Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Дзві́н» — це видавнича спілка Володимира Винниченка, Юрія Тищенка (директор) та Лева Юркевича, заснована 1907 року в Києві.
Нею випущено збірники «Дзвін», щомісячник з такою ж назвою (1913—1914), збірнику творів Винниченка (1919—1921, Відень) та його ж «Відродження нації», твори Тищенка (Сірого), Черкасенка, кілька підручників для шкіл тощо.
Історія
Після революції 1905 року збільшилась кількість осередків, що друкували українські книжки. Так у Києві заходами В. Винниченка, Ю. Тищенка і Л. Юркевича заснувалась у 1907 році видавнича спілка «Дзвін»
Перший збірник «Дзвону» вийшов у 1907 році, цю дату й можна вважати датою створення видавництва. У збірнику містилися твори С. Черкасенка, В. Винниченка, М. Коцюбинського, статті Д. Сергієнка, В. Левитського, В. Степанківського. Наступним виданням став перший том творів Лесі Українки, що привернув увагу української та російської преси, яка вважала, що це видання європейського рівня. Таку ж оцінку одержала четверта книжка творів В. Винниченка, чим директор видавництва дуже пишався.
1911 році видавництво активізувало свою діяльність. Влітку В. Винниченко приїхав у Київ і разом з Грушевським і Тищенком обговорювали організацію «Дзвону» (пізніше до них приєднався Юркевич). Тищенко пропонував об'єднати кошти для видання книжок, узявши в банку позику. З часом вислав два паї з-за кордону Юркевич. Винниченко мав сплачувати внесок відрахуванням з гонорарів за свої твори. Тищенко перебрав на свої плечі тягар організаторської та адміністративної роботи, як писав він письменнику, не потребуючи «ні творчості, ні думання великого… одбірає в мене найбільше часу і виснажує до того, що до творчої роботи абсолютно не маю сили…». Скажімо, скільки клопоту було з четвертим томом творів Винниченка. Цензор у зверстаній книзі поробив такі купюри, що «просто жаль бере». Але наклад четвертого тому потроху розпродався і в 1913 році вийшов п'ятий.
Щодо майбутньої творчої перспективи, то Тищенко найчастіше вирішував питання з Винниченком. Так, він просить згоди випустити поезії М. Вороного, які невдовзі побачили світ з обкладинкою М. Жука. Чіткий шрифтовий заголовок та видавнича марка на титулі книги, трикутні кінцівки надають виданню ошатного вигляду.
Надалі Тищенко, крім видання творів красного письменства, пропонує Винниченкові розпочати серію економічного та політичного змісту (від одного до чотирьох арк.).
Першою книжечкою малої серії «Дзвону» під назвою «Народна бібліотека» було оповідання В. Винниченка «Біля машини» (художник — І. Бурячок). За ним вийшли методичний збірник «Про легкі пошесті та як боротися з ними», «Розмова про школу» С. Тодосієнка (обидві книжки зберігаються в НБУ ім. В. І. Вернадського) С. Єфремов у рецензії на книгу С. Тодосієнка, що та «не промовляє до думки й почування неосвіченої людини, докази надто книжні і треба більше фактичного матеріалу». Наступна продукція видавництва — книжка С. Подолянина «Українець за кордоном і мандрівка в минуле» в якій автор подає відомості, що існували про Україну в англійській літературі.
Мова книжечок «Народної бібліотеки» була дохідливою, простою, адже вони розраховувалися на широку читацьку аудиторію. Наклад, як правило, не перевищував три тисячі. Директор «Дзвону» планує видавати оповідання В. Стефаника, гумористичну бібліотеку, насамперед «Уміркований та щирий» В. Винниченка, власні твори, брошури на соціальні теми. Були вже заготовлені й серії заставок та кінцівок.
На початку 1912 року Тищенко зустрівся з Б. Лазаревським і той запропонував йому оригінальне оповідання «Святий город», яке й було видане. Чимало зусиль докладалось до організації літературно-науково-артистичного-місячника «Дзвін» (виходив з початку 1913 року). Друкуються в ньому В. Винниченко, В Самійленко, Д. Антонович, Л.Українка, Х. Алчевська, Г. Чупринка та ін. Публікувалися твори з красного письменства, наукові статті з історії, літературознавства, природничих наук, критичні, бібліографія, різнотематичні огляди. Під час підготовки перших номерів обов'язки «Міністра внутрішніх справ виконував Д. Донців, але пізніше його філософсько-політичні погляди розійшлися з членами редколегії і їхня співпраця стала неможливою.
У 1913 році видавництво випустило в світ шостий том творів Винниченка, який містив роман „Рівновага“. Художник О. Судомора використав у своїй композиції обкладинки національний український орнамент, художній шрифт.
Надалі виходять „Федько-халамидник“ Винниченка та „Класи і суспільство“ Юркевича.
Продукція видавництва поширювалась через книгарню „Літературно-критичного вісника“ (директор Тищенко). Посередники — книгарні НТШ (Львів) і Киевская старина» (Харків) та «українська книгарня» (Катеринодар на Кубані). Останні дві були організовані видавцем у 1909 і 1911 роках відповідно.
Діяльність «Дзвону» перервана першою світовою війною, відновилась у 1917 році. Тоді ж постає видавництво «Українська школа», що мало випускати підручники й книги для національної школи. У ньому працьвали С. Русова, Я. Чепіга, Ю. Тищенко, С. Черкасенко. У 1918 році «Дзвін» та «Українська школа» злилися і в серіях «Українська педагогічна бібліотека», «Колективного та позашкільного читання» і випустили разом окремі книги. Крім того "Дзвін випустив серії: «Біографічна бібліотека», «Універсальна бібліотека».
Незважаючи на дефіцит паперу, обсяг продукції видавництва був досить значним, видавнича і поліграфічна база України просто не справлялась з ним, тому вирішено було друкування підручників перенести до Австрії. Виконання замовлення перебрала на себе державна друкарня «Шульбюхерферляг», приватні — Гольцгаузена, Голдштайна, та Кайзера, і в Україну почали надходити вагони з підручниками. А в Києві тим часом побачили світ три томи творів Д. Марковича.
У 1919 році в «Дзвоні» під редакцією С. Русової, Ю. Тищенка, Я. Чепіги та С. Черкасенка спочатку в Києві, а потім у Відні виходила бібліотека «Малим дітям».
"Дзвін тут видав і низку літературних творів В. Винниченка (з обкладинкою Г. Нарбута), його ж «Відродження нації», роман «Рівновага», Серію підручників С. Черкасенка, Ю. Сірого, Я. Чепіги тощо. І це попри матеріальну скруту 21-го року, коли, як зазначає Тищенко в щоденнику, не тільки не було за що купити палива, а й не вистачало навіть на шматок хліба.
У 1922 році діяльність «Дзвону» у Відні припинилась. За станом на 1921 рік він випустив понад 100 назв, деякі підручники видавалися по кілька разів.
Деякий час Ю. Тищенко жив у Берліні. Звідти у листах до культурного діяча П. Богацького писав, що "Дзвін"терміново висилає у Прагу всі потрібні замовникам книжки зі знижкою до 30 %.
- Листуючись з найбільшими видавництвами УСРР — ДВУ і Книгоспілкою, — він пропонує закупки або обмін виданнями, які не заборонялися цензурою.
Поступово діяльність «Дзвону» згасає, за 1926 рік вийшло всього чотири книжки, але сам директор не полишає улюбленої справи. Керує видавництвом «ЮТ», має в Празі книгарню
Джерела
- Білоцерківська Г. Діяльність видавництва «Дзвін» // Бібліотечний вісник. — * Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzvi n ce vidavnicha spilka Volodimira Vinnichenka Yuriya Tishenka direktor ta Leva Yurkevicha zasnovana 1907 roku v Kiyevi Neyu vipusheno zbirniki Dzvin shomisyachnik z takoyu zh nazvoyu 1913 1914 zbirniku tvoriv Vinnichenka 1919 1921 Viden ta jogo zh Vidrodzhennya naciyi tvori Tishenka Sirogo Cherkasenka kilka pidruchnikiv dlya shkil tosho IstoriyaPislya revolyuciyi 1905 roku zbilshilas kilkist oseredkiv sho drukuvali ukrayinski knizhki Tak u Kiyevi zahodami V Vinnichenka Yu Tishenka i L Yurkevicha zasnuvalas u 1907 roci vidavnicha spilka Dzvin Pershij zbirnik Dzvonu vijshov u 1907 roci cyu datu j mozhna vvazhati datoyu stvorennya vidavnictva U zbirniku mistilisya tvori S Cherkasenka V Vinnichenka M Kocyubinskogo statti D Sergiyenka V Levitskogo V Stepankivskogo Nastupnim vidannyam stav pershij tom tvoriv Lesi Ukrayinki sho privernuv uvagu ukrayinskoyi ta rosijskoyi presi yaka vvazhala sho ce vidannya yevropejskogo rivnya Taku zh ocinku oderzhala chetverta knizhka tvoriv V Vinnichenka chim direktor vidavnictva duzhe pishavsya 1911 roci vidavnictvo aktivizuvalo svoyu diyalnist Vlitku V Vinnichenko priyihav u Kiyiv i razom z Grushevskim i Tishenkom obgovoryuvali organizaciyu Dzvonu piznishe do nih priyednavsya Yurkevich Tishenko proponuvav ob yednati koshti dlya vidannya knizhok uzyavshi v banku poziku Z chasom vislav dva payi z za kordonu Yurkevich Vinnichenko mav splachuvati vnesok vidrahuvannyam z gonorariv za svoyi tvori Tishenko perebrav na svoyi plechi tyagar organizatorskoyi ta administrativnoyi roboti yak pisav vin pismenniku ne potrebuyuchi ni tvorchosti ni dumannya velikogo odbiraye v mene najbilshe chasu i visnazhuye do togo sho do tvorchoyi roboti absolyutno ne mayu sili Skazhimo skilki klopotu bulo z chetvertim tomom tvoriv Vinnichenka Cenzor u zverstanij knizi porobiv taki kupyuri sho prosto zhal bere Ale naklad chetvertogo tomu potrohu rozprodavsya i v 1913 roci vijshov p yatij Shodo majbutnoyi tvorchoyi perspektivi to Tishenko najchastishe virishuvav pitannya z Vinnichenkom Tak vin prosit zgodi vipustiti poeziyi M Voronogo yaki nevdovzi pobachili svit z obkladinkoyu M Zhuka Chitkij shriftovij zagolovok ta vidavnicha marka na tituli knigi trikutni kincivki nadayut vidannyu oshatnogo viglyadu Nadali Tishenko krim vidannya tvoriv krasnogo pismenstva proponuye Vinnichenkovi rozpochati seriyu ekonomichnogo ta politichnogo zmistu vid odnogo do chotiroh ark Pershoyu knizhechkoyu maloyi seriyi Dzvonu pid nazvoyu Narodna biblioteka bulo opovidannya V Vinnichenka Bilya mashini hudozhnik I Buryachok Za nim vijshli metodichnij zbirnik Pro legki poshesti ta yak borotisya z nimi Rozmova pro shkolu S Todosiyenka obidvi knizhki zberigayutsya v NBU im V I Vernadskogo S Yefremov u recenziyi na knigu S Todosiyenka sho ta ne promovlyaye do dumki j pochuvannya neosvichenoyi lyudini dokazi nadto knizhni i treba bilshe faktichnogo materialu Nastupna produkciya vidavnictva knizhka S Podolyanina Ukrayinec za kordonom i mandrivka v minule v yakij avtor podaye vidomosti sho isnuvali pro Ukrayinu v anglijskij literaturi Mova knizhechok Narodnoyi biblioteki bula dohidlivoyu prostoyu adzhe voni rozrahovuvalisya na shiroku chitacku auditoriyu Naklad yak pravilo ne perevishuvav tri tisyachi Direktor Dzvonu planuye vidavati opovidannya V Stefanika gumoristichnu biblioteku nasampered Umirkovanij ta shirij V Vinnichenka vlasni tvori broshuri na socialni temi Buli vzhe zagotovleni j seriyi zastavok ta kincivok Na pochatku 1912 roku Tishenko zustrivsya z B Lazarevskim i toj zaproponuvav jomu originalne opovidannya Svyatij gorod yake j bulo vidane Chimalo zusil dokladalos do organizaciyi literaturno naukovo artistichnogo misyachnika Dzvin vihodiv z pochatku 1913 roku Drukuyutsya v nomu V Vinnichenko V Samijlenko D Antonovich L Ukrayinka H Alchevska G Chuprinka ta in Publikuvalisya tvori z krasnogo pismenstva naukovi statti z istoriyi literaturoznavstva prirodnichih nauk kritichni bibliografiya riznotematichni oglyadi Pid chas pidgotovki pershih nomeriv obov yazki Ministra vnutrishnih sprav vikonuvav D Donciv ale piznishe jogo filosofsko politichni poglyadi rozijshlisya z chlenami redkolegiyi i yihnya spivpracya stala nemozhlivoyu U 1913 roci vidavnictvo vipustilo v svit shostij tom tvoriv Vinnichenka yakij mistiv roman Rivnovaga Hudozhnik O Sudomora vikoristav u svoyij kompoziciyi obkladinki nacionalnij ukrayinskij ornament hudozhnij shrift Nadali vihodyat Fedko halamidnik Vinnichenka ta Klasi i suspilstvo Yurkevicha Produkciya vidavnictva poshiryuvalas cherez knigarnyu Literaturno kritichnogo visnika direktor Tishenko Poseredniki knigarni NTSh Lviv i Kievskaya starina Harkiv ta ukrayinska knigarnya Katerinodar na Kubani Ostanni dvi buli organizovani vidavcem u 1909 i 1911 rokah vidpovidno Diyalnist Dzvonu perervana pershoyu svitovoyu vijnoyu vidnovilas u 1917 roci Todi zh postaye vidavnictvo Ukrayinska shkola sho malo vipuskati pidruchniki j knigi dlya nacionalnoyi shkoli U nomu pracvali S Rusova Ya Chepiga Yu Tishenko S Cherkasenko U 1918 roci Dzvin ta Ukrayinska shkola zlilisya i v seriyah Ukrayinska pedagogichna biblioteka Kolektivnogo ta pozashkilnogo chitannya i vipustili razom okremi knigi Krim togo Dzvin vipustiv seriyi Biografichna biblioteka Universalna biblioteka Nezvazhayuchi na deficit paperu obsyag produkciyi vidavnictva buv dosit znachnim vidavnicha i poligrafichna baza Ukrayini prosto ne spravlyalas z nim tomu virisheno bulo drukuvannya pidruchnikiv perenesti do Avstriyi Vikonannya zamovlennya perebrala na sebe derzhavna drukarnya Shulbyuherferlyag privatni Golcgauzena Goldshtajna ta Kajzera i v Ukrayinu pochali nadhoditi vagoni z pidruchnikami A v Kiyevi tim chasom pobachili svit tri tomi tvoriv D Markovicha U 1919 roci v Dzvoni pid redakciyeyu S Rusovoyi Yu Tishenka Ya Chepigi ta S Cherkasenka spochatku v Kiyevi a potim u Vidni vihodila biblioteka Malim dityam Dzvin tut vidav i nizku literaturnih tvoriv V Vinnichenka z obkladinkoyu G Narbuta jogo zh Vidrodzhennya naciyi roman Rivnovaga Seriyu pidruchnikiv S Cherkasenka Yu Sirogo Ya Chepigi tosho I ce popri materialnu skrutu 21 go roku koli yak zaznachaye Tishenko v shodenniku ne tilki ne bulo za sho kupiti paliva a j ne vistachalo navit na shmatok hliba U 1922 roci diyalnist Dzvonu u Vidni pripinilas Za stanom na 1921 rik vin vipustiv ponad 100 nazv deyaki pidruchniki vidavalisya po kilka raziv Deyakij chas Yu Tishenko zhiv u Berlini Zvidti u listah do kulturnogo diyacha P Bogackogo pisav sho Dzvin terminovo visilaye u Pragu vsi potribni zamovnikam knizhki zi znizhkoyu do 30 Listuyuchis z najbilshimi vidavnictvami USRR DVU i Knigospilkoyu vin proponuye zakupki abo obmin vidannyami yaki ne zaboronyalisya cenzuroyu Postupovo diyalnist Dzvonu zgasaye za 1926 rik vijshlo vsogo chotiri knizhki ale sam direktor ne polishaye ulyublenoyi spravi Keruye vidavnictvom YuT maye v Prazi knigarnyuDzherelaBilocerkivska G Diyalnist vidavnictva Dzvin Bibliotechnij visnik Kivshar T Ukrayinskij knizhkovij ruh yak istorichne yavishe