Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фердо Максиміліян Шишич хорв Ferdinand Maksimilijan Šišić 9 березня 1869 Вінковці 1 січня 1940 Загреб хорватський істори

Фердо Шишич

Фердо Шишич

Фердо Максиміліян Шишич (хорв. Ferdinand Maksimilijan Šišić; 9 березня 1869, Вінковці — 1 січня 1940, Загреб) — хорватський історик, основоположник хорватської історіографії ХХ сторіччя. Його найважливіший вклад стосується доби раннього середньовіччя в Хорватії.

Фердо Шишич
Народився9 березня 1869(1869-03-09)[3][2]
Винковці, Вуковарсько-Сремська жупанія, Хорватія
Помер1 січня 1940(1940-01-01)[1](70 років) або 21 січня 1940(1940-01-21)[2](70 років)
Загреб, Бановина Хорватія, Королівство Югославія
ПохованняМирогойське кладовище
Країнаimage Австро-Угорщина
image Королівство Югославія
Діяльністьісторик
Знання мовхорватська[1]
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв і Хорватська академія наук і мистецтв

Життєпис

1888 року закінчив Загребську класичну гімназію. Здобувши атестат зрілості, вступив на філософський (тоді — «мудрословний») факультет Загребського університету, продовживши навчання у Віденському університеті, хоча прослухавши три семестри, повернувся в Загреб через фінансові проблеми внаслідок хвороби батька. У Загребі він слухав лекції Тадії Смичикласа і , а у Відні — Ватрослава Ягича. 1900 р. в Загребському університеті за свою дисертацію «Задар і Венеція з 1159 до 1247 р.» отримав звання доктора (ступінь, що в сучасній Україні відповідав би кандидатові наук), a 1902 р. за працю «Міха Мадієв де Барбезаніс» набув ступеня габілітованого доктора (=доктора наук) та був призначений приват-доцентом із хорватської історії ХІІ— XIV століть (до 1409) і переведений у Загребську класичну гімназію, де з 1902 по 1906 рр. обіймав посаду професора. Відсторонений від обов'язків у 1908 р., але 1909 р. поновлений як звичайний професор університету.

1903 р. став членом-кореспондентом Югославської академії наук і мистецтв, а 1911 став дійсним членом Академії. Зажив великого авторитету на факультеті, 1925 року на пропозицію самих студентів був обраний покровителем Клубу студентів історії.. Посаду професора університету обіймав до виходу на пенсію за власним бажанням 1939 р.

Історик

Як учений Шишич цікавився насамперед історією раннього та високого середньовіччя в Хорватії. Його найбільша праця — «Історія хорватів у часи місцевих правителів», а його найпопулярніший твір — «Огляд історії хорватського народу», яку редагував Ярослав Шидак та яка широко використовувалася майже п'ять десятиліть. Оприлюднена після його смерті незавершена компіляція «Історія хорватів під королями Арпада (1102—1301)» за загальним визнанням не дотягує до рівня його магнум опуса.

Інші помітні книжки Шишича — це важлива монографія про Хрвоє Вукчича Хорватинича та кураторський текст «Літописів попа Дуклянина». Його компіляції з хорватської історії пізніших проміжків (з XV по XIX ст.) не такі цінні, як його епохальна історія хорватського раннього середньовіччя.

Творчість Фердо Шишича характеризується системним, об'єктивним та освіченим підходом. Однак його доробок — це вершина «генетичної історії» або підхід архівіста, який терпляче плете гобелен обраної доби, не вдаючись у роздуми, які іноді необхідні для заповнення прогалин, залишених архівними матеріалами. Крім того, у хорватській історіографії лише у 2-й половині ХХ ст. запанував міждисциплінарний підхід, що поєднав демографію, культурологію, історію економіки й мистецтва та теоретичні впливи «школи анналів», тим самим відводячи Шишичу місце класика, який заклав неоціненні підвалини, але не може бути прикладом для наслідування у сучасній історичній науці.

Політик і архівіст

До політичної діяльності долучився як член хорватсько-сербської коаліції з 1908 по 1917 рр. від Вінковецького виборчого округу. Його біографи інколи відзначають політичну непостійність, кар'єризм без особливої впливовості, слабкий характер та опортунізм Шишича, який як політик не йде ні в яке порівняння із Шишичем-істориком, адже його величезний сумлінний доробок у галузі історіографії, що охоплює понад 450 праць, став вагомим неминущим внеском у хорватську культуру і науку.

Ще одним вагомим аспектом його діяльності є його особиста бібліотека, яку він створив за життя та яка включає понад 20 000 назв (книжок, статей, збірників з історіографії). Коли він помер, ці книжки стали найціннішою частиною зібрання Хорватського державного архіву в Загребі. Як експерт-архівіст Шишич старанно добирав матеріали з численних колекцій Хорватії, а також Угорщини, Австрії, Британії, Франції, Італії, Бельгії, Чехії та Словаччини.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  4. Gračanin, Hrvoje, str. 69.
  5. Koprek, Ivan, Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. — 2007.), Zagreb, 2007., str. 918.,
  6. Koprek, Ivan, Thesaurus Archigymnasii, Zbornik radova u prigodi 400. godišnjice Klasične gimnazije u Zagrebu (1607. — 2007.), Zagreb, 2007., str. 899.,
  7. Agičić, Damir, str. 250.

Джерела

  • Agičić, Damir. 'Klub studenata povijesti Sveučilišta u Zagrebu (1925-41)'. Radovi Zavoda za hrvatsku povijest 25 (1992), str. 249—262. [1] [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Gračanin, Hrvoje. '«Od Hrvata pak koji su stigli u Dalmaciju odvojio se jedan dio i zavladao Ilirikom i Panonijom». Razmatranja uz DAI c. 30, 75-78'. Povijest u nastavi 6 (2008) , 1, str. 67-76. [2] [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Gross, Mirjana. Suvremena historiografija. Korijeni, postignuća, traganja. Zagreb: Novi Liber, 1996.
  • Kolar-Dimitrijević, Mira. 'Povjesničar dr. Ferdo Šišić kao saborski zastupnik 1908.-1911.' Scrinia Slavonica 3 (2003), str. 413—433. [3] [ 24 березня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

  • image У Вікіджерелах є Фердо Шишич
  • Ferdo Šišić: Vojvoda Hrvoje Vukčić Hrvatinić i njegovo doba
  • Ferdo Šišić: Herceg-Bosna prigodom aneksije
  • Ferdo Šišić: Franjo barun Trenk i njegovi panduri: istorička rasprava
  • Ferdo Šišić: Hrvatska povijest, drugi dio

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ferdo Maksimiliyan Shishich horv Ferdinand Maksimilijan Sisic 9 bereznya 1869 Vinkovci 1 sichnya 1940 Zagreb horvatskij istorik osnovopolozhnik horvatskoyi istoriografiyi HH storichchya Jogo najvazhlivishij vklad stosuyetsya dobi rannogo serednovichchya v Horvatiyi Ferdo ShishichNarodivsya9 bereznya 1869 1869 03 09 3 2 Vinkovci Vukovarsko Sremska zhupaniya HorvatiyaPomer1 sichnya 1940 1940 01 01 1 70 rokiv abo 21 sichnya 1940 1940 01 21 2 70 rokiv Zagreb Banovina Horvatiya Korolivstvo YugoslaviyaPohovannyaMirogojske kladovisheKrayina Avstro Ugorshina Korolivstvo YugoslaviyaDiyalnististorikZnannya movhorvatska 1 ChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv i Horvatska akademiya nauk i mistectv Mediafajli u VikishovishiZhittyepis1888 roku zakinchiv Zagrebsku klasichnu gimnaziyu Zdobuvshi atestat zrilosti vstupiv na filosofskij todi mudroslovnij fakultet Zagrebskogo universitetu prodovzhivshi navchannya u Videnskomu universiteti hocha prosluhavshi tri semestri povernuvsya v Zagreb cherez finansovi problemi vnaslidok hvorobi batka U Zagrebi vin sluhav lekciyi Tadiyi Smichiklasa i a u Vidni Vatroslava Yagicha 1900 r v Zagrebskomu universiteti za svoyu disertaciyu Zadar i Veneciya z 1159 do 1247 r otrimav zvannya doktora stupin sho v suchasnij Ukrayini vidpovidav bi kandidatovi nauk a 1902 r za pracyu Miha Madiyev de Barbezanis nabuv stupenya gabilitovanogo doktora doktora nauk ta buv priznachenij privat docentom iz horvatskoyi istoriyi HII XIV stolit do 1409 i perevedenij u Zagrebsku klasichnu gimnaziyu de z 1902 po 1906 rr obijmav posadu profesora Vidstoronenij vid obov yazkiv u 1908 r ale 1909 r ponovlenij yak zvichajnij profesor universitetu 1903 r stav chlenom korespondentom Yugoslavskoyi akademiyi nauk i mistectv a 1911 stav dijsnim chlenom Akademiyi Zazhiv velikogo avtoritetu na fakulteti 1925 roku na propoziciyu samih studentiv buv obranij pokrovitelem Klubu studentiv istoriyi Posadu profesora universitetu obijmav do vihodu na pensiyu za vlasnim bazhannyam 1939 r IstorikYak uchenij Shishich cikavivsya nasampered istoriyeyu rannogo ta visokogo serednovichchya v Horvatiyi Jogo najbilsha pracya Istoriya horvativ u chasi miscevih praviteliv a jogo najpopulyarnishij tvir Oglyad istoriyi horvatskogo narodu yaku redaguvav Yaroslav Shidak ta yaka shiroko vikoristovuvalasya majzhe p yat desyatilit Oprilyudnena pislya jogo smerti nezavershena kompilyaciya Istoriya horvativ pid korolyami Arpada 1102 1301 za zagalnim viznannyam ne dotyaguye do rivnya jogo magnum opusa Inshi pomitni knizhki Shishicha ce vazhliva monografiya pro Hrvoye Vukchicha Horvatinicha ta kuratorskij tekst Litopisiv popa Duklyanina Jogo kompilyaciyi z horvatskoyi istoriyi piznishih promizhkiv z XV po XIX st ne taki cinni yak jogo epohalna istoriya horvatskogo rannogo serednovichchya Tvorchist Ferdo Shishicha harakterizuyetsya sistemnim ob yektivnim ta osvichenim pidhodom Odnak jogo dorobok ce vershina genetichnoyi istoriyi abo pidhid arhivista yakij terplyache plete gobelen obranoyi dobi ne vdayuchis u rozdumi yaki inodi neobhidni dlya zapovnennya progalin zalishenih arhivnimi materialami Krim togo u horvatskij istoriografiyi lishe u 2 j polovini HH st zapanuvav mizhdisciplinarnij pidhid sho poyednav demografiyu kulturologiyu istoriyu ekonomiki j mistectva ta teoretichni vplivi shkoli annaliv tim samim vidvodyachi Shishichu misce klasika yakij zaklav neocinenni pidvalini ale ne mozhe buti prikladom dlya nasliduvannya u suchasnij istorichnij nauci Politik i arhivistDo politichnoyi diyalnosti doluchivsya yak chlen horvatsko serbskoyi koaliciyi z 1908 po 1917 rr vid Vinkoveckogo viborchogo okrugu Jogo biografi inkoli vidznachayut politichnu nepostijnist kar yerizm bez osoblivoyi vplivovosti slabkij harakter ta oportunizm Shishicha yakij yak politik ne jde ni v yake porivnyannya iz Shishichem istorikom adzhe jogo velicheznij sumlinnij dorobok u galuzi istoriografiyi sho ohoplyuye ponad 450 prac stav vagomim neminushim vneskom u horvatsku kulturu i nauku She odnim vagomim aspektom jogo diyalnosti ye jogo osobista biblioteka yaku vin stvoriv za zhittya ta yaka vklyuchaye ponad 20 000 nazv knizhok statej zbirnikiv z istoriografiyi Koli vin pomer ci knizhki stali najcinnishoyu chastinoyu zibrannya Horvatskogo derzhavnogo arhivu v Zagrebi Yak ekspert arhivist Shishich staranno dobirav materiali z chislennih kolekcij Horvatiyi a takozh Ugorshini Avstriyi Britaniyi Franciyi Italiyi Belgiyi Chehiyi ta Slovachchini PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Gracanin Hrvoje str 69 Koprek Ivan Thesaurus Archigymnasii Zbornik radova u prigodi 400 godisnjice Klasicne gimnazije u Zagrebu 1607 2007 Zagreb 2007 str 918 ISBN 978 953 95772 0 7 Koprek Ivan Thesaurus Archigymnasii Zbornik radova u prigodi 400 godisnjice Klasicne gimnazije u Zagrebu 1607 2007 Zagreb 2007 str 899 ISBN 978 953 95772 0 7 Agicic Damir str 250 DzherelaAgicic Damir Klub studenata povijesti Sveucilista u Zagrebu 1925 41 Radovi Zavoda za hrvatsku povijest 25 1992 str 249 262 1 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Gracanin Hrvoje Od Hrvata pak koji su stigli u Dalmaciju odvojio se jedan dio i zavladao Ilirikom i Panonijom Razmatranja uz DAI c 30 75 78 Povijest u nastavi 6 2008 1 str 67 76 2 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Gross Mirjana Suvremena historiografija Korijeni postignuca traganja Zagreb Novi Liber 1996 Kolar Dimitrijevic Mira Povjesnicar dr Ferdo Sisic kao saborski zastupnik 1908 1911 Scrinia Slavonica 3 2003 str 413 433 3 24 bereznya 2020 u Wayback Machine PosilannyaU Vikidzherelah ye Ferdo Shishich Ferdo Sisic Vojvoda Hrvoje Vukcic Hrvatinic i njegovo doba Ferdo Sisic Herceg Bosna prigodom aneksije Ferdo Sisic Franjo barun Trenk i njegovi panduri istoricka rasprava Ferdo Sisic Hrvatska povijest drugi dio

Дата публікації:
Топ