Ге́нрі Лью́їс Сті́мсон (англ. Henry Lewis Stimson) (нар.21 вересня 1867, Нью-Йорк — †20 жовтня 1950) — американський діяч, обіймав посаду військового міністра, генерал-губернатора Філіппін і Державного секретаря.
Генрі Льюїс Стімсон | |
---|---|
англ. Henry Lewis Stimson | |
46-тий Державний секретар США | |
28 березня 1929 — 4 березня 1933 | |
Попередник | Френк Біллінґс Келлоґ |
Наступник | Корделл Халл |
54-тий Військовий міністр США | |
10 липня 1940 — 21 вересня 1945 | |
Попередник | Гаррі Хайнс Вудрінг |
Наступник | Роберт Паттерсон |
45-тий Військовий міністр США | |
22 травня 1911 — 4 березня 1913 | |
Попередник | Джейкоб Дикінсон |
Наступник | Ліндлі Геррісон |
8-й Генерал-губернатор Філіппін | |
27 грудня 1927 — 23 лютого 1929 | |
Попередник | Леонард Вуд |
Наступник | Юджин Гілмор |
Народився | 21 вересня 1867 Нью-Йорк |
Помер | 20 жовтня 1950 (83 роки) Лонг-Айленд, штат Нью-Йорк |
Похований | d |
Відомий як | політик, адвокат, дипломат |
Громадянство | США |
Alma mater | Єльський коледж, Гарвардська школа права і Академія Філліпса |
Політична партія | Республіканська партія США |
Батько | d |
У шлюбі з | Мейбл Веллінгтон Вайт |
Професія | правник, дипломат, адміністратор |
Релігія | пресвітеріанство |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в багатій родині Льюїса Еттербурі Стімсона і Кандас Вілер. Мати Генрі померла, коли йому було 7 років, у результаті цього він виховувався дідусем і бабусею. Навчався у школі Phillips Academy в Андовері, потім у Єльскому університеті, де отримав ступінь бакалавра в 1888 році. Був прийнятий у товариство «Череп й кістки». Продовжив освіту на юридичному факультеті Гарвардського університету. У 1891 році почав працювати в нью-йоркській юридичній фірмі «Root and Clark», через два роки став партнером. У 1893 Стімсон одружився з Мейбл Веллінгтон Вайт (Mabel Wellington White), праправнучці однієї з батьків-засновників США Роджера Шермана; в них не було дітей.
У 1906 році президент Теодор Рузвельт призначив Стімсона прокурором південного району Нью-Йорка. На цій посаді Стімсон активно проводив антитрестовську політику Рузвельта. У 1910 році Стімсон був кандидатом від республіканців під час виборів мера Нью-Йорку, але програв вибори. З 1911 по 1913 ірік Стімсон був військовим міністром в адміністрації Вільяма Тафта. Під час Першої світової війни служив у армії у Франції. Дослужився до полковника артилерії.
У 1927 році президент Калвін Кулідж направив Стімсона до Нікарагуа, для ведення мирних переговорів щодо припинення громадянської війни в цій країні. З грудня 1927 до березня 1929 Стімсон обіймав посаду генерал-губернатора Філіппін. З 1929 по 1933 обіймав посаду Державного секретаря США в адміністрації президента Герберт Гувера. Очолював делегацію США на військово-морськй конференції у Лондоні. Коли 1931 року Японія окупувала Маньчжурію й організувала там маріонеткову державу Маньчжоу-Го, Стімсон направив ноти урядам Японії та Китаю, у тому, що США не визнають законності жодного договору чи ситуації, які порушували би права Сполучених Штатів або Китайської республіки. Повернувшись до приватного життя з закінченням президентського терміну Гувера Стімсон залишився противником японської агресії в Азії.
У 1940 року президент Франклін Делано Рузвельт призначив Стімсона на посаду військового міністра. Стімсон керував гігантським розширенням невеликої в передвоєнний період американської армії до 10 мільйонів солдатів. Для цього було введено призов до армії. Стімсон здійснював нагляд за створенням атомної бомби, контролюючи безпосереднього керівника Манхеттенського проекту генерала Леслі Гровса. Очолюючи комісію зрозробки атомної бомби Стімсон викреслив з складеного списку цілей бомбардування культурний центр Японії Кіото, де колись провів медовий місяць[] і замінив його за Нагасакі. 21 вересня 1945 року, відразу після капітуляції Японії Стімсон, якому було 78 років, пішов у відставку.
Жив у своєму маєтку на Лонг-Айленді, де й помер в 1950 року.
Література
- В. І. Головченко. Стімсон Генрі Люїс // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
- Obituary, New York Times, October 21, 1950 [ 15 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Henry L. Stimson. The Decision to Use the Atomic Bomb. Harper's Magazine, v.147, 1947 [ 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Lyuyis Ge nri Lyu yis Sti mson angl Henry Lewis Stimson nar 21 veresnya 1867 Nyu Jork 20 zhovtnya 1950 amerikanskij diyach obijmav posadu vijskovogo ministra general gubernatora Filippin i Derzhavnogo sekretarya Genri Lyuyis Stimsonangl Henry Lewis StimsonGenri Lyuyis Stimson46 tij Derzhavnij sekretar SShA28 bereznya 1929 4 bereznya 1933PoperednikFrenk Billings KellogNastupnikKordell Hall54 tij Vijskovij ministr SShA10 lipnya 1940 21 veresnya 1945PoperednikGarri Hajns VudringNastupnikRobert Patterson45 tij Vijskovij ministr SShA22 travnya 1911 4 bereznya 1913PoperednikDzhejkob DikinsonNastupnikLindli Gerrison8 j General gubernator Filippin27 grudnya 1927 23 lyutogo 1929PoperednikLeonard VudNastupnikYudzhin GilmorNarodivsya21 veresnya 1867 1867 09 21 Nyu JorkPomer20 zhovtnya 1950 1950 10 20 83 roki Long Ajlend shtat Nyu JorkPohovanijdVidomij yakpolitik advokat diplomatGromadyanstvo SShAAlma materYelskij koledzh Garvardska shkola prava i Akademiya FillipsaPolitichna partiyaRespublikanska partiya SShABatkodU shlyubi zMejbl Vellington VajtProfesiyapravnik diplomat administratorReligiyapresviterianstvo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v bagatij rodini Lyuyisa Etterburi Stimsona i Kandas Viler Mati Genri pomerla koli jomu bulo 7 rokiv u rezultati cogo vin vihovuvavsya didusem i babuseyu Navchavsya u shkoli Phillips Academy v Andoveri potim u Yelskomu universiteti de otrimav stupin bakalavra v 1888 roci Buv prijnyatij u tovaristvo Cherep j kistki Prodovzhiv osvitu na yuridichnomu fakulteti Garvardskogo universitetu U 1891 roci pochav pracyuvati v nyu jorkskij yuridichnij firmi Root and Clark cherez dva roki stav partnerom U 1893 Stimson odruzhivsya z Mejbl Vellington Vajt Mabel Wellington White prapravnuchci odniyeyi z batkiv zasnovnikiv SShA Rodzhera Shermana v nih ne bulo ditej U 1906 roci prezident Teodor Ruzvelt priznachiv Stimsona prokurorom pivdennogo rajonu Nyu Jorka Na cij posadi Stimson aktivno provodiv antitrestovsku politiku Ruzvelta U 1910 roci Stimson buv kandidatom vid respublikanciv pid chas viboriv mera Nyu Jorku ale prograv vibori Z 1911 po 1913 irik Stimson buv vijskovim ministrom v administraciyi Vilyama Tafta Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u armiyi u Franciyi Dosluzhivsya do polkovnika artileriyi U 1927 roci prezident Kalvin Kulidzh napraviv Stimsona do Nikaragua dlya vedennya mirnih peregovoriv shodo pripinennya gromadyanskoyi vijni v cij krayini Z grudnya 1927 do bereznya 1929 Stimson obijmav posadu general gubernatora Filippin Z 1929 po 1933 obijmav posadu Derzhavnogo sekretarya SShA v administraciyi prezidenta Gerbert Guvera Ocholyuvav delegaciyu SShA na vijskovo morskj konferenciyi u Londoni Koli 1931 roku Yaponiya okupuvala Manchzhuriyu j organizuvala tam marionetkovu derzhavu Manchzhou Go Stimson napraviv noti uryadam Yaponiyi ta Kitayu u tomu sho SShA ne viznayut zakonnosti zhodnogo dogovoru chi situaciyi yaki porushuvali bi prava Spoluchenih Shtativ abo Kitajskoyi respubliki Povernuvshis do privatnogo zhittya z zakinchennyam prezidentskogo terminu Guvera Stimson zalishivsya protivnikom yaponskoyi agresiyi v Aziyi U 1940 roku prezident Franklin Delano Ruzvelt priznachiv Stimsona na posadu vijskovogo ministra Stimson keruvav gigantskim rozshirennyam nevelikoyi v peredvoyennij period amerikanskoyi armiyi do 10 miljoniv soldativ Dlya cogo bulo vvedeno prizov do armiyi Stimson zdijsnyuvav naglyad za stvorennyam atomnoyi bombi kontrolyuyuchi bezposerednogo kerivnika Manhettenskogo proektu generala Lesli Grovsa Ocholyuyuchi komisiyu zrozrobki atomnoyi bombi Stimson vikresliv z skladenogo spisku cilej bombarduvannya kulturnij centr Yaponiyi Kioto de kolis proviv medovij misyac dzherelo i zaminiv jogo za Nagasaki 21 veresnya 1945 roku vidrazu pislya kapitulyaciyi Yaponiyi Stimson yakomu bulo 78 rokiv pishov u vidstavku Zhiv u svoyemu mayetku na Long Ajlendi de j pomer v 1950 roku LiteraturaV I Golovchenko Stimson Genri Lyuyis Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaObituary New York Times October 21 1950 15 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Henry L Stimson The Decision to Use the Atomic Bomb Harper s Magazine v 147 1947 30 zhovtnya 2007 u Wayback Machine