Їржі Дінстбір (чеськ. Jiří Dienstbier) (20 квітня 1937, Кладно — 8 січня 2011, Прага) — чехословацький журналіст, політичний діяч, міністр закордонних справ Чехословаччини (1989—1992).
Їржі Дінстбір | |
---|---|
чеськ. Jiří Dienstbier | |
Псевдо | Želmíra Živná[1] |
Народився | 20 квітня 1937[3][4][…] Кладно, Чехословаччина[5][6][…] |
Помер | 8 січня 2011[2][3][…](73 роки) Прага, Чехія[3][5][…] ·злоякісна пухлина |
Країна | Чехія Чехословаччина[6] |
Діяльність | журналіст, політик, письменник, перекладач |
Alma mater | Карлів університет і d |
Знання мов | чеська[4][8] |
Членство | d |
Посада | d, міністр закордонних справ, d, d і d[9] |
Партія | Чеська соціал-демократична партія |
Батько | d |
Родичі | d і d |
Діти | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 4427255 |
Сайт | |
|
Життєпис
Народився 20 квітня 1937 року в Кладно, у 1958 році вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Був кореспондентом зарубіжної редакції чехословацького радіо. У 1960—1962 роках служив у радіо-зенітному батальйоні в Пільзно. Під час кубинської кризи він здобув право працювати у західних агенціях. У 1960-ті роки він належав до середовища, яке працювало на демократичні зміни. У 1968 році брав участь в антирадянських передачах Чехословацького радіо. Восени поїхав до США. У листопаді 1969 року був змушений повернутися в країну. Після повернення в країну разом з Карлом Кинцелем та іншими його звільнили з радіо та виключили із Чехословацького союзу журналістів та КПК. Його позбавили паспорта та журналістської діяльності. Його син Іржи народився в США.
У 1970—1979 роках працював режисером-документалістом в Асоціації дизайнерських майстерень (пізніше Інституту дизайну розвитку столиці Праги). У 1976 році він став одним із підписантів «Хартія 77». У 1978 році він заснував журнал «Квадрат». Він був одним із 17 членів-засновників організації Комітету захисту від несправедливого переслідування. У лютому 1979 року він став речником «Хартія 77». 29 травня його затримали разом з іншими 9 членами організації КЗНП за звинуваченням у антидержавній діяльності. Він відбував покарання у в'язниці, працюючи над різанням сталі, і у в'язниці «Борі» в Пільзно. У травні 1982 року він отримав пропозицію виїхати за кордон, якою не скористався. Після виходу з в'язниці він безуспішно шукав роботу. У лютому 1983 року працював нічним сторожем у Montované Stavby. У 1984 році він переїхав до газової котельні Metrostav на острові Рохан у Празі, де працював до 1989 року.
У січні 1985 року він знову був представником «Хартія 77». Його колегами були Єва Кантрькова та Петрушка Шустрова. Він також публікував статті у західній пресі та видав журнал «Komentáře» про зовнішню політику. У січні 1988 року він став членом, а потім головою редакції газети «Лідове новіни». Він також був членом товариства друзів польсько-чехословацької солідарності та руху за громадянські свободи (ВОС).
Він став активістом Громадянського форуму. 10 грудня 1989 року він був призначений міністром закордонних справ уряду національної угоди. У червні 1990 р. на перших вільних виборах він був обраний до Народної палати Федеральних зборів Чеської та Словацької Федеральної Республіки від імені OF. У лютому 1991 року він став головою Громадянського руху. З 1992 року він є членом Глобального комітету з управління. У 1994—1997 роках був членом Празької міської ради.
У 1995 році він став представником президента Вацлава Гавела у так звані Carlsson Group. У 1997—1999 рр. читав лекції в Університеті Клермон в Каліфорнії та Університеті Чапел Хілл у Північній Кароліні. У 1998 році його призначили спеціальним доповідачем Комісії ООН з прав людини в колишній Югославії. У листопаді 2000 р. він невдало балотувався на виборах до сенату зі списку Чеської соціал-демократичної партії (ЧССД), у 2008 році його обрали з того ж списку як безпартійного члена сенату Кладно. У 2002 році нагороджений медаллю за заслуги першого ступеня.
У 2007 році на президентських виборах його згадували як можливого кандидата. Тоді він зосередився на критиці особистості Клауса, який не соромиться судити і критикувати все сам, незалежно від державних причин. Він також посилався на проблему глобального потепління, щодо якої президент Клаус часто озвучує думку, що суперечить загальновизнаному.
Примітки
- Національна бібліотека Чеської Республіки — 1622.
- http://www.praguemonitor.com/2011/01/10/post-1989-czechoslovak-foreign-minister-dienstbier-dies
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121149757 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- Evidence zájmových osob StB
- The Fine Art Archive — 2003.
- CONOR.Sl
- Data Poslanecké sněmovny a Senátu — Parlament České republiky.
- . Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- Zemřel Jiří Dienstbier, signatář Charty 77 a první polistopadový ministr zahraničí (чес.). mediafax.cz. 8 січня 2011. Процитовано 1 серпня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yirzhi Dinstbir chesk Jiri Dienstbier 20 kvitnya 1937 Kladno 8 sichnya 2011 Praga chehoslovackij zhurnalist politichnij diyach ministr zakordonnih sprav Chehoslovachchini 1989 1992 Yirzhi Dinstbirchesk Jiri DienstbierPsevdoZelmira Zivna 1 Narodivsya20 kvitnya 1937 1937 04 20 3 4 Kladno Chehoslovachchina 5 6 Pomer8 sichnya 2011 2011 01 08 2 3 73 roki Praga Chehiya 3 5 zloyakisna puhlinaKrayina Chehiya Chehoslovachchina 6 Diyalnistzhurnalist politik pismennik perekladachAlma materKarliv universitet i dZnannya movcheska 4 8 ChlenstvodPosadad ministr zakordonnih sprav d d i d 9 PartiyaCheska social demokratichna partiyaBatkodRodichid i dDitidNagorodid 2000 d d 1992 Q117250955 12 lipnya 1993 IMDbID 4427255SajtVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 20 kvitnya 1937 roku v Kladno u 1958 roci vstupiv do Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini Buv korespondentom zarubizhnoyi redakciyi chehoslovackogo radio U 1960 1962 rokah sluzhiv u radio zenitnomu bataljoni v Pilzno Pid chas kubinskoyi krizi vin zdobuv pravo pracyuvati u zahidnih agenciyah U 1960 ti roki vin nalezhav do seredovisha yake pracyuvalo na demokratichni zmini U 1968 roci brav uchast v antiradyanskih peredachah Chehoslovackogo radio Voseni poyihav do SShA U listopadi 1969 roku buv zmushenij povernutisya v krayinu Pislya povernennya v krayinu razom z Karlom Kincelem ta inshimi jogo zvilnili z radio ta viklyuchili iz Chehoslovackogo soyuzu zhurnalistiv ta KPK Jogo pozbavili pasporta ta zhurnalistskoyi diyalnosti Jogo sin Irzhi narodivsya v SShA U 1970 1979 rokah pracyuvav rezhiserom dokumentalistom v Asociaciyi dizajnerskih majsteren piznishe Institutu dizajnu rozvitku stolici Pragi U 1976 roci vin stav odnim iz pidpisantiv Hartiya 77 U 1978 roci vin zasnuvav zhurnal Kvadrat Vin buv odnim iz 17 chleniv zasnovnikiv organizaciyi Komitetu zahistu vid nespravedlivogo peresliduvannya U lyutomu 1979 roku vin stav rechnikom Hartiya 77 29 travnya jogo zatrimali razom z inshimi 9 chlenami organizaciyi KZNP za zvinuvachennyam u antiderzhavnij diyalnosti Vin vidbuvav pokarannya u v yaznici pracyuyuchi nad rizannyam stali i u v yaznici Bori v Pilzno U travni 1982 roku vin otrimav propoziciyu viyihati za kordon yakoyu ne skoristavsya Pislya vihodu z v yaznici vin bezuspishno shukav robotu U lyutomu 1983 roku pracyuvav nichnim storozhem u Montovane Stavby U 1984 roci vin pereyihav do gazovoyi kotelni Metrostav na ostrovi Rohan u Prazi de pracyuvav do 1989 roku U sichni 1985 roku vin znovu buv predstavnikom Hartiya 77 Jogo kolegami buli Yeva Kantrkova ta Petrushka Shustrova Vin takozh publikuvav statti u zahidnij presi ta vidav zhurnal Komentare pro zovnishnyu politiku U sichni 1988 roku vin stav chlenom a potim golovoyu redakciyi gazeti Lidove novini Vin takozh buv chlenom tovaristva druziv polsko chehoslovackoyi solidarnosti ta ruhu za gromadyanski svobodi VOS Vin stav aktivistom Gromadyanskogo forumu 10 grudnya 1989 roku vin buv priznachenij ministrom zakordonnih sprav uryadu nacionalnoyi ugodi U chervni 1990 r na pershih vilnih viborah vin buv obranij do Narodnoyi palati Federalnih zboriv Cheskoyi ta Slovackoyi Federalnoyi Respubliki vid imeni OF U lyutomu 1991 roku vin stav golovoyu Gromadyanskogo ruhu Z 1992 roku vin ye chlenom Globalnogo komitetu z upravlinnya U 1994 1997 rokah buv chlenom Prazkoyi miskoyi radi U 1995 roci vin stav predstavnikom prezidenta Vaclava Gavela u tak zvani Carlsson Group U 1997 1999 rr chitav lekciyi v Universiteti Klermon v Kaliforniyi ta Universiteti Chapel Hill u Pivnichnij Karolini U 1998 roci jogo priznachili specialnim dopovidachem Komisiyi OON z prav lyudini v kolishnij Yugoslaviyi U listopadi 2000 r vin nevdalo balotuvavsya na viborah do senatu zi spisku Cheskoyi social demokratichnoyi partiyi ChSSD u 2008 roci jogo obrali z togo zh spisku yak bezpartijnogo chlena senatu Kladno U 2002 roci nagorodzhenij medallyu za zaslugi pershogo stupenya U 2007 roci na prezidentskih viborah jogo zgaduvali yak mozhlivogo kandidata Todi vin zoseredivsya na kritici osobistosti Klausa yakij ne soromitsya suditi i kritikuvati vse sam nezalezhno vid derzhavnih prichin Vin takozh posilavsya na problemu globalnogo poteplinnya shodo yakoyi prezident Klaus chasto ozvuchuye dumku sho superechit zagalnoviznanomu PrimitkiNacionalna biblioteka Cheskoyi Respubliki 1622 d Track Q1967876 http www praguemonitor com 2011 01 10 post 1989 czechoslovak foreign minister dienstbier dies Deutsche Nationalbibliothek Record 121149757 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Evidence zajmovych osob StB d Track Q104900509 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 CONOR Sl d Track Q16744133 Data Poslanecke snemovny a Senatu Parlament Ceske republiky d Track Q2347172d Track Q81708460 Arhiv originalu za 22 bereznya 2020 Procitovano 22 bereznya 2020 Zemrel Jiri Dienstbier signatar Charty 77 a prvni polistopadovy ministr zahranici ches mediafax cz 8 sichnya 2011 Procitovano 1 serpnya 2011