Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маргарете Грета Шютте Лігоцкі нім Margarete Schütte Lihotzky за народженням Лігоцкі 23 січня 1897 18 січня 2000 перша ав

Маргарете Шютте-Лігоцкі

Маргарете Шютте-Лігоцкі

Маргарете (Грета) Шютте-Лігоцкі (нім. Margarete Schütte-Lihotzky; за народженням Лігоцкі; 23 січня 1897 — 18 січня 2000) — перша австрійська архітекторка та дизайнерка, яка активно боролася за звільнення співвітчизниць від гніту трьох «К» — Kinder, Kuche, Kirche (діти, кухня, церква).

Маргарете Шютте-Лігоцкі
нім. Margarete Schütte-Lihotzky
image
Народження23 січня 1897(1897-01-23)[1][2][…]
Смерть18 січня 2000(2000-01-18)[1][5][…](102 роки)
ПохованняВіденський центральний цвинтар[6]
Країна
(підданство)		image Австрія[7]
image Німеччина
НавчанняАкадемія образотворчих мистецтв (Відень)
Вчителіd[8] і d[8]
Діяльністьархітекторка, дизайнерка
Найважливіші спорудиФранкфуртська кухня
Нагороди
image image

d

d (1980)

d (1994)

d (1997)

d (1992)

d (1993)

d (1989)

image Маргарете Шютте-Лігоцкі у Вікісховищі

Біографія

Маргарете Лігоцкі народилася 1897 року у Відні в заможній та культурній родині державних чиновників. Її захоплення сформувалися досить рано. Ліберальні погляди батьків вплинули на рішення вступити до знаменитої цісарсько-кайзерівської Школи прикладного мистецтва (Австрійська школа прикладних мистецтв — K. K. Kunstgewerbeschule, нині — Академія образотворчих мистецтв) — на той час єдиному вищому навчальному закладі, куди приймали жінок. Таким чином, Маргарете стала першою австрійською жінкою, яка отримала вищу архітектурну освіту.

Перебуваючи під великим впливом стилю Б​аухаус і особисто Вальтера Гропіуса, Маргарете створювала інтер'єри, що складаються з простих прямих ліній. Естетика та раціоналізаторські ідеї цілком відповідали духу соціального утопізму, який панував у ті роки.

Ще до отримання диплома, співпрацювала з Оскаром Штрнадом (Стрнадом), одним із перших архітекторів, які розробляли проекти «соціального житла».

Серед архітекторів, з якими працювала Маргарете були Адольф Лоос, Петер Беренс, Йозеф Франк і Йозеф Гофман.

З Адольфом Лоосом працювала над створенням житла для ветеранів та інвалідів Першої світової війни (будівництво однієї з найкращих споруд «Червоного Відня» — багатоповерхового комплексу Винарська-Хофф).

В 1926 році, після закінчення навчання, отримала запрошення від Ернста Мая працювати у Франкфурті, де була розпочата програма житлового будівництва. Маргарете розробляла проекти будинків для робітників, студентів. Крім житла, за її проектами будували і громадські будівлі.

В 1927 році вийшла заміж за архітектора Вільгельма Шютте. Шютте-Лігоцкі багато і успішно проектувала, стала помітною фігурою у жіночому русі, публікувала статті і виступала з лекціями.

В 1930 році група німецьких і австрійських архітекторів на чолі з Ернстом Маєм отримала запрошення на роботу в СРСР. В Європі у той час була криза, тому Маргарете разом з чоловіком теж увійшла до складу цієї групи. Завданням групи була участь у будівництві нових соціалістичних міст, переважно в промислових районах СРСР, зокрема, тривалий час німецька бригада працювала в Магнітогорську, пізніше подружжя Шютте працювали в Макіївці. До осені 1937 року, вони пробули у СРСР. Маргарете в основному займалася проектуванням будівель для дитячих установ, включаючи дизайн меблів та іншого устаткування.

В 1934 році Маргарете з чоловіком відвідали Китай і Японію. У Москві вона співпрацювала з Академією архітектури і різними радянськими дослідними установами, які займалися розробкою типових будівель шкіл і дитсадків та обладнання для них.

В 1938 році подружжя Шютте запрошені викладати в Академію витончених мистецтв у Стамбулі, де Маргарете познайомилася з архітектором Гербертом Айхольцером, членом групи австрійського антифашистського опору та вступила в австрійську комуністичну партію.

В 1941 році, будучи комуністкою і учасницею австрійського опору, була схоплена Гестапо і лише завдяки активним клопотанням різних впливових осіб, була засуджена лише до 15 років каторжної в'язниці. Пробула 4 роки в концентраційному таборі, до приходу американських військ в 1945 році. У в'язниці в Маргарете знову відкрився туберкульоз, тому після звільнення їй довелося деякий час лікуватися.

image
Почесна могила на Центральному кладовищі у Відні

В 1946 році вона проектувала дитячий садок у Софії, куди до неї зі Стамбула приїхав чоловік, і вони разом повернулися до Відня.

У післявоєнні роки Шютте-Лігоцкі через свою прихильність комуністичним ідеям практично не отримувала великих замовлень і працювала в основному над проектуванням приватних будинків. Вона залишалася прихильницею соціалістичних переконань, їздила на Кубу і будувала там, брала участь у всіх міжнародних архітектурних конгресах і багатьох виставках, які нерідко проектувала як дизайнер. Особливо багато уваги вона приділяла проектуванню і дизайну дитячих установ, пропагуючи, зокрема, методи Монтессорі.

В 1951 році Маргарете розійшлася з чоловіком. В 1950-ті і 1960-ті роки побудувала два дитячих садки у Відні, приділяти увагу читанню лекцій і консультаційній діяльності, брала участь у виставках у Відні та Парижі. На початку 80-х років її заслуги були високо оцінені, вона отримала безліч призів і нагород.

В 1997 році Шютте-Лігоцкі відсвяткувала своє сторіччя вальсом з мером Відня.

18 січня 2000 року, за п'ять днів до свого 103-го дня народження, померла від ускладнень після грипу. Похована у Відні, в почесній могилі на Центральному кладовищі.

Проекти

image
«Франкфуртська» кухня (1926)

Відомим проектом Шютте-Лігоцкі була так звана Франкфуртська кухня, розроблена в 1927 році.

Маргарете вважала, що традиційна кухня займає багато простору, через що вартість квартири значно підвищується. Крім того, у такій кухні неможливо було втілювати досягнення технічного прогресу та ефективно вести домашнє господарство.

В цей час вона вже довідалася про систему наукового підходу до витрат часу на робочому місці, задумалася про те, як житлове приміщення може скоротити роботу домогосподарки.

Маргарете взяла секундомір, прорахувала час, який потрібний на різні кухонні справи, і зрозуміла, що через нераціональний розподіл кухонного простору, багато часу витрачається даремно. Щоб більше не було цих витрат, вона і спроектувала свою «франкфуртську кухню», яка вміщується на площі 6,5 м² та складалася з модульних секцій і не мала жодного порожнього квадратного сантиметра.

Її проект — ідеальне поєднання функції і форми. Цю кухню відрізняв стандартний, жорстко закріплений набір меблів: зліва — подвійна мийка, справа — плита, навісні шафи з ковзними дверцятами, а у короткій стіни, біля вікна — робочий стіл. Кухня була обладнана 18-ю практичними «шюттенками» — щось середнє між висувними ящиками, контейнерами для зберігання запасів і мірними стаканчиками.

Шютте-Лігоцкі зламала стереотип кухні як приміщення, в якому і готували їжу, і обідали, і прали, а часом навіть спали; вона спроектувала компактну кухню розміром 1,9 м на 3,4 м. Ця кухня призначалася тільки для приготування їжі. Невелика ширина не тільки дозволяла заощадити площу, а й мінімізувала кількість кроків, які потрібно було робити господині. У своїй кухні Маргарете зробила розсувні двері, щоб з кухонної зони матір мала можливість спостерігати за дітьми, що знаходяться в обідній зоні.

В кінці 1920-х років тільки у Франкфурті було побудовано близько 10 000 квартир з подібними кухнями, які увійшли в історію під назвою «франкфуртські». Незважаючи на критику, пов'язану з тіснотою і аскетичністю приміщення, проект мав комерційний успіх і дозволив забезпечити доступним житлом багатьох з тих, хто в ньому потребував. Ідея компактної кухні, обладнаної стандартними побутовими приладами, була підхоплена Америкою і Японією.

Посилання

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118762141 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Margarete Schütte-Lihotzky
    d:Track:Q17299517
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 68. —
    d:Track:Q1741d:Track:Q110290934d:Track:Q110290935
  5. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  6. https://www.friedhoefewien.at
  7. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  8. Encyclopaedia of Architects, Vienna 1770–1945
    d:Track:Q98582343
  9. . news.ivest.kz. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016 року.(рос.)
  10. . wt.zao.com.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016 року.
  11. . aerodizain.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016 року.(рос.)
  12. . designstory.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016 року.(рос.)
  13. . art-bastet.ru. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016 року.(рос.)
  14. . hmarochos.kiev.ua. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016 року.
  15. Михайлов, С.М. История дизайна. — М., 2003. — Т. 2. Дизайн индустриального и постиндустриального общества. — С. 10. (рос.)
  16. Михайлов, С.М. История дизайна. — М., 2003. — Т. 2. Дизайн индустриального и постиндустриального общества. — С. 14. (рос.)
  17. . irvispress.ru. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016 року.(рос.)

Посилання

  • Schütte-Lihotzky, Margarete [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Margarete Greta Shyutte Ligocki nim Margarete Schutte Lihotzky za narodzhennyam Ligocki 23 sichnya 1897 18 sichnya 2000 persha avstrijska arhitektorka ta dizajnerka yaka aktivno borolasya za zvilnennya spivvitchiznic vid gnitu troh K Kinder Kuche Kirche diti kuhnya cerkva Margarete Shyutte Ligockinim Margarete Schutte LihotzkyNarodzhennya23 sichnya 1897 1897 01 23 1 2 Viden Avstro Ugorshina 4 Smert18 sichnya 2000 2000 01 18 1 5 102 roki Viden Avstriya 4 PohovannyaVidenskij centralnij cvintar 6 Krayina piddanstvo Avstriya 7 NimechchinaNavchannyaAkademiya obrazotvorchih mistectv Viden Vchitelid 8 i d 8 Diyalnistarhitektorka dizajnerkaNajvazhlivishi sporudiFrankfurtska kuhnyaNagorodid d 1980 d 1994 d 1997 d 1992 d 1993 d 1989 Margarete Shyutte Ligocki u VikishovishiBiografiyaMargarete Ligocki narodilasya 1897 roku u Vidni v zamozhnij ta kulturnij rodini derzhavnih chinovnikiv Yiyi zahoplennya sformuvalisya dosit rano Liberalni poglyadi batkiv vplinuli na rishennya vstupiti do znamenitoyi cisarsko kajzerivskoyi Shkoli prikladnogo mistectva Avstrijska shkola prikladnih mistectv K K Kunstgewerbeschule nini Akademiya obrazotvorchih mistectv na toj chas yedinomu vishomu navchalnomu zakladi kudi prijmali zhinok Takim chinom Margarete stala pershoyu avstrijskoyu zhinkoyu yaka otrimala vishu arhitekturnu osvitu Perebuvayuchi pid velikim vplivom stilyu B auhaus i osobisto Valtera Gropiusa Margarete stvoryuvala inter yeri sho skladayutsya z prostih pryamih linij Estetika ta racionalizatorski ideyi cilkom vidpovidali duhu socialnogo utopizmu yakij panuvav u ti roki She do otrimannya diploma spivpracyuvala z Oskarom Shtrnadom Strnadom odnim iz pershih arhitektoriv yaki rozroblyali proekti socialnogo zhitla Sered arhitektoriv z yakimi pracyuvala Margarete buli Adolf Loos Peter Berens Jozef Frank i Jozef Gofman Z Adolfom Loosom pracyuvala nad stvorennyam zhitla dlya veteraniv ta invalidiv Pershoyi svitovoyi vijni budivnictvo odniyeyi z najkrashih sporud Chervonogo Vidnya bagatopoverhovogo kompleksu Vinarska Hoff V 1926 roci pislya zakinchennya navchannya otrimala zaproshennya vid Ernsta Maya pracyuvati u Frankfurti de bula rozpochata programa zhitlovogo budivnictva Margarete rozroblyala proekti budinkiv dlya robitnikiv studentiv Krim zhitla za yiyi proektami buduvali i gromadski budivli V 1927 roci vijshla zamizh za arhitektora Vilgelma Shyutte Shyutte Ligocki bagato i uspishno proektuvala stala pomitnoyu figuroyu u zhinochomu rusi publikuvala statti i vistupala z lekciyami V 1930 roci grupa nimeckih i avstrijskih arhitektoriv na choli z Ernstom Mayem otrimala zaproshennya na robotu v SRSR V Yevropi u toj chas bula kriza tomu Margarete razom z cholovikom tezh uvijshla do skladu ciyeyi grupi Zavdannyam grupi bula uchast u budivnictvi novih socialistichnih mist perevazhno v promislovih rajonah SRSR zokrema trivalij chas nimecka brigada pracyuvala v Magnitogorsku piznishe podruzhzhya Shyutte pracyuvali v Makiyivci Do oseni 1937 roku voni probuli u SRSR Margarete v osnovnomu zajmalasya proektuvannyam budivel dlya dityachih ustanov vklyuchayuchi dizajn mebliv ta inshogo ustatkuvannya V 1934 roci Margarete z cholovikom vidvidali Kitaj i Yaponiyu U Moskvi vona spivpracyuvala z Akademiyeyu arhitekturi i riznimi radyanskimi doslidnimi ustanovami yaki zajmalisya rozrobkoyu tipovih budivel shkil i ditsadkiv ta obladnannya dlya nih V 1938 roci podruzhzhya Shyutte zaprosheni vikladati v Akademiyu vitonchenih mistectv u Stambuli de Margarete poznajomilasya z arhitektorom Gerbertom Ajholcerom chlenom grupi avstrijskogo antifashistskogo oporu ta vstupila v avstrijsku komunistichnu partiyu V 1941 roci buduchi komunistkoyu i uchasniceyu avstrijskogo oporu bula shoplena Gestapo i lishe zavdyaki aktivnim klopotannyam riznih vplivovih osib bula zasudzhena lishe do 15 rokiv katorzhnoyi v yaznici Probula 4 roki v koncentracijnomu tabori do prihodu amerikanskih vijsk v 1945 roci U v yaznici v Margarete znovu vidkrivsya tuberkuloz tomu pislya zvilnennya yij dovelosya deyakij chas likuvatisya Pochesna mogila na Centralnomu kladovishi u Vidni V 1946 roci vona proektuvala dityachij sadok u Sofiyi kudi do neyi zi Stambula priyihav cholovik i voni razom povernulisya do Vidnya U pislyavoyenni roki Shyutte Ligocki cherez svoyu prihilnist komunistichnim ideyam praktichno ne otrimuvala velikih zamovlen i pracyuvala v osnovnomu nad proektuvannyam privatnih budinkiv Vona zalishalasya prihilniceyu socialistichnih perekonan yizdila na Kubu i buduvala tam brala uchast u vsih mizhnarodnih arhitekturnih kongresah i bagatoh vistavkah yaki neridko proektuvala yak dizajner Osoblivo bagato uvagi vona pridilyala proektuvannyu i dizajnu dityachih ustanov propaguyuchi zokrema metodi Montessori V 1951 roci Margarete rozijshlasya z cholovikom V 1950 ti i 1960 ti roki pobuduvala dva dityachih sadki u Vidni pridilyati uvagu chitannyu lekcij i konsultacijnij diyalnosti brala uchast u vistavkah u Vidni ta Parizhi Na pochatku 80 h rokiv yiyi zaslugi buli visoko ocineni vona otrimala bezlich priziv i nagorod V 1997 roci Shyutte Ligocki vidsvyatkuvala svoye storichchya valsom z merom Vidnya 18 sichnya 2000 roku za p yat dniv do svogo 103 go dnya narodzhennya pomerla vid uskladnen pislya gripu Pohovana u Vidni v pochesnij mogili na Centralnomu kladovishi Proekti Frankfurtska kuhnya 1926 Vidomim proektom Shyutte Ligocki bula tak zvana Frankfurtska kuhnya rozroblena v 1927 roci Margarete vvazhala sho tradicijna kuhnya zajmaye bagato prostoru cherez sho vartist kvartiri znachno pidvishuyetsya Krim togo u takij kuhni nemozhlivo bulo vtilyuvati dosyagnennya tehnichnogo progresu ta efektivno vesti domashnye gospodarstvo V cej chas vona vzhe dovidalasya pro sistemu naukovogo pidhodu do vitrat chasu na robochomu misci zadumalasya pro te yak zhitlove primishennya mozhe skorotiti robotu domogospodarki Margarete vzyala sekundomir prorahuvala chas yakij potribnij na rizni kuhonni spravi i zrozumila sho cherez neracionalnij rozpodil kuhonnogo prostoru bagato chasu vitrachayetsya daremno Shob bilshe ne bulo cih vitrat vona i sproektuvala svoyu frankfurtsku kuhnyu yaka vmishuyetsya na ploshi 6 5 m ta skladalasya z modulnih sekcij i ne mala zhodnogo porozhnogo kvadratnogo santimetra Yiyi proekt idealne poyednannya funkciyi i formi Cyu kuhnyu vidriznyav standartnij zhorstko zakriplenij nabir mebliv zliva podvijna mijka sprava plita navisni shafi z kovznimi dvercyatami a u korotkij stini bilya vikna robochij stil Kuhnya bula obladnana 18 yu praktichnimi shyuttenkami shos serednye mizh visuvnimi yashikami kontejnerami dlya zberigannya zapasiv i mirnimi stakanchikami Shyutte Ligocki zlamala stereotip kuhni yak primishennya v yakomu i gotuvali yizhu i obidali i prali a chasom navit spali vona sproektuvala kompaktnu kuhnyu rozmirom 1 9 m na 3 4 m Cya kuhnya priznachalasya tilki dlya prigotuvannya yizhi Nevelika shirina ne tilki dozvolyala zaoshaditi ploshu a j minimizuvala kilkist krokiv yaki potribno bulo robiti gospodini U svoyij kuhni Margarete zrobila rozsuvni dveri shob z kuhonnoyi zoni matir mala mozhlivist sposterigati za ditmi sho znahodyatsya v obidnij zoni V kinci 1920 h rokiv tilki u Frankfurti bulo pobudovano blizko 10 000 kvartir z podibnimi kuhnyami yaki uvijshli v istoriyu pid nazvoyu frankfurtski Nezvazhayuchi na kritiku pov yazanu z tisnotoyu i asketichnistyu primishennya proekt mav komercijnij uspih i dozvoliv zabezpechiti dostupnim zhitlom bagatoh z tih hto v nomu potrebuvav Ideya kompaktnoyi kuhni obladnanoyi standartnimi pobutovimi priladami bula pidhoplena Amerikoyu i Yaponiyeyu PosilannyaDeutsche Nationalbibliothek Record 118762141 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Margarete Schutte Lihotzky d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gadzinski A KALLIOPE Austria Frauen in Gesellschaft Kultur und Wissenschaft Wien Bundesministerium fur Europa Integration und Ausseres 2015 S 68 ISBN 978 3 9503655 5 9 d Track Q1741d Track Q110290934d Track Q110290935 RKDartists d Track Q17299517 https www friedhoefewien at Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 Encyclopaedia of Architects Vienna 1770 1945 d Track Q98582343 news ivest kz Arhiv originalu za 21 kvitnya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2016 roku ros wt zao com ua Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2016 roku aerodizain com Arhiv originalu za 15 kvitnya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2016 roku ros designstory ru Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2016 roku ros art bastet ru Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2016 roku ros hmarochos kiev ua Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2016 roku Mihajlov S M Istoriya dizajna M 2003 T 2 Dizajn industrialnogo i postindustrialnogo obshestva S 10 ros Mihajlov S M Istoriya dizajna M 2003 T 2 Dizajn industrialnogo i postindustrialnogo obshestva S 14 ros irvispress ru Arhiv originalu za 20 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2016 roku ros PosilannyaSchutte Lihotzky Margarete 23 veresnya 2016 u Wayback Machine nim

Дата публікації:
Топ