Пряма дія фр Action directe французька ліворадикальна організація дотримувалася анархо комуністичної та автономістської

Пряма дія ( фр. Action directe ) - французька ліворадикальна організація, дотримувалася анархо-комуністичної та автономістської ідеології. Здійснила серію експропріацій, вбивств і терористичних атак у Франції в проміжок між 1979-1987 роками. З'явилася в ході об'єднання Нової армії за народну автономію і Груп революційної інтернаціональної дії. Свою назву організація взяла від політичної теорії прямої дії .

Аксьон директ фр. Action directe


Голова партії	, , , ,
Дата заснування	1979
Дата розпуску	1987

Ідеологія	Анархічний комунізм, Нові ліві, Міська герилья
Союзники та блоки	Фракція Червоної Армії, Червоні бригади

Історія

Аксьон директ була створено в 1977 на основі двох інших груп: GARI (Групи Революційних Інтернаціоналістів) і NAPAP ((Збройні Групи за Народне Самоврядування (незалежність)). Засноване воно було як «військово-політична частина автономістського руху». У 1979 році вона переросла в повстанську організацію, яка діяла в рамках міської партизанської війни і проводила напади на можновладців, за переконаннями членів організації, в боротьбі проти імперіалізму. Вони розглядали свою боротьбу як "пролетарську самооборону". Група була оголошена поза законом у 1984 році. В серпні 1985 Аксьон директ об'єдналась з німецькою Фракцією Червоної Армії (RAF).

Акції

Аксьон директ вчинила близько 50 відсотків акцій (в основному вибухів бомб без жертв), зокрема:

1 травня 1979 року - збройний напад (з кулеметом) на Державну Профспілку Французьких Підприємців
16 березня 1980 року - вибух будівлі DST в Парижі .
28 серпня 1980 року - пограбування філії банку Crédit Lyonnais в Парижі.
6 грудня 1980 року - вибух бомби в аеропорту « Орлі» (8 осіб поранено).
30 вересня 1983 року - вибух на міжнародній виставці в Марселі . 1 людина вбита, 26 поранені.
25 січня 1985 року - перед своїм будинком в Ля Селль-Сен-Клу убитий генерал Рене Одран, відповідальний за постачання зброї Саддаму Хусейну під час ірано-іракської війни.
8 серпня 1985 року - підрив замінованого автомобіля перед американською авіабазою Рейн-Мейн поблизу Вісбадена. 3 людини загинули, 20 поранені. Це єдина акція, проведена спільно з RAF.
17 листопада 1986 року - на паризькій вулиці убитий Жорж Бесс, директор автоконцерну Renault .

Також мали місце атаки на урядові будівлі, агентства управління нерухомістю, армійські частини, військово-промислові комплекси, здійснювались акції проти ізраїльського уряду. Аксьон директ досить щільно співпрацювала з RAF, наприклад, 15 січня 1986 року два угруповання спільно опублікували свій програмний документ «Основні завдання комуністичної герильї в Західній Європі».

Переслідування владою і розгром угруповання

Соціалістичний уряд Міттерана з самого початку не надавав значення Аксьон директ, стверджуючи, що у Франції, на відміну від ФРН, немає серйозних протиріч між державною політикою та лівими радикалами. У 1981 році була проведена амністія для лівих і анархістів, по якій на свободу серед інших вийшов і Жан-Марк Руйя (Jean-Marc Rouillan), один з лідерів Аксьон директ .

Однак з 1985 року французький уряд взявся за Аксьон директ всерйоз. 21 лютого 1987 року в сільському будиночку біля Орлеана були заарештовані лідери і активісти угруповання: Жан-Марк Руйя, Наталі Менігон (Nathalie Ménigon), Режі Шлейхер (Régis Schleicher), Жоель Оброн(Joëlle Aubron) і Жорж Сіпріані (Georges Cipriani).

Через 9 місяців, 27 листопада 1987 року, в Ліоні був заарештований Макс Фреро (Max Frérot).

Всі активісти були засуджені до довічного ув'язнення. Вони містилися в дуже суворих умовах, у повній ізоляції (на кожного ув'язненого відводився цілий поверх). Це призвело в 2001 році до голодування, після чого в'язні змогли отримати доступ до медичної допомоги. У 2004 році за станом здоров'я була звільнена Жоель Оброн (померла від раку в 2006 році). У грудні 2007 Руйяну було дозволено залишати в'язницю на деякий час. У вересні 2008 року Паризький суд анулював цей статус після того як він в одному з інтерв'ю заявив: «Я залишаюся глибоко переконаним в тому, що збройна боротьба є необхідною в певні моменти революційного процесу». У 2008 році на свободу вийшла Менігон, в 2010 - Фрера і Шлейхер, в 2011 - Сіипріані і, нарешті, в 2012 році - Руйя, який так і не «розкаявся».

Книги

Jean-Marc Rouillan . Je hais les matins. Denoël, 2001.

Посилання

Action directe [ 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Ne laissons pas faire [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Учасники угруповання [ 22 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Хроніка дій Аксьонов директ [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Павло Ткачов. [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] Про бойовий ультралівої групі «Пряма дія» та її лідера Жан-Марку Руйяне [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Жан-Марк Руйя. [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] Наша справа проти їх справ (інтерв'ю) [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]