Анджей Алоїзій Анквич гербу Абданк (пол. Andrzej Alojzy Ankwicz; 22 червня 1777, Краків — 26 березня 1838, Прага) — граф, польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч. Примас Галичини і Володимирії, Львівський і Празький латинський архієпископ.
Анджей Алоїзій Анквич Andrzej Alojzy Ankwicz | ||
Портрет Анджея Анквича | ||
| ||
---|---|---|
1814 — 1833 | ||
Обрання: | 1814 | |
Інтронізація: | 1814 | |
Конфесія: | римо-католик | |
Церква: | Римо-католицька | |
Попередник: | Каєтан Кіцький | |
Наступник: | Франц Лушін | |
| ||
1833 — 1838 | ||
Церква: | Римо-католицька | |
Альма-матер: | Краківський та Віденський університети | |
Науковий ступінь: | доктор | |
Діяльність: | римо-католицький релігійний діяч | |
Національність: | поляк | |
Громадянство: | Австрійська імперія | |
Народження: | 22 червня 1777[1][2] Краків, Річ Посполита[3][2] | |
Смерть: | 26 березня 1838[1][2](60 років) Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[3][…] | |
Похований: | Собор святого Віта | |
Династія: | ||
Батько: | Юзеф Анквич | |
Мати: | Анна з Біберштайн Старовейська | |
Анджей Анквич у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 22 червня 1777 року в м. Краків (нині Польща). Батько — Юзеф Анквич гербу Абданк, сондецький каштелян, отримував пенсію від царя Московії, був повішений 9 вересня 1794 під час повстання Костюшка. Мати — дружина батька Анна з Біберштайн Старовейська.
Навчався у Кракові та Відні, вивчав право, захистив докторський ступінь. 1810 року захистив докторат з теології та отримав капланське свячення. Потім став оломоуцьким каноніком та директором богословських студій в Оломоуці. Пізніше львівський латинський архієпископ Каєтан Кіцький запросив його до Львова на посаду свого генерального вікарія. 1814 року призначений львівським латинським архієпископом. Цісар Франц І 13 лютого 1817 року підписав рескрипт, яким А. Анквич отримував титул Примаса Галичини і Володимирії. Після відновлення діяльності Львівського університету був призначений його ректором.
Один з головних противників поширення освіти серед українців (русинів): добився від цісарського двору заборони книгодрукування руською мовою. Після заснування у жовтні 1817 року в Перемишлі греко-католицького дяко-вчительського інституту владою було введено заборону навчання у ньому українською (руською) мовою. Митрополит Михайло Левицький звернувся до цісаря, який наказав створити комісію з 11 геб. радників, 4 духовних осіб (від русинів — Левицький, Іван Могильницький, від поляків-католиків — Анквіч, канонік Манасєвіч), більшість поляків висловились проти українських шкіл, Анквіч заявив:
в Галичині, як частині давньої Польщі, може бути лише польська мова народною і польські школи. |
Завдяки його сприянню костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Язловці став парафіяльним 1824 року. У 1824 році також освятив костел у Львові (нині церква святої Анни). 18 травня 1828 р. консекрував костел в Куткорі. 22 червня 1828 року освятив костел у Новому Милятині.
1833 року призначений архієпископом празьким.
Помер 26 березня 1838 року в м. Прага (Австрійська імперія, нині Чехія).
Примітки
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Sejm-Wielki.pl — 2002.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #144047187 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Dr. Constant v. Wurzbach Ankwitz Graf Skarbek auf Posławice, Andreas Alois // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 44.
- . Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
- ks. Umiński J. Ankwicz Andrzej Alojzy hr. z Posławic Skarbek (1774—1838)… — S. 115.
- Nieć J. Ankwicz Józef (†1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 115—116. (пол.)
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 150. — .
- Там само. — С. 152.
- В. Верига посилається на працю Володимира Гнатюка «Національне відродження австро-угорських українців (1772—1880 рр.)». — Відень, 1916. — С. 11.
- Підставка Р., Рибчинський О. Параіяльний костел Воскресіння Найсвятішої Панни Марії // Язловцю — 640. — Збараж, 2013. — 128 с. — С. 91—93.
- Проців І. Церква й монастир Святої Анни у Львові: сторінки історії // Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 28. — С. 224.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 9 січня 2015.
- Nowacki D. Kościół p. w. Świętego Krzyża i dom zakonny (plebania) w Milatynie Nowym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Antykwa», 1996. — T. 4. — 211 s., 402 il. — S. 68. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
Джерела
- ks. Umiński J. Ankwicz Andrzej Alojzy hr. z Posławic Skarbek (1774—1838) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 115. (пол.)
Посилання
- Archbishop Andrzej Alojzy Ankwicz † [ 1 травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ankvich Andzhej Aloyizij Ankvich gerbu Abdank pol Andrzej Alojzy Ankwicz 22 chervnya 1777 Krakiv 26 bereznya 1838 Praga graf polskij shlyahtich rimo katolickij religijnij diyach Primas Galichini i Volodimiriyi Lvivskij i Prazkij latinskij arhiyepiskop Andzhej Aloyizij Ankvich Andrzej Alojzy AnkwiczPortret Andzheya AnkvichaLvivskij latinskij arhiyepiskop1814 1833Obrannya 1814Intronizaciya 1814Konfesiya rimo katolikCerkva Rimo katolickaPoperednik Kayetan KickijNastupnik Franc LushinPrazkij arhiyepiskop1833 1838Cerkva Rimo katolicka Alma mater Krakivskij ta Videnskij universitetiNaukovij stupin doktorDiyalnist rimo katolickij religijnij diyachNacionalnist polyakGromadyanstvo Avstrijska imperiyaNarodzhennya 22 chervnya 1777 1777 06 22 1 2 Krakiv Rich Pospolita 3 2 Smert 26 bereznya 1838 1838 03 26 1 2 60 rokiv Praga Bogemske korolivstvo Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiya 3 Pohovanij Sobor svyatogo VitaDinastiya Batko Yuzef AnkvichMati Anna z Bibershtajn Starovejska Andzhej Ankvich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 22 chervnya 1777 roku v m Krakiv nini Polsha Batko Yuzef Ankvich gerbu Abdank sondeckij kashtelyan otrimuvav pensiyu vid carya Moskoviyi buv povishenij 9 veresnya 1794 pid chas povstannya Kostyushka Mati druzhina batka Anna z Bibershtajn Starovejska Navchavsya u Krakovi ta Vidni vivchav pravo zahistiv doktorskij stupin 1810 roku zahistiv doktorat z teologiyi ta otrimav kaplanske svyachennya Potim stav olomouckim kanonikom ta direktorom bogoslovskih studij v Olomouci Piznishe lvivskij latinskij arhiyepiskop Kayetan Kickij zaprosiv jogo do Lvova na posadu svogo generalnogo vikariya 1814 roku priznachenij lvivskim latinskim arhiyepiskopom Cisar Franc I 13 lyutogo 1817 roku pidpisav reskript yakim A Ankvich otrimuvav titul Primasa Galichini i Volodimiriyi Pislya vidnovlennya diyalnosti Lvivskogo universitetu buv priznachenij jogo rektorom Odin z golovnih protivnikiv poshirennya osviti sered ukrayinciv rusiniv dobivsya vid cisarskogo dvoru zaboroni knigodrukuvannya ruskoyu movoyu Pislya zasnuvannya u zhovtni 1817 roku v Peremishli greko katolickogo dyako vchitelskogo institutu vladoyu bulo vvedeno zaboronu navchannya u nomu ukrayinskoyu ruskoyu movoyu Mitropolit Mihajlo Levickij zvernuvsya do cisarya yakij nakazav stvoriti komisiyu z 11 geb radnikiv 4 duhovnih osib vid rusiniv Levickij Ivan Mogilnickij vid polyakiv katolikiv Ankvich kanonik Manasyevich bilshist polyakiv vislovilis proti ukrayinskih shkil Ankvich zayaviv v Galichini yak chastini davnoyi Polshi mozhe buti lishe polska mova narodnoyu i polski shkoli Zavdyaki jogo spriyannyu kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi u Yazlovci stav parafiyalnim 1824 roku U 1824 roci takozh osvyativ kostel u Lvovi nini cerkva svyatoyi Anni 18 travnya 1828 r konsekruvav kostel v Kutkori 22 chervnya 1828 roku osvyativ kostel u Novomu Milyatini 1833 roku priznachenij arhiyepiskopom prazkim Pomer 26 bereznya 1838 roku v m Praga Avstrijska imperiya nini Chehiya PrimitkiCatholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Sejm Wielki pl 2002 d Track Q93482363 Deutsche Nationalbibliothek Record 144047187 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Dr Constant v Wurzbach Ankwitz Graf Skarbek auf Poslawice Andreas Alois Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 1 S 44 d Track Q88549708d Track Q665807 Arhiv originalu za 1 travnya 2015 Procitovano 6 kvitnya 2015 ks Uminski J Ankwicz Andrzej Alojzy hr z Poslawic Skarbek 1774 1838 S 115 Niec J Ankwicz Jozef 1794 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane 1935 T 1 zeszyt 1 S 115 116 pol Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok HIH st Lviv Svit 1996 S 150 ISBN 5 7773 0359 5 Tam samo S 152 V Veriga posilayetsya na pracyu Volodimira Gnatyuka Nacionalne vidrodzhennya avstro ugorskih ukrayinciv 1772 1880 rr Viden 1916 S 11 Pidstavka R Ribchinskij O Paraiyalnij kostel Voskresinnya Najsvyatishoyi Panni Mariyi Yazlovcyu 640 Zbarazh 2013 128 s S 91 93 Prociv I Cerkva j monastir Svyatoyi Anni u Lvovi storinki istoriyi Visnik Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv Vip 28 S 224 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2015 Procitovano 9 sichnya 2015 Nowacki D Kosciol p w Swietego Krzyza i dom zakonny plebania w Milatynie Nowym Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Praca zbiorowa Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury Antykwa 1996 T 4 211 s 402 il S 68 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 34 3 pol Dzherelaks Uminski J Ankwicz Andrzej Alojzy hr z Poslawic Skarbek 1774 1838 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane 1935 T 1 zeszyt 1 S 115 pol PosilannyaArchbishop Andrzej Alojzy Ankwicz 1 travnya 2015 u Wayback Machine angl