Йовлань Оло або Володимир Іванович Ромашкін (ерз. Йовлань Оло; рос. Владимир Ромашкин; 6 вересня 1951, , Іцял бує — 29 серпня 2002, Саранськ) — один із очільників ерзянського національного руху кінця ХХ століття, голова націоналістичного об'єднання «Од вий» (Нова сила). Поет, хормейстер, кінодокументаліст, громадський діяч, політик, антиколоніаліст. Лідер музичного гурту «Торама».
Йовлань Оло | |
---|---|
Народився | 6 вересня 1951 с. Іцяло, Республіка Мордовія |
Помер | 29 серпня 2002 (50 років) Саранськ |
Країна | Росія Фінляндія Естонія |
Діяльність | музикант, співак, оператор-постановник |
Alma mater | Казанська консерваторія |
Знання мов | російська |
Жанр | джаз, поп, танцювальна музика і національна музика |
|
Національність — ерзя.
Біографія
Народився в ерзянській родині в селі Іцяло — на північ від Саранська (Ічалковський район).
1975 закінчив диригентсько-хорове відділення Саранського музичного училища імені Кірюкова — навчався в композитора Нікула Бояркіна. Після цього вступає на диригентсько-хоровий факультет Казанської консерваторії, де навчається у А. Булдакової (закінчив 1980).
1986 — закінчує аспірантуру при Мордовському науково-дослідному інституті мови, літератури та історії, сектор фольклору та мистецтва. Тоді ж вийшла його монографія «Про деякі особливості традиційного пісенного мистецтва мордви-каратаїв», в якій уперше дослідив музичну культуру мокшанського анклаву на території Татарстану (примірник монографії зберігається в Національній бібліотеці України імені Вернадського).
З відродженням національного ерзянського руху наприкінці 1980-тих — активний громадський діяч. Також виступає як сценарист і кінодокументаліст (стрічки «Каратаї», «Витоки»). Співавтор музичного телефільму «Про що співає Торама».
З 1990 — викладач музичних дисциплін у Саранському училищі культури, де популяризує ерзянську музичну традицію.
Гурт «Торама»
Йовлань Оло зібрав етномузичний гурт «Торама» (ритуальний ріг стародавніх ерзян). Зі самого початку діяльність гурту вийшла далеко за межі суто музичної — виконання ерзянських і мокшанських пісень. Гурт, в якому брали участь два сини Йовланя Оло, претендував на статус релігійної громади, яка пропагувала відродження національної віри ерзян — інешкіпазії, віри у творця усього сущого — Інешкі Паза (верховного небесного бога).
В останні роки життя вдався до відкритої політичної діяльності, заснувавши націоналістичну молодіжну організацію «Од Вій» (Нова сила). Включається в міжнародний фіно-угорський рух, користується підтримкою найвищих державних осіб Естонії та Фінляндії.
На початку 2002 року став жертвою гострої інфекційної хвороби, яка призвела до смерті в міській лікарні Саранська 29 серпня того ж року. За місяць до смерті, у лікарняній палаті, зустрівся з активістом фіно-угорського руху України Ростиславом Мартинюком, який передав для хворого митця ювілейні поштівки «Степан Эрзя», випущені в Києві.
В останні роки життя активно розвивав ідею новітньої «ініціації ерзян» — гуртування представників ерзянської нації на ґрунті єдиної ідеології, подібної до юдаїзму. Це мало стати вирішенням проблеми масової асиміляції ерзян у ХХІ столітті, викликаної розпорошеністю на всій території Євразії — від західних меж Нижегородської області до Сахаліну, та засиллям московського православ'я, яке виступає як інструмент глибокого зросійщення фіно-угрів.
Вшанування
- Нагороджений естонським державним орденом «Хрест Святої Марії».
Музей Йовланя Оло
2006 у селі Підлісна Тавла (Вирь Тавла) Кочкуровського району Мордовії відкрився етнографічний ерзянський музей «Йовлань Олонь Этно-Кудо», створений на базі традиційної ерзянської хати, придбаної митцем ще в 1989 році. Там створено центр ерзянського різьблення по дереву, проводять фестиваль ерзянської музики.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jovlan Olo abo Volodimir Ivanovich Romashkin erz Jovlan Olo ros Vladimir Romashkin 6 veresnya 1951 Icyal buye 29 serpnya 2002 Saransk odin iz ochilnikiv erzyanskogo nacionalnogo ruhu kincya HH stolittya golova nacionalistichnogo ob yednannya Od vij Nova sila Poet hormejster kinodokumentalist gromadskij diyach politik antikolonialist Lider muzichnogo gurtu Torama Jovlan OloNarodivsya6 veresnya 1951 1951 09 06 s Icyalo Respublika MordoviyaPomer29 serpnya 2002 2002 08 29 50 rokiv SaranskKrayina Rosiya Finlyandiya EstoniyaDiyalnistmuzikant spivak operator postanovnikAlma materKazanska konservatoriyaZnannya movrosijskaZhanrdzhaz pop tancyuvalna muzika i nacionalna muzika Mediafajli u Vikishovishi Nacionalnist erzya BiografiyaNarodivsya v erzyanskij rodini v seli Icyalo na pivnich vid Saranska Ichalkovskij rajon 1975 zakinchiv dirigentsko horove viddilennya Saranskogo muzichnogo uchilisha imeni Kiryukova navchavsya v kompozitora Nikula Boyarkina Pislya cogo vstupaye na dirigentsko horovij fakultet Kazanskoyi konservatoriyi de navchayetsya u A Buldakovoyi zakinchiv 1980 1986 zakinchuye aspiranturu pri Mordovskomu naukovo doslidnomu instituti movi literaturi ta istoriyi sektor folkloru ta mistectva Todi zh vijshla jogo monografiya Pro deyaki osoblivosti tradicijnogo pisennogo mistectva mordvi karatayiv v yakij upershe doslidiv muzichnu kulturu mokshanskogo anklavu na teritoriyi Tatarstanu primirnik monografiyi zberigayetsya v Nacionalnij biblioteci Ukrayini imeni Vernadskogo Z vidrodzhennyam nacionalnogo erzyanskogo ruhu naprikinci 1980 tih aktivnij gromadskij diyach Takozh vistupaye yak scenarist i kinodokumentalist strichki Karatayi Vitoki Spivavtor muzichnogo telefilmu Pro sho spivaye Torama Z 1990 vikladach muzichnih disciplin u Saranskomu uchilishi kulturi de populyarizuye erzyansku muzichnu tradiciyu Gurt Torama Jovlan Olo zibrav etnomuzichnij gurt Torama ritualnij rig starodavnih erzyan Zi samogo pochatku diyalnist gurtu vijshla daleko za mezhi suto muzichnoyi vikonannya erzyanskih i mokshanskih pisen Gurt v yakomu brali uchast dva sini Jovlanya Olo pretenduvav na status religijnoyi gromadi yaka propaguvala vidrodzhennya nacionalnoyi viri erzyan ineshkipaziyi viri u tvorcya usogo sushogo Ineshki Paza verhovnogo nebesnogo boga V ostanni roki zhittya vdavsya do vidkritoyi politichnoyi diyalnosti zasnuvavshi nacionalistichnu molodizhnu organizaciyu Od Vij Nova sila Vklyuchayetsya v mizhnarodnij fino ugorskij ruh koristuyetsya pidtrimkoyu najvishih derzhavnih osib Estoniyi ta Finlyandiyi Na pochatku 2002 roku stav zhertvoyu gostroyi infekcijnoyi hvorobi yaka prizvela do smerti v miskij likarni Saranska 29 serpnya togo zh roku Za misyac do smerti u likarnyanij palati zustrivsya z aktivistom fino ugorskogo ruhu Ukrayini Rostislavom Martinyukom yakij peredav dlya hvorogo mitcya yuvilejni poshtivki Stepan Erzya vipusheni v Kiyevi V ostanni roki zhittya aktivno rozvivav ideyu novitnoyi iniciaciyi erzyan gurtuvannya predstavnikiv erzyanskoyi naciyi na grunti yedinoyi ideologiyi podibnoyi do yudayizmu Ce malo stati virishennyam problemi masovoyi asimilyaciyi erzyan u HHI stolitti viklikanoyi rozporoshenistyu na vsij teritoriyi Yevraziyi vid zahidnih mezh Nizhegorodskoyi oblasti do Sahalinu ta zasillyam moskovskogo pravoslav ya yake vistupaye yak instrument glibokogo zrosijshennya fino ugriv Muzej sadiba Jovlanya Olo u s Vir Tavla Respublika Mordoviya VshanuvannyaNagorodzhenij estonskim derzhavnim ordenom Hrest Svyatoyi Mariyi Muzej Jovlanya Olo 2006 u seli Pidlisna Tavla Vir Tavla Kochkurovskogo rajonu Mordoviyi vidkrivsya etnografichnij erzyanskij muzej Jovlan Olon Etno Kudo stvorenij na bazi tradicijnoyi erzyanskoyi hati pridbanoyi mitcem she v 1989 roci Tam stvoreno centr erzyanskogo rizblennya po derevu provodyat festival erzyanskoyi muziki Posilannya