Амалія Єлизавета Ганау-Мюнценберзька (нім. Amalie Elisabeth von Hanau-Münzenberg; 29 січня 1602, Ганау — 8 серпня 1651, Кассель) — графиня Ганау-Мюнценберзька, ландграфиня Гессен-Кассельська, регентка Гессен-Касселя при неповнолітньому синові Вільгельмі VI в 1637—1650 роках.
Амалія Єлизавета Ганау-Мюнценберзька | |
---|---|
нім. Amalie Elisabeth von Hanau-Münzenberg | |
4-а ландграфиня-консорт Гессен-Касселю | |
Початок правління: | 17 березня 1627 |
Кінець правління: | 21 вересня 1637 |
Попередник: | Юліана Нассау-Ділленбурзька |
Наступник: | Ядвіґа Софія Бранденбурзька |
Дата народження: | 29 січня 1602 |
Місце народження: | Ганау, Ганау-Мюнценберг |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 8 серпня 1651 (49 років) |
Місце смерті: | Кассель, Гессен-Кассель, Священна Римська імперія |
Поховання | d |
Чоловік: | Вільгельм V |
Діти: | Агнеса, Моріц, Єлизавета, Вільгельм, Амелія, Шарлотта, Вільгельм, Філіп, Адольф, Карл, Єлизавета, Луїза |
Династія: | Ганау, Гессенський дім |
Батько: | Філіп Людвіг II |
Мати: | Катерина Бельгіка Оранська |
Амалія Єлизавета Ганау-Мюнценберзька у Вікісховищі |
Біографія
Амалія Єлизавета — дочка графа Філіпа Людвіга II Ганау-Мюнценберзького та його дружини Катерини Бельгіки Оранської-Нассау. Судячи з її діяльності в ландграфстві Гессен-Кассель, вона здобула чудову освіту. Мати Амалії Єлизавети — дочка Вільгельма I Оранського, який очолив боротьбу за незалежність Нідерландів від Габсбургів у XVI столітті. Через численних братів і сестер матері Амалія Єлизавета перебувала в родинних зв'язках з багатьма правлячими домами Європи, в тому числі з пфальцськими реформатами Віттельсбахами з Гайдельберга, де вона деякий час зростала у своєї тітки курфюрстини Луїзи Юліани Оранської-Нассау, дружини курфюрста Пфальца Фрідріха IV Пфальцського. Після смерті батька в 1612 році вона повернулася в Ганау, а потім тривалий час жила у своєї рідні в Нідерландах.
У 1617 році при ганауському дворі з'явився Альбрехт Смиржицький (1594—1618) і просив руки Амалії Єлизавети. Оскільки ця пропозиція виявилася несподіваною, а становище богемських дворян в Ганау не було однозначним, наречений викликав замішання. Але заручини відбулися: Альбрехт перебував на чолі богемських дворян, був реформатом і одним з найбагатших землевласників Богемії. Альбрехт був одним з шести богемських дворян, які викинули імперського намісника в Празі з вікна, що привело до початку Тридцятилітньої війни. Він також вважався кандидатом на богемський трон. Альбрехт помер рано, ще до позбавлення влади «зимового короля», курфюрста Фрідріха V Пфальцського. Серед його спадкоємців розгорівся конфлікт, який фактично завершився конфіскацією майна Габсбургами, що повернулися до влади.
В 1619 році Амалія Єлизавета одружилася з майбутнім ландграфом Гессен-Касселя Вільгельмом V, який прийшов до влади після зречення його батька Моріца в 1627 році.
У Тридцятилітній війні Вільгельм став на бік протестантів. Після перемоги імперських і іспанських військ над Швецією в битві при Нердлінгені в 1634 році він позбувся свого наймогутнішого союзника. Вільгельм був одним з трьох правителів, які відмовилися підписати Празький мир 1635 року. Вільгельм V об'єднався з Францією. Беручи участь у війні, 13 червня 1636 року він взяв в облогу місто Ганау і звільнив його від імперських військ. Втім, згодом зазнав поразки від імперських військ і був змушений піти у свої володіння до Східної Фризії. Амалія Єлизавета і Вільгельм були змушені залишити в Касселі трьох своїх маленьких дочок Амелію, Шарлотту і Єлизавету, з якими Амалія Єлизавета побачилася лише через три роки.
Вільгельм V помер у вигнанні в Лері у 36-річному віці. У своєму заповіті регентом при неповнолітньому синові Вільгельмі VI він призначив свою дружину Амалію Єлизавету, у розпорядженні якої перебувала сильна армія, яку вдалося зберегти у Фризії. До повноліття сина Вільгельма в 1650 році регент Гессен-Касселя Амалія Єлизавета проявила себе вмілою і енергійною правителькою. Незважаючи на складне становище, що склалося до 1637 році, їй вдалося не тільки зберегти ландграфство для свого сина, але і консолідувати його. Так, вона змусила присягнути новому ландграфу війська, які були розташовані в Східній Фризії. Також вона домоглася визнання свого регентства від уряду, що залишався в Касселі всупереч претензіям ландграфа Гессен-Дармштадта Георга II.
Амалія Єлизавета продовжила союзницьку політику свого чоловіка з Францією. Уклавши перемир'я з імператором, вона, втім, прийняла союзницькі пропозиції від кардинала Рішельє і герцога Бернгарда фон Саксен-Веймарського в 1639 та 1640 роках, тим самим порушивши домовленості, досягнуті з імператором. Завдяки вмілій політиці в укладенні союзів Гессен-Кассель знову зайняв лідируючі позиції в таборі німецьких протестантів. Вона також повернулася до конфлікту зі своєю ріднею з Гессен-Дармштадта за Верхній Гессен і довела недійсність договору, укладеного в 1627 році. 6 березня 1645 року кассельські війська вирушили у Верхній Гессен. Почалася Гессенська війна, в якій армія ландграфа Георга II поступилася досвідченим загарбникам.
Мирна угода, укладена між двома частинами Гессена в 1648 році, була підтверджена Вестфальским миром. Гессен-Кассель отримав чверть Верхнього Гессена з Марбургом. За підтримки Швеції і Франції Гессен-Кассель єдиним з німецьких держав отримав за Вестфальським миром півмільйона талерів як компенсацію за своє військо чисельністю до 20 тисяч осіб. До Гессен-Касселя також відійшли Херсфельдське абатство і частина графства Шаумбург. Амалія Єлизавета також виступила на мирних переговорах однією з рушійних сил надання рівного юридичного статусу реформатству поряд з лютеранством і католицизмом.
Амалія Єлизавета зажадала від графів Ганау відшкодування витрат на звільнення міста Ганау від облоги в 1636 році. Оскільки у Ганау таких засобів не було, сторони домовилися про передачу заставної ганауського амта Шварценфельс і колишнього Наумбурзького монастиря. Після згасання лінії графів Ганау-Мюнценберга в 1642 році ландграфиня Амалія Єлизавета підтримала їх спадкоємців графів Ганау-Ліхтенберга і домоглася підписання наслідного договору, згідно з яким в разі згасання Ганау-Ліхтенбергів графство Ганау-Мюнценберг відійде Гессен-Касселю, що і сталося в 1736 році.
Напруження, пов'язане з війною, і тривалі навантаження підірвали здоров'я ландграфині. У 1648 році вона пережила перші серйозні проблеми зі здоров'ям. 20 вересня 1650 року вона передала владу синові Вільгельму VI. Останній рік життя Амалії Єлизавети був затьмарений нещасливим шлюбом дочки Шарлотти з пфальцським курфюрстом Карлом I Людвігом. Не маючи сил ландграфиня повернулася з поїздки до доньки в Гейдельберг і померла через чотири тижні в Касселі. Її поховали в кассельській церкві Святого Мартина.
Нащадки
- Агнеса (1620—1626)
- Моріц (1621)
- Єлизавета (1623—1624)
- Вільгельм (1625—1626)
- Амелія (1626—1693), одружена з Анрі Шарлем Тремуйлем
- Шарлотта (1627—1686), одружена з курфюрстом Карлом I Людвігом Пфальцським, розлучення в 1657, мати Єлизавети Пфальцської
- Вільгельм VI (1629—1663), одружений із маркграфинею Ядвіґою Софією Бранденбурзькою
- Філіпп (1630—1638)
- Адольф (1631—1632)
- Карл (1633—1635)
- Єлизавета (1634—1688), абатиса монастиря Херфордського
- мертва дитина (1635)
- Луїза (1636—1638)
- мертва дитина (1637)
Генеалогія
Примітки
Література
- Reinhard Dietrich: Die Landesverfassung in dem Hanauischen (Hanauer Geschichtsblätter 34), Hanau 1996.
- Ilse Bechert: Die Außenpolitik der Landgräfin Amalia Elisabeth von Hessen-Kassel — Oktober 1637 bis März 1642. Unveröffentlichte Dissertation, Marburg 1946 (Manuskript im Hessischen Staatsarchiv Marburg: VIIIB Ilse Bechert)
- O. Brandt: Amalia Elisabeth, Landgräfin zu Hessen, geborene Gräfin zu Hanau. In: Hessenland 1896, S. 170, 186, 202, 215, 228, 243, 256
- Karl friedrich Wilhelm Justi: Amalie Elisabeth, Landgräfin von Hessen-Kassel, Heyer, Gießen 1812 (Digitalisat)
- Margaret Lemberg: Im Strudel der böhmischen Ständekatastrophe. Das unvollendete Verlöbnis des Albrecht Johann Smiřický mit Amalie Elisabeth von Hanau und der Kampf um das Erbe in: Bohemia. Zeitschrift für Geschichte und Kultur der böhmischen Länder 35 (1994), S. 1ff.
- Pauline Puppel: Die Regentin. Vormundschaftliche Herrschaft in Hessen 1500—1700, Campus, Frankfurt am Main 2004,
- Reinhard Suchier: Genealogie des Hanauer Grafenhauses in: Festschrift des Hanauer Geschichtsvereins zu seiner fünfzigjährigen Jubelfeier am 27. August 1894, Hanau 1894.
- Ernst J. Zimmermann: Hanau Stadt und Land, 3. Auflage, Hanau 1919, ND 1978.
- Erwin Betthäuser (Hrsg.): Familienbriefe der Landgräfin Amalie Elisabeth von Hessen-Kassel und ihrer Kinder, Marburg 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Amaliya Amaliya Yelizaveta Ganau Myuncenberzka nim Amalie Elisabeth von Hanau Munzenberg 29 sichnya 1602 16020129 Ganau 8 serpnya 1651 Kassel grafinya Ganau Myuncenberzka landgrafinya Gessen Kasselska regentka Gessen Kasselya pri nepovnolitnomu sinovi Vilgelmi VI v 1637 1650 rokah Amaliya Yelizaveta Ganau Myuncenberzkanim Amalie Elisabeth von Hanau MunzenbergAmaliya Yelizaveta Ganau MyuncenberzkaPortret Amaliyi Yelizaveti penzlya Gerrita van Gontgorsta 1640 Nacionalnij trast4 a landgrafinya konsort Gessen KasselyuPochatok pravlinnya 17 bereznya 1627Kinec pravlinnya 21 veresnya 1637Poperednik Yuliana Nassau DillenburzkaNastupnik Yadviga Sofiya BrandenburzkaData narodzhennya 29 sichnya 1602 1602 01 29 Misce narodzhennya Ganau Ganau MyuncenbergKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 8 serpnya 1651 1651 08 08 49 rokiv Misce smerti Kassel Gessen Kassel Svyashenna Rimska imperiyaPohovannyadCholovik Vilgelm VDiti Agnesa Moric Yelizaveta Vilgelm Ameliya Sharlotta Vilgelm Filip Adolf Karl Yelizaveta LuyizaDinastiya Ganau Gessenskij dimBatko Filip Lyudvig IIMati Katerina Belgika OranskaAmaliya Yelizaveta Ganau Myuncenberzka u VikishovishiBiografiyaAmaliya Yelizaveta dochka grafa Filipa Lyudviga II Ganau Myuncenberzkogo ta jogo druzhini Katerini Belgiki Oranskoyi Nassau Sudyachi z yiyi diyalnosti v landgrafstvi Gessen Kassel vona zdobula chudovu osvitu Mati Amaliyi Yelizaveti dochka Vilgelma I Oranskogo yakij ocholiv borotbu za nezalezhnist Niderlandiv vid Gabsburgiv u XVI stolitti Cherez chislennih brativ i sester materi Amaliya Yelizaveta perebuvala v rodinnih zv yazkah z bagatma pravlyachimi domami Yevropi v tomu chisli z pfalcskimi reformatami Vittelsbahami z Gajdelberga de vona deyakij chas zrostala u svoyeyi titki kurfyurstini Luyizi Yuliani Oranskoyi Nassau druzhini kurfyursta Pfalca Fridriha IV Pfalcskogo Pislya smerti batka v 1612 roci vona povernulasya v Ganau a potim trivalij chas zhila u svoyeyi ridni v Niderlandah Amaliya Yelizaveta na gravyuri K G Gejsera U 1617 roci pri ganauskomu dvori z yavivsya Albreht Smirzhickij 1594 1618 i prosiv ruki Amaliyi Yelizaveti Oskilki cya propoziciya viyavilasya nespodivanoyu a stanovishe bogemskih dvoryan v Ganau ne bulo odnoznachnim narechenij viklikav zamishannya Ale zaruchini vidbulisya Albreht perebuvav na choli bogemskih dvoryan buv reformatom i odnim z najbagatshih zemlevlasnikiv Bogemiyi Albreht buv odnim z shesti bogemskih dvoryan yaki vikinuli imperskogo namisnika v Prazi z vikna sho privelo do pochatku Tridcyatilitnoyi vijni Vin takozh vvazhavsya kandidatom na bogemskij tron Albreht pomer rano she do pozbavlennya vladi zimovogo korolya kurfyursta Fridriha V Pfalcskogo Sered jogo spadkoyemciv rozgorivsya konflikt yakij faktichno zavershivsya konfiskaciyeyu majna Gabsburgami sho povernulisya do vladi V 1619 roci Amaliya Yelizaveta odruzhilasya z majbutnim landgrafom Gessen Kasselya Vilgelmom V yakij prijshov do vladi pislya zrechennya jogo batka Morica v 1627 roci U Tridcyatilitnij vijni Vilgelm stav na bik protestantiv Pislya peremogi imperskih i ispanskih vijsk nad Shveciyeyu v bitvi pri Nerdlingeni v 1634 roci vin pozbuvsya svogo najmogutnishogo soyuznika Vilgelm buv odnim z troh praviteliv yaki vidmovilisya pidpisati Prazkij mir 1635 roku Vilgelm V ob yednavsya z Franciyeyu Beruchi uchast u vijni 13 chervnya 1636 roku vin vzyav v oblogu misto Ganau i zvilniv jogo vid imperskih vijsk Vtim zgodom zaznav porazki vid imperskih vijsk i buv zmushenij piti u svoyi volodinnya do Shidnoyi Friziyi Amaliya Yelizaveta i Vilgelm buli zmusheni zalishiti v Kasseli troh svoyih malenkih dochok Ameliyu Sharlottu i Yelizavetu z yakimi Amaliya Yelizaveta pobachilasya lishe cherez tri roki Portret Vilgelma V penzlya nevidomogo majstra Vilgelm V pomer u vignanni v Leri u 36 richnomu vici U svoyemu zapoviti regentom pri nepovnolitnomu sinovi Vilgelmi VI vin priznachiv svoyu druzhinu Amaliyu Yelizavetu u rozporyadzhenni yakoyi perebuvala silna armiya yaku vdalosya zberegti u Friziyi Do povnolittya sina Vilgelma v 1650 roci regent Gessen Kasselya Amaliya Yelizaveta proyavila sebe vmiloyu i energijnoyu pravitelkoyu Nezvazhayuchi na skladne stanovishe sho sklalosya do 1637 roci yij vdalosya ne tilki zberegti landgrafstvo dlya svogo sina ale i konsoliduvati jogo Tak vona zmusila prisyagnuti novomu landgrafu vijska yaki buli roztashovani v Shidnij Friziyi Takozh vona domoglasya viznannya svogo regentstva vid uryadu sho zalishavsya v Kasseli vsuperech pretenziyam landgrafa Gessen Darmshtadta Georga II Amaliya Yelizaveta prodovzhila soyuznicku politiku svogo cholovika z Franciyeyu Uklavshi peremir ya z imperatorom vona vtim prijnyala soyuznicki propoziciyi vid kardinala Rishelye i gercoga Berngarda fon Saksen Vejmarskogo v 1639 ta 1640 rokah tim samim porushivshi domovlenosti dosyagnuti z imperatorom Zavdyaki vmilij politici v ukladenni soyuziv Gessen Kassel znovu zajnyav lidiruyuchi poziciyi v tabori nimeckih protestantiv Vona takozh povernulasya do konfliktu zi svoyeyu ridneyu z Gessen Darmshtadta za Verhnij Gessen i dovela nedijsnist dogovoru ukladenogo v 1627 roci 6 bereznya 1645 roku kasselski vijska virushili u Verhnij Gessen Pochalasya Gessenska vijna v yakij armiya landgrafa Georga II postupilasya dosvidchenim zagarbnikam Mirna ugoda ukladena mizh dvoma chastinami Gessena v 1648 roci bula pidtverdzhena Vestfalskim mirom Gessen Kassel otrimav chvert Verhnogo Gessena z Marburgom Za pidtrimki Shveciyi i Franciyi Gessen Kassel yedinim z nimeckih derzhav otrimav za Vestfalskim mirom pivmiljona taleriv yak kompensaciyu za svoye vijsko chiselnistyu do 20 tisyach osib Do Gessen Kasselya takozh vidijshli Hersfeldske abatstvo i chastina grafstva Shaumburg Amaliya Yelizaveta takozh vistupila na mirnih peregovorah odniyeyu z rushijnih sil nadannya rivnogo yuridichnogo statusu reformatstvu poryad z lyuteranstvom i katolicizmom Amaliya Yelizaveta zazhadala vid grafiv Ganau vidshkoduvannya vitrat na zvilnennya mista Ganau vid oblogi v 1636 roci Oskilki u Ganau takih zasobiv ne bulo storoni domovilisya pro peredachu zastavnoyi ganauskogo amta Shvarcenfels i kolishnogo Naumburzkogo monastirya Pislya zgasannya liniyi grafiv Ganau Myuncenberga v 1642 roci landgrafinya Amaliya Yelizaveta pidtrimala yih spadkoyemciv grafiv Ganau Lihtenberga i domoglasya pidpisannya naslidnogo dogovoru zgidno z yakim v razi zgasannya Ganau Lihtenbergiv grafstvo Ganau Myuncenberg vidijde Gessen Kasselyu sho i stalosya v 1736 roci Napruzhennya pov yazane z vijnoyu i trivali navantazhennya pidirvali zdorov ya landgrafini U 1648 roci vona perezhila pershi serjozni problemi zi zdorov yam 20 veresnya 1650 roku vona peredala vladu sinovi Vilgelmu VI Ostannij rik zhittya Amaliyi Yelizaveti buv zatmarenij neshaslivim shlyubom dochki Sharlotti z pfalcskim kurfyurstom Karlom I Lyudvigom Ne mayuchi sil landgrafinya povernulasya z poyizdki do donki v Gejdelberg i pomerla cherez chotiri tizhni v Kasseli Yiyi pohovali v kasselskij cerkvi Svyatogo Martina NashadkiAgnesa 1620 1626 Moric 1621 Yelizaveta 1623 1624 Vilgelm 1625 1626 Ameliya 1626 1693 odruzhena z Anri Sharlem Tremujlem Sharlotta 1627 1686 odruzhena z kurfyurstom Karlom I Lyudvigom Pfalcskim rozluchennya v 1657 mati Yelizaveti Pfalcskoyi Vilgelm VI 1629 1663 odruzhenij iz markgrafineyu Yadvigoyu Sofiyeyu Brandenburzkoyu Filipp 1630 1638 Adolf 1631 1632 Karl 1633 1635 Yelizaveta 1634 1688 abatisa monastirya Herfordskogo mertva ditina 1635 Luyiza 1636 1638 mertva ditina 1637 GenealogiyaPrimitkiLiteraturaReinhard Dietrich Die Landesverfassung in dem Hanauischen Hanauer Geschichtsblatter 34 Hanau 1996 ISBN 3 9801933 6 5 Ilse Bechert Die Aussenpolitik der Landgrafin Amalia Elisabeth von Hessen Kassel Oktober 1637 bis Marz 1642 Unveroffentlichte Dissertation Marburg 1946 Manuskript im Hessischen Staatsarchiv Marburg VIIIB Ilse Bechert O Brandt Amalia Elisabeth Landgrafin zu Hessen geborene Grafin zu Hanau In Hessenland 1896 S 170 186 202 215 228 243 256 Karl friedrich Wilhelm Justi Amalie Elisabeth Landgrafin von Hessen Kassel Heyer Giessen 1812 Digitalisat Margaret Lemberg Im Strudel der bohmischen Standekatastrophe Das unvollendete Verlobnis des Albrecht Johann Smiricky mit Amalie Elisabeth von Hanau und der Kampf um das Erbe in Bohemia Zeitschrift fur Geschichte und Kultur der bohmischen Lander 35 1994 S 1ff Pauline Puppel Die Regentin Vormundschaftliche Herrschaft in Hessen 1500 1700 Campus Frankfurt am Main 2004 ISBN 3 593 37480 3 Reinhard Suchier Genealogie des Hanauer Grafenhauses in Festschrift des Hanauer Geschichtsvereins zu seiner funfzigjahrigen Jubelfeier am 27 August 1894 Hanau 1894 Ernst J Zimmermann Hanau Stadt und Land 3 Auflage Hanau 1919 ND 1978 Erwin Betthauser Hrsg Familienbriefe der Landgrafin Amalie Elisabeth von Hessen Kassel und ihrer Kinder Marburg 1994