Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пруде нті Жозе ду Мора йс Ба ррус порт Prudente José de Moraes Barros 4 жовтня 1841 3 грудня 1902 бразильський адвокат д

Пруденті ду Морайс

Пруденті ду Морайс

Пруде́нті Жозе́ ду Мора́йс Ба́ррус (порт. Prudente José de Moraes Barros; 4 жовтня 1841 — 3 грудня 1902) — бразильський адвокат, державний діяч, третій президент країни (1894—1898 роки).

Пруденті Жозе ду Морайс Баррус
порт. Prudente José de Moraes Barros
image
Пруденті Жозе ду Морайс Баррус
image
Прапор
 3-й Президент Бразилії
15 листопада 1894 — 15 листопада 1898 року
Віце-президент: Мануел Віторіну
Попередник: Флоріану Пейшоту
Наступник: Кампус Салес
 
Народження: 4 жовтня 1841(1841-10-04)[1]
Іту, Сан-Паулу, Бразилія
Смерть: 3 грудня 1902(1902-12-03)[1](61 рік)
Пірасікаба, Сан-Паулу, Бразилія
Країна: Бразилія
Освіта: юридичний факультет університету Сан-Паулу і Університет Сан-Паулу
Партія: d і d[2]
Батько: d[3]
Мати: d[3]
Автограф: image

image Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки

Пруденті ду Морайс народився в районі Іту в штаті Сан-Паулу 4 жовтня 1841 року. У 1863 році закінчив Школу права в Сан-Паулу. Того ж року переїхав до Пирасікаби, де упродовж двох років займався адвокатською практикою.

1865 року Морайс почав свою політичну кар'єру. Він вступив до Ліберальної партії та був обраний членом міського муніципалітету Пірасікаби. 1873 року перейшов до Республіканської партії.

У 1889—1890 роках займав пост губернатора штату Сан-Паулу, потім став сенатором і з 1891 до 1894 року був віце-спікером Сенату.

На посту президента

1 березня 1894 року в Бразилії відбулись перші президентські вибори. Пруденті ду Морайс здобув на них перемогу, набравши понад 276 тисяч голосів та випередивши свого головного суперника — Афонсу Пену. 15 листопада Морайс вступив на посаду, ставши, таким чином, першим президентом Бразилії, обраним шляхом всенародного голосування, й першим президентом Бразилії цивільного фаху.

Попередники залишили Морайсу країну не в найкращому стані: в Бразилії тривали політичні суперечки й адміністративний хаос та, як наслідок, панував економічний занепад. Морайс почав своє правління з того, що призначив губернаторами штатів цивільних осіб, оголосив політичну амністію учасникам антиурядових виступів на півдні країни та сформував новий кабінет міністрів, перед яким поставив першочергове завдання — відновити фінансову систему країни.

У зовнішній політиці Морайсу довелось розв'язувати такі важливі проблеми, як уточнення кордонів з Аргентиною, суперечка з якою тривала з часів завершення Парагвайської війни, а також відновлення дипломатичних відносин з Португалією й відбиття територіальних претензій Великої Британії та Франції на півночі країни.

З 10 листопада 1896 до 4 березня 1897 року Морайс не міг виконувати свої обов'язки через проблеми зі здоров'ям: він мав тривалу реабілітацію після операції з видалення жовчних каменів. У той період його обов'язки виконував віце-президент Мануел Віторіну.

У листопаді 1897 року на Морайса було скоєно замах, в результаті якого загинув військовий міністр його уряду.

Війна Канудус

Докладніше: Війна Канудус

Однією з найпомітніших подій часів президентства Морайса став рух Канудус, який було жорстоко придушено урядовими військами. Цей рух зародився 1893 року на північному сході штату Баїя. Забуте урядом й доведене до відчаю населення, яке страждало від голоду та злиднів, встало під прапори , який отримав прізвисько Консельєйру (Радник). Навколо нього зібралось близько 20-25 тисяч чоловік зі штатів Баїя, Сеара, Пернамбуку й Сержипі. Повстанці грабували торгівців й місцевих поміщиків. Урядові штату Баїя не вдалось відновити порядок в регіоні: він кілька разів відряджав загони поліції на боротьбу з повстанцями, щоразу збільшуючи їхню чисельність, але повстанці здобували перемогу за перемогою, забираючи собі трофейну зброю та боєприпаси.

Зрештою, в ситуацію довелось втрутитись республіканському уряду. Він не став цікавитись соціальним корінням й цілями руху та оголосив його учасників ворогами республіки та демократії. Війська, включаючи важку артилерію, були відряджені на боротьбу з повстанцями. 1897 року після тривалих боїв повстання було придушено. Урядові війська втратили близько 4 тисяч чоловік убитими, кількість загиблих повстанців була набагато більшою.

Пам'ять

На честь Морайса названо муніципалітети Презіденті-Пруденті в штаті Сан-Паулу, Пруденті-ду-Морайс у штаті Мінас-Жерайс та Прудентополіс у штаті Парана. Його зображення є на декількох бразильських поштових марках різних років.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. португальська Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q11921
  3. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  4. Томас. Історія Латинської Америки(рос.)
  5. [. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2012. Правителі Бразилії (рос.)]
  6. Біографія Мануела Віторіну(порт.) [ 9 квітня 2012 у Wayback Machine.].
  7. [[https://web.archive.org/web/20160304190140/http://mesoamerica.narod.ru/Latin/brazil_history_blanc4.html Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Бланк. Бразильська імперія. Сполучені штати Бразилії](рос.).

Джерела

  • (порт.)
  • Braziliada — Всі президенти Бразилії [ 30 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Prude nti Zhoze du Mora js Ba rrus port Prudente Jose de Moraes Barros 4 zhovtnya 1841 3 grudnya 1902 brazilskij advokat derzhavnij diyach tretij prezident krayini 1894 1898 roki Prudenti Zhoze du Morajs Barrus port Prudente Jose de Moraes BarrosPrudenti Zhoze du Morajs BarrusPrapor 3 j Prezident Braziliyi15 listopada 1894 15 listopada 1898 rokuVice prezident Manuel VitorinuPoperednik Florianu PejshotuNastupnik Kampus Sales Narodzhennya 4 zhovtnya 1841 1841 10 04 1 Itu San Paulu BraziliyaSmert 3 grudnya 1902 1902 12 03 1 61 rik Pirasikaba San Paulu BraziliyaKrayina BraziliyaOsvita yuridichnij fakultet universitetu San Paulu i Universitet San PauluPartiya d i d 2 Batko d 3 Mati d 3 Avtograf Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiPrudenti du Morajs narodivsya v rajoni Itu v shtati San Paulu 4 zhovtnya 1841 roku U 1863 roci zakinchiv Shkolu prava v San Paulu Togo zh roku pereyihav do Pirasikabi de uprodovzh dvoh rokiv zajmavsya advokatskoyu praktikoyu 1865 roku Morajs pochav svoyu politichnu kar yeru Vin vstupiv do Liberalnoyi partiyi ta buv obranij chlenom miskogo municipalitetu Pirasikabi 1873 roku perejshov do Respublikanskoyi partiyi U 1889 1890 rokah zajmav post gubernatora shtatu San Paulu potim stav senatorom i z 1891 do 1894 roku buv vice spikerom Senatu Na postu prezidenta1 bereznya 1894 roku v Braziliyi vidbulis pershi prezidentski vibori Prudenti du Morajs zdobuv na nih peremogu nabravshi ponad 276 tisyach golosiv ta viperedivshi svogo golovnogo supernika Afonsu Penu 15 listopada Morajs vstupiv na posadu stavshi takim chinom pershim prezidentom Braziliyi obranim shlyahom vsenarodnogo golosuvannya j pershim prezidentom Braziliyi civilnogo fahu Poperedniki zalishili Morajsu krayinu ne v najkrashomu stani v Braziliyi trivali politichni superechki j administrativnij haos ta yak naslidok panuvav ekonomichnij zanepad Morajs pochav svoye pravlinnya z togo sho priznachiv gubernatorami shtativ civilnih osib ogolosiv politichnu amnistiyu uchasnikam antiuryadovih vistupiv na pivdni krayini ta sformuvav novij kabinet ministriv pered yakim postaviv pershochergove zavdannya vidnoviti finansovu sistemu krayini U zovnishnij politici Morajsu dovelos rozv yazuvati taki vazhlivi problemi yak utochnennya kordoniv z Argentinoyu superechka z yakoyu trivala z chasiv zavershennya Paragvajskoyi vijni a takozh vidnovlennya diplomatichnih vidnosin z Portugaliyeyu j vidbittya teritorialnih pretenzij Velikoyi Britaniyi ta Franciyi na pivnochi krayini Z 10 listopada 1896 do 4 bereznya 1897 roku Morajs ne mig vikonuvati svoyi obov yazki cherez problemi zi zdorov yam vin mav trivalu reabilitaciyu pislya operaciyi z vidalennya zhovchnih kameniv U toj period jogo obov yazki vikonuvav vice prezident Manuel Vitorinu U listopadi 1897 roku na Morajsa bulo skoyeno zamah v rezultati yakogo zaginuv vijskovij ministr jogo uryadu Vijna Kanudus Dokladnishe Vijna Kanudus Odniyeyu z najpomitnishih podij chasiv prezidentstva Morajsa stav ruh Kanudus yakij bulo zhorstoko pridusheno uryadovimi vijskami Cej ruh zarodivsya 1893 roku na pivnichnomu shodi shtatu Bayiya Zabute uryadom j dovedene do vidchayu naselennya yake strazhdalo vid golodu ta zlidniv vstalo pid prapori yakij otrimav prizvisko Konselyejru Radnik Navkolo nogo zibralos blizko 20 25 tisyach cholovik zi shtativ Bayiya Seara Pernambuku j Serzhipi Povstanci grabuvali torgivciv j miscevih pomishikiv Uryadovi shtatu Bayiya ne vdalos vidnoviti poryadok v regioni vin kilka raziv vidryadzhav zagoni policiyi na borotbu z povstancyami shorazu zbilshuyuchi yihnyu chiselnist ale povstanci zdobuvali peremogu za peremogoyu zabirayuchi sobi trofejnu zbroyu ta boyepripasi Zreshtoyu v situaciyu dovelos vtrutitis respublikanskomu uryadu Vin ne stav cikavitis socialnim korinnyam j cilyami ruhu ta ogolosiv jogo uchasnikiv vorogami respubliki ta demokratiyi Vijska vklyuchayuchi vazhku artileriyu buli vidryadzheni na borotbu z povstancyami 1897 roku pislya trivalih boyiv povstannya bulo pridusheno Uryadovi vijska vtratili blizko 4 tisyach cholovik ubitimi kilkist zagiblih povstanciv bula nabagato bilshoyu Pam yatNa chest Morajsa nazvano municipaliteti Prezidenti Prudenti v shtati San Paulu Prudenti du Morajs u shtati Minas Zherajs ta Prudentopolis u shtati Parana Jogo zobrazhennya ye na dekilkoh brazilskih poshtovih markah riznih rokiv PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 portugalska Vikipediya 2001 d Track Q11921 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Tomas Istoriya Latinskoyi Ameriki ros Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 listopada 2012 Praviteli Braziliyi ros Biografiya Manuela Vitorinu port 9 kvitnya 2012 u Wayback Machine https web archive org web 20160304190140 http mesoamerica narod ru Latin brazil history blanc4 html Arhivovano4 bereznya 2016 u Wayback Machine Blank Brazilska imperiya Spolucheni shtati Braziliyi ros Dzherela port Braziliada Vsi prezidenti Braziliyi 30 travnya 2017 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ