Виробни́ча структу́ра (підприє́мства) — це просторова форма організації виробничого процесу, яка включає склад і розміри виробничих підрозділів підприємства, форми їх взаємозв'язків між собою, співвідношення підрозділів за потужністю (пропускною спроможністю устаткування) та чисельністю працівників, а також розташування підрозділів на території підприємства.
Вимоги до виробничої структури та її роль
Виробнича структура підприємства віддзеркалює характер розподілу праці між окремими підрозділами, а також їх кооперовані зв'язки в єдиному виробничому процесі по створенню продукції. Вона робить істотний вплив на ефективність і конкурентоспроможність підприємства. Склад, розміри виробничих підрозділів, ступінь їх пропорційності, раціональність розміщення на території підприємства, стійкість виробничих зв'язків впливають на ритмічність виробництва й рівномірність випуску продукції, визначають витрати виробництва а, отже, і рівень прибутковості підприємства. Тому ефективна виробнича структура підприємства повинна відповідати наступним вимогам:
- простота виробничої структури (достатній та обмежений склад виробничих підрозділів);
- відсутність дублюючих виробничих ланок;
- забезпечення прямотоковості виробничого процесу на основі раціонального розташування підрозділів на заводській території;
- пропорційність потужності цехів, дільниць, пропускної спроможності обладнання;
- стабільні форми спеціалізації та кооперування цехів та дільниць;
- адаптивність, гнучкість виробничої структури, тобто її спроможність до оперативної перебудови організації виробничих процесів відповідно до змінної кон'юнктури ринку.
Елементи виробничої структури
Робоче місце
Первинними ланками в організації виробничого процесу та базовими осередками (елементами) виробничої структури є розташовані на відведеній частині площі робочі місця, на яких виконуються робітниками (групою робітників) певні операції з виготовлення продукції чи обслуговування виробничого процесу за допомогою необхідного устаткування, інструменту, пристроїв.
Види робочих місць:
- просте робоче місце (одна одиниця обладнання, один робітник);
- багатоверстатне робоче місце — один робітник обслуговує декілька видів обладнання, яке зазвичай працює в автоматичному режимі;
- комплексне робоче місце (характерне для неперервних виробничих процесів) — один агрегат чи установка обслуговується бригадою робітників.
Залежно від закріплення за робочим місцем виробничої площі виділяють стаціонарні і рухомі робочі місця. Рухомі робочі місця стосуються таких категорій робітників, як наладчики, ремонтники, транспортні робітники. Виробничі площі їм не виділяються.
За рівнем спеціалізації робочі місця поділяються на спеціалізовані (за робочим місцем закріплюється виконання трьох-п'яти детале-операцій) і універсальні (закріплення детале-операцій або відсутнє, або їх кількість є значною — понад 20).
Виробнича дільниця
Сукупність робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні операції або різні операції з виготовлення одного-двох видів продукції, утворює виробничу дільницю.
Виробничу дільницю очолює майстер (за наявності у зміну не менше від 25 робітників).
Дільниці створюються за двома принципами:
1. Технологічний принцип. Дільниця складається з однотипного обладнання (група токарних верстатів, група фрезерних, свердлильних верстатів тощо); робітники на дільниці виконують певний вид операцій. Закріплення за робочими місцями виготовлення певних видів продукції відсутнє. Такий тип дільниць є характерним для дрібносерійного та одиничного типів організації виробництва.
2. Предметно-замкнутий принцип. На такій дільниці використовується різнотипне обладнання, яке розташовується за ходом технологічного процесу. Робочі місця спеціалізуються на виготовленні певного виду продукції (деталей). На дільниці зайняті робітники різних спеціальностей. Різновидом такого типу ділянок є потокові лінії. Цей тип дільниць є характерним для великосерійного і масового виробництв, його робота відрізняється більшою ефективністю у порівнянні з дільницею, створеною за технологічним принципом.
Цех
Декілька виробничих дільниць об'єднуються у цехи. Цех — адміністративно відокремлена частина підприємства, що спеціалізується або на виготовленні продукції чи її частини, або на виконанні певної стадії виробничого процесу.
Цех очолює начальник цеху.
За призначенням цехи поділяються на:
1) основні — виробництво основної профільної продукції або закінченої частини виробничого процесу. За стадіями виробництва основні цехи поділяються на заготівельні, обробні, складальні, випускові тощо;
2) допоміжні — сприяють випуску основної продукції, виготовляють допоміжні види виробів, які необхідні для нормальної роботи основних цехів (наприклад, виготовлення інструментів, запчастин для ремонту устаткування, виробництво енергії, надання ремонтних та енергетичних послуг). Важливішими з цих цехів уважаються інструментальні, ремонтно-механічні, ремонтно-енергетичні, ремонтно-будівельні, модельні, штампові та ін.
3) обслуговуючі — забезпечують нормальну роботу основних та допоміжних цехів шляхом транспортування і збереження сировини, напівфабрикатів, готової продукції, проведення необхідних санітарно-технічних заходів, підтримання благоустрою їх приміщень і території тощо. До категорії обслуговуючих господарств належать: складське господарство, у складі якого різноманітні склади та комори; транспортне господарство, яке формується на базі депо, гаражів, ремонтних майстерень, транспортних та вантажно-розвантажувальних засобів; санітарно-технічне господарство, що об'єднує водопровідні, каналізаційні, вентиляційні та опалювальні пристрої; центральна заводська лабораторія, яка складається з відповідних лабораторій механічної, металографічної, хімічної, пірометричної, рентгенівської тощо.
4) дослідно-експериментальні — виготовлення та випробування макетів й дослідних зразків нових видів продукції;
5) побічні та підсобні. Побічні цехи переробляють відходи основного та допоміжного виробництв і виготовляють непрофільну продукцію або відновлюють допоміжні матеріали для потреб виробництва. Наприклад, цех виробництва товарів широкого вжитку, цех регенерації формувальної суміші, мастил, обтиральних матеріалів тощо. Підсобні цехи здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для пакування продукції. Наприклад, кар'єр для добування формувальної землі, торфорозробки, цех вогнетривів, що забезпечує основні цехи вогнетривкими виробами тощо.
Виробнича одиниця
Виробнича одиниця як елемент виробничої структури — це комплекс спеціалізованих цехів, що мають самостійну структуру управління (але не мають прав юридичної особи). Виробнича одиниця створюється на дуже великих підприємствах, холдингових компаніях, концернах; може функціювати на правах філії (дочірнього АТ) зі збереженням юридичної самостійності.
Класифікація виробничих структур та їх компонентів
Розрізняють два типи виробничих структур:
- Комплексна виробнича структура (багатостадійна). При ній на підприємстві здійснюють усі стадії виробничого процесу: заготівельну, обробну, складальну й випускову.
- Спеціалізована (1-2-стадійна) виробнича структура, при якій відсутні деякі стадії. Виробничий процес за відсутніми стадіями забезпечується у формі кооперації з іншими підприємствами.
Залежно від виду спеціалізації виділяють наступні типи виробничої структури основних цехів:
- технологічна структура, за якої в цехах виконується певна визначена частина виробничого процесу, а продукція, що випускає цех, часто змінюється й не закріплена за робочими місцями;
- предметна структура (або подетально-вузлова, якщо підприємство спеціалізується на випуску деталей чи вузлів до виробів), яка є характерною для масового виробництва стійкої номенклатури продукції. За такого типу виробничої структури кожен цех спеціалізується на випуску одного або декількох конструктивно схожих виробів, а дільниці створюються за предметно-замкнутим принципом;
- змішана (предметно-технологічна), за якої заготівельні цехи мають технологічну структуру, обробні — подетально-вузлову, а випускові — предметну.
До основних недоліків технологічної структури сліду віднести:
- високу трудомісткість продукції й низьку ефективність використання ресурсів, а отже, високі витрати виробництва;
- великі втрати часу на часте переналагодження обладнання, транспортні роботи з переміщення предметів праці між дільницями, втрати часу на міжзмінне та міжопрераційне зберігання деталей та напівфабрикатів. Це тягне за собою високу тривалість виробничого циклу виробу, низьку обіговість обігових коштів і, отже, відносно низьку рентабельність виробництва.
Переваги предметної структури в порівнянні з технологічною:
- вона сприяє впровадженню прогресивного високопродуктивного спеціалізованого устаткування (автоматизованих потокових ліній, гнучких виробничих систем);
- спрощується планування, а також міжцехова й внутріцеховая кооперація;
- скорочуються виробничі цикли виготовлення деталей і вузлів;
- підвищується відповідальність працівників цехів і дільниць за якість продукції і виконання плану по номенклатурі;
- підвищується продуктивність праці, поліпшуються інші економічні показники цехів і підприємства в цілому.
В умовах мінливої кон'юнктури ринку предметна структура стає у більшій мірі уразливою. Виходом з цього положення може стати процес диверсифікації виробництва (розширення виробництва різноманітних видів продукції та здійснення нових видів діяльності). Цьому служить широке використання стандартизації та уніфікації конструкції, що випускається і на цій основі підвищення гнучкості виробничої структури.
Фактори, що впливають на характер і особливості виробничої структури
Виробнича структура підприємства залежить від таких чинників:
1. Конструктивні і технологічні особливості продукції. Вид продукції визначає характер виробничих процесів, які, у свою чергу, впливають на склад основних цехів, обсяг виготовлення продукції. Складність конструкції та технології виготовлення виробів визначає відповідний рівень різноманіття виробничих зв'язків та залежності, розгалуженість структури.
2. Обсяг випуску продукції. Кількість виробів певного найменування, типорозміру та виконання, що виготовляються чи ремонтуються підприємством або його підрозділами протягом планового періоду визначає формування відповідних за спеціалізацією та потужністю структурних утворень. Збільшення обсягів продукції впливає на диференціацію виробничої структури, ускладнює внутрішньовиробничі зв'язки. Так, на великих підприємствах можуть створюватися кілька однорідних цехів.
3. Номенклатура продукції. Від неї залежить можливість пристосування цехів та дільниць для виробництва тільки певної продукції або більш різноманітної. Вузька номенклатура відносно спрощує виробничу структуру, а широка значно її ускладнює.
4. Рівень і форма спеціалізації та кооперування з іншими підприємствами. Збільшення рівня спеціалізації сприяє однорідності випуску продукції, зменшенню різноманітності цехів, спрощенню виробничої структури. Навпаки, універсальність виробництва ускладнює структуру. Кооперування з іншими підприємствами зменшує різноманітність виробничих процесів, що скорочує склад цехів і спрощує зв'язки.
5. Рівень автоматизації та механізації виробничих процесів. Він виявляється у створенні гнучкіших комплексно-автоматизованих та автоматизованих цехів, які мають високу продуктивність і спеціалізацію.
6. Ступінь охоплення життєвого циклу виробів. Якщо крім підготовки виробництва, безпосередньо процесу виготовлення виробів, їх випробування, складування, транспортування передбачається також сервісне обслуговування в процесі експлуатації, то це зумовлює створення регіональних спеціалізованих підрозділів.
Отже, характер виробничої структури визначається особливостями самого підприємства, його галузевої приналежністю, розмірами, ступенем спеціалізації і кооперування. При розробці виробничої структури слід враховувати всі перераховані особливості. Виробнича структура підприємства є динамічною. Вона змінюється в часі під впливом перелічених та інших чинників, які обумовлюють необхідність її вдосконалення. Основною вимогою до структури є забезпечення якнайраціональнішого сполучення в часі та просторі всіх елементів виробничого процесу.
Див. також
Джерела
- Економіка та організація виробництва: Підручник / За ред. В. Г. Герасимчука, А. Е. Розенплентера. — К.: Знання, 2007. — 678 с. —
- Економіка підприємства: підручник / М. Г. Грещак [та ін.] ; ред. С. Ф. Покропивний ; Київський національний економічний ун-т. — 2.вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 526 с. —
- Золотогоров В. Г. Организация и планирование производства: Практ. пособие. / В. Г. Золотогоров. — Мн.: ФУАинформ, 2001. — 528 с. —
- Гриньова В. М. Організація виробництва: Підручник / В. М. Гриньова, М. М. Салун. — К.: Знання, 2009. — 582 с. —
Посилання
- «Виробнича структура підприємства» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] в УРЕ.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virobni cha struktu ra pidpriye mstva ce prostorova forma organizaciyi virobnichogo procesu yaka vklyuchaye sklad i rozmiri virobnichih pidrozdiliv pidpriyemstva formi yih vzayemozv yazkiv mizh soboyu spivvidnoshennya pidrozdiliv za potuzhnistyu propusknoyu spromozhnistyu ustatkuvannya ta chiselnistyu pracivnikiv a takozh roztashuvannya pidrozdiliv na teritoriyi pidpriyemstva Vimogi do virobnichoyi strukturi ta yiyi rolVirobnicha struktura pidpriyemstva viddzerkalyuye harakter rozpodilu praci mizh okremimi pidrozdilami a takozh yih kooperovani zv yazki v yedinomu virobnichomu procesi po stvorennyu produkciyi Vona robit istotnij vpliv na efektivnist i konkurentospromozhnist pidpriyemstva Sklad rozmiri virobnichih pidrozdiliv stupin yih proporcijnosti racionalnist rozmishennya na teritoriyi pidpriyemstva stijkist virobnichih zv yazkiv vplivayut na ritmichnist virobnictva j rivnomirnist vipusku produkciyi viznachayut vitrati virobnictva a otzhe i riven pributkovosti pidpriyemstva Tomu efektivna virobnicha struktura pidpriyemstva povinna vidpovidati nastupnim vimogam prostota virobnichoyi strukturi dostatnij ta obmezhenij sklad virobnichih pidrozdiliv vidsutnist dublyuyuchih virobnichih lanok zabezpechennya pryamotokovosti virobnichogo procesu na osnovi racionalnogo roztashuvannya pidrozdiliv na zavodskij teritoriyi proporcijnist potuzhnosti cehiv dilnic propusknoyi spromozhnosti obladnannya stabilni formi specializaciyi ta kooperuvannya cehiv ta dilnic adaptivnist gnuchkist virobnichoyi strukturi tobto yiyi spromozhnist do operativnoyi perebudovi organizaciyi virobnichih procesiv vidpovidno do zminnoyi kon yunkturi rinku Elementi virobnichoyi strukturiRoboche misce Dokladnishe Roboche misce Pervinnimi lankami v organizaciyi virobnichogo procesu ta bazovimi oseredkami elementami virobnichoyi strukturi ye roztashovani na vidvedenij chastini ploshi robochi miscya na yakih vikonuyutsya robitnikami grupoyu robitnikiv pevni operaciyi z vigotovlennya produkciyi chi obslugovuvannya virobnichogo procesu za dopomogoyu neobhidnogo ustatkuvannya instrumentu pristroyiv Vidi robochih misc proste roboche misce odna odinicya obladnannya odin robitnik bagatoverstatne roboche misce odin robitnik obslugovuye dekilka vidiv obladnannya yake zazvichaj pracyuye v avtomatichnomu rezhimi kompleksne roboche misce harakterne dlya neperervnih virobnichih procesiv odin agregat chi ustanovka obslugovuyetsya brigadoyu robitnikiv Zalezhno vid zakriplennya za robochim miscem virobnichoyi ploshi vidilyayut stacionarni i ruhomi robochi miscya Ruhomi robochi miscya stosuyutsya takih kategorij robitnikiv yak naladchiki remontniki transportni robitniki Virobnichi ploshi yim ne vidilyayutsya Za rivnem specializaciyi robochi miscya podilyayutsya na specializovani za robochim miscem zakriplyuyetsya vikonannya troh p yati detale operacij i universalni zakriplennya detale operacij abo vidsutnye abo yih kilkist ye znachnoyu ponad 20 Virobnicha dilnicya Dokladnishe Virobnicha dilnicya Sukupnist robochih misc na yakih vikonuyutsya tehnologichno odnoridni operaciyi abo rizni operaciyi z vigotovlennya odnogo dvoh vidiv produkciyi utvoryuye virobnichu dilnicyu Virobnichu dilnicyu ocholyuye majster za nayavnosti u zminu ne menshe vid 25 robitnikiv Dilnici stvoryuyutsya za dvoma principami 1 Tehnologichnij princip Dilnicya skladayetsya z odnotipnogo obladnannya grupa tokarnih verstativ grupa frezernih sverdlilnih verstativ tosho robitniki na dilnici vikonuyut pevnij vid operacij Zakriplennya za robochimi miscyami vigotovlennya pevnih vidiv produkciyi vidsutnye Takij tip dilnic ye harakternim dlya dribnoserijnogo ta odinichnogo tipiv organizaciyi virobnictva 2 Predmetno zamknutij princip Na takij dilnici vikoristovuyetsya riznotipne obladnannya yake roztashovuyetsya za hodom tehnologichnogo procesu Robochi miscya specializuyutsya na vigotovlenni pevnogo vidu produkciyi detalej Na dilnici zajnyati robitniki riznih specialnostej Riznovidom takogo tipu dilyanok ye potokovi liniyi Cej tip dilnic ye harakternim dlya velikoserijnogo i masovogo virobnictv jogo robota vidriznyayetsya bilshoyu efektivnistyu u porivnyanni z dilniceyu stvorenoyu za tehnologichnim principom Ceh Dekilka virobnichih dilnic ob yednuyutsya u cehi Ceh administrativno vidokremlena chastina pidpriyemstva sho specializuyetsya abo na vigotovlenni produkciyi chi yiyi chastini abo na vikonanni pevnoyi stadiyi virobnichogo procesu Ceh ocholyuye nachalnik cehu Za priznachennyam cehi podilyayutsya na 1 osnovni virobnictvo osnovnoyi profilnoyi produkciyi abo zakinchenoyi chastini virobnichogo procesu Za stadiyami virobnictva osnovni cehi podilyayutsya na zagotivelni obrobni skladalni vipuskovi tosho 2 dopomizhni spriyayut vipusku osnovnoyi produkciyi vigotovlyayut dopomizhni vidi virobiv yaki neobhidni dlya normalnoyi roboti osnovnih cehiv napriklad vigotovlennya instrumentiv zapchastin dlya remontu ustatkuvannya virobnictvo energiyi nadannya remontnih ta energetichnih poslug Vazhlivishimi z cih cehiv uvazhayutsya instrumentalni remontno mehanichni remontno energetichni remontno budivelni modelni shtampovi ta in 3 obslugovuyuchi zabezpechuyut normalnu robotu osnovnih ta dopomizhnih cehiv shlyahom transportuvannya i zberezhennya sirovini napivfabrikativ gotovoyi produkciyi provedennya neobhidnih sanitarno tehnichnih zahodiv pidtrimannya blagoustroyu yih primishen i teritoriyi tosho Do kategoriyi obslugovuyuchih gospodarstv nalezhat skladske gospodarstvo u skladi yakogo riznomanitni skladi ta komori transportne gospodarstvo yake formuyetsya na bazi depo garazhiv remontnih majsteren transportnih ta vantazhno rozvantazhuvalnih zasobiv sanitarno tehnichne gospodarstvo sho ob yednuye vodoprovidni kanalizacijni ventilyacijni ta opalyuvalni pristroyi centralna zavodska laboratoriya yaka skladayetsya z vidpovidnih laboratorij mehanichnoyi metalografichnoyi himichnoyi pirometrichnoyi rentgenivskoyi tosho 4 doslidno eksperimentalni vigotovlennya ta viprobuvannya maketiv j doslidnih zrazkiv novih vidiv produkciyi 5 pobichni ta pidsobni Pobichni cehi pereroblyayut vidhodi osnovnogo ta dopomizhnogo virobnictv i vigotovlyayut neprofilnu produkciyu abo vidnovlyuyut dopomizhni materiali dlya potreb virobnictva Napriklad ceh virobnictva tovariv shirokogo vzhitku ceh regeneraciyi formuvalnoyi sumishi mastil obtiralnih materialiv tosho Pidsobni cehi zdijsnyuyut pidgotovku osnovnih materialiv dlya osnovnih cehiv a takozh vigotovlyayut taru dlya pakuvannya produkciyi Napriklad kar yer dlya dobuvannya formuvalnoyi zemli torforozrobki ceh vognetriviv sho zabezpechuye osnovni cehi vognetrivkimi virobami tosho Virobnicha odinicya Virobnicha odinicya yak element virobnichoyi strukturi ce kompleks specializovanih cehiv sho mayut samostijnu strukturu upravlinnya ale ne mayut prav yuridichnoyi osobi Virobnicha odinicya stvoryuyetsya na duzhe velikih pidpriyemstvah holdingovih kompaniyah koncernah mozhe funkciyuvati na pravah filiyi dochirnogo AT zi zberezhennyam yuridichnoyi samostijnosti Klasifikaciya virobnichih struktur ta yih komponentivRozriznyayut dva tipi virobnichih struktur Kompleksna virobnicha struktura bagatostadijna Pri nij na pidpriyemstvi zdijsnyuyut usi stadiyi virobnichogo procesu zagotivelnu obrobnu skladalnu j vipuskovu Specializovana 1 2 stadijna virobnicha struktura pri yakij vidsutni deyaki stadiyi Virobnichij proces za vidsutnimi stadiyami zabezpechuyetsya u formi kooperaciyi z inshimi pidpriyemstvami Zalezhno vid vidu specializaciyi vidilyayut nastupni tipi virobnichoyi strukturi osnovnih cehiv tehnologichna struktura za yakoyi v cehah vikonuyetsya pevna viznachena chastina virobnichogo procesu a produkciya sho vipuskaye ceh chasto zminyuyetsya j ne zakriplena za robochimi miscyami predmetna struktura abo podetalno vuzlova yaksho pidpriyemstvo specializuyetsya na vipusku detalej chi vuzliv do virobiv yaka ye harakternoyu dlya masovogo virobnictva stijkoyi nomenklaturi produkciyi Za takogo tipu virobnichoyi strukturi kozhen ceh specializuyetsya na vipusku odnogo abo dekilkoh konstruktivno shozhih virobiv a dilnici stvoryuyutsya za predmetno zamknutim principom zmishana predmetno tehnologichna za yakoyi zagotivelni cehi mayut tehnologichnu strukturu obrobni podetalno vuzlovu a vipuskovi predmetnu Do osnovnih nedolikiv tehnologichnoyi strukturi slidu vidnesti visoku trudomistkist produkciyi j nizku efektivnist vikoristannya resursiv a otzhe visoki vitrati virobnictva veliki vtrati chasu na chaste perenalagodzhennya obladnannya transportni roboti z peremishennya predmetiv praci mizh dilnicyami vtrati chasu na mizhzminne ta mizhopreracijne zberigannya detalej ta napivfabrikativ Ce tyagne za soboyu visoku trivalist virobnichogo ciklu virobu nizku obigovist obigovih koshtiv i otzhe vidnosno nizku rentabelnist virobnictva Perevagi predmetnoyi strukturi v porivnyanni z tehnologichnoyu vona spriyaye vprovadzhennyu progresivnogo visokoproduktivnogo specializovanogo ustatkuvannya avtomatizovanih potokovih linij gnuchkih virobnichih sistem sproshuyetsya planuvannya a takozh mizhcehova j vnutricehovaya kooperaciya skorochuyutsya virobnichi cikli vigotovlennya detalej i vuzliv pidvishuyetsya vidpovidalnist pracivnikiv cehiv i dilnic za yakist produkciyi i vikonannya planu po nomenklaturi pidvishuyetsya produktivnist praci polipshuyutsya inshi ekonomichni pokazniki cehiv i pidpriyemstva v cilomu V umovah minlivoyi kon yunkturi rinku predmetna struktura staye u bilshij miri urazlivoyu Vihodom z cogo polozhennya mozhe stati proces diversifikaciyi virobnictva rozshirennya virobnictva riznomanitnih vidiv produkciyi ta zdijsnennya novih vidiv diyalnosti Comu sluzhit shiroke vikoristannya standartizaciyi ta unifikaciyi konstrukciyi sho vipuskayetsya i na cij osnovi pidvishennya gnuchkosti virobnichoyi strukturi Faktori sho vplivayut na harakter i osoblivosti virobnichoyi strukturiVirobnicha struktura pidpriyemstva zalezhit vid takih chinnikiv 1 Konstruktivni i tehnologichni osoblivosti produkciyi Vid produkciyi viznachaye harakter virobnichih procesiv yaki u svoyu chergu vplivayut na sklad osnovnih cehiv obsyag vigotovlennya produkciyi Skladnist konstrukciyi ta tehnologiyi vigotovlennya virobiv viznachaye vidpovidnij riven riznomanittya virobnichih zv yazkiv ta zalezhnosti rozgaluzhenist strukturi 2 Obsyag vipusku produkciyi Kilkist virobiv pevnogo najmenuvannya tiporozmiru ta vikonannya sho vigotovlyayutsya chi remontuyutsya pidpriyemstvom abo jogo pidrozdilami protyagom planovogo periodu viznachaye formuvannya vidpovidnih za specializaciyeyu ta potuzhnistyu strukturnih utvoren Zbilshennya obsyagiv produkciyi vplivaye na diferenciaciyu virobnichoyi strukturi uskladnyuye vnutrishnovirobnichi zv yazki Tak na velikih pidpriyemstvah mozhut stvoryuvatisya kilka odnoridnih cehiv 3 Nomenklatura produkciyi Vid neyi zalezhit mozhlivist pristosuvannya cehiv ta dilnic dlya virobnictva tilki pevnoyi produkciyi abo bilsh riznomanitnoyi Vuzka nomenklatura vidnosno sproshuye virobnichu strukturu a shiroka znachno yiyi uskladnyuye 4 Riven i forma specializaciyi ta kooperuvannya z inshimi pidpriyemstvami Zbilshennya rivnya specializaciyi spriyaye odnoridnosti vipusku produkciyi zmenshennyu riznomanitnosti cehiv sproshennyu virobnichoyi strukturi Navpaki universalnist virobnictva uskladnyuye strukturu Kooperuvannya z inshimi pidpriyemstvami zmenshuye riznomanitnist virobnichih procesiv sho skorochuye sklad cehiv i sproshuye zv yazki 5 Riven avtomatizaciyi ta mehanizaciyi virobnichih procesiv Vin viyavlyayetsya u stvorenni gnuchkishih kompleksno avtomatizovanih ta avtomatizovanih cehiv yaki mayut visoku produktivnist i specializaciyu 6 Stupin ohoplennya zhittyevogo ciklu virobiv Yaksho krim pidgotovki virobnictva bezposeredno procesu vigotovlennya virobiv yih viprobuvannya skladuvannya transportuvannya peredbachayetsya takozh servisne obslugovuvannya v procesi ekspluataciyi to ce zumovlyuye stvorennya regionalnih specializovanih pidrozdiliv Otzhe harakter virobnichoyi strukturi viznachayetsya osoblivostyami samogo pidpriyemstva jogo galuzevoyi prinalezhnistyu rozmirami stupenem specializaciyi i kooperuvannya Pri rozrobci virobnichoyi strukturi slid vrahovuvati vsi pererahovani osoblivosti Virobnicha struktura pidpriyemstva ye dinamichnoyu Vona zminyuyetsya v chasi pid vplivom perelichenih ta inshih chinnikiv yaki obumovlyuyut neobhidnist yiyi vdoskonalennya Osnovnoyu vimogoyu do strukturi ye zabezpechennya yaknajracionalnishogo spoluchennya v chasi ta prostori vsih elementiv virobnichogo procesu Div takozhPidpriyemstvo VirobnictvoDzherelaEkonomika ta organizaciya virobnictva Pidruchnik Za red V G Gerasimchuka A E Rozenplentera K Znannya 2007 678 s ISBN 966 346 214 0 Ekonomika pidpriyemstva pidruchnik M G Greshak ta in red S F Pokropivnij Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij un t 2 vid pererob ta dop K KNEU 2001 526 s ISBN 966 574 148 9 Zolotogorov V G Organizaciya i planirovanie proizvodstva Prakt posobie V G Zolotogorov Mn FUAinform 2001 528 s ISBN 985 6564 12 3 Grinova V M Organizaciya virobnictva Pidruchnik V M Grinova M M Salun K Znannya 2009 582 s ISBN 978 966 346 508 1Posilannya Virobnicha struktura pidpriyemstva 4 bereznya 2016 u Wayback Machine v URE