Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Провінція Любляна італ Provincia di Lubiana словен Ljubljanska pokrajina нім Provinz Laibach була провінцією Королівства

Провінція Любляна

Провінція Любляна

Провінція Любляна (італ. Provincia di Lubiana, словен. Ljubljanska pokrajina, нім. Provinz Laibach) була провінцією Королівства Італія і Нацистської Німеччини як Операційна Зона Адріатичного Узбережжя під час Другої Світової війни. Була утворена 3 травня 1941 року з території, окупованої італійськими військами після вторгнення військ Осі в Югославію, і була ліквідована 9 травня 1945 року, коли югославські партизани звільнили її від нацистської окупації. Адміністративним центром була Любляна.

Історія Словенії
image
Само
Карантанія
Крайна
Словенська марка
Іллірійські провінції
Королівство Іллірія
Князівство Крайна
Дравська бановина
Провінція Любляна
Соціалістична Республіка Словенія
Республіка Словенія

Територія

Провінція Любляна була утворена на території Королівства Югославія окупованої італійцями — Дравська Бановина, яка була поділена між Нацистською Німеччиною і Королівством Італія в квітні 1941 року.

Основна частина її території була:

Адміністрація

Італійський період

image
Провінція Любляна під італійським кермом

Край було окуповано фашистською Італією в квітні 1941 року, але тільки в травні 1941 року його було офіційно анексовано Королівством Італія під назвою Provincia di Lubiana. Провінція була утворена як адміністративна одиниця Італії. Хоч провінція вважалась частиною Італії, але вона мала особливий статус. Від інших провінцій вона відрізнялась тим що була в введенні Верховного комісара, призначеного урядом Італії. Верховний комісар мав ті самі повноваження, що і префект в інших італійських провінціях, але з більшими повноваженнями.

Провінція мала політичну та адміністративну автономію, деякі привілеї були надані місцевим словенцям. Більшість муніципальних органів влади, обраних під час загальних виборів Королівства Югославія, продовжували працювати. Судова влада й місцева адміністрація були збереженні.

Італійська і словенська мова отримали офіційний статус, а також статус адміністративної мови.

Більшість словенських закладів культури й освіти, що мали національне значення, на кшталт, Люблянського університету і Академії наук і мистецтв, були збережені. Освіта на словенській мові була збережена, хоч італійська була обов'язковою другою мовою. Населення провінції було звільнено від військової служби в італійській армії.

Крім того, Рада була створена як консультативна рада Управління Верховного Комісара. Вона складалася з місцевих економічних і професійних об'єднань, а також тих лідерів політичних партій, які були згодні співпрацювати з італійською владою.

Початкова політика італійських окупаційних сил відрізнялась від насильницької фашистської політики італізації, прийнятої в інших частинах Італії. Крім того, вона була значно лояльнішою ніж політика під час нацистської окупації Словенії. В період з квітня по червень 1941 року десятки тисяч словенців з окупованих німцями Нижньої Штирії і Верхньої Крайни втекли в провінцію Любляна.

Початкова толерантна політика італійської адміністрації тем не менш не могла тривати довго. Після утворення і появи партизанського спротиву, населення провінції було повергнуто жорстоким репресіям.

Німецький період (1943—1945)

Після капітуляції Італії в вересні 1943 року, провінція була окупована Нацистською Німеччиною. Провінція була збережена в її минулих кордонах, а також були збереженні основні напрямки самоврядування. Провінція була включена в Операційну Зону Адріатичного Узбережжя. Скасована 9 травня 1945 року.

Військо

Для захисту провінції Любляна і співпраці з країнами Осі було засновано декілька організацій. Були дві головні: Біла Гвардія і Синя Гвардія. Вони були військово-політичними організаціями.

Керманичі цих військових угруповань, до початку Другої Світової війни, агітували за співпрацю словенців з Першою Австрійською Республікою замість Югославії.

Члени цих підрозділів, були набрані в основному з молоді і незаможних селян.

бувло створено за для співпраці з окупаційними військами.

Після капітуляції Італії, Синя Гвардія була розпущена, а більшість членів Білої Гвардії були заарештовані або знищенні. Інші частини увійшли до складу Словенського домобранства яку очолив колишній генерал югославської королівської армії Леон Рупник. Він становиться начальником провінціального маріонеткового уряду провінції Любляна і вступає на службу Третього Рейху.

На боці союзників був Визвольний фронт Словенії, який було сформовано 27 квітня 1941 року по рішенню Центрального комітету Комуністичної партії Словенії.

Скасування

Територія провінції Любляна після Другої Світової війни була об'єднана з рештою словенських земель, які знаходились під контролем Тіто і утворили Народну Республіку Словенія в 1947 році.

Джерела

  • Yugoslavian Encyclopaedia, articles Slovenci and Slovenija, Yugoslavian Lexicographical Institute, Zagreb, published up to 1990.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Provinciya Lyublyana ital Provincia di Lubiana sloven Ljubljanska pokrajina nim Provinz Laibach bula provinciyeyu Korolivstva Italiya i Nacistskoyi Nimechchini yak Operacijna Zona Adriatichnogo Uzberezhzhya pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Bula utvorena 3 travnya 1941 roku z teritoriyi okupovanoyi italijskimi vijskami pislya vtorgnennya vijsk Osi v Yugoslaviyu i bula likvidovana 9 travnya 1945 roku koli yugoslavski partizani zvilnili yiyi vid nacistskoyi okupaciyi Administrativnim centrom bula Lyublyana Istoriya SloveniyiSamoKarantaniyaKrajnaSlovenska markaIllirijski provinciyiKorolivstvo IlliriyaKnyazivstvo KrajnaDravska banovinaProvinciya LyublyanaSocialistichna Respublika SloveniyaRespublika SloveniyaPortal Sloveniya pereglyanutiredaguvatiTeritoriyaProvinciya Lyublyana bula utvorena na teritoriyi Korolivstva Yugoslaviya okupovanoyi italijcyami Dravska Banovina yaka bula podilena mizh Nacistskoyu Nimechchinoyu i Korolivstvom Italiya v kvitni 1941 roku Osnovna chastina yiyi teritoriyi bula Nizhnya Krajna za vinyatkom smugi zemli vzdovzh richki Sava okupovanoyi Tretim Rejhom Shidna chastina Vnutrishnoyi Krajni suchasni municipaliteti Logatec Cerknicya Bloke i Loshka Dolina Misto Lyublyana i jogo pivdenni peredmistya Pivnichni peredmistya chastini j Bezhigradu znahodilis pid okupaciyeyu Nimechchini AdministraciyaItalijskij period Provinciya Lyublyana pid italijskim kermom Kraj bulo okupovano fashistskoyu Italiyeyu v kvitni 1941 roku ale tilki v travni 1941 roku jogo bulo oficijno aneksovano Korolivstvom Italiya pid nazvoyu Provincia di Lubiana Provinciya bula utvorena yak administrativna odinicya Italiyi Hoch provinciya vvazhalas chastinoyu Italiyi ale vona mala osoblivij status Vid inshih provincij vona vidriznyalas tim sho bula v vvedenni Verhovnogo komisara priznachenogo uryadom Italiyi Verhovnij komisar mav ti sami povnovazhennya sho i prefekt v inshih italijskih provinciyah ale z bilshimi povnovazhennyami Provinciya mala politichnu ta administrativnu avtonomiyu deyaki privileyi buli nadani miscevim slovencyam Bilshist municipalnih organiv vladi obranih pid chas zagalnih viboriv Korolivstva Yugoslaviya prodovzhuvali pracyuvati Sudova vlada j misceva administraciya buli zberezhenni Italijska i slovenska mova otrimali oficijnij status a takozh status administrativnoyi movi Bilshist slovenskih zakladiv kulturi j osviti sho mali nacionalne znachennya na kshtalt Lyublyanskogo universitetu i Akademiyi nauk i mistectv buli zberezheni Osvita na slovenskij movi bula zberezhena hoch italijska bula obov yazkovoyu drugoyu movoyu Naselennya provinciyi bulo zvilneno vid vijskovoyi sluzhbi v italijskij armiyi Krim togo Rada bula stvorena yak konsultativna rada Upravlinnya Verhovnogo Komisara Vona skladalasya z miscevih ekonomichnih i profesijnih ob yednan a takozh tih lideriv politichnih partij yaki buli zgodni spivpracyuvati z italijskoyu vladoyu Pochatkova politika italijskih okupacijnih sil vidriznyalas vid nasilnickoyi fashistskoyi politiki italizaciyi prijnyatoyi v inshih chastinah Italiyi Krim togo vona bula znachno loyalnishoyu nizh politika pid chas nacistskoyi okupaciyi Sloveniyi V period z kvitnya po cherven 1941 roku desyatki tisyach slovenciv z okupovanih nimcyami Nizhnoyi Shtiriyi i Verhnoyi Krajni vtekli v provinciyu Lyublyana Pochatkova tolerantna politika italijskoyi administraciyi tem ne mensh ne mogla trivati dovgo Pislya utvorennya i poyavi partizanskogo sprotivu naselennya provinciyi bulo povergnuto zhorstokim represiyam Nimeckij period 1943 1945 Pislya kapitulyaciyi Italiyi v veresni 1943 roku provinciya bula okupovana Nacistskoyu Nimechchinoyu Provinciya bula zberezhena v yiyi minulih kordonah a takozh buli zberezhenni osnovni napryamki samovryaduvannya Provinciya bula vklyuchena v Operacijnu Zonu Adriatichnogo Uzberezhzhya Skasovana 9 travnya 1945 roku VijskoDlya zahistu provinciyi Lyublyana i spivpraci z krayinami Osi bulo zasnovano dekilka organizacij Buli dvi golovni Bila Gvardiya i Sinya Gvardiya Voni buli vijskovo politichnimi organizaciyami Kermanichi cih vijskovih ugrupovan do pochatku Drugoyi Svitovoyi vijni agituvali za spivpracyu slovenciv z Pershoyu Avstrijskoyu Respublikoyu zamist Yugoslaviyi Chleni cih pidrozdiliv buli nabrani v osnovnomu z molodi i nezamozhnih selyan buvlo stvoreno za dlya spivpraci z okupacijnimi vijskami Pislya kapitulyaciyi Italiyi Sinya Gvardiya bula rozpushena a bilshist chleniv Biloyi Gvardiyi buli zaareshtovani abo znishenni Inshi chastini uvijshli do skladu Slovenskogo domobranstva yaku ocholiv kolishnij general yugoslavskoyi korolivskoyi armiyi Leon Rupnik Vin stanovitsya nachalnikom provincialnogo marionetkovogo uryadu provinciyi Lyublyana i vstupaye na sluzhbu Tretogo Rejhu Na boci soyuznikiv buv Vizvolnij front Sloveniyi yakij bulo sformovano 27 kvitnya 1941 roku po rishennyu Centralnogo komitetu Komunistichnoyi partiyi Sloveniyi SkasuvannyaTeritoriya provinciyi Lyublyana pislya Drugoyi Svitovoyi vijni bula ob yednana z reshtoyu slovenskih zemel yaki znahodilis pid kontrolem Tito i utvorili Narodnu Respubliku Sloveniya v 1947 roci DzherelaYugoslavian Encyclopaedia articles Slovenci and Slovenija Yugoslavian Lexicographical Institute Zagreb published up to 1990

Дата публікації:
Топ