У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Голошина Голо шина село Білоберізької сільської громади Верховинськ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Голошина.

Голо́шина — село Білоберізької сільської громади Верховинського району Івано-Франківської області. Це прикордонне село, яке межує з Румунією.

село Голошина
Вигляд на Голошину Вигляд на Голошину
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Верховинський район
Громада	Білоберізька сільська громада
Основні дані
Засноване	1932
Населення	415
Площа	10 км²
Густота населення	41,5 осіб/км²
Поштовий індекс	78735
Телефонний код	+380 03432
Географічні дані
Географічні координати	47°53′15″ пн. ш. 24°53′10″ сх. д. / 47.88750° пн. ш. 24.88611° сх. д. / 47.88750; 24.88611Координати: 47°53′15″ пн. ш. 24°53′10″ сх. д. / 47.88750° пн. ш. 24.88611° сх. д. / 47.88750; 24.88611


Місцева влада
Адреса ради	78735 Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Голошина
Карта
Голошина
Голошина
Мапа

Голошина у Вікісховищі

Географія

На південному заході від села бере початок струмок Гостовець, лівий доплив Білого Черемошу.

На південному сході від села бере початок струмок Подяворова, правий доплив Гостовця.

Село, зокрема присілок Калиничі, є найпівденнішим населеним пунтом Івано-Франківської області.

На іншому буковинському березі річки Білий Черемош знаходиться однойменне село Голошина у Конятинській сільській громаді Вижницького району Чернівецької області.

Клімат

Голошина знаходяться в межах вологого континентального клімату та субарктичного клімату. Навколо села — хвойні праліси, у яких водяться рідкісні дикі звірі.

Історія

Село Голошина засноване 1932 року. Це одне з найбільш віддалених поселень у Верховинському районі.

З весни 1944 року до весни 1945 року тут перебували вояки Буковинського куреня УПА, а саме 3-я чота — чотар «Сокіл», згодом «Хміль». Налічувала до 40 стрільців, з нею знаходився сотенний «Крига», спочатку базувалася в горах. Пізніше перебазувалася у села Голошина, Самакова, Киселиці, а згодом у село Бісків.

З 1991 року в складі незалежної України.

2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади..

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 497 осіб, з яких 262 чоловіки та 235 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 417 осіб.

Більшість жителів займаються лісовим господарством, тваринництвом і збиральництвом (гриби, малина, чорниця). Тут добре збережені старовинні звичаї, традиції гуцульського краю. Значна віддаленість, важкодоступність і високогірність суттєво впливають на побут, спосіб життя.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,76 %
російська	0,24 %

Туризм

Комплекс відпочинку «Християна».

Відомі люди

Дмитроняк Олексій Танасійович (1914 року народження) — українець, малописьменний, проживав у селі Голошина, Верховинського району, селянин. Заарештований 10.01.1945. Звинувачення: збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 18.06.1945 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.11.1993.

Примітки

ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Івано-Франківська область, Реабілітовані історією, Книга 1, 697 с. www.reabit.org.ua. Процитовано 11 листопада 2022.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55

[2] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_1989-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[населення_2001-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[населення_2001_мова-6] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

[7] Івано-Франківська область, Реабілітовані історією, Книга 1, 697 с. www.reabit.org.ua. Процитовано 11 листопада 2022.