Вулінг

Ву́лінг (від нід. woeling) — з'єднання шлагами товстого троса (аналогічно бензелю). Являв собою бандаж, що стягував кілька брусів (так званих фіш) при виготовленні нижніх щогл і бушпритів. Зазвичай складався з п'яти чи шести (шлагів) троса, накладених навколо щогли. Відстань між сусідніми вулінгами на щоглі дорівнювала приблизно 1 м. Пізніше вулінги були замінені бугелями (металевими кільцями).

Вулінг (4) на щоглі (3), дерев'яні (1) і залізні (2) бугелі

Ватер-вулінг — з'єднання бушприта з водорізом. Первісно використовувався тросовий: він охоплював бушприт у середній частині, проходячи скрізь гальюнну решітку і далі через витягнутий отвір у княвдигеді під гальюном. Щоб запобігти зміщенню тросів, на бушприті були зроблені приробки у вигляді дерев'яних скоб — вулінг-клампи. Замість тросів могли застосовуватися ланцюги, надалі ватер-вулінги стали робити у вигляді сталевих бугелів і скоб.

У сучасній німецькій мові слово Wuling вживається в значенні «безлад у суднових снастях, тросах».

• Бушприт з ватер-вулінгами галеона «Ваза»
• Ватер-вулінги галеона «Ваза»
• Ватер-вулінги галеона «Андалусія»
• Ватер-вулінги фрегата «Герміона»

Примітки

1. Вулинг // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
2. Вулинг // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)

Джерела

• Самойлов К. И. Вулинги // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
• Вулинг // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
• Самойлов К. И. Ватер-вулинг // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
• Мачты парусного судна [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Парусные корабли мира (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ватер-вулінг