноманітні залози.
Серце й статеві залози в личинки відсутні, зате є провізорні (личинкові) органи, наприклад двоклітинні або багатоклітинні павутинні залози, що лежать в базальному членику хеліфор; їхні протоки відкриваються саме тут, на кінці порожнистого шипа. Секрет залоз у вигляді нитки, що твердне у воді, іноді слугує личинкам для прикріплення до муфти або безпосередньо до яйценосних ніжок самця, де вони залишаються до кінця метаморфозу. Але в більшості морських павуків личинка залишає самця й переходить до паразитичного способу життя, прикріплюючись до хазяїна за допомогою секрету тих самих залоз. У цих личинок відомі також різні пристосування для легкого проколювання стінок тіла хазяїна. Личинки паразитують на , актиніях, у мантійній порожнині двостулкових молюсків. Молодь розвивається на амбулакральних борозенках морських зірок. Деякі личинки ведуть ендопаразитичний спосіб життя всередині гастральної порожнини гідроїдів (роди та ). Під час линяння вони втрачають другу та третю пари кінцівок, і личинка легко проходить крізь ротовий отвір гідроїда в його гастральну порожнину. Тут личинка росте, проте відновлені кінцівки міцно притискуються до тіла, і тварина має вигляд щільної грудочки.
Ротовий отвір міститься на кінчику хоботка, всередині якого знаходиться велика мускуляста горлянка, що діє як насос. У її задній половині є складна система кутикулярних щетинко- та волосоподібних виростів, котрі подрібнюють та проціджують їжу. Тверді частинки, що після цього залишаються, викидаються через ротовий отвір. Середня кишка коротка, але має бічні вирости, які заходять майже в усі кінцівки, завдяки чому значно збільшується поверхня кишки. Задня кишка відкривається на кінці редукованого черевця. Живляться різноманітними безхребетними — та кораловими поліпами, медузами, губками, тощо.
Своїми кігтиками та хеліфорами морські павуки чіпляються до тіла жертви, наприклад колонії гідроїдних поліпів, розшукують гідранта й, зануривши в нього хоботок, висмоктують.
Кровоносна система незамкнена, представлена U-подібно зігнутою трубкою, що виконує роль серця, та системою лакун. Гемолімфа безбарвна.
Нервова система представлена над- і підглотковим гангліями, з'єднаними між собою конективами, й черевним нервовим ланцюжком. У деяких видів пантопод спостерігається концентрація гангліїв черевного ланцюжка. Своєрідну будову має частина нервової системи, що міститься в хоботку: на його передньому кінці є нервове кільце з трьома гангліозними потовщеннями, які з'єднані трьома нервовими корінцями з мозком. Від кільця вздовж горлянки тягнеться нервове плетиво.
Органи чуття розвинені слабо. Є чотири примітивні вічка, що містяться на особливому непарному горбку на спинній стороні передньої ділянки тулуба. За своєю будовою вони близькі до наупліальних очей ракоподібних. За допомогою очей пантоподи здатні лише розрізняти напрямок світла. У глибоководних форм очі зникають. По всьому тілу пантопод розкидані численні чутливі волоски та щетинки.
Пантоподи роздільностатеві. Наявний статевий диморфізм. Гонади закладаються по боках кишки, але потім відростки статевих залоз розміщуються у потовщених сегментах 4—7 пар ніг. Усередині ніг і дозрівають статеві продукти, які виводяться назовні через отвори на другому членику всіх або частини пар ніг. Яйця, відкладені самицями, намотуються самцями на яйценосні ніжки й склеюються виділеннями особливих клейких залоз у щільні муфти.
Дробіння яєць повне й рівномірне. В них формуються личинки, які мають коротеньке тіло з хоботком, тричлениковими хеліфорами та двома парами також тричленикових кінцівок.
Примітки
- . Department of the Environment and Energy, Australian Antarctic Division. 22 липня 2010. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
Література
- Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996), (PDF), К.: Либідь, с. 320, ISBN , архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013, процитовано 6 грудня 2013
Посилання
- Bio Lib — Sea spiders (Pycnogonida) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Encyclopedia Britannica — Sea spider (arthropod, Pycnogonida class) [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morski pavuki 1987 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Morski pavuki Pantopoda 1777RodiniRodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina RodinaPosilannyaVikishovishe PycnogonidaEOL 1547ITIS 83545NCBI 57294Fossilworks 19015 Morski pavuki lat Pantopoda 1777 Pycnogonida klas morskih chlenistonogih Nezvazhayuchi na svoyu zovnishnyu shozhist na pavukiv Pantopodi ye cilkom okremoyu grupoyu artropod Vidomo ponad 1300 vidiv bilshist iz nih meshkanci sublitorali chastina morskogo dna zavglibshki do 200 m okeaniv i moriv iz normalnoyu solonistyu vodi ale chastinu vidiv znajdeno j na velikih glibinah do 5000 7000 m U silno oprisnenih moryah Pantopodi vidsutni U Chornomu mori znajdeno sim vidiv najposhirenishi bilya beregiv Krimu MorfologiyaDorosli osobini Morfologiya morskogo pavuka Dovzhina tila bez nig stanovit vid 0 8 do 18 mm Vono skladayetsya z korotkogo tuluba V div malyunok yakij podilyayetsya na golovogrudi A ta rudimentarne cherevce S Do golovogrudej speredu prichlenovanij tak zvanij hobotok 1 a po bokah chastishe chotiri ridshe p yat abo shist par hodilnih nig 6a b c d Dovzhina nig chasto v 10 20 raziv bilsha za dovzhinu tuluba j zdayetsya sho tvarina skladayetsya iz samih tilki nig Golovogrudi skladayutsya z 7 9 segmentiv Pershi chotiri segmenti zlivayutsya mizh soboyu utvoryuyuchi golovnij abo ochnij viddil inshi mozhut buti abo vidokremlenimi abo zrostatisya mizh soboyu ta golovnim viddilom Vid perednogo krayu tuluba nad osnovoyu hobotka vidhodit persha para kincivok tak zvani helifori 2 pozadu nih zrazu zh roztashovana druga para palpi 3 Na cherevnij storoni hobotka roztashovana tretya para kincivok yajcenosni nizhki 4 Helifori skladayutsya z 2 3 chlenikiv i zakinchuyutsya klishneyu palpi 5 10 chlenikovi yajcenosni nizhki yak pravilo 10 chlenikovi Ci tri pari kincivok znachno korotshi nizh hodilni nogi j u rusi uchasti ne berut U deyakih vidiv helifori palpi ta yajcenosni nizhki bilsh mensh redukovani Do zadnoyi chastini golovnogo viddilu ta do vsih inshih segmentiv prichlenovani hodilni nogi sho mayut odnakovu budovu j zakinchuyutsya odnim kigtikom Tilo pantopod sho maye osoblivo v milkovodnih form chislenni shishkopodibni ta gorbkopodibni virosti vkrite hitinovoyu kutikuloyu Pid kutikuloyu lezhit epitelij bagatij na riznomanitni zalozi Lichinka Serce j statevi zalozi v lichinki vidsutni zate ye provizorni lichinkovi organi napriklad dvoklitinni abo bagatoklitinni pavutinni zalozi sho lezhat v bazalnomu chleniku helifor yihni protoki vidkrivayutsya same tut na kinci porozhnistogo shipa Sekret zaloz u viglyadi nitki sho tverdne u vodi inodi sluguye lichinkam dlya prikriplennya do mufti abo bezposeredno do yajcenosnih nizhok samcya de voni zalishayutsya do kincya metamorfozu Ale v bilshosti morskih pavukiv lichinka zalishaye samcya j perehodit do parazitichnogo sposobu zhittya prikriplyuyuchis do hazyayina za dopomogoyu sekretu tih samih zaloz U cih lichinok vidomi takozh rizni pristosuvannya dlya legkogo prokolyuvannya stinok tila hazyayina Lichinki parazituyut na aktiniyah u mantijnij porozhnini dvostulkovih molyuskiv Molod rozvivayetsya na ambulakralnih borozenkah morskih zirok Deyaki lichinki vedut endoparazitichnij sposib zhittya vseredini gastralnoyi porozhnini gidroyidiv rodi ta Pid chas linyannya voni vtrachayut drugu ta tretyu pari kincivok i lichinka legko prohodit kriz rotovij otvir gidroyida v jogo gastralnu porozhninu Tut lichinka roste prote vidnovleni kincivki micno pritiskuyutsya do tila i tvarina maye viglyad shilnoyi grudochki Travna sistemaRotovij otvir mistitsya na kinchiku hobotka vseredini yakogo znahoditsya velika muskulyasta gorlyanka sho diye yak nasos U yiyi zadnij polovini ye skladna sistema kutikulyarnih shetinko ta volosopodibnih virostiv kotri podribnyuyut ta procidzhuyut yizhu Tverdi chastinki sho pislya cogo zalishayutsya vikidayutsya cherez rotovij otvir Serednya kishka korotka ale maye bichni virosti yaki zahodyat majzhe v usi kincivki zavdyaki chomu znachno zbilshuyetsya poverhnya kishki Zadnya kishka vidkrivayetsya na kinci redukovanogo cherevcya Zhivlyatsya riznomanitnimi bezhrebetnimi ta koralovimi polipami meduzami gubkami tosho Svoyimi kigtikami ta heliforami morski pavuki chiplyayutsya do tila zhertvi napriklad koloniyi gidroyidnih polipiv rozshukuyut gidranta j zanurivshi v nogo hobotok vismoktuyut Krovonosna sistemaKrovonosna sistema nezamknena predstavlena U podibno zignutoyu trubkoyu sho vikonuye rol sercya ta sistemoyu lakun Gemolimfa bezbarvna Nervova sistemaNervova sistema predstavlena nad i pidglotkovim gangliyami z yednanimi mizh soboyu konektivami j cherevnim nervovim lancyuzhkom U deyakih vidiv pantopod sposterigayetsya koncentraciya gangliyiv cherevnogo lancyuzhka Svoyeridnu budovu maye chastina nervovoyi sistemi sho mistitsya v hobotku na jogo perednomu kinci ye nervove kilce z troma ganglioznimi potovshennyami yaki z yednani troma nervovimi korincyami z mozkom Vid kilcya vzdovzh gorlyanki tyagnetsya nervove pletivo Organi chuttyaOrgani chuttya rozvineni slabo Ye chotiri primitivni vichka sho mistyatsya na osoblivomu neparnomu gorbku na spinnij storoni perednoyi dilyanki tuluba Za svoyeyu budovoyu voni blizki do nauplialnih ochej rakopodibnih Za dopomogoyu ochej pantopodi zdatni lishe rozriznyati napryamok svitla U glibokovodnih form ochi znikayut Po vsomu tilu pantopod rozkidani chislenni chutlivi voloski ta shetinki Stateva sistemaPantopodi rozdilnostatevi Nayavnij statevij dimorfizm Gonadi zakladayutsya po bokah kishki ale potim vidrostki statevih zaloz rozmishuyutsya u potovshenih segmentah 4 7 par nig Useredini nig i dozrivayut statevi produkti yaki vivodyatsya nazovni cherez otvori na drugomu chleniku vsih abo chastini par nig Yajcya vidkladeni samicyami namotuyutsya samcyami na yajcenosni nizhki j skleyuyutsya vidilennyami osoblivih klejkih zaloz u shilni mufti Drobinnya yayec povne j rivnomirne V nih formuyutsya lichinki yaki mayut korotenke tilo z hobotkom trichlenikovimi heliforami ta dvoma parami takozh trichlenikovih kincivok Primitki Department of the Environment and Energy Australian Antarctic Division 22 lipnya 2010 Arhiv originalu za 31 lipnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2018 LiteraturaSherbak G J Carichkova D B Verves Yu G 1996 PDF K Libid s 320 ISBN 5 325 00663 0 arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 procitovano 6 grudnya 2013PosilannyaBio Lib Sea spiders Pycnogonida 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Encyclopedia Britannica Sea spider arthropod Pycnogonida class 21 listopada 2016 u Wayback Machine angl