Воїславовичі (серб. кир. Војислављевић , мн. Vojislavljevići / Војислављевићи) — сербська середньовічна династія, названа на честь архонта Стефана Воїслава, який у середині XI століття відірвав у ромеїв держави Дуклю, Травунію, Захумле, внутрішню Сербію та Боснію. Його наступники, королі Михайло I Воєславлевич (пом. 1081) і Костянтин Бодін (пом. 1101) розширили та зміцнили державу. У XII столітті основна лінія роду Воїславовичів витіснена їхньою молодшою гілкою, Вукановичами (які стали династією Неманичів).
Воїславовичі | |
Герб | |
Засновник | Стефан Воїслав |
---|---|
Юрисдикція | Дукля |
Час/дата припинення існування | 1186 |
Воїславовичі у Вікісховищі |
Історія
Історичне тло
Стефан Воїслав
Стефан Воїслав, родоначальник династії, був шляхтичем на ромейській службі, який мав титули архонта та топарха далматинської кастри Зети та Стону. У 1034 році він очолив невдале повстання, яке призвело до його ув'язнення в Константинополі, однак йому вдалося втекти та повернутися, цього разу успішно здобувши незалежність своєї держави, якою він правитиме як князь сербів, титул, що означає верховний лідерство серед сербів. Сучасні ромейські автори називають його сербом. , пізніше, більш сумнівне джерело, називає його двоюрідним братом попереднього правителя Йована Володимира (правління 990—1016).[B]
Михайло I
Михайло I став князем у 1046 році. Він відновив незалежність і зберіг її від Імперії ромеїв. Він прагнув тісніших відносин з іншими великими державами, такими як Папа Римський і нормани. Михайло призначив свого сина Петрислава князем Рашки. Після припинення повстання в Болгарії військовий губернатор Діррахії Никифор Врієнній відновив ромейське панування над Рашкою в 1073 році. Повідомляється, що в 1077 році від папи Григорія VII Михайло отримав королівські знаки, хоча це все ще є предметом дебатів. Зображення короля Михайла з короною досі зберігається в церкві Св. Михайла в Стоні, місті на півострові Пелешац (сучасна Хорватія). Правління Михайла закінчилося в 1081 році.
Костянтин Бодін
Його наступником став його син Костянтин Бодін, який правив з 1081 по 1101 рік. Боден воював з Імперією ромеїв та норманами далі на південь і взяв місто Діррахій. Він створив васальні держави в Боснії (при Стефані) і Рашці (при Вукані та Марко), які визнали його зверхність. Вукан і Марко, нові князі Рашки, ймовірно, були синами згаданого Петрислава. Вукан (1083—1115) був великим жупаном, тоді як Марко очолював управління частиною землі. Пізніше, в 1094 році, імператор ромеїв Олексій змусив Вукана визнати сюзеренітет імперії. Після смерті Бодіна в 1101 році безперервна боротьба за владу між його спадкоємцями послабила державу. Раніше Бодін вигнав Доброслава, свого молодшого брата, разом із двоюрідним братом Кочапаром. У 1101 році вони повернулися і змагалися за владу разом з іншим онуком Михайла, Володимиром. В один момент Володимир одружився з дочкою Вукана з Рашки.
Занепад
У 1114 році до влади в Дуклі прийшов Джордже, син Костянтина Бодіна. Наступного року Вукана змінив у Рашці його племінник Урош I (бл. 1115—1131). Правління Джордже тривало до 1118 року.
Одним із синів Уроша I був Завида, князь Захумля. Його чотири сини врешті-решт наведуть порядок на землях Рашки та заснують дім Неманичів.
У цій боротьбі прорашські правителі зрештою зуміли піднятися до влади в Дуклі, кульмінацією чого стало піднесення Стефана Немані, одного із синів Завиди (близько 1166 р.). Його син Стефан Неманич відновив стару дуклянську корону в 1217 році, отримавши від папи королівські знаки «короля всіх сербських і морських земель».
Список правителів
Зображення | Ім'я | Титул | Правління | Примітки |
---|---|---|---|---|
Стефан Воїслав (Доброслав I) | «Князь Сербів» або «Сербії» | 1018–1043 | Повалив зверхність ромеїв над слов'янами в Дуклі; засновник династії Воїславивичів; у 1035 повстав проти Імперії ромеїв, але був змушений підписати перемир'я; знову пішов на війну в 1040 р., яку продовжить його спадкоємець і син Михайло. Крім Дуклі, до його володінь належала Травунія з Конавле та Захумлє. | |
За Хронікою дуклянського священика, між 1043 і 1046 роками Дукляю правили Неда (1043—1046) і Гоїслав (бл. 1046). | ||||
Михайло І | «Князь племен і сербів» «Король слов'ян» | 1046–1081 | Правив Дуклеєю як король, спочатку як ромейський васал із титулом протоспатарія, потім після 1077 року як номінальний служитель папи Григорія VII. Він відчужував себе від ромеїв, коли підтримав слов'янське повстання 1071 року. У 1077 році він отримав королівський знак від Григорія VII після церковного розколу 1054 року. | |
Костянтин Бодін | «Протосеваст і екзекутор Діоклії та Сербії» Король (титулований) | 1081–1101 | Крім Дуклі, його держава включала Травунію, Захумлє, внутрішню Сербію та Боснію. Був одним із керівників слов'янського повстання 1072 року проти Імперії ромеїв, прийнявши титул царя Болгарії під ім'ям «Петро III». Візантійці проголошують його протосевастом. | |
Доброслав ІІ | «Король слов'ян» (титулярний) | 1101–1102 | Доброслав був одним із чотирьох синів короля Михайла І. Хоча Доброслав був старшим сином, Михайло обрав своїм наступником свого фаворита Костянтина Бодіна. Бодін безперечно правив до своєї смерті в 1101 році. Доброслав II став титулярним «королем слов'ян». | |
Літопис також стверджує, що наступні члени того ж роду правили Дуклею, однак у тогочасних джерелах ніхто не згадується.
|
Родинне дерево
Див. також
Примітки
- ^ За тогочасними візантійськими джерелами, члени цього роду були сербами.
Посилання
- Ćirković, 2004, с. 24-25.
- Kekaumenos, ed Litavrin, 170-2
- Paul Magdalino, Byzantium in the year 1000, p. 124
- Scylitzes, 408-9
- Živković 2006, «Стефан Војислав».
- Van Antwerp Fine 1991, p.203.
- Cedrenus, ed. Bonn, II, p. 526
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2014.
- John Van Antwerp Fine (1991). The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century. University of Michigan Press. с. 230–. ISBN .
- Vizantološki institut (2006). Recueil de travaux de l'Institut des études byzantines. Institut. с. 452.
- Sofija Božić (1 квітня 2014). Istorija i geografija: susreti i prožimanja: History and geography: meetings and permeations. Институт за новију историју Србије,Географски институт "Јован Цвијић" САНУ, Институт за славистку Ран. с. 434. ISBN .
According to the Chronicle, the first Vojisavljević, Stefan Vojislav (1040–1043),38 was John Vladimir's nephew, whilst his mother was a princess of Raška (Chronicle, XXXVII). Even if the Priest of Doclea invented this, the claim of his Serbian ethnicity was given in contemporary Byzantine authors, such as Keukamenos, Zonaras, Cedrenus and John Skylitzes. However, the new history of montenegro ignores these sources and simply terms the Vojislavljević dynasty as Doclean – Montenegrin.
Джерела
Першоджерела
- Шишић, Фердо, ред. (1928). Летопис Попа Дукљанина (Chronicle of the Priest of Duklja). Београд-Загреб: Српска краљевска академија.
- Кунчер, Драгана (2009). Gesta Regum Sclavorum. Т. 1. Београд-Никшић: Историјски институт, Манастир Острог.
- Живковић, Тибор (2009). Gesta Regum Sclavorum. Т. 2. Београд-Никшић: Историјски институт, Манастир Острог.
- Thurn, Hans, ред. (1973). Ioannis Scylitzae Synopsis historiarum. Berlin-New York: De Gruyter. ISBN .
Вторинні джерела
- Bataković, Dušan T., ред. (2005). Histoire du peuple serbe [History of the Serbian People] (фр.). Lausanne: L’Age d’Homme. ISBN .
- Ćirković, Sima (2004). The Serbs. Malden: Blackwell Publishing. ISBN .
- Curta, Florin (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500–1250. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
- Fine, John Van Antwerp Jr. (1991) [1983]. The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century. Ann Arbor, Michigan: University of Michigan Press. ISBN .
- Lazarević, Dragana (2014). The Invention of the Balkan Identities: Finding the Founding Fathers and the Myths of Origin - the Montenegrin Case. Историја и географија: Сусрети и прожимања. Београд: Институт за новију историју Србије. с. 423—443. ISBN .
- Obolensky, Dimitri (1974) [1971]. The Byzantine Commonwealth: Eastern Europe, 500-1453. London: Cardinal.
- Ostrogorsky, George (1956). History of the Byzantine State. Oxford: Basil Blackwell.
- Samardžić, Radovan; Duškov, Milan, ред. (1993). Serbs in European Civilization. Belgrade: Nova, Serbian Academy of Sciences and Arts, Institute for Balkan Studies.
- Stephenson, Paul (2000). Byzantium's Balkan Frontier: A Political Study of the Northern Balkans, 900–1204. Cambridge: Cambridge University Press.
- Stephenson, Paul (2003a). The Legend of Basil the Bulgar-Slayer. Cambridge: Cambridge University Press.
- Stephenson, Paul (2003b). The Balkan Frontier in the Year 1000. Byzantium in the Year 1000. BRILL. с. 109—134.
- Vlasto, Alexis P. (1970). The Entry of the Slavs into Christendom: An Introduction to the Medieval History of the Slavs. Cambridge: Cambridge University Press.
- Živković, Tibor (2008). Forging unity: The South Slavs between East and West 550-1150. Belgrade: The Institute of History, Čigoja štampa.
- Živković, Tibor (2013b). The Urban Landscape of Early Medieval Slavic Principalities in the Territories of the Former Praefectura Illyricum and in the Province of Dalmatia (ca. 610-950). The World of the Slavs: Studies of the East, West and South Slavs: Civitas, Oppidas, Villas and Archeological Evidence (7th to 11th Centuries AD). Belgrade: The Institute for History. с. 15—36. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voyislavovichi serb kir Voјislavљeviћ mn Vojislavljevici Voјislavљeviћi serbska serednovichna dinastiya nazvana na chest arhonta Stefana Voyislava yakij u seredini XI stolittya vidirvav u romeyiv derzhavi Duklyu Travuniyu Zahumle vnutrishnyu Serbiyu ta Bosniyu Jogo nastupniki koroli Mihajlo I Voyeslavlevich pom 1081 i Kostyantin Bodin pom 1101 rozshirili ta zmicnili derzhavu U XII stolitti osnovna liniya rodu Voyislavovichiv vitisnena yihnoyu molodshoyu gilkoyu Vukanovichami yaki stali dinastiyeyu Nemanichiv VoyislavovichiGerbZasnovnikStefan VoyislavYurisdikciyaDuklyaChas data pripinennya isnuvannya1186 Voyislavovichi u VikishovishiIstoriyaIstorichne tlo Stefan Voyislav Stefan Voyislav rodonachalnik dinastiyi buv shlyahtichem na romejskij sluzhbi yakij mav tituli arhonta ta toparha dalmatinskoyi kastri Zeti ta Stonu U 1034 roci vin ocholiv nevdale povstannya yake prizvelo do jogo uv yaznennya v Konstantinopoli odnak jomu vdalosya vtekti ta povernutisya cogo razu uspishno zdobuvshi nezalezhnist svoyeyi derzhavi yakoyu vin pravitime yak knyaz serbiv titul sho oznachaye verhovnij liderstvo sered serbiv Suchasni romejski avtori nazivayut jogo serbom piznishe bilsh sumnivne dzherelo nazivaye jogo dvoyuridnim bratom poperednogo pravitelya Jovana Volodimira pravlinnya 990 1016 B Mihajlo I Mihajlo I stav knyazem u 1046 roci Vin vidnoviv nezalezhnist i zberig yiyi vid Imperiyi romeyiv Vin pragnuv tisnishih vidnosin z inshimi velikimi derzhavami takimi yak Papa Rimskij i normani Mihajlo priznachiv svogo sina Petrislava knyazem Rashki Pislya pripinennya povstannya v Bolgariyi vijskovij gubernator Dirrahiyi Nikifor Vriyennij vidnoviv romejske panuvannya nad Rashkoyu v 1073 roci Povidomlyayetsya sho v 1077 roci vid papi Grigoriya VII Mihajlo otrimav korolivski znaki hocha ce vse she ye predmetom debativ Zobrazhennya korolya Mihajla z koronoyu dosi zberigayetsya v cerkvi Sv Mihajla v Stoni misti na pivostrovi Peleshac suchasna Horvatiya Pravlinnya Mihajla zakinchilosya v 1081 roci Kostyantin Bodin Jogo nastupnikom stav jogo sin Kostyantin Bodin yakij praviv z 1081 po 1101 rik Boden voyuvav z Imperiyeyu romeyiv ta normanami dali na pivden i vzyav misto Dirrahij Vin stvoriv vasalni derzhavi v Bosniyi pri Stefani i Rashci pri Vukani ta Marko yaki viznali jogo zverhnist Vukan i Marko novi knyazi Rashki jmovirno buli sinami zgadanogo Petrislava Vukan 1083 1115 buv velikim zhupanom todi yak Marko ocholyuvav upravlinnya chastinoyu zemli Piznishe v 1094 roci imperator romeyiv Oleksij zmusiv Vukana viznati syuzerenitet imperiyi Pislya smerti Bodina v 1101 roci bezperervna borotba za vladu mizh jogo spadkoyemcyami poslabila derzhavu Ranishe Bodin vignav Dobroslava svogo molodshogo brata razom iz dvoyuridnim bratom Kochaparom U 1101 roci voni povernulisya i zmagalisya za vladu razom z inshim onukom Mihajla Volodimirom V odin moment Volodimir odruzhivsya z dochkoyu Vukana z Rashki Zanepad U 1114 roci do vladi v Dukli prijshov Dzhordzhe sin Kostyantina Bodina Nastupnogo roku Vukana zminiv u Rashci jogo pleminnik Urosh I bl 1115 1131 Pravlinnya Dzhordzhe trivalo do 1118 roku Odnim iz siniv Urosha I buv Zavida knyaz Zahumlya Jogo chotiri sini vreshti resht navedut poryadok na zemlyah Rashki ta zasnuyut dim Nemanichiv U cij borotbi prorashski praviteli zreshtoyu zumili pidnyatisya do vladi v Dukli kulminaciyeyu chogo stalo pidnesennya Stefana Nemani odnogo iz siniv Zavidi blizko 1166 r Jogo sin Stefan Nemanich vidnoviv staru duklyansku koronu v 1217 roci otrimavshi vid papi korolivski znaki korolya vsih serbskih i morskih zemel Spisok pravitelivZobrazhennya Im ya Titul Pravlinnya PrimitkiStefan Voyislav Dobroslav I Knyaz Serbiv abo Serbiyi 1018 1043 Povaliv zverhnist romeyiv nad slov yanami v Dukli zasnovnik dinastiyi Voyislavivichiv u 1035 povstav proti Imperiyi romeyiv ale buv zmushenij pidpisati peremir ya znovu pishov na vijnu v 1040 r yaku prodovzhit jogo spadkoyemec i sin Mihajlo Krim Dukli do jogo volodin nalezhala Travuniya z Konavle ta Zahumlye Za Hronikoyu duklyanskogo svyashenika mizh 1043 i 1046 rokami Duklyayu pravili Neda 1043 1046 i Goyislav bl 1046 Mihajlo I Knyaz plemen i serbiv Korol slov yan 1046 1081 Praviv Dukleyeyu yak korol spochatku yak romejskij vasal iz titulom protospatariya potim pislya 1077 roku yak nominalnij sluzhitel papi Grigoriya VII Vin vidchuzhuvav sebe vid romeyiv koli pidtrimav slov yanske povstannya 1071 roku U 1077 roci vin otrimav korolivskij znak vid Grigoriya VII pislya cerkovnogo rozkolu 1054 roku Kostyantin Bodin Protosevast i ekzekutor Diokliyi ta Serbiyi Korol titulovanij 1081 1101 Krim Dukli jogo derzhava vklyuchala Travuniyu Zahumlye vnutrishnyu Serbiyu ta Bosniyu Buv odnim iz kerivnikiv slov yanskogo povstannya 1072 roku proti Imperiyi romeyiv prijnyavshi titul carya Bolgariyi pid im yam Petro III Vizantijci progoloshuyut jogo protosevastom Dobroslav II Korol slov yan titulyarnij 1101 1102 Dobroslav buv odnim iz chotiroh siniv korolya Mihajla I Hocha Dobroslav buv starshim sinom Mihajlo obrav svoyim nastupnikom svogo favorita Kostyantina Bodina Bodin bezperechno praviv do svoyeyi smerti v 1101 roci Dobroslav II stav titulyarnim korolem slov yan Litopis takozh stverdzhuye sho nastupni chleni togo zh rodu pravili Dukleyu odnak u togochasnih dzherelah nihto ne zgaduyetsya Korol Mihajlo II 1102 Korol Kochapar 1102 1103 Korol Volodimir II 1103 1114 Korol Dzhorde 1114 1118 1125 1131 Knyaz Grubesha 1118 1125 Knyaz Gradigna 1131 1145 Knyaz Radoslav 1146 1148 1162 Knyaz Mihajlo III 1180 86 89 Knyaginya Desislava 1186 1189 Rodinne derevoStefan Voyislav Gojslav Radoslav Branislav Kochapar 1102 03 Grubesha Gradislav Saganek li Volodimir Kostyantin Bodin Mihajlo II ul li ul li ul li ul li ul Div takozhVukanovichi NemanichiPrimitki Za togochasnimi vizantijskimi dzherelami chleni cogo rodu buli serbami PosilannyaCirkovic 2004 s 24 25 Kekaumenos ed Litavrin 170 2 Paul Magdalino Byzantium in the year 1000 p 124 Scylitzes 408 9 Zivkovic 2006 Stefan Voјislav Van Antwerp Fine 1991 p 203 Cedrenus ed Bonn II p 526 PDF Arhiv originalu PDF za 6 listopada 2014 John Van Antwerp Fine 1991 The Early Medieval Balkans A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century University of Michigan Press s 230 ISBN 0 472 08149 7 Vizantoloski institut 2006 Recueil de travaux de l Institut des etudes byzantines Institut s 452 Sofija Bozic 1 kvitnya 2014 Istorija i geografija susreti i prozimanja History and geography meetings and permeations Institut za noviјu istoriјu Srbiјe Geografski institut Јovan Cviјiћ SANU Institut za slavistku Ran s 434 ISBN 978 86 7005 125 6 According to the Chronicle the first Vojisavljevic Stefan Vojislav 1040 1043 38 was John Vladimir s nephew whilst his mother was a princess of Raska Chronicle XXXVII Even if the Priest of Doclea invented this the claim of his Serbian ethnicity was given in contemporary Byzantine authors such as Keukamenos Zonaras Cedrenus and John Skylitzes However the new history of montenegro ignores these sources and simply terms the Vojislavljevic dynasty as Doclean Montenegrin DzherelaPershodzherela Shishiћ Ferdo red 1928 Letopis Popa Dukљanina Chronicle of the Priest of Duklja Beograd Zagreb Srpska kraљevska akademiјa Kuncher Dragana 2009 Gesta Regum Sclavorum T 1 Beograd Nikshiћ Istoriјski institut Manastir Ostrog Zhivkoviћ Tibor 2009 Gesta Regum Sclavorum T 2 Beograd Nikshiћ Istoriјski institut Manastir Ostrog Thurn Hans red 1973 Ioannis Scylitzae Synopsis historiarum Berlin New York De Gruyter ISBN 9783110022858 Vtorinni dzherela Batakovic Dusan T red 2005 Histoire du peuple serbe History of the Serbian People fr Lausanne L Age d Homme ISBN 9782825119587 Cirkovic Sima 2004 The Serbs Malden Blackwell Publishing ISBN 9781405142915 Curta Florin 2006 Southeastern Europe in the Middle Ages 500 1250 Cambridge Cambridge University Press ISBN 9780521815390 Fine John Van Antwerp Jr 1991 1983 The Early Medieval Balkans A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century Ann Arbor Michigan University of Michigan Press ISBN 0472081497 Lazarevic Dragana 2014 The Invention of the Balkan Identities Finding the Founding Fathers and the Myths of Origin the Montenegrin Case Istoriјa i geografiјa Susreti i prozhimaњa Beograd Institut za noviјu istoriјu Srbiјe s 423 443 ISBN 9788670051256 Obolensky Dimitri 1974 1971 The Byzantine Commonwealth Eastern Europe 500 1453 London Cardinal Ostrogorsky George 1956 History of the Byzantine State Oxford Basil Blackwell Samardzic Radovan Duskov Milan red 1993 Serbs in European Civilization Belgrade Nova Serbian Academy of Sciences and Arts Institute for Balkan Studies Stephenson Paul 2000 Byzantium s Balkan Frontier A Political Study of the Northern Balkans 900 1204 Cambridge Cambridge University Press Stephenson Paul 2003a The Legend of Basil the Bulgar Slayer Cambridge Cambridge University Press Stephenson Paul 2003b The Balkan Frontier in the Year 1000 Byzantium in the Year 1000 BRILL s 109 134 Vlasto Alexis P 1970 The Entry of the Slavs into Christendom An Introduction to the Medieval History of the Slavs Cambridge Cambridge University Press Zivkovic Tibor 2008 Forging unity The South Slavs between East and West 550 1150 Belgrade The Institute of History Cigoja stampa Zivkovic Tibor 2013b The Urban Landscape of Early Medieval Slavic Principalities in the Territories of the Former Praefectura Illyricum and in the Province of Dalmatia ca 610 950 The World of the Slavs Studies of the East West and South Slavs Civitas Oppidas Villas and Archeological Evidence 7th to 11th Centuries AD Belgrade The Institute for History s 15 36 ISBN 9788677431044